Формування в учнів здорового способу життя на підставі здоров’язберігаючих та інтерактивних технологій

Формування в учнів здорового способу життя на підставі здоров’язберігаючих та інтерактивних технологій

Гуржій Олена Олександрівна вчитель біології

Руденський Антон Сергійович вчитель фізичної культури

 «Здоров’я - не все, але без здоров’я - нічого»

 Сократ

В Законі України «Про загальну середню освіту» однією з основних задач школи визначено таку: «…виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої  соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів» (ст. 5) Ці завдання набувають оновленого змісту та значної ваги в Національній доктрині розвитку освіти, яка пріоритетним завданням також визначає виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. В усіх ланках системи освіти закладаються основи для забезпечення і розвитку фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я кожного члена суспільства.        

Істотне погіршення здоров'я дітей в нашій державі пов’язане, в основному, із зростанням об’єму та ускладненням характеру навчальних навантажень, міжособистісних  відносин всередині класу, нестачею рухової активності, неправильним харчуванням учнів, недотриманням гігієнічних вимог в організації навчального процесу, відсутністю в учнів елементарних знань про те, як стати здоровим. В зв’язку з цим одним із напрямків діяльності сучасної школи є збереження здоров'я підростаючого покоління. Для цього використовуються здоров’язберігаючі технології, що передбачають сукупність педагогічних, психологічних та медичних заходів, спрямованих на захист і забезпечення здоров'я, формування ціннісного відношення до нього.

 Аналіз досліджень з проблеми формування здоров’язберігаючого освітнього середовища через реалізацію здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі (Смірнов Н.К., Севрук А.І., Вайнер Е.Н., Петров О.В., Борисова І.П., Сонькін В.Д. та інші), показує спроби вчених визначити загальні підходи до формування здоров’язберігаючого освітнього середовища, з’ясувати новий зміст, форми, методи реалізації даної проблеми в умовах сучасної ситуації в освітній сфері. В цих роботах розглядаються підходи до реалізації здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі, надаються визначення поняття «здоров’я», «здоров’язберігаючі освітні технології», наведені класифікації здоров’язберігаючих технологій, накреслюються способи методичного супроводу діяльності педагога по реалізації здоров’язберігаючих освітніх технологій.

Мета здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання – забезпечити школяру можливість збереження здоров'я за період навчання в школі, сформувати необхідні знання, вміння та навики здорового способу життя, навчити використовувати одержанні знання у повсякденному житті.

Щоб виховати здорову людину, здатну творчо підходити до вирішення покладених на неї завдань, треба піклуватися про це вже з початкової школи. І важливим аспектом у цьому є уроки фізкультури, оскільки в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров'я підростаючого покоління. Щоб  змінити цю ситуацію, треба працювати  творчо, по-новому; знаходити нові форми роботи та засоби педагогічної діяльності. Треба досконало знати й донести до школярів, які фізичні вправи розвивають серцево-судинну та дихальну системи; які психічні й духовні якості розвиваються в процесі занять фізичними вправами. Метою  є створення умов для поліп­шення фізичної підготовки учнів, стану  їхнього здоров'я, розкриття творчої особистості кожного школяра, підвищення інтересу до уроків фізичної культури.

Основною формою навчання та виховання в школі є урок. Найчастіше при проведенні уроків застосовую такі форми і методи: колове тренування;рухливі ігри; робота в малих групах; робота в парах; створення «ситуації успіху»; сюжетно-рольові  ігри.

Для досягнення цієї мети також велику роль відіграють предмети біологія та основи здоров'я викладання яких дозволяє органічно вписувати принципи здоров’язбереження в теми уроків, в різні завдання як на уроках, так і вдома.

Одним із головних напрямків здоров’язбереження є створення здорового психологічного клімату на уроці. Це досягається зміною різних видів навчальної діяльності, що змінюються через кожні 7-10 хв. Це і «мозковий штурм», і робота в творчих групах, і робота з підручником, і проведення лабораторних досліджень та практичних робіт, і складання та розв’язання кросвордів, і здійснення віртуальних мандрівок, і захист проектів, і цікаві вправи та ігрові ситуації та різні типи уроків біології тощо. Вони сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження учнів, розвитку пам'яті, логічного і критичного мислення, вмінню спілкуватися, не боятися висловлювати свою думку. Навчання повинно проводитися з врахуванням ведучих каналів сприйняття інформації учнів (аудіовізуальної, кінестетичної і т.д.). Необхідно здійснювати індивідуальний підхід до дітей з урахуванням їх особистих можливостей.

Велике значення має емоційний клімат на уроці. Мажорність уроку, емоційна мотивація на початку уроку, створення ситуації успіху та емоційного розвантаження ведуть до зниження психоемоційного напруження. Діти включаються в творчий процес, в  пошук розв’язків та рішень, що сприяють їх розвитку та зниженню появи втоми, тому що результат будь-якої праці, а особливо розумової, залежить від настрою. В недоброзичливій обстановці втома наступає швидше, а хороший настрій, сміх дарує здоров'я. Це досягається використанням наочності, цікавих вправ, відеофільмів, домашніх завдань творчого характеру, ігрових ситуацій.

Знайомлячи учнів з будовою опорно-рухової системи, акцентую увагу школярів на значення фізичних вправ для її розвитку. Що сильніше розвиваються м’язи тіла, то міцнішими стають і кістки скелета. Крім того, підвищується стійкість організму до захворювання і несприятливих чинників довкілля. В цій просвітницькій роботі дуже допомагають вчителі фізичної культури. 

Велику роль у зміцненні здоров'я учнів відіграє також екологічний простір: провітрювання, озеленення, освітлення кабінету. Сприятливо на здоров'я і настрій впливають запахи, найкращим джерелом яких є рослини.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків («Скажи «так» здоровому способу життя», « Вплив постави на здоров'я. Практична робота: Виконання вправ для профілактики порушень постави», «Моніторинг фізичної форми.Практична робота:   Самооцінка рівня фізичного здоров'я »).

Особливістю здоров’язберігаючої технології є пріоритет здоров'я серед інших напрямів дії на школярів. Учитель повинен працювати так, щоб навчання дітей в школі не завдавало збитку їх здоров'ю, не знижувало рівня мотивації навчання.

Питання орієнтації на здоровий спосіб життя, організації навчально-виховного процесу щодо підтримання здоров’я  – це цілий пласт для серйозних досліджень та методичних пошуків, який спонукає на подальшу творчу роботу.

Список використаної літератури

1. Борисова І.П. Забезпечення здоров’язберігаючих технологій в школі//Довідник керівника освітньої установи.-2005.-№10.-С.84-92.
2. Вайнер Е.Н. Формування здоров’язберігаючого середовища в системі загальної освіти// Валеологія.-2004.-№1.-С.21-26.
3. Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002
4. Смирнов Н.К. Здоров’язберегаючі освітні технології в сучасній школі. - М.: АПК і ПРО,2002.-121с.