Ґедзеві, ґедзі, табаніди (Tabanidae) родина двокрилих комах, імаго яких (тільки самиці) здебільшого є компонентом комплексу гнусу. На сьогодні у світовій фауні налічують близько 3 500 видів ґедзів. Численні в лісовій зоні, степах і пустелях, тримаються зазвичай по берегах річок і озер. Викопні ґедзі відомі з часу Олігоцену. ОПИС
Шлюбний період залежить від виду; у Європі — влітку. Кількість яєць — від 100 до 1000. Інкубаційний період розвитку яйця — 1-3 тижні; час розвитку личинки залежить від ареалу. Дорослі ґедзі живуть недовго, проте добре помітні через свої розміри й поведінку самиць. Повний життєвий цикл ґедзя складається з декількох стадій і є досить тривалим. РОЗМНОЖЕННЯ
Усі ґедзі підтримують свою життєдіяльність, споживаючи їжу у рідкому стані — це нектар, рослинні соки або кров тварин. Нектар і рослинні соки забезпечують потреби у поживі для ґедзів обох статей. Цікаво, що деякі види ґедзів мають дуже довгі хоботки. Так, наприклад, хоботки індійського ґедзя навіть удвічі довші за тіло. Самці ґедзів живляться нектаром, цукристими виділеннями попелиць і червив. ЖИВЛЕННЯ
Самиці деяких видів ґедзів також, як і самці, живляться соками рослин, але для розвитку запліднених яєць самицям необхідні речовини, що є присутні у крові ссавців. Потреба у багатій на білок крові ссавця у самиці ґедзя виникає відразу ж після запліднення, оскільки з білку в її організмі утворюється життєво необхідний для зародків жовток. Як жертву самиці ґедзів вибирають, зазвичай, великих ссавців: велику рогату худобу, оленів, коней, рідше людину. ЖИВЛЕННЯ
Укуси самиць ґедзів досить болючі, тому що ці комахи мають дуже товсті хоботки і рана від укусу є чутливою. До речі, залежно від розміру, самиця висмоктує з ранки від двадцяти до двохсот міліграмів крові. Щоб ранка не затягувалася, самиця ґедзя вводить у неї слину, яка перешкоджає осіданню крові. ЖИВЛЕННЯ
Ґедзі — дуже поширені у світі кровосисні комахи. У великій кількості вони спроможні спричинити припинення польових робіт у денний час. Люди інколи вимушені працювати в полі вночі, щоб уникнути укусів цих набридливих комах. Місце укусу ґедзя набрякає й довго свербить. На відміну від ранки, що лишається після укусу комара, ранка, що виникає після нападу ґедзя, є досить глибокою. ЗВ’ЯЗОК З ЛЮДЬМИ
Ґедзі поширені всюди, за винятком пустель. Велика кількість видів сконцентрована в тропічних районах земної кулі. Ґедзі населяють майже всі види біотопів і скрізь докучають тваринам і людині. У деяких місцях їхня чисельність утримується в певних межах через посухи й невелику кількість тварин. ПОШИРЕННЯ
ЦІКАВІ ФАКТИ 1. Ґедзь — найбільша двокрила комаха Центральної Європи, завдовжки до 2,5 см. 2. Самиці ґедзів, які літають у пошуках жертви, передусім реагують на великі рухомі об'єкти, тому можуть нападати не тільки на худобу на пасовищах, але й на автомобіль, що їде зі швидкістю до 40 км/год. 3. Самиці ґедзів можуть жалити людей, які пливуть у човні на відстані кількох сотень метрів від берега. 4. Укуси ґедзів болючі, оскільки хоботки цих комах не просто проникають під шкіру, але також торкаються й нервових закінчень. Слина, що її вводить комаха в ранку, викликає сильне свербіння. 4. Ґедзі нападають на дрібних ссавців, ящірок-варанів. Вони не гребують і трупами тварин в перші 2-3 доби після їхньої загибелі.