Фрагменти відкритого уроку на тему «Хліб – усьому голова»

Фрагменти відкритого уроку на тему «Хліб – усьому голова», проведеного з учнями першого класу

(із досвіду роботи по розвитку креативного і критичного мислення)

Резнік Олександра Антонівна –

вчитель початкових класів

Комунального закладу освіти

«Середня загальноосвітня школа №112»

Дніпровської міської ради

Про матеріал:

Наведено роз’яснювальні власні міркування (коментар) щодо фрагментів відкритого уроку з учнями першого класу на тему «Хліб – усьому голова», проведеного для вчителів початкової школи. Міркування стосуються підвищення мотивації учнів до навчання та формування креативного і критичного мислення.

МЕТА: Розширити та поглибити знання учнів про хліб та хлібобулочні вироби, ознайомити з етапами процесу виробництва хліба.

Розвивати креативне і критичне мислення, усне мовлення, вміння висловлювати свою думку.

Виховувати бережливе ставлення до хліба та повагу до людей, які вирощують зерно або працюють в хлібопекарській галузі.

Обладнання:

 – Сюжетні малюнки:

–  Колоски пшениці:

– Красень коровай та різноманітні вироби з тіста:

– Плакати з висловлюваннями («Земля – матінка, а хліб – батенько», «Що не їж, а хліба хочеться», «Поганого хліба немає – погано, як нема хліба», «Щоб хліб мати, треба добре працювати» та інші);

– Презентація на тему: «Хліб – усьому голова» та малюнки дітей про хліб.

 ТИП УРОКУ: Засвоєння нових знань.

КОМЕНТАР: На «відкритому» уроці, який було проведено для вчителів початкової школи, основна увага зосереджувалась на мотиваційному, змістовному та розвивальному компонентах.

1. Щодо мотивації: Оскільки тема уроку була присвячена хлібу, то при підготовці до уроку, крім дидактичного матеріалу (плакатів, картинок, окремих слів і висловів про хліб і хліборобів) заздалегідь були підготовлені: колоски та зерна пшениці, натуральне тісто, борошно, сіль, печиво, бублики, пряники та інші мучні вироби.

Особливу увагу дітей привернув до себе коровай, що лежав на вишитому українським орнаментом рушнику.

Отже, ще до початку уроку вся увага учнів була зосереджена на наочному матеріалі. Велика кількість і різнобічність ілюстративного матеріалу пробуджувала в дітях інтерес до уроку і спонукала їх до навчання і отримання знань. Вони з цікавістю ждали початку уроку.

Щоб ще більше заохотити учнів активно працювати,, після оголошення теми і задач, дітям було обіцяно, що сьогодні на уроці вони будуть не тільки думати, обмірковувати, говорити, а кожен з них матиме можливість доторкнутися і навіть помацати чи потримати в руках все те, що принесено вчителем і батьками на даний урок.

(Як вияснилось після уроку багато учнів класу ніколи раніше не замислювалися над тим, звідки береться хліб, не цікавились тим, як він пахне, не тримали в руках зерно, не розглядали так близько колосок, не торкалися тістечка і не знали «яке воно м’якеньке»).

2. Щодо розвивального компоненту: Наведу декілька моментів прояву розвивального навчання на даному уроці. Так, при роботі з словами, кожне слово, яке вимовлялось учнями неправильно, або російською мовою (наприклад на уроці діти замість слів «борошно», «цукор» з першого разу говорили «мука», «сахар») доводилось не тільки поправляти (саморуч чітко промовляти слова українською мовою), а й правильну вимову даних слів повторювати вголос всім класом.

Діти старанно вимовляли слова українською мовою і давали їм пояснення. Крім того, деякі слова обговорювалися всім класом більш детально. Це стосувалося, в основному, тих слів, які діти раніше не чули. Наприклад, при колективному обговоренні слова «колосок» учні не тільки зрозуміли призначення колоска, а й усвідомили значення нових для них слів «сніп» (для зручності люди зв’язували колоски у снопи), «ціп» (примітивне знаряддя для обмолоту колосків), «млин» (мололи зерно в млинах).

На уроці мали місто логічні переходи від одної частини уроку до наступної, взаємопов’язаної з попередньою (по принципу «від простого до складного»). Так, після обговорення окремих слів учні складали з них речення, а після ознайомлення з основними етапами процесу виробництва хліба учні засвоювали нові знання шляхом побудови «логічного ланцюжка».

Так виглядала класна дошка на початку будови «логічного ланцюжка»:

Нижче: вигляд класної дошки при побудові «логічного ланцюжка»:

Поєднуючи в ланцюг окремі ланки, кожна з яких характеризувала один окремий етап процесу випікання хліба (від підготовки зерна і виготовлення борошна до приготування тіста, формування виробів і випічки) і розміщуючи ланки (етапи) у хронологічному порядку, учні осмислювали новий навчальний матеріал, а у вчителя при цьому була можливість перевірити глибину набутих учнями знань.

Під час уроку для розвитку креативного мислення були використані комунікативна вправа «Добре – погано» та розвивальна гра «Так – Ні».          А із класичних традиційних методів розвитку критичного мислення, крім «логічного ланцюжка», був використаний універсальний прийом – створення «асоціативного куща», в якому, у відповідності з темою відкритого уроку, ключовим словом в центрі було слово «ХЛІБ».

В кінці уроку був використаний ще один прийом розвитку критичного мислення – складання «Сенкану»:

1. – Хліб.

2. – Смачній, духмяний.

3. – Радує, пахне, приваблює.

4. – Хліб треба шанувати.

5. – Хліб – усьому голова.

В цілому, застосування методів і прийомів розвитку креативного та критичного мислення на уроках в початкових класах сприяє підвищенню мотивації учнів до навчально-пізнавальної діяльності та формуванню знань і особистих якостей, вкрай необхідних для подальшого навчання.

Резнік Олександра

8.10.2021