формування трудових навичок у старших дошкільників

Тарасенко Т. А.

Методи і засоби формування трудових навичок старших дошкільників

Під час проведення дослідження використовувались різні форми, методи та прийоми, спрямовані на позитивну мотивацію до трудової діяльності, формувалися трудові уміння і навички, виховувалась любов до праці, дітей ознайомлювали з працею дорослих, давали трудові доручення, при необхідності допомагали їм.

У дослідженні використовувалися такі форми праці як: індивідуальні доручення, чергування, колективна праця.

До індивідуальних доручень ми віднесли: прибирання ліжка, складання одягу в шафку, наведення порядку в шафі з інвентарем для догляду за куточком природи, відбір іграшок, що підлягають ремонту, догляд за клумбою, вирощування рослини в подарунок і т. ін. Навчивши і закріпивши, таким умінням, як: розправлення та прибирання ліжка (правильно складати покривало, звернення уваги на не розправлене простирадло, ковдру в підковдрі, що збилася, накривати ліжко покривалом); складання одягу в шафі, ми прищеплювали дітям нетерпиме ставлення до недбалості, неакуратності.

Для заохочення дітям пропонувалося отримати зірку у вигляді наклейки до свого альбому, за акуратно заправлене ліжко та складений одяг у шафці, що стимулювало дітей та виховувало звичку до порядку та акуратності. Поступово ці вміння були закріплені, діти почали це робити добре і швидко.

Була проведена бесіда на тему: «Чергування по їдальні». Мета: закріпити знання дітей про роботу чергових по їдальні, вчити разом сервірувати стіл, ознайомити з правилами співробітництва, виховувати бажання дружно взаємодіяти з однолітками. В результаті діти навчилися сервірувати столи, майже всі діти справилися із завданням як найкраще. Діти помічали, хто швидше виконує поставлене завдання.

При доборі чергових враховувалися дружні зв’язки між дітьми. Чергові підбиралися таким чином, щоб разом із дітьми, які мають трудові навички, чергували й діти із недостатньо сформованими навичками.

Допомога вихователя полягала у порадах, нагадуваннях, навідних питаннях. При передачі чергування у куточку природи діти розповідали всій групі, як вони доглядали рослини, що нового, цікавого помітили у розвитку рослин. До оцінки чергових залучались усі діти. Висловлювалися судження про стан рослин, якість роботи, ставлення до обов’язків та один одному в процесі роботи.

До колективної форми праці ми віднесли: загальну працю з миття будівельного матеріалу, іграшок, стільчиків, ігрових куточків, ремонт книг, прибирання ділянки, квітника. У цій формі роботи з трудового виховання кожна дитина отримувала окреме завдання, а результати праці всіх дітей поєднувалися в один загальний результат. У колективній діяльності переслідувалися 3 основні завдання: навчальне – закріпити у дітей навички бережно протирати рослини, полички, підвіконники, поливати вазони; розвивальне: формувати спостережливість, увагу, спритність, виховуюче: виховувати інтерес до праці, бажання працювати старанно, дружно, виховувати любов до праці. Під час колективної праці діти працювали один з одним, намагалися як найкраще виконувати свої завдання.

У спільній праці брали участь кілька дітей, процес праці ділився кілька операцій, кожну з яких здійснював один із учасників. Кожен із них виконував свою операцію та передавав об’єкт далі. Наприклад, спільний догляд рослин у куточку природи – видалення пилу, полив, розпушування; прибирання ділянки під час прогулянки; робота у квітнику, на городі. Після закінчення роботи з дітьми ми підкреслювали, що кожен попрацював трошки, а разом всю ділянку прибрали, виростили гарний квітник, зібрали багатий урожай.

У процесі спільної праці давалося роз’яснення значення трудових дій, педагог висловлював своє позитивне ставлення до справи, працював вправно, у хорошому темпі, адже приклад і вправа, служать добрими методами трудового виховання.

Провідним методом трудового виховання було пояснення. Даний метод дозволив дошкільникам зрозуміти, що необхідно виконати і як це зробити, тобто усвідомити мету трудової діяльності та спосіб її виконання.

При ознайомленні з новою трудовою операцією застосовувався наочний спосіб дій дорослого. Працюючи поруч із вихователем, діти відчували себе помічниками у потрібній і корисній справі.

Ми помітили, що метод пояснення та наочний метод добре працюють у зв’язку з методом спостереження за роботою дорослого. Ці методи складалися з прийомів, які були спрямовані на активізацію уваги і зосередженості дітей. Наприклад, вихователь просив дітей у процесі спостереження зрозуміти завдання, які необхідно виконати дорослому, скласти план роботи, визначити порядок дій, змоделювати його дії.

У підсумку групової роботи застосовувався метод групової оцінки діяльності за допомогою прийомів: «Оціни свою працю та працю своєї групи», «Оціни роботу групи».

На заняттях використовувалися такі засоби:

- читання художньої літератури, що містить розповіді про професії;

- бесіда «Ким працюють твої батьки?»;

- складання альбому «Ким бути?»;

- ознайомлення з професіями через дидактичну гру;

- заохочення дітей за відповідальне ставлення і якісне виконання трудових доручень;

- музика як створення радісної атмосфери спільної праці.

Читання дитячої літератури, що містить розповіді про різні професії, бесіда на тему «Ким працюють твої батьки?», складання альбому «Ким бути?», дидактичні ігри викликали у дітей інтерес до праці, бажання бути схожими на тих, хто працює, зрозуміти важливість та суспільну значущість праці людей.

Музика, що передає радісний настрій, часто використовувалася в групі під час колективного прибирання групової кімнати, під час ручної праці та на прогулянковій ділянці, тим самим підвищуючи настрій та надаючи роботі певний ритм.

Добру емоційну атмосферу створювали обговорення результатів праці, вручення «нагород». Наприклад, ти, хто дуже добре працював, отримували значок «Золоті руки», хто з власної ініціативи допомагав товаришам – значок «Добрий помічник» тощо.

Окремо варто відмітити значення розвивального середовища у процесі формування трудових навичок старших дошкільників. При проведенні дослідження було створено комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов: матеріальні об’єкти дитячої діяльності – природничо-екологічні об’єкти; художня студія; ігровий майданчик; конструктори; тематичні набори посібників; аудіовізуальні та інформаційні засоби, зона трудового навчання.

Ми врахували теоретичні здобутки і практичні рекомендації щодо створення розвивального предметного середовища: гнучкість, варіативність, інтегрованість, відкритість, установку на спілкування всіх суб’єктів освітнього процесу, що здійснюється на основі педагогічної взаємодії.

Ми розширили і збагатили середовище дидактичними іграми «Дізнайся і назви» (знаряддя праці і трудові дії кухара, помічника вихователя), «Для чого потрібні ці предмети» (градусник, тарілка, ніж, віник, сковорідка, плита, каструля), «Одягнемо ляльку на прогулянку», «Ляльки захворіли» і так далі. Для відображення праці дорослих внесли іграшки – знаряддя праці (молоток, викрутка, щітка для підмітання, граблі, лопатка), що імітують найпростіші засоби праці дорослих.