Виховний захід на тему: "Вибухонебезпечні предмети"

Виховна година для 3 класу

На тему: “Вибухонебезпечні предмети”

Підготувала студентка 2-го курсу

КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

211по

Голець Ельвіра

Тема: “Вибухонебезпечні предмети” Мета:

●     виховна – виховання почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей, формування у дітей пильності та спостережливості до предметів, що їх оточують: на вулиці.

●     пізнавальна – донесення інформації про вибухонебезпечні предмети й речовини, про їхню загрозу життю та здоров'ю.

Хід виховної години

1.     Організаційна частина уроку

Привітання

Доброго дня! Сьогодні у нас буде дуже особливий урок — урок, що допоможе зберегти життя ваше та ваших друзів. Як вам здається, про що буде наш урок? щоб не гаїти часу та скоріш дізнатися теми давайте розгадаємо загадку

Повідомлення теми уроку (слайд 1)

У кущах, на полях, де трави по коліна, сховалась страшна й небезпечна…(міна)

2.     Основна частина

Роздивіться ці картинки. (слайд 2)

Ви бачите зелені поля та стежку, що пролягає між ними?

А   поруч  на  картинці  —  узбіччя  біля  стежки,  так?  І  ще  зруйнований

будинок.

Усі ці місця, зображені на ілюстраціях, є небезпечними. Якщо уважно придивитися, ви побачите на картинках небезпечні предмети або ж зруйнований бойовими діями будинок.

Отож, як бачимо, тепер усюди та завжди потрібно бути більш уважними. Адже навіть у тих місцях, які раніше були знайомими та безпечними, тепер може чатувати небезпека, а ми маємо дбати про безпеку — свою та інших.

Діти, а тепер коротка загадка:

Там соняхи росли і пшениця,

А тепер по коліна травиця.

Аби не сталося горе,

Не ходи в поросле...

Правильна відповідь: поле! Чому?

Бо на узбіччях стежок і доріг, у полях, у траві можуть ховатися міни чи інші предмети, які можуть вибухнути! А це дуже небезпечно. Для того, ми змогли вберегти себе, своїх рідних та друзів, давай ми разом опануємо чотири суперздібності.

Чому настільки важливо бути уважним?

Міна — боєприпас, що встановлюється під землею, на землі чи поблизу землі або іншої поверхні й призначений для вибуху, спричиненого присутністю, близькістю чи контактом людини або транспортним засобом. Міни можна знайти на стежках, полях, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту.

Тому що капосні міни можуть бути геть непомітними! Дуже часто їх роблять зеленого, сірого чи коричневого кольору. Адже саме так вони можуть добре замаскуватися у траві, землі чи кущах. Вони можуть бути різного розміру: від зовсім невеличкого, як-от з долоню, до розміру ноутбука чи великої миски. І, як ви вже знаєте, найчастіше міни саме круглої форми, але вони можуть бути прямокутними, видовженими та навіть за формою нагадувати метелика.

Є міни, які кріпляться на так званій розтяжці: це коли від гранати чи міни тягнуться ледь помітні тросики і, як тільки людина їх зачіпає — граната вибухає. А ще міни часто можуть частково закопуватися в землю і вибухати від дрібного коливання чи коли на них наступаєш. Інколи достатньо навіть невеликої ваги, аби спрацював механізм та завдав шкоди оточуючим. Уламки вибухонебезпечних предметів, які не вибухнули, також не менш небезпечні. Тому запам’ятайте, як виглядають такі предмети, і ніколи до них не наближайтеся.

Як позначають заміновану територію?

Зображення 1-3 повідомляють про небезпеку.

Зображення 1 — територія, обгороджена спеціальною стрічкою, що сигналізує про небезпеку.

Зображення 2 — саморобний знак, що попереджає про небезпеку. Його поставили люди. Зверніть увагу на те, що в цьому випадку йдеться про зарослі поля на територіях, де відбувались активні бойові дії. Тому така палка й справді може сигналізувати про небезпеку.

Зображення 3 — офіційний знак. Зверніть увагу на те, що зараз немає можливості всюди поставити такі знаки, тому тимчасово можуть використовуватися такі позначення, як на зображення 1 та 2.

Зображення 4 — знак дорожньої розмітки «Вхід заборонено». Зверніть увагу на те, що такі промарковані місця слід ретельно оминати, а якщо побачите щось підозріле, то слід повернутися в безпечне місце тією ж дорогою, якою прийшли.

Професія людини, що вміє знешкоджувати міни та інші вибухонебезпечні предмети - рятувальних, сапер.

В Україні використовується три номери: 101 - служба порятунку ДСНС (Державна служба України з надзвичайних ситуацій), 102 - поліція, 103 медична допомога.

Розгляньте ілюстрації (слайд 6, 7, 8,)

Що з цього є найнебезпечнішим? Чому?

Якщо побачите щось схоже — не панікуйте. Робіть вдих/видих, щоб заспокоїтися. Це нормально, коли ми хвилюємося, побачивши небезпечний предмет. За найменшого сумніву — не підходьте, не чіпайте та покличте дорослого, щоб зателефонувати 101.

У дітей потрібно чітко сформувати установку: є безпечні предмети, які схожі на небезпечні міни, а є небезпечні міни, схожі на звичайні безпечні предмети. Дуже часто на перший погляд нам важко розрізнити їх, тож варто уникати місць, де може «зачаїтися небезпека».

Давайте-но подивимося мультфільм «Лісовий скарб» (слайд 10) https://youtu.be/V5JZWI8TrEY?si=24Qui464fZjvLzoP Що хлопчик і котик Шкода знайшли в лісі?(капасну міну) А що робив хлопчик, щоб врятувати себе і котика Шкоду?

Давайте повторимо:

правило 1 — був уважний, правило 2 — не підходив, правило 3 — не чіпав.

А ще відійшов тією ж стежкою, що і прийшов, і оскільки поруч не було дорослих, правило 4 — самостійно зателефонував 101.

Потрібно просити дозволу в батьків на самостійну прогулянку та завжди говорити дорослому, куди і з ким ти вирушаєш гуляти.

3. Підсумок Рефлексія https://wordwall.net/uk/resource/55917796