Презентаці до уроку №7 для 7 класу, тема "Народна творчість — натхнення для митців"
Колекціонуванням і обробкою народних мелодій цікавилися не тільки українські композитори. Фольклор був пристрастю угорців Золтана Кодая і Бели Бартока, які під час численних фольклорних експедицій зібрали й записали близько 11 тисяч мелодій різних народів. Митців захоплювала не тільки угорська музика. До кола їхніх дослідницьких і творчих інтересів належав румунський, словацький, український, арабський, сербський, турецький, афроамериканський фольклор
Зразком інструментальної обробки музичного фольклору є симфонічний твір Золтана Кодая «Танці з Галанти» і «Танці з Марошсека». По суті — це витончено оркестровані народні мелодії. Золтан Кодай був великим поціновувачем і знавцем національного фольклору. Галанта — назва угорського містечка поблизу міста Пожонь, старовинної угорської столиці. Там, у Галанті, композитор часто бував у дитинстві й вирішив із часом використати почуті тоді народні мелодії для створення «Танців» з їх цілком пізнаваним угорським колоритом. У «Танцях з Марошсека», написаних спочатку для фортепіано, а потім оркестрованих, Кодай використав трансильванські народні пісні, зібрані ним у фольклорних експедиціях, де він перебував разом із Бартоком. Золтан Кодай. Угорська марка, присвячена 125-річчю Золтана Кодая
Бела Барток у своїй творчості органічно поєднав прадавню основу народної мелодики з найновішими виразовими засобами європейської професійної музики, збагативши її метро-ритмічну й темброву палітру. Серед видатних симфонічних творів цього композитора — « Музика для струнних, ударних та челести». Бела Барток використовує в цьому творі лише струнний склад оркестру, розмістивши ліворуч і праворуч від диригента поділену навпіл струнну групу, а в центрі — фортепіано, арфу, литаври, інші ударні та челесту. У музиці багато колористичних прийомів звуковидобування, віртуозних діалогів фортепіано, челести та арфи. Фінальна частина «Музики» сповнена ритмів та інтонацій угорських мелодій. Сторінка пошуковика Google, присвячена 127-річчю композитора
угорський композитор, піаніст, педагог, музикознавець-фольклорист — видатний музикант-новатор XX ст. Самобутність мистецтва Бартока пов’язана з глибоким вивченням і творчою розробкою музичного фольклору Угорщини та інших народів Європи. Молоді роки знаменитого митця пройшли на Закарпатті. Композиторська спадщина Бартока включає різні жанри: три сценічні твори (одноактну оперу і два балети); симфонію, симфонічні сюїти; кантату, концерти для фортепіано і для скрипки; велику кількість творів для різних інструментів соло і музику для камерних ансамблів (зокрема, для струнних квартетів). Істотну роль у житті й творчості Бартока зіграла його дружба і співпраця із Золтаном Кодаем. Познайомившись із його методами збирання народних пісень, Барток розпочав фольклористичну діяльність, записуючи під час експедицій у селах угорські та словацькі народні пісні. Барток був також чудовим виконавцем, який залишив яскравий слід у фортепіанній культурі XX ст. Його гра захоплювала слухачів своєю енергією. А педагогічні ідеї Бартока, як і особливості його піанізму, повно виявилися у творах для дітей та юнацтва, що склали чималу частину творчої спадщини митця. Бела Барток (1881-1945)
Одним із великих поціновувачів народного мистецтва був іспанський композитор Мануель де Фалья. Можливо, саме завдяки його творчості та діяльності великого іспанського поета Федеріко Гарсіа Лорки було збережено й відроджено дуже цікаве явище фольклору південної провінції Іспанії — Андалусії — мистецтво фламенко, яке було на межі зникнення. Сьогодні фламенко відоме й шановане в усьому світі. Це — нерозривний цілісний зв’язок народного танцю, співу, гітарної імпровізації під звуки кастаньєт. Чарівними мелодіями, запальними ритмами народних пісень і танців сповнені твори композитора. Фламенко — загальна назва південноіспанської (андалузької) музики — пісенної та танцювальної, що виконується із супроводом гітари та кастаньєт
Старовинний іспанський народний танець болеро уславив однойменний твір для симфонічного оркестру французького композитора Моріса Равеля. Твір написано у формі варіацій — їх вісімнадцять, в основі яких мелодія, що за характером є близькою до іспанського танцю. Основна тема твору має незмінний ритмічний малюнок (у партії барабана). Розвиток відбувається за рахунок динаміки, оркестровки й фактури. Болеро — іспанський народний танець