«Формування життєвої компетентності особистості засобами технологічної освіти»

Про матеріал
«Формування життєвої компетентності особистості засобами технологічної освіти»
Перегляд файлу

 «Формування життєвої компетентності особистості засобами технологічної освіти»

Головною метою  нової  української школи – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Учитель – це людина , на якій тримається реформа. Щоб навчати по-новому, учитель повинен отримати свободу дій - обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Учитель обмежений лише державним стандартом, у якому окреслені результати: що мають знати  та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як діяти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація учнів, формування їхньої  національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.

 

 

Формування ключових та предметних компетентностей

Зміст  навчальної програми  орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи.

Компетентнісний потенціал трудового навчання

 

 

Ключові компетентності

Компоненти

1.

Спілкування державною
(і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

- усно та письмово оперувати технологічними поняттями, фактами;

- обговорювати питання, пов’язані з реалізацією проекту;

- ділитися власними ідеями, думками, коментувати та оцінювати власну діяльність і діяльність інших;

- шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію в технічній літературі, підручниках, посібниках, технологічній документації, періодичних виданнях, у мережі Інтернет;

- обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу.

Ставлення:

- усвідомлення важливості розвитку української технічної і технологічної термінології та номенклатури;

- розуміння можливостей державної / рідної мови для виконання завдань у різних сферах, пошанування висловлювань інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси:

- інтерактивні методи навчання;

- робота в парах, групах;

- проекти

2.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- розуміти технічні записи іноземною мовою на інструкціях, читати технологічні карти;

- шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію іноземною мовою для виконання завдань, презентувати проект іноземною мовою.

Ставлення:

- розуміння можливостей застосування іноземних мов для ефективної діяльності.

Навчальні ресурси:

- індивідуальна робота, робота в парах та групах;

- проекти

3.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності, розуміти, використовувати і будувати прості математичні моделі для вирішення технологічних проблем.

Ставлення:

- пошанування істини.

Навчальні ресурси:

- розрахунки для визначення необхідної кількості матеріалів, габаритних розмірів, вартості виробу;

- використання вимірювальних пристроїв;

- виготовлення креслеників

4.

Основні компетентності
у природничих науках і технологіях

Уміння:

- розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, економно використовувати матеріали;

- порівнювати фізико-механічні властивості конструкційних матеріалів, обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу, намагатися організовувати безвідходне виробництво, вторинну переробку матеріалів;

- аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати та узагальнювати результати;

- використовувати наукові відомості для досягнення мети, обґрунтованого рішення чи висновку.

 

Ставлення:

- усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини;

- розуміння важливості грамотної утилізації відходів виробництва;

- шанобливе ставлення до природи, праці.

Навчальні ресурси:

- добір конструкційних матеріалів, обґрунтування технологій проектування та виготовлення виробу

5.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- безпечно використовувати соціальні мережі для обговорення ідей, пов’язаних із виконанням технологічних проектів, критично застосовувати

інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, етично працювати з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Ставлення:

- повага до авторського права та інтелектуальної власності, толерантність.

Навчальні ресурси:

- робота з цифровими пристроями під час вибору моделей-аналогів, пошуку технологій виготовлення та оздоблення виробів, виконання ескізів та креслеників, створення презентаційних матеріалів

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- формулювати власну потребу в навчанні, шукати та застосовувати потрібну інформацію для реалізації проекту, організовувати навчальний процес (власний і колективний), зокрема шляхом ефективного керування ресурсами та інформаційними потоками, визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.

Ставлення:

- допитливість, прагнення пізнавати нове, експериментувати, відвага і терплячість.

Навчальні ресурси:

- робота з інформаційними джерелами, пошук технологій виготовлення та оздоблення виробів, створення презентаційних матеріалів, самоаналіз власної діяльності та аналіз діяльності інших

7.

Ініціативність  і підприємливість

Уміння:

- проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків, мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави;

- формулювати цілі і завдання, розробляти план для їх досягнення, прогнозувати і нівелювати ризики;

- ухвалювати рішення й оцінювати їх ефективність,

раціонально використовувати ресурси;

- аналізувати помилки;

- знаходити вихід з кризових (критичних) ситуацій.

Ставлення:

- впевненість під час реалізації власних ідей, визнання своїх талантів, здібностей, умінь і демонстрація їх у праці та творчості;

- здатність брати на себе відповідальність за кінцевий результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей.

Навчальні ресурси:

- планування та виконання завдання (індивідуального і колективного), розроблення проекту, його реалізація, зустрічі з успішними підприємцями, екскурсії на виробництво

8.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- працювати самостійно та в команді з іншими на результат, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісу, безпечно поводитися з інструментами та обладнанням.

Ставлення:

- усвідомлення цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту;

- розуміння важливості виконання різних соціальних ролей в групах;

- відповідальність, пошанування думок інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси:

- інтерактивні методи навчання;

- соціальні проекти

9.

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

- виражати власні ідеї, досвід і почуття за допомогою виготовлених виробів, зокрема творів декоративно-ужиткового мистецтва, популяризувати декоративно-ужиткове мистецтво та майстрів своєї громади, рідного краю;

- досліджувати технології виготовлення таких виробів.

Ставлення:

- шанобливе ставлення до народних звичаїв, традицій,

готовність зберігати і розвивати традиційні технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Навчальні ресурси:

- відвідування виставок творів декоративно-ужиткового мистецтва, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;

- майстер-класи у майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;

 - участь у соціальних проектах

10.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- безпечно організувати процес зміни навколишнього середовища для власного здоров’я та безпеки довкілля;

- вирізняти можливий негативний вплив штучних матеріалів  та володіти прийомами їх безпечного застосування;

- безпечно користуватися побутовими приладами.

Ставлення:

- шанобливе і економне ставлення до конструкційних матеріалів природного походження;

- усвідомлення необхідності безпечної організації власної навчально-пізнавальної та проектної діяльності.

Навчальні ресурси:

- проектування та виготовлення виробів з конструкційних матеріалів хімічного походження;

 - організація робочого місця під час виконання технологічних операцій, опорядження та оздоблення виробів

 

Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмету закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,  «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Призначення  наскрізних інтегрованих  змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються  доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей учнів, їхніх професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.

Трудове навчання, крім вищезазначених, вирішує внутрішньопредметні завдання, пов'язані з формуванням в учнів проектно-технологічної компетентності. 

Проектно-технологічна компетентність – це здатність учня застосовувати знання, уміння, навички в процесі проектно-технологічної діяльності для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення в готовий продукт (послугу)  за обраною технологією. 

5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудо­вого навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;

10 – 11 класи – «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).

Крім того, змінено структуру самої програми та модифіковано її наповнення. В оновленій програмі немає колонки «Зміст навчального матеріалу» з визначеним переліком тем та описом матеріалу, який належить вивчити. Її замінили «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів», виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати  складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат.

Орієнтовний перелік об'єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.

Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга).  Так, у 5-6 класах учні опановують  6 – 10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі  – 2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проект у 9 класі).

Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, а не викидатися у кошик для сміття.

 Вчителі  звертають увагу на наступне

Ретельно опрацювали Концепцією Нової української школи, проект нового Закону про освіту, рекомендації про організації НВП у 2017-2018 н.р. ,методичні рекомендації МОіН щодо формування ключових та предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природніх здібностей.

  1. Вивчили нормативно-правову базу щодо функціювання, модернізації освіти. Продовжи роботу щодо переходу на новий стандарт освіти.
  2. Ретельно опрацювали календарне планування відповідно до методичних рекомендацій МОіН, змін до навчальних програм, інструкцію щодо ведення класних журналів, особливості оцінювання навчальних досягнень учнів.
  3. Продовжували роботу над підвищенням якості навчальної роботи.
  4. Продовжували роботу на ІІІ етапі обласного науково-методичного проекту області «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства», міського проекту « Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії особистості в умовах розбудови громадсько-активної особистості шляхом ефективної соціалізації». Визначити особисті методичні теми.
  5. Продовжували  працювати за концепцією патріотичного виховання, визначаючи патріотичний зміст навчального предмету.
  6. Вчителі дотримувались мовної політики в різних сферах державного життя  України.
  7. Здійснювали системний моніторинг різних аспектів НВП, результативності роботи вчителів.
  8. Продовжували роботу в рамках школи молодого педагога, індивідуальну роботу з молодими вчителями.
  9. Організували та контролювали самоосвітню діяльність педагогічних працівників.
  10. Продовжували роботу зі створення вчителями технології  електронних портфоліо , з метою якісного проходження  електронної атестації педагогічних працівників.
  11. Організували та покращували роботу вчителів технології з навчально-методичного забезпечення в навчальних кабінетах.
  12. Забезпечили методичний супровід, спланували та організували якісну позакласну роботу вчителів, роботу з обдарованими учнями. Прийняли участь у шкільній, міській та обласній олімпіаді.
  13. Організували  якісну підготовку обдарованих учнів до шкільних та міських   оглядів, конкурсів, змагань, олімпіад тощо.
  14. Організували роботу по доведенню рівнів навчальних досягнень учнів до вимог  Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  15. Організували якісну позакласну консультаційну роботу з учнями.
  16. Створили банк інформації , проектів та передових ідей, інноваційних технологій.

Виникали певні проблеми у роботі. Працюючи за новою Програмою, вчителі відмітили  перенасиченість об'єктів праці у 5-6 класах, недостатню кількістю годин для виконання проектів у 7-8 класах. Здобувачі освіти самі вибирали об’єкти праці, враховуючи матеріальне забезпечення кабінетів трудового навчання. Але результати проектної діяльності не завжди відповідали бажаному результату. Враховуючи великий перелік об’єктів праці і підбір технології для виготовлення проектів, здобувачам освіти важко буде виготовляти проекти під час олімпіади. Позитивним є те, що у одному проекті використовується декілька технологій, і здобувачі освіти  не обмежені у виборі їх.

Творчі роботи під час олімпіади показали, що діти володіють різними видами діяльності, добре застосовують їх на практиці, що є головною умовою Концепції НУШ. Виготовлений одяг (умова домашнього проекту), був зручний, естетичний і відповідав віковим особливостям дітей від 0 до 3 років.

Порівнюючи результати роботи вчителів та учнів (конкурси, олімпіади, інтелектуальні змагання, МАН), рівень професійності значно підвищився. Участь в регіональному соціально-педагогічному проекті «Формування життєвої компетентності особистості засобами технологічної освіти» дають можливість учасникам проекту реалізувати Концепцію НУШ.

docx
Додано
5 грудня 2023
Переглядів
244
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку