Форум до Дня рідної мови "Українська - мова перемоги"

Форум до Дня рідної мови

«Українська – мова перемоги»

Викладачка:  Дудаш М.В.

Розглянуто і обговорено

на засіданні МК

суспільно-гуманітарних дисциплін

Протокол №______ від _________

Голова МК___________Бобинець М.Т

Форум (захід для обговорення глобальних проблем)

до Дня рідної мови «Українська  - мова перемоги»

Мета: виховувати у здобувачів освіти  повагу до української мови,   національні та громадянські почуття; розвивати вміння вести дискусію, поважати  своїх опонентів; виховувати толерантність та несприйняття національного нігілізму; об’єднати юнацтво для спільної роботи над підтримкою та розвитком національної мови як важливого елементу культурної та соціальної ідентичності нашого суспільства.

МОЛИТВА ЗА РІДНУ МОВУ

Боже, Отче милостивий!

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну!

Тою мовою співала

Нам маленьким наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можемо

Величатись перед світом

Бо між мовами ця мова -

Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас

Хоч би хто посмів грозити, -

Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу

Наша українська мова!

(Ю. Шкрумеляк)

   Викладачка. З народження ми чуємо лагідні мамині українські колискові. У дитинстві проникаємося неймовірною українською літературою, що завдяки мелодійності й красі лексики дозволяє нам пережити всі події разом з героями творів. Дорослими користуємося мовою як щитом, доводячи світу, хто ми є і чого ми варті. Мова протягом усього нашого життя є маркером нашої ідентичності.

   Упродовж багатьох століть українська мова зазнавала значних утисків і заборон від інших держав, які бачили в ній загрозу для своїх намірів поневолення нашого народу.

Презентація «Скорботний календар української мови»

1720р. – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою

1769 –видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів, текстів, церковних книг

1775 – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях

1862 – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури

1863 – указ російського Міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою

1876 – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень

1884 – закрито всі українські театри

1908 – уся культурна й освітня діяльність в Україні царським урядом визнана шкідливою

1938 – Сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській

1983 – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи – російські та українські, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями

1989 - видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план

1989 – прийнятий закон про мови, який затвердив українську мову як державну. Українська мова, як і інші національні мови, дістала можливість розвиватися самостійно

Викладачка. За допомогою мови ми спілкуємося, у ній відображаються культурні, історичні й соціальні аспекти нашого життя. Однак вона також може бути причиною когнітивного дисонансу, тобто суперечності між мисленням і цінностями. Українці вимушено послуговувалися російською в СРСР внаслідок політики зросійщення. Українську ж мову влада всіляко придушувала. Після розпаду Радянського Союзу багато українців продовжили спілкуватися російською мовою, попри розбіжність з етнічною ідентичністю. Зі здобуттям Україною незалежності українська мова отримує статус державної. Але навіть після того були спроби обмежити її використання. Не слід забувати, що весь цей час Росія свідомо впливала на мовну ситуацію в Україні. Один із промовистих прикладів — 2009 року у відповідь на українізаційні заходи Віктора Ющенка російський президент Дмитро Медведєв надіслав відкритого листа президентові України зі звинуваченнями, що той хоче витіснити російську мову зі сфери ЗМІ, науки, освіти, культури.

За часів проросійського Віктора Януковича здобутки попереднього президента у плані мови намагалися скасувати, зокрема постанову про обов’язкове дублювання фільмів українською було замінено на постанову про дозвіл дублювати фільми будь-якою мовою і обов’язок субтитрувати українською, якщо фільм дубльований іншою мовою. Тоді також було прийнято закон Ківалова-Колесніченка (Закон «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI 2012 року), який розширював сферу вживання інших мов на території України, на практиці — передусім російської. Все це призвело спочатку до окупації частин Донецької та Луганської областей, а згодом і до повномасштабного вторгнення Росії на нашу країну

Нині на окупованих територіях, руйнуючи культурну спадщину, ворог  забороняє навчання державною мовою, вилучає книги, фізично розправляється з усіма, хто живе з Україною в серці; знищує музеї, театри, бібліотеки.  Але йому не вдасться нас зламати. Сила мови, сила культури і незламність українського народу не залишать російському агресору жодних шансів. Зараз ситуація змінюється: з війною російська стала асоціюватися з мовою агресорів, вбивць, ґвалтівників, і багатьом українцям неприємно, неприйнятно її чути.

Сьогодні в умовах війни всім нам стало зрозуміло, що українська мова – потужна, промовиста і гостра зброя проти ворога. Українською зараз промовляє дух свободи нашого народу.

 Ще у 1989 році був прийнятий Закон про мови в Україні, який набув чинності з 1 січня 1990 року і утвердив державність української мови.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Обговорення І питання

Українська мова – єдина державна мова в Україні

Орієнтовні запитання:

-         Як ви вважаєте, чому українська мова обрана єдиною державною мовою в Україні?

-         Як ви вважаєте, чи може існувати багатомовна система в державі, де українська – єдина державна мова?

-         Які заходи можуть бути прийняті для підтримки і розвитку української мови серед населення?

-         Як українська мова впливає на взаєморозуміння та єдність громадян України?

-         Як ви оцінюєте роль мови у формуванні національної культури та традицій?

Здобувач освіти: Українська мова серед інших мов світу. Походження української мови.

У свiтi налiчується понад 5,5 тисяч мов. Бiльшiсть iз цих мов не мають своєї писемностi i державного статусу, ними послуговується невелика кiлькiсть мовцiв. Українська мова належить до схiднослов'янської пiдгрупи слов'янської гiлки iндоєвропейської сiм'ї мов. Окремi дослiдники вважають її однiєю з найстарших мов Європи. Українська мова є старшою за латинську та грецькі мови, а за кількістю людей які спілкуються українською мовою , з поміж інших мов, наша мова перебуває на 26 місці.

Іншомовнi дослiдники постiйно пiдкреслюють милозвучнiсть i лексичне багатство української мови, найчастiше зiставляючи її з iталiйською. Загальновизнанiй пiсенностi нашого народу значною мiрою сприяють фонетичнi особливостi української мови. Українська мова є рiдною для 50 мiльйонiв людей, що проживають на всiх континентах свiту, переважно у хлiборобських регiонах.

Сама назва української мови походить від топоніма «Україна», який уперше зустрічається в Київському літописі 1187 р. для позначення земель на межі Переяславського князівства й Степу, в якому кочували половці.

Пізніше, у XVI — XVII ст., Україною стали називати Середнє та Нижнє Подніпров’я. Мешканці цієї території називалися українцями, а їхня мова — українською або козацькою.

У XIX — на початку XX ст. назва «Україна» («українці», «українська» мова) поширюється й узвичаюється на всіх землях, які офіційно називалися Малоросією, а українці — малоросами на сході й русинами на заході. Офіційно ж Малоросія стала називатися Україною після 1917 року.

Українська літературна мова, якою ми користуємося сьогодні, є однією зі старописемних мов індоєвропейської сім’ї. Вона успадкувала давньоруську писемність і в ранній період своєї історії продовжувала розвивати традиції літературної мови Київської Русі, скарби усної народної творчості та живого мовлення українського народу.

Струмені живої мови  широко вливалися в літописи Самовидця, С. Величка, в драми М. Довгалевського та Г. Кониського, в полемічні твори І. Вишенського, в ліричні й сатиричні вірші Г. Сковороди, в поезії І. Некрашевича. Усе це підготувало грунт для виникнення нової української літературної мови на народній основі. Сталося це наприкінці XVIII ст., коли вийшла Вергілієва «Енеїда». І. П. Котляревський започаткував нову українську літературну мову, широко використовуючи в своїх творах багатство полтавських говорів і фольклору.

Важко переоцінити роль Т. Г. Шевченка в розвитку української літературної мови. Саме він уперше своєю творчістю підніс її на високий рівень словесно-художньої культури, заклав підґрунтя для розвитку в ній стильового розмаїття й мовного багатства сучасної української літературної мови.

Обговорення ІІ питання

Престижність української мови

Орієнтовні запитання:

-         Які чинники впливають на престижність української мови в сучасному суспільстві?

-         Як українська мова впливає на сприйняття особи в суспільстві та в її професійній діяльності?

-         Як ви вважаєте, чи існує взаємозв'язок між рівнем освіти та ставленням до української мови?

-         Які заходи можна вжити для підвищення престижу української мови серед молодого покоління?

-         Як українська мова сприймається за межами України, і як це може впливати на її престиж?

 - Як ви оцінюєте роль масмедіа та інтернету у формуванні престижу української мови серед громадян?

Здобувач освіти: З проголошенням Незалежності України на весь голос заговорили українські філологи, письменники, громадські діячі, які активно почали піднімати рівень української мови до державного. Стало «модно» розмовляти українською мовою, майже всі державні навчальні заклади стають україномовними, з державної шкільної програми зникли такі обов’язкові для вивчення предмети як російська мова і література. Врешті-решт ми почали дізнаватися про цікаві і жахливі факти становлення рідної мови. Можна сказати, що цією українізацією на початку 90-х років «захлинулися» майже всі культурні, освічені патріоти-українці. У школах почали організовувати різноманітні конкурси і змагання з української мови не тільки Міністерством освіти, а й меценатами з діаспори.

Здобувач освіти: Про українізацію можна говорити в період 2014-2019 років, після перемоги Революції Гідності. Суттєві зміни почалися в ключовій ділянці мововжитку — освіті.

2017 року прийнято новий закон «Про освіту» (доти в Україні вчилися й викладали за законом, прийнятим іще до проголошення Незалежності, у травні 1991 року), а в березні 2020 року — Закон «Про повну загальну середню освіту», де йдеться, зокрема, про обов’язкове викладання в середній школі українською мовою. Закон передбачає, що всі учні, які закінчують школу (12 клас), повинні вільно володіти державною мовою.

У 2019-му нарешті прийнято і закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відразу після набуття чинності його статей відбулося зростання вжитку української у державній сфері (зокрема у Верховній Раді), в органах місцевого самоврядування, сталися разючі зрушення у сфері обслуговування.

З 16 липня 2022 року після століть  лінгвоциду, організованого росією, який призвів до мовної окупації великої частини України, українська мова вчергове за останні 3 роки (7-й раз) переходить у контрнаступ!  Цього дня набрали чинності окремі норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які стосуються використання мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах. Також з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови може накладати стягнення на фізичних осіб за порушення Закону. Кожний етап імплементації Закону, всупереч жорсткій протидії п’ятої колони, розпочинався у заплановані строки і призводив до реального розширення сфери функціонування державної мови. Українське суспільство завжди схвально сприймало нововведення, про що свідчать усі соціологічні опитування.

Обговорення ІІІ питання

Доля української мови сьогодні

Орієнтовні запитання:

Здобувач освіти: А тепер пропоную ознайомитись з кількома цікавими фактами про «солов’їну»:

1. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
2. Українська мова відрізняється від споріднених слов'янських мов тим, що в ній є сьомий кличний відмінок.
3. Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Тараса Шевченка: 147 мовами народів світу.
4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками. Спробуйте вимовити.
5. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
6. Перший український "Буквар" видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
7. Однією з «родзинок» української є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» — «вороженьки», яку вжито в Державному Гімні України: "…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці".
8. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п», на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» — найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, здебільшого прийшли в українську мову з інших мов.
9. У 1933 році з українського правопису вилучили букву "ґ" з ідеологічних міркувань. Комуністи вважали, що українці за допомогою цієї літери намагаються наблизитися до західного стилю мови і віддаляються від російської мови. Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути "ґ" в абетку. Букву повернули в алфавіт в 1990 році.
10. У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" — аж 45!
11. На думку вчених, виразні протоукраїнські особливості лексики сформувалися ще до 11-12 століть. На стінах Софійського собору можна прочитати графіті (написи) староукраїнською мовою. Наприклад, у фразі «Господи помози рабу своєму Павлови» ім’я завершується у типово українському давальному відмінку.

Викладачка: Кожен громадянин України повинен знати рідну мову, збагачувати її, бути готовим захистити українську мову від тих, хто зневажає її. І нехай для вас прозвучать ці слова, як заповідь:

1.Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу. Скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали – це зрада свого народу.

2. Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері. Її люблять не за її принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.

3. Розмовляй у сім’ї   мовою своєї нації, прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.

4. Пам’ятай: «Усі головні європейські мови можна вивчити за 6 років, свою ж треба вчити ціле життя» (Вольтер)

     Важливі завдання покладаються на нас. Хочеться вірити, що кожен з нас усвідомить свою причетність до долі рідної української мови. І нехай на останок прозвучить для вас поезія В.Баранова «До українців», яка стане своєрідним застереженням та закликом до національної ідентифікації та гордості за те, що звемось українцями.

До українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми — українці?

І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,

І що ми на Вкраїні — таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,

І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути незмога,

Чом солодшим од меду нам видався чад забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?

Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?

Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,

Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова...

Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..

Поетичний кластер «Поезія сильних духом» 

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним. (Олександр Олесь)

Дмитро Павличко «Ти зрікся мови рідної…»

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Заріс

Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…

Не маєш ти на похороні сліз,

Не маєш пісні на весіллі!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух

На милицях жадає танцювати.

Від ласк твоїх закаменіє друг

І посивіє рідна мати.

Ти зрікся мови рідної. Віки

Ти йтимеш темний, як сльота осіння.

Від погляду твого серця й зірки

Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Ганьба

Тебе зустріне на шляху вузькому…

Впаде на тебе, наче сніг, журба —

Її не понесеш нікому!

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма —

В твій слід він кине сміх-погорду!

Ти зрікся мови рідної…

Галина Кирпа «Мова моя»

Мова моя — мов дівчинка у віночку,

йде полем, іде лугом,

терновими стежками йде.

Мова моя — мов ластівка,

летить горою, летить долом,

провіщає мені ясен-день.

Мова моя — немов Берегиня,

що на кожне своє дитятко

дихає і тремтить.

Мова моя — БУЛА! БУДЕ! А нині

я терни в стежках визбирую,

щоб їй було легше ходить…

Надія Галковська «Коли замовкне мова»

Коли замовкне мова

На Сході і на Півдні,

То водночас замовкнуть

Всі соловейки й півні.

Мовчатимуть дерева,

І вітер, і вода,

Зупиняться джерела,

Постане німота.

Вона мечем Дамокла

Над скронею зависне,

Бо з мовою замовкне

Душа і наша пісня.

Натомість відгукнеться

Тим голосом потужним,

Як голка біля серця,

Його «величність» суржик!

Так перекотиполем

Сповзем на маргінес…

А світ промовить з болем:

«Ось був народ і щез,

Пішов за вічний обрій,

Красивий і німий,

Як літописні обри

У часовій імлі».

Невже таки дістались

Критичної межі,

Що вигукнуть зосталось:

«О, Боже, поможи!

Верни нам нашу мужність,

І силу, і снагу,

Щоб перейшли ми дружно

Цю темряву й пургу,

Цю німоту зимову,

Яка нарешті скресне,

Дай подолати змову

І повернуть на весну».

Тоді вже не змовкнуть

Всі соловейки й півні,

Як не замовкне мова

На Сході і на Півдні!

Рідна  мова
Моя  прекрасна  українська  мово,
Найкраща  пісне  в  стоголоссі  трав,
Кохане  слово,  наше  рідне  слово,
Що  з  небуття  Шевченко  підійняв.

Ти  все  знесла:  насмішки  і  зневаги,
Бездушну  гру  ворожих  лжеідей,
Та  сповнена  любові  і  відваги
З-за  грат  летіла  птахом  до  людей.

Ти  наш  вогонь  на  темнім  полі  битви,
Священна  кров,  пролита  в  боротьбі,
Тебе  вкладаєм  тихо  до  молитви
І  за  спасіння  дякуєм  тобі.( Ольга Яворська)

Викладачка. Бережімо нашу рідну українську мову! Україна починається з тебе! Думай, твори, говори і пиши українською!

СЛАВА УКРАЇНІ!- гордо лунає у всьому світі!

ГЕРОЯМ СЛАВА!- відгукується словами незламних...

Кожен з нас, говорячи українською, наближає нашу довгоочікувану Перемогу над цинічним та підлим російським агресором!

Слава українському народу - творцеві і носію ВЕЛИЧНОЇ МОВИ!