20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

«ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

Про матеріал
Зі стрімким розвитком інформаційних технологій у сучасному світі особливо актуальною постає проблема створення умов для формування особистості, яка здатна до самореалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства. Матеріали, напрацьовані в результаті роботи над проблемним питанням, будуть корисними для студентів вищих навчальних закладів, викладачів-словесників, а також для всіх педагогічних працівників, які реалізують свою діяльність на основі компетентнісно-зорієнтованого підходу до навчання і працюють над проблемою розвитку ключових компетентносте особистості за допомогою інтерактивних технологій і засобів навчання.
Перегляд файлу

1

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:

«ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

 

 

Слухач групи:

 

 

БЕРЧУК ГАЛИНА ІВАНІВНА

 

ВИКЛАДАЧ

 

 

 

 

Науковий керівник:                                                      До захисту                   ГУЩЕНА  Н.І., старший викладач                       ______________           

(ПІБ, наук.ступінь, вчене звання)                    (підпис завідувача кафедри)  

 

 

2018 р.

 

 

Анотація

Зі стрімким розвитком інформаційних технологій у сучасному світі особливо актуальною постає проблема створення умов для формування особистості, яка здатна до самореалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства.

Матеріали, напрацьовані в результаті роботи над проблемним питанням, будуть корисними для студентів вищих навчальних закладів, викладачів-словесників, а також для всіх педагогічних працівників, які реалізують свою діяльність на основі компетентнісно-зорієнтованого підходу до навчання і працюють над проблемою розвитку ключових компетентносте особистості за допомогою інтерактивних технологій і засобів навчання.

Ключові слова: компетентність, ключові компетентності, життєва компетентність,інтерактивні засоби навчання, інтерактивні технології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………..4

  1. Компетентність як основа самовдосконалення…………………5
  2. Формування ключових компетенцій студентів………………...6
  3. Як викликати зацікавленість студента до художнього слова….9
  4. Застосування інтерактивних технологій на заняттях світової літератури…………………………………………………………….19

       Висновок…………………………………………………………....23

       Список використаних джерел…………………………………..24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Людство вступає у час постійних змін. Здатність сприймати зміни і творити їх — це найважливіша характеристика життя людини в XXI столітті. І звідси постають нові завдання перед освітою. Освіта має набути інноваційного харак­теру.

Головне завдання школи сьогодні по­лягає не в тому, щоб адаптувати дитину до суспільних негараздів і навчити її почуватися комфортно серед злиднів, і беззаконня, бездуховності. Ні, наше за­вдання в тому, щоб дитина зрозуміла та осмислила своє життя, навчилася само­стійно вирішувати як щоденні життєві завдання, так і складні проблеми, тобто стала життєво компетентною, життє­стійкою, життєздатною. Тільки тоді вона зможе змінити своє життя, боро­тися з бездуховністю, байдужістю, без­відповідальністю, які руйнують життя окремої людини та суспільства.

Сьогодні освіта повинна і може допомог­ти дитині правильно зрозуміти життя, бо життя навчального закладу, на відміну від сім'ї, є більш діловим, конкурентним середо­вищем. Навчальний заклад — це передусім простір життя дитини, тут вона не готується до життя, а живе. І тому важливо ви­будувати виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між дітьми і викладачами, навчальним закладом і родиною.

Майбутнє України — за поколінням,  котре сьогодні опа­новує життя, якість якого залежить від рівня сформованості життєвої ком­петентності.

Мета роботи: розкрити основні підходи в роботі викладача щодо змісту, форм і методів, прийомів, які сприяють вихованню життєвих компетентностей студентів, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у навчанні.

Актуальність роботи полягає у розробці форм і методів, що впливають на актуалізацію пізнавальної діяльності студентської молоді при вивченні художніх творів світової літератури.

 

  1. Компетентність як основа самовдосконалення

 

Компетентність людини — це загальна життєздатність, що базується на:

    знаннях,

    досвіді,

    ціннісних орієнтаціях,

    здібностях.

Бути компетентним означає вміти мо­білізувати власний творчій потенціал у конкретній життєвій ситуації.

У сьогоднішньому світі, коли швидким темпом змінюється система цінностей та  світоглядних позицій, особистість дитини потребує адекватного керівництва і щодо просування до поставленої мети, і досягнення належного рівня сформованності життєвої обізнаності.

Особистість не народжується з розви­неною, досконалою життєвою компе­тентністю. Розвиток життєвої ком­петентності людини відбувається в її онтогенезі, в процесах пізнання, спіл­кування, діяльності, у відносинах з ін­шими людьми, світом. Сукупність цих процесів можна означити поняттям «життєдіяльність». Поза життєдіяль­ністю життєву компетентність розви­нути не можна, і вона не потрібна. Це так само стосується життєстійкості та життєздатності людини.

Життєва компетентність — це чинник та результат розвитку життєдіяльності особистості.

Питання про мету освіти є сьогодні питанням про те, якою має бути людина майбутнього. В регіональній програмі «Формування самоосвітньої компетен­ції студентів» передбачається набуття нею певних життєвих компетентностей:

1.  Соціальна компетентність — го­товність брати на себе відповідаль­ність, бути активним у прийнятті рішень.

2.  Полікультурна — передбачає ви­хованість, повагу до чужих думок, мови, культури релігії.

3.  Комунікативна — опанування усного і писемного спілкування, оволодіння кількома мовами.

4.  Інформаційна — вміння здобувати, осмислювати та використовувати різноманітну інформацію.

5.  Діяльніснотворча — вміння розв’язувати навчальні і життєві пробле­ми.

6.  Здатність до самоосвіти та самороз­витку — готовність постійно навча­тися як у професійному відношенні, так і в особистому житті — це сьо­годні найважливіша із компетент­ностей.

 

 

  1. Формування ключових компетенцій студентів

 

Вчені пропонують, щоб сформувати соціальну компетентність, треба:

    створювати та розв'язувати проблемні ситуації; !!!

    давати й періодично змінювати гро­мадські доручення, обговорювати їх виконання, підводити обов'язково підсумки роботи;

    проводити виховні заходи патріотич­ного змісту, здійснювати правове та морально-естетичне виховання;

    проводити інноваційні заняття грома­дянської освіти;

    створювати ситуації морального ви­бору на основі прочитаних творів або життєвих ситуацій; !!!

    учити дітей висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша, узгоджувати їх та дохо­дити до порозуміння !!!

Щоб розвивати у студентів полікультурну компетентність, треба проводити такі заходи:

    проведення зустрічей з цікавими людьми, відомими художниками, поетами, композиторами;

    проведення тематичних вечорів, між­народних фестивалів, заочних подо­рожей країнами світу;

    відвідування виставок, музеїв, про­ведення екскурсій;

    проведення бесід з етичної темати­ки; !!!

    читання та обговорення історичних творів; !!!

    здійснення пошукової роботи.

Щоб розвивати комунікативну компе­тентність, пропонується:

    інсценування казок; !!!

    усний опис картин; !!!

    проведення нестандартних занять, ділових та інтелектуальних ігор, кру­глих столів, дискусій; !!!

    на узаняттях використання інтерактив­них технологій та прийомів педаго­гічної техніки;

    написання запрошень, привітань, оголошень, випуск газет, стіннівок;

    листування з ровесниками;

    проведення бібліотечних занять вза­галі постійний зв'язок з бібліотекою.

Інформаційна компетентність здій­снюється через:

    заняття української, іно­земної мови, заняття української та зарубіжної літератури, математики, географії, біології та інші, на яких діти працюють з підручниками, слов­никами, вчаться опрацьовувати ін­формацію на підставі аналізу, синте­зу, порівняння, узагальнення тощо; вчаться користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репро­дукціями, картинами, таблицями, малюнками, діаграмами, складають маршрутні листи; вчаться користува­тися таблицями, схемами, згортати інформацію;

    проведення усних журналів, зустрі­чей з цікавими людьми, організація інтелектуальних ігор, екскурсій, від­відування музеїв, персональних та художніх виставок, творчих майсте­рень;

     знайомство студентів періоди­кою;

    стимулювання студентів до роботи з ком­п'ютером. 

Розвиток компетентності творчої діяльності можна реалізувати через:

    участь у конкурсах і олімпіадах;

    дослідницьку діяльність ;

    складання казок, віршів;

    проведення інтелектуальних ігор, конкурсів;

    створення кросвордів, ребусів;

    побудову генеалогічного дерева своєї родини;

    випуск стіннівок, конкурси малюн­ків;

    залучення дітей до роботи гуртків, студій за інтересами;

    залучення до самоврядування.

Компетентність саморозвитку та само­освіти реалізується через:

    залучення  до виконання творчих завдань та участі в інтелектуальних заходах;

    проведення розливальних пізнаваль­них ігор;

    залучення  до гурткової робо­ти;

    складання та реалізація програми самоосвітньої та самовиховної діяль­ності .

Практично всі перелічені методи формування життєвих  компетенцій впроваджую на своїх заняттях.

Духовну моральну особистість не можна виховати без викладача-наставника, тобто без людини, яка є поводирем для молоді у світ духовності. І головним завданням є вихо­вання громадянина України, патріота своєї держави, який зможе успішно самореалізуватися в соціумі як грома­дянин, сім'янин, професіонал, носій культури.

Час об'єктивно потребує зміни ролі та місця викладача в навчально-виховному процесі. Авторитарну педагогіку треба залишити в минулому, а спів відносини будувати на партнерстві.

 

3. Як викликати зацікавленість студента до художнього слова

 

 Одним із ефективних способів залучення студентів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу студентів. Гра на занятті спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?», - пошук відповідей на запитання, що постають, активізує мислення, розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

Літературні ігри – це особливий різновид педагогічних ігор, джерело яких -  навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання інтересу до предмету, формування навичок правильного, виразного читання та розуміння прочитаного, організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

«Навчання у грі» можна використовувати як елемент заняття або  ж як окреме заняття.

Змістом гри є програмовий матеріал.

Застосовується гра в різноманітних формах.

Узгоджується з іншими дидактичними засобами.

Забезпечує всебічний розвиток особистості.

Цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів.

Стимулює мотивацію навчання.

Організовується так, щоб студенти максимально використовували необхідний матеріал.

Форма роботи, що стосується «навчання у грі», багато.  

Види навчальної діяльності на занятті світової літератури, що формують творчу особистість :

  •        тренувальні вправи для вдосконалення навичок читання;
  •        словесне малювання за уявою;
  •        Знаходження за ними зв’язків між прочитаними і життєвими ситуаціями ;
  •        евристична бесіда;
  •        творчі роботи (написання творів, віршів, різних за жанром та змістовними ознаками; малюнки, колажі, експонати, комп’ютерні презентації, тощо);
  •        проведення інтерв’ю;
  •        розв’язання проблемних питань, ситуативних завдань;
  •        підготовка повідомлень;
  •        здійснення проектної діяльності.

Методи роботи:

  •        інтерактивні («Дзеркало», «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Займи позицію» тощо);
  •        метод проектів;
  •        інсценізація,імітація.

Форма роботи :

  •        колективна ;
  •        групова;
  •        парна;
  •        індивідуальна .
  •        Види творчо-розвивальних технологій:
  •        проектна технологія;
  •        навчальне дослідження (встановлення взаємозв’язків змісту твору з біографією автора;вплив суспільних подій на зміст твору; система використання художніх засобів; роль кольорової,числової символіки у художньому творі тощо)
  •        «мозковий штурм»;
  •        «обговорення у загальному колі»;
  •        відповідь на проблемні питання.

Постійно практикую проведення заняття – конференції, заняття – дискусії чи диспути з розв’язанням проблемних завдань.

На заняттях – диспутах активізується мислення студентів, розвивається комунікативна компетентність, виховується культура міжособистісного спілкування. Такі заняття дбають про можливість дискутувати на морально – філософські теми. Про заняття – диспут можна сказати: «У суперечці народжується істина».

Викладач – це скрипаль юних сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує . І, звісно, для того щоб заняття були, ефективними, досягали мети, потрібно постійна активна взаємодія всіх студентів, тобто педагог має не проголошувати істину, а організовувати процес навчання, бути його лідером.

Знання – це не раз і на завжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню і вдосконаленню. Ось чому педагог має вчити здобувати їх шляхом не простого, механічного накопичення, а творчого сприйняття, критичного осмислення.

Такі заняття сприяють розвиткові та самореалізації особистості. А подавати їх доцільно через впровадження інноваційних технологій, технологій розвитку критичного та креативного мислення.

Технологія креативного мислення допомагає студентові впорядкувати потік інформації, добирати з вивченого головне – те, що сприяє ліпшому сприйманню і засвоєнню. Використання цієї технології створює на занятті атмосферу пошуку, творчості та співпраці, урізноманітнює роботу, забезпечує заглиблення літературний твір, ефективне уявне спілкування з письменником та його героями.

Критичне мислення передбачає такі вміння:

а) Врівноважувати у свідомості різні погляди;

б) Піддавати ідею легкому скепсисові;

в) Порушувати і розв’язувати проблеми;

г) Перевіряти окремі ідеї щодо змоги їхнього використання;

д) Висувати ідею, обстоювати свою думку;

ж) Знаходити потрібну інформацію і використовувати її, приймаючи самостійне рішення.

Відповідно до методики критичного мислення заняття літератури має таку структуру.

І. Евакуація (фаза актуалізації).

На етапі евакуації студенти згадують усе, що їм відомо з цієї теми («Мозкова атака»), і призначають рівень власних знань. Ділячись ними з товаришами, переводять знання на рівень самосвідомості.. Це своєю чергою, дає їм змогу пов’язати нові знання з набутими раніше, а також визначити особисті цілі і завдання.

Висловлюють сукупність набутих завдань у вигляді схем, малюнків, таблиць і пояснюють їх всій групі.

Вони виражають своє розуміння досліджуваної проблеми і своє ставлення до неї у вигляді творів – мініатюр, сенканів.

Сенкан – це п’ятирядковий вірш у прозі, що синтезує інформацію в стислій формі виражає ставлення до прочитаного.

Сенкан складають за схемою:

  •                 рядок – одне слово – тема (іменник)
  •                 рядок – два слова – означення (прикметники)
  •                 рядок – три слова – активність, дія (дієслова)
  •                 рядок – фраза, що виявляє ставлення до теми
  •                 рядок – одне слово – асоціація до теми (іменник)

Перейдемо до розглядів прийомів методики критичного мислення. Їх дуже багато. Вибирати потрібно ті, що найбільше імпонують особистості студента та викладача групи. Великі можливості таких прийомів критичного мислення, як «Кола Вена»,  «Гронування», «Інформаційний пакет», «Коло думок», «Психологічний портрет», «Асоціативний кущ», різноманітні опорно-логічні схеми.

Прийом « Кола Вена » дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення.

ІІІ. Рефлексія (міркування)

На цьому етапі заняття студенти здійснюють такі дії:

а) узагальнюють і систематизують здобуту інформацію;

б) діляться здобутими знаннями один з одним;

Прийом «Коло думок» спонукає всіх студентів до дискусії. Головне завдання кожного з них – висловити свою думку.

Прийоми «Гронування », «Асоціативний кущ» дають змогу будь-якому явищі, предметі, літературному персонажеві побачити найголовніше, критично осмислити його і виокремити.

Прийом «Гронування».

«Асоціативний кущ» вказує на асоціацію, що виникають у героя з приводу побаченого, почутого, чи прочитаного:

Наприклад: чому змінюються розміри Грегора – жука?

Прийом « Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Наприклад, його можна використати, характеризувати образ Розкольникова  за романом Ф,Достоєвського « Злочин і кара»?

Прийом « своя опора». Студент під час розповіді викладача самостійно складає власний опорний конспект.

Прийом зворотного зв’язку.

Свою реакцію, настрій, емоційний стан студенти демонструють – до заняття і після нього – за допомогою карток.

Метод «Прес»

(Якщо студенти ще не знайомі з цією методикою, то слід роздати матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу :

викладіть свою думку: «Я вважаю, що...»

поясніть причину появи цієї думки: «Тому, що...»

наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад...»

зробіть висновок «Таким чином...»

 Студенти відповідають письмово,відповіді зачитуємо, коли всю роботу завершено.

Метод: «Займи позицію»

Я записую на різних кінцях дошки « так» і «ні». Кожен студент повинен визначитися із своєю позицією, записати її на підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, студенти стають по різні боки групи, відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої аргументи. Студенти однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік. Вони повинні пояснити, чому змінили вибір.

Робота в парах

Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання роботи в малих групах, її можна – використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення,перевірка  знань тощо. Робота в парах дає студентам час подумати, обмінятися ідеями з партнерам і лише потім озвучувати свої думки перед групою. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, уміння висловлюватися критично мислити, переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що студенти не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи з парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов вимагають більшої витрати часу.

Комп’ютерні технології на уроці літератури

Під час проведення таких занять пріоритетним є формування естетичної, комунікативної та інформаційної компетентностей,  виділяється особистісно-орієнтовний підхід.

Така форма заняття стимулює:

- застосування комп’ютерних технологій для мотивації навчання,для формування пізнавальної  і творчої компетентностей;

- успішність кожного у розв’язанні порушеної проблеми;

- глибоке занурення студентів в матеріал;

- самоекспертиза (самооцінка).

Оцінка самими студентами своїх навчальних досягнень, або одногрупників, викладача; робота секретарів, які на занятті ведуть облік активності кожного студента; прийоми запитань – відповідей; виставлення балів одногрупникам з мотивуванням; прийоми «дельта-плюс» (що сподобалось – плюс); заповнення таблиць для спостереження оцінювання.

Позитивний бік прийому «самооцінка» полягає в тому, що всі студенти можуть отримати оцінку. Студенти починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться інакше сприймати свою роботу.

Рефлексія (оцінювання результатів заняття):

- Що ми зробили?

- Для чого ми це робили?

- Чи досягли поставленої мети?

- Що сподобалось, а що не сподобалось під час заняття.

Процес навчання не автоматичне викладання певного матеріалу в голову студента. Потрібно його напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

Заняття приносить задоволення – налагоджена співпраця викладача і студентів. Вони не бояться висловлювати свою думку, виступати в дискусію. Для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкутані, а головне – ростуть справжніми людьми.

Викладач літератури завжди дбає про те, щоб зацікавити студентів предметом, кинути в їхні душі зерна самостійного мислення. І щоб цей грунт був справді живим, благодатним, слід пам’ятати, що література – це мистецтво, єдність правди і краси, реальності і фантазії, а отже заняття з літератури мусить поєднати в собі все це. Поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри повинні сприяти тому, щоб студенти зрозуміли чудову красу, духовну звабливість літератури і запилися нею назавжди.

Кожен твір літератури несе в собі в першу чергу виховне навантаження, а викладач як керівник процесу має правильно відредагувати сприйняття студентами тексту. Тому з огляду на вищесказане стає зрозумілим, чому студентам пропонується більше завдань творчого характеру, які вимагають від дитини знаходження виходу зі складної ситуації. Майже на кожному заняття є проблемне питання, на яке потрібно кожному дати відповідь і діти вже звикли до того, що відповіді можуть бути різними, навіть протилежними.

Протягом свого стажу роботи, в мене виробилася певна схема поетапного сприйняття твору на заняттях світової літератури. І на кожному занятті поетапно реалізується глобальна мета : виховувати чуйну, милосердну, духовно збагачену людину, яка володіє життєтворчими компетентностями. І таким чином можу сподіватися, що студенти, вийшовши у великий світ зіткнувшись з проблемами будуть намагатися їх розв‘язати, подолати, а якщо НІ – зуміти пережити іх з меншими втратами.

Отже, І етап. Автор, пишучи твір, розраховує на адекватне сприйняття ( аналіз) його читачем, тобто донести до читача свої думки, почуття, настрої, свій дух. Усе в літературно-художньому творі ( зображально-виражальні засоби, композиційні елементи) проектується не реципієнта (лат. recepito – сприйняття). Тому, для творчого, вдумливого сприйняття тексту логічно познайомити студентів з епохою, в якій жив автор, з історичними обставинами, за яких було написано твір, з життям митця, а головне з його ставленням до життя, людей, цікаві і значущі епізоди з життєвого шляху митця, навіть його кохання, сім’я, домашні тварини. По – різному сприймають діти епізоди з життя письменника або поета, де останні переживають життєві драми, нещасливе кохання, втрату близьких людей , діти, ніби переживають за митця, де –хто говорить «Я б так не зміг!», інші мовчки дивуються. Звісно на цьому етапі використовуються більш дослідницькі методи роботи, бо надовше запам’ятається та інформація, яку не викладач монотонно розповів, а та, на отримання якої студент витратив зусилля, час, можливо гроші. Тому серед домашніх завдань є постійні пошукові роботи, виконання презентацій і інформативних карток самими студентами. Студенти із задоволенням готували презентації до тем «Друга світова війна в літературі» , «Творчість поетів «Серебряного века» , тощо. Часто використовується творча гра «Я вас здивую…», діти готують цікавий епізод з життя письменника, коротку інформацію щодо розвитку культури, техніки і науки в той час, історію написання твору. І, звісно, кожна пошукова робота щедро винагороджується викладачем у вигляді оцінки.

II етапом роботи над твором є важкодосяжне фізичне сприйняття тексту, тобто читання. В часи домінуючого впливу на дітей телебачення, інтернету, комп’ютерних ігор, студенти не знаходять у своєму розкладі часу не прочитання і осмислення творів художньої літератури. Це одна з головних проблем при вивченні літератури. Як же спрямувати зацікавленість студентів на книгу, як заохотити хлопця прочитати “Долю людини” Михайла Шолохова, замість годинного рятування космічних галактик від космопіратів у комп’ютері? Чесно скажу, я не знайшла “ліків” від небажання читати, можливо як і багато літературознавців. Хоча можу поділитися кількома нехитрими методами досягнення читання твору студентами.

 По-перше на деяких студентів діють слова “треба”, “обов’язковий програмний матеріал”, вони читають , або перечитують твір двічі: вперше на канікулах ( завжди пропоную студентам список літератури на майбутній навчальний рік) вдруге безпосередньо під час вивчення твору в аудиторії. Саме на цих “розумників” і спираюся: можна просто побесідувати з ними при всій групі про цікаві епізоди з тексту ( звісно без переказу подробиць), згадати кумедні і трагічні історії з життя персонажів – наступного уроку дивишся, а кількість “розумників” (тих, хто прочитав твір) збільшилася. Можна на перших заняттях роботи з текстом проінсценувати кілька епізодів, або , якщо є , показати відеофрагменти твору.

Нинішні діти значно відрізняються від попередніх поколінь. Вони більш соціально спрямовані, більш проінформовані, прагматичні. Щоб такі студенти любили літературу, потрібно не відштовхнути, а зацікавити нею. Читання має бути не примусом, а насолодою.

Щоб зацікавити студентів твором, яскравіше і якісніше уявити, те, що описується у творі, дуже часто використовую на заняттях уривки з відеофільмів, мультфільмів на цей твір. Звісно, що спочатку я переконую студентів у доцільності прочитання першотвору, а тоді вже перегляду фільму за його сюжетом. У результаті виникають цілі дискусії, студенти порівнюють мистецтво слова і кінематографію, знаходять плюси і мінуси, відмінності чи, навпаки, точність бачення режисером певних епізодів. А нам ще пощастило у тому, що в нашому місті є театр, де також ставлять програмні твори, студенти і удосконалюють свої навички критично мислити, компаративні аналітичні навички, розвивають свій кругозір. Ми, наприклад вдало опрацювали за схемою аналіз літературного твору – перегляд уривків з фільму – перегляд театральної вистави за такими темами: В.Шекспір «Ромео і Джульєтта», М. Гоголь «Тарас Бульба», Вергілій «Енеїда», М. Булгаков «Майстер і Маргарита».

Таким чином твір за твором наді діти осягають світову культуру. Схематично етапи сприйняття і методи роботи з твором можна зобразити так, зауважу , що твір може бути і прозовим і віршованим.

 

 

  1. Застосування інтерактивних технологій на заняттях світової літератури

Для того, щоб виховати комунікативну особистість, яка здатна генерувати оригінальні ідеї, приймати не стандартні рішення, порівнювати альтернативні точки зору, особливу увагу звертаю на прийоми інтерактивного навчання.

Сутність інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається.

При застосуванні інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри, дискусії, робота в малих групах...

Тому інтерактивні технології найбільше сприяють формуванні в студентів практичних умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у навчанні, сприяють розвитку соціальної та громадської компетентності.

При застосуванні інтерактивних технологій сильніше за все діє інтелектуальна активність, дух змагання, суперництва коли студенти колективно шукають істину.

І будь-яка висловлена сусідом думка здатна на можливості викликати власну аналогічну або близьку до висловленого чи, навпаки, зовсім протилежну.

В своїй повсякденній роботі використовую, такі технології : «Коло думок», «Круглий стіл», «Обери позицію», «Асоціативний ланцюжок», «Асоціативний кущ», « Прес-конференція», «Круглий стіл», «міні театр», «Мозковий штурм».

Інтерактивна діяльність забезпечує не тільки рівень знать, умінь, навичок, але й є необхідною умовою для встановлення і удосконалення професійної компетентності через включення учасників освітнього процесу й осмислене переживань індивідуальної компетентної діяльності для нагромадження досвіду, усвідомлення й прийняття цінностей.

Інтерактивні методи активізують емоції та свідомість студентів, розвивають емоційний інтелект, формують комунікативні навички.

Протягом свого стажу роботи, я намагалась на кожному занятті світової літератури  поетапно реалізувати мету: виховувати чуйну, милосердну, духовно збагачену людину, яка володіє життєтворчими компетентностями. І таким чином можу сподіватися, що студенти, вийшовши у великий світ, зіткнувшись з проблемами, будуть намагатися їх розв’язати, подолати, а якщо НІ – зуміти пережити їх з меншими втратами.

Ефективному розвитку уяви, фантазії сприяє прийом емпатії. Студенти прагнуть уявити себе на місті об’єкта, що досліджується, «увійти в образ».

Студенти із задоволенням «перевтілюються» в героїв, розповідають від їх імені про себе, та інших героїв твору. Особливо цікаво відбувається «входження» студентів у роль прокурора, судді, захисника. Подібні завдання даються студентам заздалегідь, щоб вони встигли попрацювати з додатковою літературою. Заняття-суд застосовую під час вивчення таких творів як «Злочин і кара» Ф. Достоєвського (суд над Раскольніковим), «Скрипка Ротшильда» А. Чехова (суд над Яковом Бронзою), «Гобсек» О. Бальзак та ін.

Після рольової гри проходить обговорення. Підводиться підсумок.

З метою активізації пізнавальної діяльності студентів використовую прийом синектики. Використовуючи його студенти часто імпровізують, порівнюють, шукають аналогії. Свою уяву студенти відтворюють за допомогою кольорів, ілюстрацій, написання листів героєві, письменнику. Використовую цей прийом при вивченні різних творів, як от: «Людина у футлярі» А. Чехова, «Перевтілення» Ф. Кафки та ін.

Студентам дуже цікаво інсценізувати улюблені уривки з творів, передавати характери та поведінку героїв, будувати свій образ, показувати своє бачення літературного тексту.

Отже, головною умовою ефективності заняття є використання таких методичних прийомів, які передбачають позицію студента, як активного співтворця.

Кожен твір літератури несе в собі в першу чергу виховне навантаження, а викладач, як керівник процесу має правильно відредагувати сприйняття студентами тексту. Тому з огляду на вище сказане стає зрозуміло, чому студентами пропонується більше завдань творчого характеру, які вимагають від нього знаходження виходу зі складної ситуації. Майже на кожному занятті є проблемне питання на яке потрібно кожному дати відповідь і студенти вже звикли до того, що відповіді можуть бути різними, навіть протилежними.

Нинішні діти значно відрізняються від попередніх поколінь. Вони більш соціально спрямовані, більш проінформовані, прагматичні. Щоб такі студенти любили літературу, потрібно не відштовхнути, а зацікавити нею. Читання має бути не примусом, а насолодою.

Тому і планую, позаурочний час, щоб розширити коло читання. Не можна сказати, що в студентів взагалі немає інтересу до літератури. Вони читають, але те, що подобається у їхньому віці. Зазвичай, це позапрограмові твори, світові бестселери.

Щоб не втратити студента-читача, вдають до компромісу: Читаємо і їх, як програмові. Читаємо ці твори разом зі студентами, обговорюємо, якщо є можливість порівнюємо їх з кіно версіями, намагаємося зрозуміти, чому саме вони для нас цікаві.

Щоб зацікавити студентів твором, яскравіше і якісніше уявити, те, що описується у творі, дуже часто використовуємо на заняттях уривки з відеофільмів, мультфільмів на цей твір.

Звісно, що спочатку я переконую студентів у доцільності прочитання першотвору, а тоді вже перегляду фільму за його сюжетом. У результаті виникають цілі дискусії, студенти порівнюють мистецтво слова і кінематографію, знаходять плюси і мінуси, відмінності чи навпаки, точність бачення режисером певних епізодів.

При вивченні епохи, біографії автора твору використовую методи:

- Інтерв’ю у письменника;

- Вікторина на краще знання автора літературної доби;

- Метод «Інформаційна скринька»;

- Завдання «Допиши потрібні дати або факти»

- Лист до письменника;

- Доповідь, презентація;

Попередній уривчастий перегляд відео версії твору з метою заохочення до читання;

Бесіди «А якби я вчинив на місті героя?»

Лист до героя;

Завдання «Зміни трагічну долю героя, перепиши кінцівку твору»

Дуже дієвим є вид роботи, коли студенти самі складають вікторини, літературні диктанти, проводять опитування на знання тексту, складають кросворди  (ці завдання репродуктивного характеру, тому їх пропонують здавати студентами з середнім рівнем знань), для цього студентові необхідно прочитати хоча б скорочений варіант твору. А стимули незміні: оцінки, усна похвала, накопичування заохочувальних балів під час теми, навіть автоматичне звільнення від написання тематичного опитування.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Сьогодні суспільству необхідно мати таку людину, яка не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а компетентну, ініціативну, креативну, здатну працювати в команді, прогнозувати й досягати своєї мети. Та, на жаль, не кожен здатен розвивати в собі лідерські якості, може прислуховуватися до думок інших і співпрацювати у тісній взаємодії один із одним. Із цією проблемою нам доводиться зіштовхуватися чи не на кожному занятті, адже студенти за своїми віковими, психологічними особливостями різні.

Переконалися в тому, що при врахуванні не тільки знання й змісту літературної освіти, важливо формувати універсальні навички й компетенції, що учень зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

Тому формування соціальної компетентності студентів інтерактивними засобами навчання – нагальна проблема сьогодення, розв’язання якої допоможе сформувати на заняттях літератури вміння, необхідні для сучасного життя, а саме: розвивати й закріплювати інтерес до предмета; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах;адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються; розкривати інтелектуальний, творчий, моральний потенціал кожного студента; виявляти здатність брати на себе відповідальність; оволодівати інформаційними технологіями; бути здатними генерувати нові ідеї; творчо мислити, знаходити нестандартні рішення тощо).

Отже, основою розвитку соціальної компетентності студентів повинні бути такі технології навчання, що б забезпечували пізнавальну активність та самостійність студентів, сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання на практиці. Такими є інтерактивні технології, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Буряк С.Д., Острова Г.О. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури. – Х.: ВГ «Основа», 2005.

2.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти //

https://www.mon.gov.ua/images/files/derzh-standart/post_derzh_stan.doc.

3.     Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5 –12 класи / за заг. ред. Д. С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю. І.Ковбасенко, 2005.

4.     Інтерактивні технології навчання // Завуч. – 2008. – № 28. //

https://zavuch.at.ua/Shcola_molodogo/tvorchiy_zvit.pdf.

5.     Методичний порадник: форми і методи навчання / Автор-укладач

Б. О.Житник. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 128 с.

6.     Національна стратегія розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки. //https://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.

7.     Онищенко О.В. Формування життєвих компетентностей учнів у процесі викладання світової літератури: Методичний посібник. – Кременчук, 2010. – 47с. // https://lib.znaimo.com.ua/docs/157/index-38272.html.

8.     Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. –Київ: Фірма «ІНКОС», 2003. – 352 с.

9.     Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.О. М. Ніколенко (керівник колективу), К.В. Таранік-Ткачук, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко, 2013.

10.           Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2003. – 80 с. – (Серія «Бібліотека журналу “Управління школою”»; Вип. 10).

11.           Тимофєєва І. Формування життєвих компетентностей учнів // Підручник для директора. – 2011. – №5. – С. 57  59.

12.           Штанько Л. І. Зарубіжна література. Інтерактивні технології на уроках.

 

docx
Додано
6 лютого
Переглядів
137
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку