Формування технологічної компетентності учнів початкових класів на уроках дизайну і технологій в умовах НУШ

Формування технологічної компетентності учнів початкових класів на уроках дизайну і технологій в умовах НУШ.

                                                   «Дитина мислить руками, а розум її знаходиться на кінчиках пальців».
                                                                                         Василь Сухомлинський.

   Ця крилата фраза Василя Сухомлинського підкреслює глибокий зв'язок між розвитком дрібної моторики рук та інтелектуальним розвитком дитини.

   Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі освіти Нової української школи.

   Предмет «Дизайн і технології» відіграє важливу роль у формуванні технологічної компетентності як складової ключових компетентностей.

Технологічна компетентність забезпечує здатність учнів планувати діяльність, добирати матеріали та інструменти, створювати вироби, оцінювати результати власної праці, працювати в команді та презентувати власні ідеї.

   У своїй педагогічній діяльності під час викладання предмета «Дизайн і технології» я орієнтуюся на компетентнісний та діяльнісний підходи, визначені Концепцією Нової української школи. Головним завданням вважаю не лише формування в учнів практичних умінь, а розвиток самостійності, відповідальності, творчого мислення та здатності застосовувати набуті знання в життєвих ситуаціях.

   Організацію уроків будую таким чином, щоб кожна тема мала практичне спрямування та особистісну значущість для дитини. Вважаю важливим, щоб учень розумів, для чого він створює виріб і де може застосувати результат своєї праці. Наприклад, під час реалізації мініпроєктів «Корисна річ для класу», «Подарунок для родини», «Екоіграшка» діти не лише виготовляють виріб, а й проходять усі етапи проєктної діяльності: від обговорення ідеї до презентації результату.

   Особливу увагу приділяю формуванню навичок планування роботи. Учні поступово вчаться складати простий алгоритм дій, визначати послідовність операцій, прогнозувати можливі труднощі. Для цього використовую технологічні картки, ілюстровані інструкції, прийоми «Крок за кроком», «Передбач результат». Такий підхід сприяє розвитку логічного мислення та самоконтролю.

   З метою розвитку творчості застосовую елементи проблемного навчання. Пропоную дітям ситуації вибору: змінити форму виробу, підібрати власну кольорову гаму, удосконалити конструкцію. Під час роботи заохочую висловлювати власні ідеї, аргументувати свій вибір матеріалів, ділитися способами розв’язання завдання. Це сприяє формуванню ініціативності та впевненості у власних силах.

   Важливим компонентом моєї роботи є впровадження екологічної складової. На уроках активно використовую вторинні матеріали: картонні коробки, пластикові кришечки, паперові втулки, природні матеріали. Учні вчаться бачити у звичайних речах потенціал для творчості, розуміють значення ощадливого ставлення до ресурсів. Такі завдання формують екологічну свідомість і відповідальність.

   Для створення позитивної атмосфери на уроках застосовую інтерактивні форми роботи: роботу в парах і групах, «мозковий штурм», взаємооцінювання. Після завершення практичної частини обов’язково організовую рефлексію. Учні оцінюють власну діяльність за визначеними критеріями, висловлюють думку про те, що вдалося найкраще та що потребує вдосконалення.             Використовую метод «Два плюси – одна порада», «Світлофор», чек-листи самооцінювання. Це допомагає формувати відповідальність за результат праці та вміння адекватно оцінювати свої досягнення.  

   Практика показує, що систематичне використання проєктного підходу підвищує мотивацію учнів до навчання. Діти з більшим інтересом виконують завдання, коли бачать реальний результат своєї діяльності. Вони стають більш організованими, уважними до деталей, охочіше співпрацюють у групах.

   Таким чином, власний педагогічний досвід підтверджує, що уроки «Дизайн і технології» мають значний потенціал для формування технологічної компетентності молодших школярів. Через практичну діяльність, творче самовираження та рефлексію учні набувають не лише предметних умінь, а й важливих життєвих компетентностей, необхідних для подальшого навчання та соціалізації. Формування технологічної компетентності є важливою складовою підготовки дитини до життя в сучасному суспільстві, адже саме через практичну діяльність школяр набуває досвіду розв’язання життєвих завдань.

Список використаної літератури

1.  Державний стандарт початкової освіти.
2. Концепція Нової української школи.
3. Типові освітні програми для 1–4 класів закладів загальної середньої освіти.
4. Модельні навчальні програми з технологічної освітньої галузі (1–4 класи).
5.  Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти.