Формування в школярів природничо-наукового світогляду на уроках природознавства (Дослідницька компетенція школярів)

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування в школярів

природничо-наукового світогляду на уроках природознавства

(Дослідницька компетенція школярів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала: вчитель біології

Гутянської ЗОШ І-ІІІ ст.

Богодухівського р-ну

Харківської обл.

Шутка Євгенія Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Людина – частина природи.  Її існування можливе за умови встановлення гармонійних стосунків з довкіллям і дбайливого ставлення до нього. На усвідомлення цієї тези спрямований шкільний курс « Природознавство» та „Біологія”, в основі яких лежить наука про природу. Під час виконання завдань шкільного предмета учитель має практикувати різні форми навчально-дослідницької діяльності, які повинні здійснюватися в умовах колективної співпраці. Неодмінною умовою для реалізації завдань навчальної програми, Концепції екологічної освіти є проведення шкільних екскурсій.

У вихованні наших  дітей велика роль належить школі. Кожен рік вчителі  природознавства та біології, як додаток до уроків, проводять різноманітні екскурсії, які збагачують   кругозір дитини, стимулюють   бажання   більше бачити, більше знати, більше робити.

Постійна увага  у  змісті шкільного предмета « Природознавство»  до людини, жителя планети Земля,  передбачає розвиток в учнів почуття причетності та відповідальності за збереження природи, сприйняття її як ідеалу гармонії й досконалості буття.

      Викладання курсу «Природознавства» не можна уявити без дослідницької діяльності, зокрема без проведення екскурсій. Спостереження за природними явищами під керівництвом вчителя сприяють формуванню в учнів першого уявлення про тваринний світ, взаємозв’язок і розвиток компонентів різних природних комплексів.

Екскурсія – це процес пізнання людиною навколишнього світу, що попередньо побудований на підібраних об’єктах, що знаходяться в природних умовах, або розташованих в лабораторіях.

Екскурсії можуть конкретизувати вже набуті знання, давати нові, посилювати інтерес до вивченого.

Екскурсія з природознавства є найкращим засобом  для зближення школи з природою, з сільськогосподарським виробництвом, і в цьому їх велика  навчально-методична цінність.  Екскурсії дають можливість ознайомитися з самим життям, з його проявами в різноманітних формах, розкрити закони за якими розвивається навколишній  світу, і навчити бачити й розуміти  життєві явища, що нас оточують.

Характеризуючи місце дослідницької діяльності в роботі з дітьми екскурсія розглядається в декількох аспектах:

 а). як самостійна форма виховання і навчання, як складова частина інших   форм   навчання і виховання;

б). як форма роботи з аудиторією і одна із форм навчання;

в). як форма організації культурного дозвілля, виховної роботи;

г). як частина тематичного циклу, а також як одна із ступенів пізнання;

е) як форма розповсюдження наукових знань, ідейного виховання.

 

 

 

Екскурсія – специфічний  вид діяльності вчителя Екскурсія як вид діяльності поділяється на дві частини: діяльність вчителя і діяльність учнів.

Дослідницька діяльність учнів виражається в таких активних формах. як спостереження, вивчення, дослідження обєктів. Дослідницька діяльність вчителя складається із ряду дій, головні з яких – підготовка і проведення екскурсій. Екскурсія може бути прогулянкою, яка переслідує практичні

задачі, наприклад, пошук лікарських трав, або – цілісне, закінчене. що має специфічні функції і ознаки, свою індивідуальну методику.

Екскурсія в природу – цікава форма роботи вчителя з класом. На екскурсії школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, бачити потрібні об′єкти, знаходити приклади взаємозв’язку різних організмів та з умовами навколишнього середовища. Різноманітні за будовою та ступеню пристосування до середовища рослини і тварини, за якими можна спостерігати в природі – найсильніше впливають та формують в учнів конкретні уявлення про природні  екологічні системи – біоценози та розвиваючі здібності учнів до виявлення природних комплексів.

Кожна екскурсія дає хороший матеріал для виховання естетичних почуттів, діалектичного розуміння екологічних зв’язків  цілісності природних компонентів.

Навчальні екскурсії запроваджено з метою реалізації завдань загальної середньої освіти щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу.

Навчальні екскурсії відіграють важливу роль, тому, що дають можливість учням сприймати безпосередньо органами чуттів предмети і явища в природних умовах. У цьому організованому, активному, цілеспрямованому процесі в учнів формується вміння зіставляти предмети, порівнювати, виділяти особливості будови і функціонування об’єктів.  Екскурсії викликають емоційне збудження, а це має педагогічне значення, оскільки його джерелом є радість пізнання. Емоційне сприйняття є важливим фактором в естетичному вихованні. Природа в своїй різноманітності – це постійне джерело розвитку продуктивних сил суспільства. Тому ми повинні проводити систематичну роз’яснювальну роботу щодо охорони природних багатств. Навчальні екскурсії дають широкий простір для використання засобів розвитку творчих здібностей. Великим плюсом при використанні нових методик будуть:

 • створення сприятливих умов навчання;

 • співпраця;

 • позитивні емоції учнів;

 • спілкування учнів один з одним, з вчителем, між групами;

 • активна рухова діяльність.

 

 

З метою оптимізації організації навчальної екскурсії пропонується широке використання активних методів навчання, оскільки саме дидактичні

ігри та вправи підвищують інтерес до навчання, спонукаючи учнів долати труднощі, розвивати самостійність і творчість .

   Завдання дидактичних вправ та ігр:

      * пробудження чутливості до природних об’єктів та явищ;

      * відкриття нового світу вражень;

      * налагодження безпосереднього контакту з природою;

      * формування власного ощадливого ставлення до природи;

      * вироблення вміння самостійно оцінювати явища, мислити

      * вміння  спілкуватися  працювати в   колективі, знаходити спільну мову.

      Ці ігри та вправи можна згрупувати наступним чином:                                 

   Підготовка до візитів у природу.  Метою є отримання     учасниками   певних вражень, що знадобляться їм для подальшої праці.

   Вступні ігри. Мета – стимулювання надмірної енергії дітей.

   Ігри на концентрацію уваги. Мета - пробудження емоцій та чутливості до природних явищ, привернення уваги до окремих об’єктів, відкриття нових думок, ідей, рішень. Потрібні для наступних етапів роботи.

   Ігри на набуття безпосереднього досвіду. Наближення явищ і об’єктів природи до учнів шляхом використання особливого досвіду та дії.

   Підсумкові ігри. Проводяться після попередніх вправ. Мета – оцінити здобутий досвід, поділитися враженнями з іншими учасниками. Можуть стати поштовхом до нових, самостійних пошуків.

   Розвиток і систематизація одержаної інформації. Досвід реалізується в класі або школі, що залежить від волі та бажання тих, хто вчить і тих хто навчається.

 

   Навчаємо узагальнювати

Узагальнення – розумовий процес, який приводить до знаходження головного, загального в ряді предметів або явищ.

   Порядок узагальнення:

1.Знайти найважливіші моменти серед ряду фактів, явищ, які вивчаються.

2.Визначити їх подібність.

3.Встановити зв’язок між ними.

4.Сформулювати загальні висновки.

Навчаємо порівнювати

Порівняти – зіставити предмети чи явища для встановлення їх подібності чи відмінності.

 

 

Порядок порівняння:

1.Знайти відповідь на запитання “Хто такий?”, “Що таке?”

2.Зіставити визначення двох предметів чи явищ. Встановити  основну подібність.

3.Виділити головні ознаки кожного предмету , явища.

4.Зіставити предмети чи явища, що порівнюються, за однаковими виділеними ознаками.

5.Знайдіть та поясніть причини подібності та відмінності.  

   Навчаємо аналізувати

Аналіз – процедура розумового розділення предметів, явищ, процесів, а також виділення окремих частин ознак, властивостей для кращого їх розуміння.

  Порядок аналізу:

1.               Розділити в думках об’єкти, предмети, явища на окремі складові частини, що мають відповідне функціональне значення.
2.               Спробувати виявити в виділених блоках особливості, деталі предмета, які ви вивчаєте.

3.Поміркувати над причинами такого поділу на блоки.

   Навчаємо синтезувати

Синтез – процедура розумового об'єднання елементів, частин в єдине ціле.

   Порядок синтезу:

1.                  Потрібно починати з відповіді на запитання-на основі чого відбувається об'єднання частин предмета чи явища, які вивчаються?
2.                  Для відповіді потрібно провести досконалий аналіз явища.
3.                  Знайти зв’язок між окремими частинами, об'єднати їх , зробити висновки.

   Навчаємо досліджувати

У навчальній дослідницькій діяльності можна виділити кілька етапів:

1.                   вибір теми дослідження;
2.                   накопичення попередніх даних про об’єкт дослідження та методи роботи;
3.                   визначення послідовності роботи, складання плану, планування експериментів;
4.                   вибір необхідного обладнання, створення умов для досягнення мети;
5.                   виконання та хід роботи;
6.                   аналіз результатів та формулювання висновків;
7.                   написання звіту; літературне оформлення роботи.

 

   Підготуватися до екскурсії вчителю допомагають слідуючи рекомендації:

1. Пам’ятати, що екскурсія не прогулянка, а обов’язкова частина навчальних занять.
2. Визначити тему екскурсії, вивчити місце її проведення, скласти план екскурсії.
3. Притримуватися теми екскурсії, не відволікатися на випадкові питання.  
4. Розповідати на екскурсії тільки про те, що можна показати.
5. Уникати довгих пояснень.
6. Не залишати екскурсантів тільки слухачами, залучати їх до активної роботи. 
7. Не перенавантажувати дітей новими назвами; вони їх забудуть.
8. Уміти сконцентрувати увагу  екскурсантів на потрібному об’єкті.
9. Вміти своєчасно зупинити екскурсію, щоб діти не втомилися.
10. Закріпити матеріал екскурсії в пам'яті дітей на слідуючи уроках.

Під час екскурсії учні дістають надто багато вражень і інтенсивно реагують на все бачене. Тому реагувати на цілісне, закінчене сприймання життя в результаті однієї екскурсії не можна. Тільки тривале спостереження може дати певне уявлення  про життя і поведінку тварин.

 

 

Розробка екскурсії

 „Сліди життєдіяльності бобра річкового”.

 

І. Підготовчий етап.

   1. Визначити тему екскурсії та місце її проведення.

Тема екскурсії „ Сліди життєдіяльності бобра річкового”. Проводилася на території селища Гути, Богодухівського району, Харківської області, на правому березі річки Мерла. В екскурсії брали участь учні 7 класу.

 

   2. Розробити та повідомити учням індивідуальні,  групові та фронтальні завдання.

  Індивідуальні завдання:

      А). підготувати фотоматеріали екскурсії;

      Б). підготувати музичні номери;

      В). підготувати цікаві історії про життя бобрів;

      Г). замалювати пейзажі біля річки.

  Групові завдання:

     А). скласти екологічну характеристику місцевості, де мешкають бобри;

     Б). описати морфологічні особливості бобра;

     В). дві групи дітей доводять користь та шкоду бобра річкового.

  Фронтальне завдання:

     А). всім   прочитати книгу Сележинського Г. В. „ Животные-строители”.

   3. Провести бесіду з правил техніки безпеки під час проведення  

 екскурсій з біології.

 Правила техніки безпеки під час проведення екскурсій.

4. Скласти маршрутну карту екскурсії.

 

 Маршрутна карта екскурсії.

 

 

 

 

5. Підготувати необхідне  обладнання

Щоденник спостережень, ручка, олівець,  сантиметр,  дерев'яна лінійка.

 

ІІ.  Проведення екскурсії.

Тема: „Сліди життєдіяльності бобра річкового”

Завдання:

  Навчальні: - вчити приймати рішення та активно діяти , що до   

                       збереження навколишнього середовища;

                      -  познайомити      зі    способом      життя   бобра   

                        річкового    та   середовищем  його існування.

          Виховні:  - формувати   навички     дбайливого ставлення до      

                            рослинного  і   тваринного світу; 

                      -  виховувати      бережливе        ставлення     до    

                         навколишнього           середовища .

Розвиваючі : - розвивати уміння, навички  аналізувати, робити   

                         висновки про    взаємодію  тваринного та рослинного 

                         світу;

                       - розвивати   самостійність,    відповідальність  за свої 

                          вчинки та   вміння відстоювати  свою точку зору. 

 Зупинка № 1:

1. Розповіді учнів про цікаві факти життєдіяльності  бобрів.
2. Учні дають екологічну хар-ристику місцевості, де мешкають бобри.
3.  Група дітей показує декілька номерів самодіяльності.

Зупинка № 2:

1. Група дітей дає морфологічну хар-ристику бобра річкового.
2. Фотографування та замальовування місцевості, де мешкають бобри.
3. Заміряння товщини згризених  дерев, висоти пеньків, глибини та ширини каналу, що прорили бобри.
4. Дві групи дітей доводять користь та шкоду бобра.(З'ясувалося, що бобер річковий – цінна рідкісна тварина і шкода, яку  він завдає майже непомітна).

 

ІІІ. Підсумки екскурсії.

     Підсумки екскурсії відбудуться на уроці біології при вивченні класу Ссавці, ряду  Гризуни.

    Кожна група дітей робить доповіді, зачитують реферати, звіти про виконання поставлених перед ними завдань.

    За 10-15 хвилин до кінця уроку учні обговорюють книгу Сележинського  Г.В. „Животные-строители” 

 

 

 

Отже, екскурсія – це процес пізнання людиною навколишнього світу, що попередньо побудований на підібраних об’єктах, що знаходяться в природних умовах, або розташованих в лабораторіях.

 Екскурсії можуть конкретизувати вже набуті знання, давати нові, посилювати інтерес до вивченого.

Дослідницька діяльність допомагає процесу викладання природознавства, де відчувається постійна потреба в спілкуванні з природою.