Формування стресостійкості викладача в умовах воєнного стану

Формування стресостійкості викладача в умовах воєнного стану. Підготувала викладач біології і географії Ірина Бачикало

Мета: профілактика емоційного вигорання та збереження психічного здоров’я, розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самоаналізу, як необхідних складових здоров’я викладача. Дане заняття – це спроба пошуку ефективної технології психологічної підтримки викладачів. Групове тренінгове заняття «Формування стресостійкості викладача в умовах воєнного часу»

Війна є травмівною подією, що викликає відчуття безпорадності й незахищеності, впливаючи на мислення людини та її ставлення до світу, спричиняючи хронічні стресові розлади. Це, безперечно, складний час і для викладачів, які попри стрес та небезпеку продовжують проводити заняття в онлайн та офлайн режимі. Війна належить до категорії надзвичайної ситуації, адже це подія, яка виходить за межі звичного способу життя людини, і в ній наявний ризик загрози її фізичному та психічному здоров’ю. Своєю чергою, умови невизначеності військового режиму, навантаження онлайн-формату життя, активують і проблему формування медіакомпетентностей викладача та його психологічний стан. Оновлення професійних компетентностей освітян зумовлюють емоційне виснаження та провокують вигорання в усіх сферах життєдіяльності.

Професія викладача вважається однією з психологічно напружених і виснажливих, і на це є причини: комунікаційне навантаження; величезне емоційне напруження;поява певних «професійних деформації»;соціальна незахищеність та досить часто складний психологічний клімат у колективі;тривале перебування на ногах.відчуття безпорадності й незахищеності у військовий час. Викладач = стрес?

Стрес - (з англ. stress – тиск, натиск, напруга) –реакція організму на зміну внутрішнього або зовнішнього середовища і виявляється у порушенні перебігу психічних процесів, координації рухів, у дезорганізації та гальмуванні всієї діяльності. «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих. Стресом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак життя» Г. Сельє Поняття стресу широко відомо навіть за межами психологічної науки, воно було уведено відомим канадським лікарем і біологом Гансом Сельє.

Сучасна ситуація в Україні пред’являє високі вимоги до всіх аспектів освітньої діяльності, зокрема до особистості викладача. Водночас ця професія, виступаючи однією з найбільш інтелектуально та емоційно напружених, несе в собі безліч факторів, які здатні призвести до деформації особистості самого викладача.  Саме тому однією з професійно важливих якостей особистості представника педагогічної спільноти має бути його здатність чинити опір стресовим ситуаціям, або стресостійкість. Стресостійкість – це визначена сукупність особистих якостей, що дозволяють переносити стресові ситуації без неприємних наслідків для особистої діяльності людини та її оточення. Стресостійка людина, у будь-яких умовах, може виконувати поставлене завдання. Така людина завжди виділяється з маси – спокійна, упевнена в собі, самодостатня.

Без сформованої стресостійкості викладач не зможе конструктивно виходити зі стресових ситуацій, ефективно розв'язувати професійні та життєві проблеми, бути соціально адаптованим. Для протистояння стресу важливі кілька факторів: ефективне планування часу, уміння розслаблятися, розуміння своїх емоцій, самоконтроль, позитивний настрій, фізичне навантаження, раціональне харчування, достатній сон тощо.

Як наслідок, за відсутності додаткової роботи над собою, без створення певних компенсаторних механізмів, простежується неминуче збільшення психосоматичних захворювань, на основі яких розвиваються всі інші. Це призводить до того, що до 40-45 років мало хто з викладачів або вихователів може похвалитися своїм здоров'ям. Повноцінно прожити життя, уникаючи стресів і криз, нереально. Кожен день приносить чергове напруження, нові випробування, несподіванки, проблеми. Результатом тривалого стресу та низької стресостійкості людини є синдром емоційного вигорання та професійного, як єдиного цілого.

Прояви професійного стресу викладача :загальне нездужання (серцево-судинна патологія, патологія кістково-м'язового апарату, виразки, астенія )зниження ефективності діяльності депресія хронічна втома втрата снуослаблення імунітету раннє старінняпроблеми зі шкірою.

Наступні поради допоможуть ВАМ позбавитися стресу та формувати стресостійкість. Усміхайтеся, навіть якщо Вам не дуже весело. Сміх позитивно впливає на імунну систему, посмішка продукує гормони радості. Відпочивайте разом із сім’єю. Бувайте на вулиці. Гуляйте, сидіть у парку, бігайте. Фізичні вправи знімають нервове напруження. Музика – це теж психотерапія. Слухайте спокійну музику. Не беріться за непосильні завдання, щоб уникнути розчарувань, невдач. Звертайте увагу на позитивні сторони життя – це збереже здоров’я і сприятиме успіху. Не зловживайте кавою, алкоголем. Не читайте новини в інтернеті, навчіться позбавлятися від тривожних думок шляхом аналізу та розтавляти пріорітети. Хоча б раз на тиждень, упродовж одного дня слід робити тільки те, що хочеться.

Притча про позитивне мислення«Йшла пустелею людина. Дуже стомилася, хотіла їсти й пити. Аж раптом на її шляху - дерево бажань. Людина зупинилася біля нього й подумала: ось би мені зараз поїсти! І тут з’являється стіл з наїдками і напоями. Наситилася й думає: ось тепер саме час відпочити. І тут перед нею виростає курінь. Відпочила й думає: це ж, певно, робить хтось великий, могутній. Зараз він прийде прожене мене. А оскільки це було дерево бажань, так і сталося»Тож кожна людина повинна мислити позитивно. Адже думки матеріальні.  Вислів: Які ваші думки – таке й ваше життя.

Вправа-загадка. «Відгадайте загадку: «Вона не має ціни. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, пам'ять про неї залишається надовго. Немає таких багатих, які могли б прожити без неї, і немає таких бідних, які не стали б багатшими її милістю. Вона створює щастя в будинку, атмосферу доброзичливості в справах і служить паролем для друзів. Разом із тим її не можна купити, випросити, позичити або вкрасти, бо вона являє собою цінність, яка не принесе ніякої користі, якщо не буде йти від чистого серця». Відповідь: Посмішка«Посміхніться, будь ласка, один одному. Чудово».

Вправа «Емоційна розрядка»Мета: Розрядити стресову ситуацію, переключити свою увагу, активізувати відчуття особистості. Хід вправи: Взяти один з наявних предметів (олівець, ручка, ґудзик, гумка, кубик, котушка ниток, шпилька, цукерка тощо). Після того, «Я» представляюся від імені цього предмету. Наприклад: «Я - цукерка, солодка, смачна, мене всі люблять». Вправа «Ворона на шафі»Якщо певна людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані від себе, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу тощо. Тобто віднайдіть такі доповнення до психотравмувальної ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для вас.

Вправа «Ритмічне дихання»Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим:  видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо. Вправа  «Стирання інформації»Розслабтеся. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення. Такі методи використовують також задля зниження концентрації уваги на стресогенному чиннику.

. Вправа «Настрій»Кілька хвилин тому ви почули погану но­вину чи закінчилася неприємна розмова…Як зняти неприємний осад? Візьміть фломастери. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний малюнок: кольорові нитки, лінії-сюжети, фігури. Важливо при цьому повністю зануритись у свої пережи­вання, вибрати колір і провести лінії так, як вам хотілося б, щоб вони цілком збігалися з вашим настроєм. Намагайтеся уявити собі, що ви перено­сите свій сумний настрій на папір. Закінчили малюнок? А тепер перегорніть аркуш і на звороті напишіть 5—7 слів, які відображають ваш настрій, ваші почуття. Довго не думайте і не намагайтеся бути ввічливими: необхідно, щоб слова виникали спонтанно, без спеціального контролю. Після цього ще раз продивіться ваш ма­люнок, ніби заново переживаючи свій настрій, перечитайте слова, і з задоволенням, емоційно, розірвіть аркуш, викиньте його в кошик. Ви помітили? Всього 5 хв, а ваш зіпсо­ваний настрій уже зник, він перейшов у малюнок і був знищений. Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати для себе найефективніший. Як результат зменшується тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, знижується рівень негативного впливу стресу на організм людини.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Запитання. РідкоІнодіЧасто. Я вважаю, що мене недооцінюють у колективі123 Я намагаюся працювати, навіть якщо почуваюся не цілком здоровим123 Я постійно переживаю за якість своєї роботи123 Я буваю налаштованим агресивно123 Я не терплю критики на свою адресу123 Я буваю роздратованим123 Я намагаюся стати лідером там, де це можливо123 Мене вважають людиною наполегливою123 Я страждаю через безсоння123 Своїм недругам я можу дати відсіч123 Я емоційно й важко переживаю неприємності123 Мені не вистачає часу на відпочинок123 У мене виникають конфліктні ситуації123 Мені не вистачає влади, щоб реалізувати себе123 Мені не вистачає часу на заняття улюбленою справою123 Я роблю все швидко123 Я відчуваю страх, що втрачу роботу123 Я дію гарячково, а потім картаю себе за свої справи та вчинки123{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загальна кількість балів. Рівень стійкості до стресу51–54 Дуже низький47–50 Низький 43–46 Нижчий за середній 39–42 Дещо нижчий за середній 35–38 Середній 31–34 Трохи вищий за середній 27–30 Вищий за середній 23–26 Високий 18–22 Дуже високий Тест «Стійкість до стресових ситуацій»

Тест «Прихований тест» Мета: визначення рівня стресостійкості учасників. Замисліться, які з цих ситуацій вас нервують найбільше?Ситуації: Ви хочете зателефонувати, але потрібний номер постійно зайнятий. Ви помічаєте, що хтось за вами стежить. Ви з кимось розмовляєте, а інший постійно втручається в вашу бесіду. Хтось перериває план ваших думок. Хтось безглуздо підвищує голос. Ви погано почуваєтеся, коли бачите комбінацію кольорів, що на вашу думку не поєднуються. Коли ви вітаєтеся з кимось за руку й не відчуваєте ніякої неприязні. Коли розмовляєте з людиною, яка орієнтується в темі бесіди краще за вас. Коли ви щось розповідаєте людині й бачите, що вона вас не слухає. Якщо більше 5 ситуацій заважкі для вас, це означає, що буденні негаразди добряче розхитали вашу нервову систему. Треба взяти себе в руки і виходити з ситуації нервової напруги.       

. Пам'ятайте: якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє ставлення до неї!Можливо, саме цей вислів є рецептом психологічного благополуччя не тільки педагогів, а й будь-якої людини взагалі. Навіть і в особистому, і в професійному житті бувають ситуації, які не можна виправити, їх потрібно пережити.