ГЕНЕЗИС КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ НОВОТРОЇЦЬКОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Горобець Артем, учитель географії Одрадівського ЗЗСО

ГЕНЕЗИС КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ  ЕТНІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ

НОВОТРОЇЦЬКОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Актуальність дослідження. Україна – держава, що має багату етнічну палітру, на якій проживає близько 130 різних етносів. На сучасному етапі демократичних перетворень вивчення етнічних спільнот, що населяли чи населяють українську територію, набуває все більшого значення. Пояснити даний процес можна прагненням до подальшого мирного сусідства всіх народів, бажанням розв’язати конфлікти минулого та попередити їх в майбутньому, намаганням зберегти власну ідентичність. 

Мета дослідження: дослідити та проаналізувати становлення та розвиток кримськотатарської етнічної спільноти в смт. Новотроїцьке Херсонської області. 

Виклад матеріалу. Селище Новотроїцьке Херсонської області є мультиетнічним  населеним пунктом, де мешкають росіяни, кримські татари, роми, вірмени, поляки, киргизи та інші народи. Однією з найбільш чисельніших спільнот є кримськотатарська, яка становить 5% від загальної кількості населення [1]. 

Кримські татари – корінний народ, що історично сформувався в Криму, представники якого розмовляють кримськотатарською мовою, яка належить до тюркської групи алтайської мовної сім’ї [3]. Домінуючий регіон проживання – південь України: Крим, Херсонська та Запорізька області. Переважна більшість кримських татар – мусульмани-суніти. 

Опитуючи респондентів із кримськотатарської громади та проводячи дослідницьку роботу, ми дізналися, що на території селища Новотроїцьке проживають кримські татари, які були депортовані в 1944 р. з Криму до Узбекистану, а потім повернулися на Україну, де проживають і нині. Новотроїцький край став для них новою Батьківщиною.

Здійснюючи інтерв’ювання голови кримськотатарського Меджлісу Новотроїцького району Наурузова Джафера, довідалися, що перші репатрійовані кримські татари з’явилися в селищі 1968 р., то було 6 родин загальною кількістю 38 осіб. Цього року громада святкуватиме 50-річчя переселення на дану територію.

У 2014 р., після анексії Криму Російською Федерацією, 57 представників кримсько-татарського етносу вже добровільно переселилися в смт. Новотроїцьке, побоюючись повторення репресій та масових страт від російської влади. 

Аналізуючи матеріали статистичного відділу Новотроїцької районної державної адміністрації, встановлено, що більшість кримчаків мають професійно-спеціальну освіту. Нинішня молодь активно здобуває вищу освіту. Домінуюча частина трудових ресурсів громади задіяна в вирощуванні та реалізації плодово-овочевої продукції. Статева структура кримчаків: чоловіки складають 55%, жінки – 45%. Вікова структура населення: молодша група (до 16 р.) – 17%, середня група (17 р.-60 р.) – 69%, старша (понад 60 р.) – 14%.

Встановлено, що завдяки зусиллям активу кримськотатарської громади в 1989 р.

було організовано вокально-інструментальний ансамбль «Сари-Булат» (назва похідна від історичного ойконіма, що з тюркської мови означає «жовте джерело») [2], котрий згуртував довкола себе всіх кримчаків селища та став основним осередком їх культурного життя. Його засновником, і довгий період керівником, був Куртмуллаєв Емірсеін. За період творчої діяльності колектив професійно зростав, поповнюючи свій репертуар кращими зразками кримськотатарської пісенної культури. За вагомі успіхи й вклад у розвиток культури кримських татар у 1998 р. колективу присвоєно почесне звання «Народний аматорський». 

У 2002 р. на його базі створено творче об’єднання «Сари-Булат» до складу якого ввійшли хореографічна та вокальна групи. Його очолила Назімова Гульнара. У 2006 р. творчому об’єднанню присвоєно звання «Народний аматорський колектив». Нині колектив нараховує 30 учасників різного віку, до репертуару якого входять національні обряди, звичаї, пісні, танці, які виконуються кримськотатарською, турецькою, азербайджанською та українською мовами.

Творче об’єднання є активним популяризатором кримськотатарської культури, яке активно організовує національні свята: «Курбан-Байрам» (свято жертвоприношення), «Наврез» (зустріч весни), «Дервеза» (свято завершення збору врожаю), «Хидирлез» (свято весни та врожаю), «Мавлід» (свято народження Пророка Мухаммеда) та проводить Всеукраїнський фестиваль «Достлик» (дружба), на який приїздять кримськотатарські колективи з усієї України.

Культура кримчаків настільки колоритна у вокальному, музичному, а, особливо, у хореографічному мистецтві, що приваблює й українську молодь, що зміцнює міжетнічну злагоду та порозуміння.

Святкові заходи, які проводить кримськотатарська громада, не тільки популяризують рідну культуру, але й стимулюють розвиток національного руху інших спільнот регіону (ром, вірменів), при цьому відбувається взаємне збагачення, обмін культурними досягненнями серед представників різних етносів.

Крім того, нами проведено дослідницьку роботу щодо вивчення традицій та обрядів кримськотатарського народу, пов’язаних з народженням дитини й весіллям.

Висновки. Отже, активна життєствердна позиція кримськотатарського етносу новотроїцької локалізації, котрий подолав тернисті роки депортації, репатріації та адаптації, направлена на гармонійне комбінування в збереженні самоідентичності та реалізації гідного внеску в розвиток і процвітання соборної й єдиної України.  Список використаних джерел

1.                  Горобець А. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району

Херсонської області / А. Горобець, С. Дорогань. – Херсон: ВАТ “Херсонська міська друкарня”, 2013. – 234 с.

2.                  Горобець А. Топонімічний словник Новотроїцького району Херсонської області. Видання друге: доповнене та перероблене / А. Горобець. – Херсон: Айлант, 2018. – 82 с.

3.                  Зінченко Ю. Кримські татари: історичний нарис. – К., 1998. – 303 с.