Генрік Ібсен- видатний норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії» . «Ляльковий дім» як зразок соціально-психологічної драми.

Про матеріал
Драма - це один з літературних родів, що зображує світ у формі дії і, здебільшого, призначений для сценічного втілення. Це один із жанрів драматичного роду, поряд з комедією, трагедією, це п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Пригадайте : - де і коли зародилася драма? (Греція 6-5 ст. до н.е.) - назвіть імена перших драматургів;(Есхіл, Софокл, Евріпід) - з творчістю яких українських драматургів ви познайомились на уроках української літератури? Пригадайте їх найвідоміші твори;( І. Котляревський «Наталка Полтавка», М.Старицький «За двома зайцями», Г. Квітка-Основ’яненко «Сватання на Гончарівці», І. Карпенко-Карий «Безталанна») - який твір називають соціально-психологічним? Впродовж розвитку літературного процесу драма постійно зазнавала змін. Але саме межа ХІХ-ХХ ст. принесла в цей жанр свіжий подих змін — з’явилася «нова драма», яка об’єднала спільними ідеями та піднесла драматичне мистецтво на небувалу висоту.
Перегляд файлу

                                             9 клас

Тема:  Генрік Ібсен- видатний норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії» . «Ляльковий дім» як зразок соціально-психологічної драми.

Мета:  

- навчальна – ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом письменника, визначити основні принципи «нової» драми, розкрити суть соціально-психологічної драми “Ляльковий дім”, з'ясувати основні проблеми, особливості композиції драми, дослідити процес розвитку особистості Нори;

- розвиваюча – розвивати аналітичне, образне мислення, вміння висловлювати свої думки і толерантно їх відстоювати, формувати вміння та навики аналізу драматичного твору з опорою на текст;

- виховна – виховувати повагу до людської гідності.

Вид навчального заняття: практичне заняття.

 

                                                   Хід заняття.

                                                                Посади орла у клітку – і він буде кусати її прути,

                                                все  одно – чи будуть вони залізні, чи золоті”.

                                                                                                                  Г.Ібсен

І.Організаційна частина заняття.

ІІ. Основна частина заняття.

    1. Актуалізація   знань 

Слово вчителя: Сьогодні ми познайомимося з творчістю видатного норвезького драматурга, засновника «нової драми» Генріка Ібсена.

    Драма  - це один з літературних родів, що зображує світ у формі дії і, здебільшого, призначений для сценічного втілення. Це один із жанрів драматичного роду, поряд з комедією, трагедією, це п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.

Пригадайте :

-  де і коли зародилася драма? (Греція 6-5 ст. до н.е.)

-  назвіть імена перших  драматургів;(Есхіл, Софокл, Евріпід)

-  з творчістю яких українських драматургів ви познайомились на уроках української літератури? Пригадайте  їх найвідоміші твори;( І. Котляревський «Наталка Полтавка», М.Старицький «За двома зайцями», Г. Квітка-Основ’яненко «Сватання на Гончарівці», І. Карпенко-Карий «Безталанна»)

- який твір називають соціально-психологічним?

     Впродовж розвитку літературного процесу драма постійно зазнавала змін. Але саме межа ХІХ-ХХ ст. принесла в цей жанр свіжий подих змін — з’явилася «нова драма», яка об’єднала спільними ідеями та піднесла драматичне мистецтво на небувалу висоту.

  2. Мотивація навчальної  діяльності.

    Вчитель.  «Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, п'єси якого ось уже понад 140 років не сходять зі сцен театрів у всьому світі.  Він   був сміливим мислителем, не боявся переоцінювати загальновизнані ідеали.  Особливо це відчувається в драмі «Ляльковий дім». Сам письменник зазначав, що цю п'єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. П’єса «Ляльковий дім»  - це п’єса про сім’ю, про людей, які прожили багато років, але так і не зуміли стати щасливими, про роль жінки в суспільстві, а ще це п’єса про «людську душу».  Ви усі в майбутньому чоловіки і дружини. Колись перед вами постануть питання сімейного благополуччя. І тоді вам в пригоді стане сьогоднішня наша тема.

 3. Оголошення  теми і мети заняття.

  Вчитель. Сьогодні ми будемо з вами говорити про геніального мислителя, поета, драматурга, засновника національного норвезького театру Г.Ібсена,  творчість  якого визначила напрямки розвитку літератури  ХХст.

 4. Вивчення нового матеріалу за планом:

Вчитель. Ще  за життя Г. Ібсена називали творцем аналітичної п’єси ХІХст., яка відроджувала традиції античної літератури. Ібсену судилося стати останнім представником старої театральної системи і зачинателем «нової драми».

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- драматург істотно збагатив коло тем: соціальні проблеми, становище жінок у суспільстві, спадкові хвороби, влада грошей;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

- композиція п'єс має інтелектуально-аналітичний характер, аналітизм композиції полягає в тому, що майже всі п'єси розпочинаються показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчуються катастрофою. Інтелектуальні тому, що завершуються осмисленням персонажами власного життя.

- незавершена кінцівка — найвидатніший внесок «нової драми» Ібсена у світову драматургію. Тут конфлікт не вичерпується після завершення дії. У «Ляльковому домі» розв'язка не є вирішенням проблем, а є їхньою постановкою. Відкритість фіналу відповідає вимогам проблемного театру, який створив Ібсен.

 

Викладач.  Г.Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали  добрі і відверті люди, які вміли кохати і жертвувати собою заради інших. Саме тому митець звернувся до проблеми жіночого щастя. П’єса «Ляльковий дім» поставила перед  читачами і глядачами багато питань: як жити, як любити, яким бути?  Ібсен підняв завісу над побутом сім’ї, щоб розібратися в секреті справжнього  щастя родини, бо від гармонії в рідному домі залежить гармонія душі людини і гармонія світу взагалі.

П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер. Під впливом п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав’язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за  Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. В 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, крупний комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель — але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім’ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали душевнохворою, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».

Вчитель. Перша постановка відбулася 21 грудня 1879 у Королівському театрі Копенгагена. Найкращі акторки світу, граючи роль Нори, втілювали задум Ібсена по-різному. Італійська прима Елеонора Дузе не погоджувалась з авторським фіналом і драматург був змушений його змінити. Російська акторка Віра Комісаржевська навпаки повністю зберігала у заключній сцені ібсенівський текст. І обидва варіанти мали величезний успіх. На українській сцені п’єса вперше була поставлена ще в 1900 році в київському театрі «Соломон». Але публіка ще не була готова її однозначно сприйняти.

      4) Аналіз п’єси «Ляльковий дім».

Викладач. В часи, коли жив Ібсен, чоловіка вважали годувальником сім’ї, добувачем, а жінку – «хранителькою вогнища, яка повинна піклуватися про дітей і будинок. Але в суспільстві завжди були творчі особистості, які мали власну думку, що відрізнялася від загальновизнаної. Такою була Нора –головна  героїня пєси.  Смілива, самодостатня особистість, здатна на рішучі дії. «Мені приємно було сидіти і працювати, заробляти  гроші. Я відчувала себе майже мужчиною».

   Ці слова її характеризують  як нетипову.  «Патологічною»  назвала Нору Наталя Кобринська – українська  письменниця, активна громадська діячка, яка закликала жінок до боротьби з правовою дискримінацією.

    Н. Кобринська прочитала драму і написала статтю «Про Нору Ібсена», головна думка якої «Право бути самою собою». Її подруга О. Кобилянська  в повісті «Людина», продовжила цю думку. Головна героїня  Олена не хоче бути просто прикрасою і доповненням до чоловіка.  Вона хотіла, щоб жінка отримала право  бути Людиною: читати книжки, які вона хоче, навчатися, працювати, самостійно обирати наречених.

    П’єса   «Ляльковий дім» (1879)  викликала в суспільстві бурхливі суперечки. Подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про "Ляльковий дім"».  Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні салони й вітальні.

 Бесіда. 

Викладач. Вже на початку твору ми знайомимося з головними героями п’єси, автор детально описав їх будинок і атмосферу, що панувала в  будинку.

- Яке враження у вас склалося про родину Хельмерів на початку твору? (щасливі, кохають одне одного).

- Чому саме Різдво обрав автор, що символізує це свято ? (нове життя, усі чекали дива, щось має змінитися, зазвичай люди викидали старе, купували нове, дарували  подарунки).

- Яким уявляє собі життя Нори її подруга фру Лінне? (щаслива, забезпечена, кохана).

- Порівняйте життєвий шлях Нори і  фру Лінне.

- Нора відкриває частину своєї таємниці  Крістіні. (читати стор. 112).

- Про що просила Нору її подруга?

- З якою метою прийшов Крогстад до Нори?Що вам про нього відомо?

(дружина померла, має «купу дітей» і погану репутацію, бо підробив документи, викрутився правдами і неправдами).

- Яка різниця у вчинках Нори і Крогстада? (мета заради якої зроблено).

- Прокоментуйте вислів Нори «коли закони не беруть до уваги моральних намірів, тоді їх треба відкинути».

- Нора не може вмовити чоловіка залишити Крогстада  у банку. Вона  розуміє, що її щастя не вберегти. Про що домовилася з чоловіком Нора? ( «не відкривати листів і не відмикати скриньку).

- Опишіть внутрішній стан Нори під час репетиції тарантели. (істеричний стан,знервована, через 2 дні чоловік дістане пошту і…кінець).

- Як поводиться Торвальд після викриття Нори? (кричить, звинувачує її).

- У чому звинувачує Нора свого чоловіка? ( в егоїзмі).

- Після повернення боргової розписки Хельмер вибачив свою дружину. Що змінилося в його поведінці? ( стає добрим, лагідним, вибачає дружину) .

- Чому Нора  вирішила піти з дому? ( щоб подумати як далі жити в цьому світі).

- Висловіть претензії Нори до інституту родини, чоловіків, суспільства, релігії, світу.

- Чому саме кінцівка п’єси викликала такі суперечки? Багато жінок і до Нори обманювали своїх чоловіків. ( Нора не послухала чоловіка, пішла з дому).

Інтерактивна вправа «Мікрофон». 

  • Чи любив Хельмер свою дружину? 

Вчитель. Деякі акторки відмовлялися грати таку «потворну» матір, жінку. Німецька акторка просила переписати завершальну сцену. Ібсен змінив кінцівку:  Хельмер відчинив двері до дитячої кімнати, Нора бачить дітей, не витримує  і залишається. Але потім  автор повернувся до першого варіанту.

    Г. Ібсен – автор цілої галереї сильних, непересічних жіночих образів, заробив собі славу прихильника жіночої емансипації. Але сам він вважав, що та справа, за яку борються жінки, є загальнолюдською. Бо не важливо, чоловік ти чи жінка, важливо, щоб відчував себе зреалізованим і щасливим.

ІІІ. Заключна частина заняття.

1.Відповіді на запитання

2.Перевірка засвоєння навчального матеріалу .

 - Прокоментуйте слова Хельмера:

      1) «Яка невдячність! Чи ти не була тут щаслива?».

      2) «Але хто ж пожертвує честю навіть заради коханої людини?» .

-  Порівняйте Нору на початку і наприкінці твору.

- Як ви думаєте , повернеться Нора чи ні? Про яке  Диво вона говорила?

- Поясніть назву твору.

- Знайдіть ознаки «нової драми» в п’єсі « Ляльковий дім».

 

Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал підручника, прочитати п’єсу ,підібрати цитатні характеристики героїв.

 

 

docx
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Волощук Є.В., Звиняцьковський В.Я., Філенко О.М.)
Додано
30 квітня 2020
Переглядів
2537
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку