Генрі Лонгфелло. «Пісня про Гайавату»

Тема уроку: Генрі Лонгфелло. «Пісня про Гайавату».

Міфи північноамериканських індіанців та їх втілення в поемі.

Елементи фольклору у творі

Мета:

-ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Генрі Лонгфелло, з історією створення  поеми «Пісня про Гайавату»;

- аналітичне дослідження першого розділу поеми «Люлька миру»; звернути увагу на головні цінності північноамериканських племен, що відбиті в поемі, на позицію автора;

-сприяти вихованню найкращих людських якостей: бажання жити в мирі, дружбі та злагоді.

Тип: урок-дослідження

Обладнання: презентація «Життя й творчість Генрі Лонгфелло»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

III. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності:

1.Що вам  відомо про жителів Північної Америки?

2.Які книжки про індіанців ви читали або які фільми дивились? 

ІV. Розповідь учителя:

Колись на території сучасних США, Канади та Мексики не було кордонів. На величезних просторах Таванзета, Вайомінга, Скелістих гор, озер, країни снігу жили племена червоношкірих індіанців. Тут були і каманчі, і чоктоси, гурони і делавари, шушони і дакоти. Жили вони, ворогуючи між собою. Але всі жили мрією про мир, спокій, щастя.  Ці мрії знайшли своє відображення у міфах північних індіанців. Як і інші  давні народи, індіанці вважали, що світом керує Бог, його звали Гітчо Маніто. Він створив усе живе на землі, сам же з-за хмар спостерігав за своїми дітьми. Як і кожний батько, він хотів. Щоб його діти жили у злагоді.  В багатьох міфах індіанців йде мова  також про людину дивного походження, яка була послана до них, щоб розчистити  іхні річки,ліси, риболовні місця і навчити народи займатись мирним ремеслом.

В різних  племенах вона була відома під різними іменами, але всі вони означали одне-учитель, пророк. Подивимось на дошку, де записана тема уроку:Генрі Лонгфелло. Що відомо вам про автора?

V. Випереджувальне завдання -розповідь підготовленого учня- презентація.

Американський письменник Г.Лонгфелло, який жив у 19 столітті, з дитинства цікавився життям різних народів, багато подорожував, вивчав різні мови. Він був одним із найосвіченіших людей свого часу і володів 12 мовами, сам складав підручники для вивчення цих мов, глибоко знав Олесь у міфологію різних народів. Тому недивно,що  у 1855 році він об’єднав міфи північних індіанців у одну книгу , яку назвав «Пісня про Гайавату». Українською мовою цей твір переклав відомий український поет Олександр Олесь у 1912 році.

VІ.    Хто ж такий Гайавата у поемі Г. Лонгфелло?

    Короткий зміст твору.

  Про його долю ми дізнаємось з оповіді індіанського Оссіана – музики Навадага . В далекі часи жив могутній чарівник і богатир Меджеківіс, найголовнішим подвигом якого було викрадення Священного Вампума у Великого Ведмедя Міше-Мокви , що був схожий на величезну скелю, оброслу мохом. Його боялися всі народи. Меджеківіс тихо підкрався до Міше-Мокви, коли той спав, і обережно зняв з нього Вампум.  Зробивщи це, він переможно вигукнув і вдарив Міше-Мокву палицею по голові.
    Звістка про подвиг Меджеківіса швидко розлетілася по світу. Захоплені подвигом, люди проголосили витязя Західним Вітром. Під урочисті вигуки Меджеківіс вирушив у своє царство на вершині Гір Скелястих. А на Місяці жила прекрасна і незрівнянна донька Нічного Світила – Нокоміс. Весела та життєрадісна дівчина ні до кого не відчувала зневаги, не зала злоби і не думала,  що в однієї з її подруг серце палає чорною заздрістю. Якось, коли Нокоміс безтурботно гойдалась на виноградних паростках, до неї підкралась ненависниця й обрубала віти. Нокоміс упала на землю, в квітучу долину Мусподе, й з часом народила  „між лілеями, на моху”  донечку Венону, прекрасну, струнку й гнучку, з очима,  як небесні зірки. Мати часто застерігала її берегтись Меджеківіса. Та не прислухається молодість до застережень старших, і одного вечора Меджеківіс підстеріг Венону, закохав її у себе, а потім покинув разом із „сином милощів і смутку, сином Тайни” Гайаватою .
З туги Венона померла, а малюка зростила Нокоміс, розкриваючи перед ним
дивний світ легенд та прекрасної природи.
       Коли бабуся розповіла юнакові про підступність Меджеківіса й смерть Венони, серце Гайавати запалало гнівом, і він рушив на пошуки Володаря Вітрів. З таємним острахом в душі зупинився молодий герой перед старим батьком, а той згадав молодість, прекрасну Венону – і серце його сповнилося радістю. У розмовах минали дні і ночі. Меджеківіс вихвалявся колишніми пригодами й подвигами та безсмертям, а Гайаваті доводилося стримувати гнів. Врешті терпець йому ввірвався, син пригадав батькові смерть матері, і розпочався великий бій. Сам могутній Орел Війни піднявся з гнізда, сів на скелі і з різким клекотом розпрострв крила над бійцями.
    Через три дні Меджеківіс почав стомлюватися і поступився, запропонувавши припинити боротьбу, бо був безсмертним і хотів лише перевірити звитягу і хоробрість Гайавати. Перед розлукою батько наказав йому у всому допомагати своєму народові й пообіцяв, що з часом розділить із ним своє царство.
   Чимало подвигів здійснив Гайавата: переміг царя риб - величезного осетра Міше-Наму й злого чаклуна Меджисогвона, який насилав на людей хвороби й лихоманки; навчив народи вирощувати маїс і винайшов писемність. Слава його швидко ширилася по землі .
    Повертаючись після поєдинку з батьком Меджеківісом, Гайавата звернув до країни Дакотів, для того, щоб купити наконечників для стріл. Найбільше йому сподобалися гострі, як голки, наконечники з халцедону, кременя та яшми, що виточив старий дакот, який усамітнено жив із донькою Міннегагою на рівнині. Міннегага глибоко запала в душу Гайавати.
   Та Нокоміс не хотіла, щоб онук одружувався з чужоземкою. Недослухаючись до бабусиних порад, герой радісно пішов за коханою і не помилився – дівчина відповіла йому щирою взаємністю.
   Минуло багато безтурботних років, сповнених праці та полювання, спокою
та затишку домашнього вогнища. Проте щастя на землі не вічне, і ніхто не може уникнути гірких втрат: помирають улюблені друзі Гайавати.
Настають важкі часи: люта зима сповила землю глибоким снігом, морози скували ріки й озера, до поселень підкрався голод.  Гайавата теж не зміг знайти їжі для порятунку коханої дружини. Вона померла.
    Настала весна, але туга не полишила серце Гайавати, він сумував за навіки втраченою коханою.
   Якось Ягу – хвалько і оповідач дивних історій – повідомив, що бачив у морі величезну пірогу з бородатими воїнами, обличчя яких були пофарбовані в біле. Всі сміялися із розповіді, лише Гайавата залишався серйозним. Справді, з часом до поселення підплив човен із білими людьми. Гайавата привітно зустрів їх, запросив до свого вігваму і щедро пригостив, посадивши на шкури горностаїв і бізонів. Після урочистостей і келихів господарі й гості викурили Люльку Згоди та присягнули на вічну дружбу. Уночі, коли стомлені гості поснули, Гайавата став зі свого ложа і сказав Нокоміс, що йде назавжди.
   Зрозумівши, що створення Ліги п’яти племен є вінцем його дій на землі, Гайавата звертається до народів з промовою, сповненою мудрих порад, наголосивши водночас, що йому час „здійнятися” у небеса. Він вийшов на берег і сів у човен. Повітря сповнилося звуками божественної музики, і вражені люди спостерігали, як човен почав підніматися вище й вище, аж поки зовсім не зник в небесах.
    Ось так завершився земний шлях посланця небес вчителя Гайавати.

Сьогодні індіанці Північної Америки практично втратили свою самобутніст. Поема Генрі Лонгфелло є своєрідною скарбницею пам’яті індіанського народу.

VІІ.Виразне читання розділу І «Люлька згоди» з «Пісні про Гайавату».

VІІІ. Словникова робота.

ПЕРСТ -  заст. палець руки
ЦИБУХ - не заповнена тютюном частина цигарки
ПОКВАНА – люлька згоди.

САРНА -  рід ссавців з родини оленевих. Цей рід інколи називають також «дикі кози» або «козулі».

КАЗАРКА - рід птахів родини качкових.

ІХ. Аналітичне дослідження тексту поеми.

З’ясування жанрових особливостей твору. За жанром — це епічна поема, розмір-хорей без рими.  творі немає ліричних відступів, автор не виявляє свого ставлення до вчинків героїв. Поема складається з 22 частин і післямови.

Х.З’ясування первинного сприйняття тексту

- Чи всі прочитали розділ «Люлька миру»?

- Які враження у вас залишив текст?

- Які питання ви б хотіли обговорити на уроці?

- Що залишилося незрозумілим, дивним?

ХІ. Випереджувальне завдання - розповідь підготовленого учня .

До відкриття Нового Світу індіанці досягли відносно високого культурного  рівня. Хоча вони не могли порівнюватися з європейцями у виробництві продукції матеріальної культури ( металовироби, зброя,продукти землеробства тощо), зате в духовній царині , в «культурі свободи» вони були ще довго чи не на вищому рівні. Адже рабами вони не стали навіть тоді, коли «блідолиці» позбавили їх головних засобів існування, винищивши всіх бізонів. Тільки усвідомлення потреби індіанців відчувати себе завжди вільними  дає ключ до розуміння їхнього фольклору. Замилування красою лісів і безкрайніх прерій, поетизації  мужнього і героїчного характеру індіанці-вождя, індіанця-мисливця, воїна.

ХІІ. Розповідь учителя: міфи, легенди індіанців возвеличують ніжне кохання, вірне серце, подвиги в ім’я любові; відтворюють мрії про розумного вождя-вчителя і пророка. Це він навчив індіанців різним ремеслам,провідував мир і дружбу між ними, придумав вампум(гроші-раковини), приходив на допомогу під час війни, був прибічником справедливості. Надзвичайно важливою темою, що пронизує міфи індіанців Північної  Америки є вічна проблема війни і миру. Казкова мудрість народу виявляється в рішенні- закопати томагавк-тобто знищити зброю. Романтик Лонгфелло був демократично настроєною людиною. Поема «»Пісня про Гайавату» - твір високо гуманістичний; однією з провідних думок у поемі є ідея подолання міжусобиць в ім’я мирного існування на щедрій землі, якої вистачить усім, хто мудро влаштує своє життя.              

 В розділі «Люлька миру» Владика Життя Гітчі- Маніту скликає на віче вождів і воїнів усіх племен:

  Зупинилися при лузі

  Вої з зброєю своєю,

  Всі у фарбах - наче листя,

  І, мов небо раннім ранком,

          Дико дивляться навколо:

 В їх очах  смертельний виклик,

У серцях –кривава  неристь,

Ворожнеча з батька-діда,

Стародавня спрага помсти.

Цей міфологізований бог звертається до присутніх з закликом:

 Ваша сила - у єднанні,

А незгода - ваше лихо;

Хай же буде мир між вами,

Як між рідними братами.

Далі він наказує змити свої криваві окраси фарби з обличчя:

 Змийте фарби бойовії

 Змийте кров із ваших пальців

 Позакопуйте всю зброю.

ХІІІ. Підсумкова бесіда

- Якими постали перед очима Творця народи? Чому автор підкреслює, що «В їх очах — смертельний виклик, В їх серцях — звіряча лютість»? (Криваві війни руйнують душі й серця людей та призводять до зникнення цілих народів.)

- Чи позбавлений сучасний світ кривавої ворожнечі між народами? Що сказав би Гітчі-Маніто сучасним людям?

- Чому Гітчі-Маніто дивився на хворих від ненависті людей «тихо і ласкаво»? (Творець любить своїх дітей.)

- Чому Гітчі-Маніто називає людей «нерозумними»? Як у цьому визначенні розкривається авторська позиція? (Жити війною нерозумно та небезпечно.)

- Доведіть текстом, що земля народів Північної Америки багата та родюча, і жити власною працею, у гармонії з природою, на думку автора, — щастя для будь-якого народу.

- Як ви розумієте слова Гітчі-Маніто: «Ваша сила тільки в згоді, /А безсилля — в ворожнечі!»? (Тільки мир дає силу, достаток та щастя народам. Війна забирає не тільки життя, а й майбутнє.)

- Про якого пророка говорить Гітчі-Маніто? (Про Гайавату.)

- До яких дій закликає Гітчі-Маніто свої народи? У чому символічність таких дій? Підтвердите цитатами з тексту(живіть віки братами).

Вправа «Незакінчене речення»

1. Г.В.Лонгфелло – це …………..

2. Америку відкрив у 15 столітті ………..

3. Корінних жителів Америки називають ………..

4. «Пісня про Гайавату» створена на основі міфів …………….

5.За жанром «Пісня про Гайавату»  - ………..

6.. Головний герой твору - ………

7. Гайавату зростив (-ла) ……………

8. Люльку Згоди виготовив Гітчі – Маніто з ………

ХІV. Колективне створення схеми «Цінності художнього світу розділу «Люлька згоди». (Жити у злагоді між народами, жити своєю працею, жити в гармонії з природою).

Як ви розумієте назву розділу «Люлька миру»? У чому полягає символічність цієї назви?

- Які життєві цінності уславлюються у творі?

- Яке послання несе поема сучасному читачеві?

ХV. Домашнє завдання:

Підготувати виразне читання розділу «Люлька Згоди», намалювати ілюстрації до поеми Г.Лонгфелло.

.