Фр. Петрарка. Сонети. Образи ліричних героїв. Структура сонетів
Номер слайду 2
Мало кому відомо, чому Петрарку часто зображують у лавровому вінці. Річ у тому, що 1341 року в Римі він був «коронований» лавровим вінцем за популярність і вплив його творчості на тогочасне суспільство. Вінець поклав на алтар собору Святого Петра-об’єднавши античну гармонійність та християнську духовність
Номер слайду 3
Номер слайду 4
АсоціаціїРим-місто, якенагадувало смітник. Філолог, який вивчав вірші стародавніх римлян. Поема «Африка»,отримав мантію. Започаткував традицію листування. Петракка-Петрарка
Номер слайду 5
Номер слайду 6
Номер слайду 7
Назва , обрана автором -“Francisci Petrarche laureati poete Rerum vulgarium fragmenta” («Фрагменти рідною мовою Франческо Петрарки, поета , вінчаного лавровим вінком»). Загальноприйнята назва-«Канцоньєре» («Книга пісень», від італ. )Період створення збірки - початок 30-их років XIVcт. – 1374рік. Зміст: 317 сонетів, 29 канцон, 9 секстин, 7 балад, 4 мадригали* (усього 365 віршів (за кількістю днів у році)), упорядкованих автором у відповідності до задуму збірки. Особливості композиції : відтворення шляху ліричного героя «від першої юнацької помилки» заполоненого коханням серця через «намарні мрії» та «намарний біль» і сором за любовне рабство до розуміння суєтності земного існування і неможливості подолати реальні земні пристрасті та почуття. Композиція двочасна: «На життя донни Лаури», «На смерть донни Лаури». Провідні теми - любов, життя, смерть
Номер слайду 8
на честь Петрарки на планеті Меркурії названо кратер, а також астероїд головного поясу — 12722 Петрарка (12722 Petrarca). Свій астероїд має і кохана Петрарки Лаура, на її честь було названо невеликий астероїд 467 Лаура (467 Laura).
Номер слайду 9
Номер слайду 10
Номер слайду 11
Ім’я Лаури. Laura-лавр(дерево слави)L’aura- вітерець. L’ora – біг часу. Aurum-золото. Донна-Мадонна (у католиків Богородиця)
Номер слайду 12
Номер слайду 13
Номер слайду 14
Сонет (іт. soneto-звучати) –ліричний вірш, що складається із 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, з двох катренів (чотиривіршів)та терцетів (тривіршів)Канцона (італ. canzone — пісня) - одна з форм середньовічної лірики, що походить від кансони трубадурів Провансу: пісня про лицарську любов, пов'язана з культом дами. Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) - жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Секстина (італ. sextina, від лат. sex — шість) — строфа із шести рядків подовженого (п'ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням Теорія
Номер слайду 15
Номер слайду 16
Благословенні будьте, день і рік,І мить, і місяць, і місця урочі,Де постеріг я ті сяйливі очі,Що зав'язали світ мені навік!Благословен вогонь, що серце пік,Солодкий біль спечаленої ночіІ лук Амура, що в безоболоччіПускав у мене стріл ясний потік!Благословенні будьте, серця раниІ вимовлене пошепки ім'я. Моєї донни — ніжне і кохане,І ці сторінки, де про неї я. Писав, творивши славу, що не в'яне, —Й ти, неподільна радосте моя!Сонет 61
Номер слайду 17
Як не любов, то що це бути може?А як любов, то що таке вона?Добро? — Таж в ній скорбота нищівна. Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремно скарг луна. Живлюща смерте, втіхо навісна!Хто твій тягар здолати допоможе?Чужій чи власній долі я служу?Неначе в просторінь морську безкраю,В човні хисткому рушив без керма;Про мудрість тут і думати дарма —Чого я хочу — й сам уже не знаю: Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу. Сонет 132
Номер слайду 18
Де погляд ніжний, де чарівний вид;Де постать горда, де струнка постава,Де мова та бентежна й величава,Що завдає негідникові встид?Де сміх, що жалить того, хто набрид?Де та душа, що, мов зоря яскрава,Висока й гідна владарського права,Небесну нам осяяла блакить?Я вами дихаю, для вас палаю,Я народивсь для вашого єства,Без вас мені нема й не треба раю;Як радість відійшла моя жива,В словах надію я плекав безкраю,Та вітер порозвіював слова. Сонет 267