Фрагмент вистави казки «Попелюшка» (до новорічного свята, карнавалу).

Фрагмент вистави казки «Попелюшка»

Дійові особи:

Попелюшка.

Мачуха.

Ганнушка.

Марушка.

Фея.

Принц.

Попелюшка. Тут всі свої: сковорідка, кочерга, віник. Давайте, друзі, поговоримо. Ви знаєте про що я думаю. Матінку і сестриць запросили на бал, а мене ні, несправедливо, вірно! Вони будуть танцювати з принцом, а про мене він навіть не знає. Вони будуть їсти морозиво, а я ні. Хоч ніхто на світі його не любить, так як я.

Натираючи підлогу я навчилася танцювати. Терплячи даремні образи я навчилася думати. Слухаючи, як муркоче кіт я навчилася співати пісні. І ні одна людина про це не знає. Прикро, правда! Мені так хочеться, щоб люди помітили моє існування. Без нагадувань, самі помітили. Бо я горда.

Мені так набридло робити самій собі подарунки на день народження і на свята. Добрі люди де ви? Відгукніться! А добрі люди!

Хочу, хочу, щоб щастя прийшло до мене!

Ну що ж я тоді потішусь, коли всі поїдуть на бал. Я побіжу в королівський парк, стану під вікнами і хоч здалеку полюбуюся на свято. Але ж це дуже погано не їздити на бал, коли ти на це заслуговуєш. Так можна й захворіти.

Бал! Як чудово!

Попелюшка танцює.

Мачуха. Танцюєш. Я з ніг збилася, а ти танцюєш! А я турбуюся про тебе більше, чим про своїх дочок. Я їм не роблю жодного зауваження цілими місяцями, тоді як тебе я виховую зранку до вечора.

Ану йди сюди погане дівчисько. Тобі наказано мене матінкою звати?

Попелюшка. Наказано. Хоч ви мені й не рідна.

Мачуха. Ну то й що. Рідних дочок я зовсім не виховую, а тебе вчу уму – розуму. Бачиш чого захотіла, на бал поїхати. А донечкам моїм плаття зшила?

Попелюшка. Так.

Мачуха. А обід приготувала?

Попелюшка. Приготувала. Можна я з вами поїду і буду дивитись на бал у вікно царського палацу?

Мачуха. Так і бути, та тільки вечерю приготуй, підлогу помий, посуд упорядкуй, по відділяй зерно кукурудзи від пшениці, посади сім кущів троянд, прибери подвір’я навколо будинку ….і ще щось придумаю поки нам їхати. А зараз пішли зі мною нікчемо.

Марушка і Ганнушка танцюють промовляючи слова. Раз – два – три. Раз – два – три.

Мачуха заходить з Попелюшкою.

Мачуха. Ви знаєте дорогі мої крихітки, що робила ця нікчема?

Марушка і Ганнушка. Що?

Мачуха. Вона танцювала!

Ганнушка. Так ось вона, негідниця, знову танцює.

Марушка. Ми поспішаємо на бал, а вона собі танцює.

Ганнушка. Ти, що не чуєш, що ми тебе кличем?

Марушка. Вона танцювала не погладивши мені комірець?

Попелюшка. Я погладила тобі комірець сестрице Марушко.

Ганнушка. Вона танцювала не пришивши мені манжетки.

Попелюшка. Я пришила тобі манжети сестрице Ганнушко.

Мачуха. У неї на все є відмовки! Нікчемо ти мені потрібна! Поправ мені зачіску!

Ганнушка. Попелюшко! Сюди! Поправ мені сукню.

Мачуха. Попелюшко, довго я буду чекати?

Марушка. Попелюшко! Іди сюди!

Ганнушка. Попелюшко! До мене!

Мачуха. Ну, замазуро, я здається не витримаю!

Марушка. Попелюшко! Я гарна?

Попелюшка. Дуже гарна, сестричко.

Ганнушка. А я що, не гарна?

Попелюшка. Безперечно гарна, сестричко.

Марушка. Але сукня у мене гарніша, вірно?

Ганнушка. Що? Подивись на мою – у мене, як у принцеси, а ти схожа на мавпу.

Марушка. Хто? Я? На мавпу? Це ти справжнісінька мавпа. Горбата, кирпата, не те, що я.

Ганнушка. А в тебе вуха, як у бегемота.

Марушка. А в тебе ніс як у цаплі.

Разом. А в тебе, а в тебе, ось тобі! (Б’ються)

Мачуха. Ну годі вам, годі! Не треба плакати, мої маленькі!

Разом. Це все вона винна!

Мачуха. Поїхали на бал. А ти, Попелюшко, не забудь, що я тобі наказала. Особливо перебери кукурудзу та пшеницю у різні мішечки. Та дивись, зроби все як слід, бо битиму.

Попелюшка. Сумно вдома – всюди тиша, лиш в куті шурхоче миша.

Всі пішли, а я – сама, навіть подруги нема.

Тільки мріяти я можу про бали і світську ложу.

Там танцюють, веселяться, ллється спів, вогні іскряться.

З’являється Фея

Фея. Не сумуй. Хіба це лихо?

Посміхнись і тихо – тихо

Прошепчи: «Бажаю бал, новорічний карнавал!»

І чудова сукня нова буде зараз же готова.

Під музику Фея обходить навколо Попелюшки і знімає з її плечей хустку. Зараз Попелюшка у святковому вбранні.

З’являється принц.

Принц.

Ти – як лілія прекрасна.

Наче сонця промінь ясний,

Серденько мені зігріла,

Попелюшко моя мила.

Принц і Попелюшка виконують вальс.

Попелюшка.

Станьте, діти, дружно в коло,

Потанцюємо навколо

Господині цього балу,

Що на свято нас зібрала.