Генератори зображень на уроках української літератури. З досвіду роботи

Світ швидко змінюється. Цифрові технології настільки стрімко увірвалися в наше життя, що вже не є для нас, в більшості, дивиною. Це вже необхідність, зокрема для вчителів.

У сучасному освітньому процесі дедалі більшого значення набувають методи, які сприяють візуальному сприйняттю інформації. Візуалізація навчального матеріалу, зокрема з допомогою штучного інтелекту (ШІ), істотно підвищує ефективність засвоєння знань, мотивацію та інтерес учнів, а також відповідає їхнім когнітивним потребам. Це особливо актуально серед гуманітарних дисциплін, таких як українська література, де важливо не лише подати інформацію дітям про автора, прочитати й проаналізувати той чи інший твір, а й сформувати емоційне, образне сприйняття художнього тексту.

Щодо використання ШІ на уроках літератури -  це  в основному такі  генераторами зображень, але їх набагато більше:  Ideogram: https://ideogram.ai

 Сервіс, що спеціалізується на генерації тексту в зображеннях, дозволяючи створювати постери, інфографіку та ілюстрації, що містять текстові елементи. Підходить для освітніх матеріалів та візуального контенту.  Leonardo AI: https://leonardo.ai

 Платформа для генерації зображень на основі текстових описів та редагування існуючих. Підходить для створення ілюстрацій, концепт-артів та інших креативних візуалізацій.

DALL-E: https://openai.com/dall-e

Потужний інструмент від OpenAI для створення зображень на основі текстових описів. Підходить для створення як простих ілюстрацій, так і складних художніх концептів.

На своїх уроках я найчастіше використовую Copilot Microsoft 365

Ілюстрації, створені за допомогою Copilot, дозволяють учням не лише побачити образи, а й проаналізувати їх: чи відповідає зображення авторському задуму, які деталі підкреслюють характер героя, як передано історичну епоху. Такий підхід формує в учнів навички інтерпретації, порівняння, аргументації тощо..  та й діти краще запам’ятовують інформацію, подану у вигляді зображень.

Багато образів у літературі (символи, метафори, алегорії) є абстрактними і потребують уяви, тому ШІ-ілюстрації зможуть у цьому допомогти. 

Наприклад, образ "втраченої надії" (за творчістю Т.Г. Шевченка) може бути зображений, як в’януча квітка у пустелі.  Це значно полегшить розуміння дитиною цього виразу 

До того ж ШІ згенерує й поетичні рядочки для кращого сприйняття інформації з якими теж можна попрацювати:

В’януча квітка в пісках самоти, Мов серце поета, що прагло любити. Колись воно мріяло — щиро, без страху, Та доля лишила лиш попіл і плач.

Оксана, Варвара, Ликера — імена, Що в серці лишили лиш тінь і весна.

Не судилось йому — ні дому, ні пари,

                                             Лиш слово й пензель — мов крила для кари.                                              В пустелі життя, де надія згоріла,                                              Квітка схилилась — мов мрія без тіла.                                              Та в кожній пелюстці — і біль, і краса,                                              Як в «Кобзарі» — його вічна сльоза.

Також яскрава ілюстрація здатна викликати емоції ще до читання тексту або підсилити враження після ознайомлення. Це сприяє емоційному зануренню у твір.

Наприклад, ілюстрації до творів Т. Шевченка «Тополя» та «Кавказ»

ШІ-ілюстрація може бути не такою, на що сподівалися,  або неоднозначною, і це стимулює учнів задуматися: чому саме так зображено героя чи сцену? А отже,  спонукає до глибшого аналізу тексту.

Наприклад, сцена зустрічі Пронею Голохвастого (М. Старицький «За двома зайцями» або «Прометей» Т. Шевченка)

Читаючи історичний твір, сучасні «візуали»  мають «бачити» події для розуміння епохи, про які йде мова. За допомогою Copilot учні можуть створити ілюстрації, що відображають, наприклад, традиційний одяг, побут, сцени битв тощо: (І. Франко «Захар Беркут», І. Білик “Дарунки скіфів”,        Р. Іванченко “Ярославни”)

Copilot здатен створювати ілюстрації, які враховують історичну добу,  етнографічні особливості (бойківський одяг, татарські шатри, селянський побут);  елементи, пов’язані з культурою (символіка, кольори, архітектура, предмети побуту).

Це досягається завдяки точному формулюванню запитів, у яких учні або вчитель зазначають ключові деталі: «одяг українського селянина ХІХ століття», «татарський табір у степу» тощо

Візуалізація творів активує асоціативне мислення: створення декілька зображень, різних за настроєм, кольоровою гамою, деталями, спонукають учнів шукати зв’язки між зображенням і текстом;  виявляти нові смисли, які спочатку  не були поміченими;  пробуджувати емоційне співпереживання, що також є складником абстрактного сприйняття (Приклад ілюстрацій до твору

“Катерина” Т. Шевченка)

Звичайно, постійно використовувати ШІ на уроках має й свої мінуси: готове зображення може знижувати мотивацію до самостійного уявлення описаного. Частина учнів просто «сприймає картинку» замість того, щоб попрацювати самому. Також ілюстрація, створена ШІ, — це лише одна з візуальних інтерпретацій. Вона може бути сприйнята як єдино правильна, а це може призвести до неточностей у сприйнятті тексту.

Іноді ШІ-ілюстрації можуть не відповідати стилю твору, що викликає у школярів відчуття штучності або розриву з текстом.

Але все ж таки візуалізація має набагато більше плюсів:  зменшує когнітивне навантаження (замість напруженого уявлення, учень/учениця одразу "бачать", а це дуже важливо для сучасних «візуалів»).

Через ілюстрації відбувається перемикання уваги — замість монотонного читання учень взаємодіє з візуальним елементом. Це активізує сприйняття і зменшує втому.

Яскраві, стилізовані чи незвичайні візуальні матеріали викликають емоційну реакцію, а емоційно зацікавлений учень краще зосереджується й менше втомлюється.

Підлітки  також часто втомлюються, коли не розуміють текст або не можуть уявити події. Візуальна підтримка дає їм "підказку" і створює відчуття впевненості, що знижує тривожність і втому.

Упродовж тривалого використання згенерованих зображень на уроках, помітила, що в дітей підвищилася мотивація: навіть учні, які не люблять читати, легше включаються в роботу, якщо бачать образи; покращилося розуміння сюжету та образів - зменшується кількість "пропущених" деталей; зменшилася перевантаження при читанні довгих, складних чи нудних уривків.

Як же використовувати ефективно генератори зображень без шкоди для здобувачів освіти? Приклади візуальних матеріалів, які добре працюють (до речі, підказані штучним інтелектом):

-         використання ілюстрації як загадки — з якого твору? 

-         обговорення, наскільки влучно ШІ створив зображення відповідно до запиту; чи згоден/згодна ти з такою інтерпретацією подій/образів?

-         створення власної ілюстрації для порівняння із запропонованою ШІ; використання різних стилів (реалізм, аніме, фентезі тощо).

 Наприклад, до твору Т. Шевченка «Катерина»

Приклади завдань з використанням генераторів зображень:

 «Обличчя героя» (AI-портрет)

Портрет героя, створений за описом у тексті, або уявлений учнями (можна згенерувати в ШІ).

Завдання:

–   Чому саме так виглядає герой?

–   Як зовнішність передає риси характеру?

–   Порівняй із власним уявленням.

(Варіант: дати кілька портретів і запропонувати обрати відповідний + аргументацію).

Візуальна сюжетна схема

Сюжет подається як послідовність зображень (кадри/ілюстрації), бажано в стилі коміксу або інфографіки.

Завдання:

–   Розмісти події в правильному порядку.

–   Підпиши, що відбувається.

–   Виділи кульмінацію та розв’язку.

Корисним буде для слабших читачів, які губляться в хронології.

Зображення з помилкою (візуальна провокація)

Спеціально змінена ілюстрація (наприклад, герой зображений не за текстом, деякі деталі не відповідають зображеній епосі тощо).

Завдання:

–   Знайди неточність.

–   Як має бути насправді? – Чому ця помилка змінює зміст?

Мета: навчити уважності до деталей і значення образів.

Продовження розповіді

Формат: зображення, згенероване ШІ за ключовим епізодом, продовження розповіді

Можна використати після читання — як привід до дискусії: "Чи можливе продовження поданого сюжету?"

Мета: спонукати до свого бачення продовження історії -  проявити творчість, образне мислення.

Наприклад, продовження  твору Петра Гулака-Артемовського:

Формат: ШІ-згенерований портрет героя за його описом у тексті Можна використати для глибшого аналізу персонажів.

Для розвитку навички текстової інтерпретації описів.

Приклад завдання: "Прочитай опис героя. Потім порівняй його з ілюстрацією. Що збіглося, а що — ні? Як би ти змінив зображення?"

Отже, використання штучного інтелекту на уроках літератури  – це, перш за все, - підвищення мотивації до читання, а потім:

-         Диференціація навчання: візуалізація полегшує навчання учням з різними стилями сприйняття (візуали, кінестетики, аудіали); індивідуальний підхід. 

-         Розвиток критичного та творчого мислення: створення ментальних карт, візуальних сценаріїв або сюжетних ліній творів розвиває аналітичні навички у дітей.

-         Вдосконалення навичок учнів/учениць у створенні візуальних продуктиів(інфографіка, комікси, презентації).

-         Формування міжпредметних зв’язків: поєднання літератури з історією, мистецтвом, інформатикою.

Використання штучного інтелекту може бути корисним, але все має бути виважено, перевірено, адже не всі продукти ШІ є точними або етичними. Не слід цим надмірно захоплюватися через можливість привчити дітей до поверхневого, «глядацького» сприйняття художнього твору. Адже можна зашкодити розвиткові дитячої уяви. До того ж треба враховувати й вік школярів, їхній рівень цифровій грамотності ( і вчителів, до речі, теж). За технологіями – майбутнє. Просто необхідно встигати за ними – це наше, вчительське, завдання.