Фрагмент уроку за технологією «Входження в картину»

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М. В. Остроградського

Авторська розробка

на тему «Фрагмент уроку за технологією «Входження в картину»»

Виконала:

Фінаєва Ольга Сергіївна,

Вчитель початкових класів

КЗ "Полтавська загальноосвітня школа I-III ступенів №26

Полтавської міської ради Полтавської області"

Полтава

2020

Вступ

Робота над твором нерідко зводиться до прочитання, переказу та відповідей на запитання. Розширити інструментарій педагога допоможе метод розвитку критичного мислення "Входження в картину". Метод одразу дає змогу відчути дух картини, ілюстрації, портрету, пейзажу, тощо. В основі методу — американська програма «Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Дітям пропонується розглянути картину як подію та відчути її так, нече це все відбувається тут і зараз. Немовби зробити крок за раму картини та одночасно — за рамки стереотипів, завчених від дорослих, до особистого переживання. Саме через це, учням не повідомляють до самого кінця уроку автора картини та її назву, щоб розбурхати уяву.

Сюжет має бути  близьким і зрозумілим, таким, що емоційно чіпляє. Потрібно, щоб не одразу було зрозуміло, що відбувається. Цю неоднозначність дитина сприймає як загадку. Перше запитання: що відбувається на картині? (а не «що бачите» чи «що зображено»). У такий простий спосіб учню пропонують замість пасивного споглядання зображення на площині зануритися в подію. Одразу ж має йти запитання: чому я так думаю? Важливо, щоб дитина аргументувала свої припущення.

Мета техніки «Входження в картину» — щоб у дітей з’явилася мотивація розмірковувати про твори мистецтва.

Основна частина

Як зробити так, щоб дитина відчула себе, неначе в тих подіях, що на картині?

Педагог демонструє учням ілюстрацію до казки чи картину, і завдяки низці запитань ніби занурює їх у зображені події.

— Що відбувається на картині? Пофантазуйте, які події могли б відбуватися…

Діти розглядають зображене на картині. Вчитель дає змогу кожній дитині висловити своє бачення, може прокоментувати його, але так, щоб не змінити думку дитини. Він вислуховує відповіді дітей, стверджує кожну відповідь, при потребі спрямовує учнів у роботі.

Орієнтовний зміст запитань:

• Про що саме картина/ілюстрація?
• Чому ти так думаєш? Розкажи.
• Як би ви назвали картину/ілюстрацію?
• Чому саме так?
• Як художник зобразив це в картині/ілюстрації?
• Який настрій вона викликає?
• Що хотів сказати своєю картиною/ілюстрацією художник?
• Які деталі він виділив, щоб саме це ми побачили в картині/ілюстрації?
• До якого твору ця ілюстрація?
• Чи можна вгадати, про яку казку/легенду/оповідання/твір буде йти мова?

Після обговорення вчитель або хтось із учнів називає казку/ легенду/ оповідання/ твір. Педагог має поцікавитися, чи хтось уже знайомий з її змістом.

Фрагмент уроку

У 3 класі, за програмою Р. Б. Шияна, під час тематичного місяця "Чарівні перетворення" діти вивчають чудову казку Льюїса Керолла "Аліса в Країні Див", під час уроків Української мови та ЯДС, що інтегруються. Оскільки, відома художниця Євгенія Гапчинська намалювала малюнки, що оживають, до цієї книги, хочу запропонувати під час цих уроків зануритися у казку не лише уявляючи події у своїй голові та "входячи в картину", а й побачити це своїми очима.

"Як?" - запитаєте Ви.

Ну? Хутчіш! Запитайте!

Все дуже легко. Варто лише вчителю та третьокласникам завантажити додаток на свій мобільний телефон, з яким оживає казка, та взяти до рук книгу видавництва "Лагота" 2018 року.

Проте, я б рекомендувала для початку все ж скористатися методом "Входження в картину", адже діти уявляють, міркують і навіть не очікують, що все, це можна побачити на власні очі.

Приклад роботи з методом "Входження  в картину".

Ілюстрація Євгенії Гапчинської. Казка Льюїса Керолла "Аліса в Країні Див"

Мета: створити інтерес до ілюстрації, до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватись на її зміст,  розвивати вміння аналізувати картину,  фантазію, уяву; формувати вміння читати картину, мотивувати емоційно-особистісне ставлення до твору, формувати критичність, допитливість.

Діти розглядають картину.  Кожну деталь окремо і композицію в цілому, кольори, відтінки і тіні; перейнятися її настроєм, спробувати уявити, які звуки, запахи панують у ній, що відчуває зображений персонаж. Потім заплющити очі на кілька хвилин, уявити себе поруч із нею. А потім розплющити і охопити поглядом одразу всю картину, подивитися на неї іздаля. І приховане зображення відкриється вам саме.

— Що відбувається на картині? Пофантазуйте, які події могли б відбуватися…

— Що відчуває дівчинка?(сум, здивування, незрозумілість, шок)

Давайте повернемося у минуле.

— Як це могло статися? (впала, її штовхнув хтось, пригнула туди сама)

Діти складають розповідь.

Давайте тепер пофантазуємо. Давайте трохи змінимо події.

Наприклад пішов дощ, розплелися коси, порвалася сукня...

Діти складають розповідь, описуючи як зміняться дії об'єктів, що зображені.

А ось тепер можна скористатися додатком та побачити, що ж дійсно відбувалося... Вчителем озвучується назва казка.

Висновок

Використовуючи метод критичного мислення "Входження в картину" діти вчаться виходити за рамки можливого, розвивають фантазію та уяву. Можливо, складають власну розповідь. Починають розвивати навички оратора та гарного слухача.

Для формування у школярів сучасних компетентностей цей метод саме те, адже він допоможе навчитися вирішувати складні проблеми, дивитися на ситуацію під різними кутами та виходити за "рамку", щоб бачити більше.

Список використаних джерел та посилань

1. Богайчук Р.В. Талановита дитина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.
2. Масол Л. М„ Бібік Н. М. та ін. Формування образного мислення. Методичні рекомендації вчителям з особистісного та естетичного розвитку молодших школярів за програмою «ФОМ»Нью-Йорк - Київ, 2002.
3. Мірошникова А. [електронний ресурс] https://osvitoria.media/experience/krok-za-ramky-yak-zatsikavyty-ditej-vizualnym-  Крок за рамки: як зацікавити дітей візуальним мистецтвом.