“Формування та розвиток критичного мислення молодших школярів”

“Формування та розвиток критичного мислення молодших школярів”

У початковій школі змінюються пріоритети навчання: на першому плані – її розвивальна функція, культ нестандартної самостійної думки. Чудовий крок на шляху до змін – вибір навчальних стратегій активного навчання.

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Тому потрібно постійно організовувати на своїх уроках таку діяльність, від якої навчання стає успішним, а здобуті знання – якісними.

“Діти почнуть краще мислити тільки тоді, коли матимуть численні нагоди практикувати ті підходи до мислення, які їм були представлені. Учитель повинен зосередити увагу на найбільш корисних нових стратегіях і дати можливість учням користуватися набутими навичками і стратегіями.” Донна Огле.

Завдання педагога:

Застосування методичної системи “Розвиток критичного мислення в навчанні” (ЧПКМ – читання та письмо для розвитку критичного мислення) дає поштовх розвитку критичного мислення, пам’яті, допитливості, мовлення.

Основні завдання, котрі потрібно ставити:

• Створити середовище для розвитку критичного мислення.
• Дозволити учням вільно розмірковувати.
• Розвивати і вдосконалювати навички виразного читання.
• Викликати бажання вчитися.
• Вчити висловлювати у зв’язному мовленні свої знання і спостереження, почуття, думки.
• Перетворити учнів із пасивних слухачів на активних учасників навчального процесу.

В.О.Сухомлинський уважав, що майстерність учителя полягає в умінні вчити дітей мислити, отже, виховувати в учнів розум – без цього школа перестане бути школою.

Новизна досвіду полягає в інтегруванні двох технологій (інтерактивної та розвитку КМ), їх адаптації до процесу навчання та виховання учнів початкових класів на уроках. І це цілком зрозуміло, оскільки між інтерактивним навчанням і розвитком мислення учнів існує нерозривний зв'язок: інтерактивні технології як засоби організації взаємодії учнів потребують виконання розумових операцій (аналізу, синтезу, порівняння), притаманних і критичному мисленню.

Самостійність і соціальність критичного мислення.

Технологія формування та розвитку критичного мислення у вітчизняну педагогіку перейшла близько десяти років тому з досвіду роботи педагогів США та Канади, де розвивалася вже близько п’ятдесяти років.

Критично мислити не можна навчитися протягом одного року. Для цього потрібно систематично застосовувати прийоми і методи, які учать дітей мислити критично та вдосконалювати і розвивати ці вміння. Адже критичне мислення формується поступово.

По-перше, критичне мислення – це мислення самостійне. Воно може бути критичним тільки тоді, коли має індивідуальний характер, тому учні повинні мати достатньо свободи, самостійно розв’язувати дуже складні завдання.

Самостійність є першою і, можливо, найважливішою характеристикою критичного мислення.

По-друге, інформація є початковим, але не кінцевим пунктом  критичного мислення. Знання створюють мотивацію, без якої людина не може мислити критично.

По-третє, критичне мислення починається із запитання і з’ясування проблем, які необхідно розв’язати.

По-четверте, критичне мислення прагне да переконливої аргументації. Центром аргументації, головним її змістом є твердження, що підтримується низкою завдань.

По-п’яте, критичне мислення є соціальним. Будь-яка думка перевіряється і відшліфовувається, коли нею діляться з іншими, - або, як пише філософ Ханна Арендт, “досконалість може бути досягнута тільки в чиїйсь присутності. Коли ми сперечаємось, читаємо, обговорюємо і обмінюємось думками з іншими людьми, ми уточнюємо і поглиблюємо власну позицію”.

Як стимулювати критичне мислення.

Щоб стимулювати критичне мислення своїх вихованців, вважаю за необхідне:

• виділити час та забезпечити можливості для застосування мислення;
• дозволити учням вільно розмірковувати, приймати різноманітні ідеї та думки;
• підтримувати віру в кожного учня;
• цінувати критичні міркування учнів.

Метою такої роботи постає освоєння технології розвитку КМ в умовах інтерактивного навчання. Відповідно до неї визначені завдання:

• здійснити пошук, засвоєння та впровадження інноваційних технологій, що допоможуть розвинути КМ;
• розробити на науково-методичній основі модель навчання КМ;
• адаптувати відомі інтерактивні методи відповідно до завдань розвитку КМ;
• опрацювати систему інтерактивних технологій;
• апробувати її ефективність на уроках.

Інтерактивні технології на допомогу критичному мисленню.

Для засвоєння досвіду, творчої діяльності, розвитку мовлення, критичного мислення потрібно впроваджувати в навчальну діяльність інтерактивні технології.

Прес

Ефективний метод “Прес”. Можна використати тоді, коли виникають спірні питання, і учасникам дискусії необхідно обрати певну позицію з порушеної проблеми і переконати всіх у слушності власної думки.

Використовуючи цей метод, ми привчаємо дітей висловлювати свою думку у лаконічній формі.

Займи позицію.

Для розвитку критичного мислення потрібна бесіда, суперечка, дискусія. Цей метод полягає у тому, що учень має можливість висловити думку, допомагає навчитися  обирати  позицію відносно спірних проблем, висувати аргумент на захист свого вибору та прислухатись до аргументів тих, хто обирає іншу позицію.

Гронування.

Дуже люблять діти метод гронування (асоціювання). Він є стратегією навчання, що спонукає учнів думати вільно та відкрито. Гронування – це стратегія, що допомагає тому, хто може краще зрозуміти самого себе, свої знання, переконання щодо теми.

 Кубування.

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.

Параметри успіху:

У міру того як учні підвищують здібності критичного мислення, вони досягають успіху за чотирма параметрами:

• особисте за ставлення до громадського;
• гетерономне за ставленням до автономного;
• інтуїтивне за ставленням до логічного;
• одноперспективне за ставленням до багатоперспективного.

Перші реакції дітей на роботу мають тенденцію виражатися в термінах “подобається – не подобається” в плані того, що стосується їх особисто.

Гетерономність визначається як відчуття дитиною того, що мудрість та сила належить старшим. Автономія ж являє собою такий стан усвідомлення, коли дитина здатна сама описати світ та зробити висновки про нього.

Учні, які розвивають автономність думки, впевненіше зважуються на власні аргументування і більш схильні до обговорення проблем, порушених у текстах. Стверджувати щось інтуїтивне означає висловлювати ідеї, не дуже замислюючись над зв’язком між твердженням та досвідом. Зосередитися на логіці означає відчути те, як розміщені докази, щоб точніше відповідати вимогам.

Менш зрілий мислитель може твердо дотримуватись своїх переконань. Більш зрілий мислитель буде брати до уваги й альтернативні переконання не тільки для того, щоб краще зрозуміти інших, а й також для того, щоб упевнитись, що його переконання найбільш прийнятні для нього. Це створює досвід такого змісту: “Я знаю, що існує багато таких, які вірять в Х, але дозвольте мені навести докази, чому У так само важливий”.

Висновки і результати

Отже, спираючись на практичні результати впровадження, впевнена, що саме використання двох відомих технологій (інтерактивного навчання та КМ) дає стійкі та позитивні результати:

• відіграє важливу роль у формуванні особистості;
• допомагає досягти учням високого рівня навчальних досягнень та особистісного розвитку;
• активізує мисленнєву і творчу діяльність;
• покращує показники засвоєння навчальної інформації;
• розвиває самостійність, незалежність, пошукову спрямованість мислення;
• посилює прагнення учнів осмислювати отриману інформацію, критично її аналізувати, висловлювати власні погляди;
• підвищує інтерес дітей до навчання;
• сприяє розвитку навичок спілкування, співпраці, взаємодії в колективі.

Мені ж, як учителеві – творцю особистостей – хочеться, щоб школа була маленькою державою людяності, доброти, гуманізму, творчості і постійного пошуку, щоб випускники школи на все життя засвоїли: якщо хочеш бути щасливим, то дотримуйся золотого правила: “Розум у голові, чесність у серці, здоров’я у тілі”.