Географічне свято: День весняного рівнодення

Географічне свято: День весняного рівнодення

Весняне рівнодення – одне з унікальних явищ природи, суть якого, кажучи науковою мовою, зводиться до того, що «в момент рівнодення центр Сонця в своєму видимому русі по екліптиці перетинає небесний екватор». Кажучи простіше, в цей день Земля, обертаючись навколо своєї уявної осі, що проходить через полюси, одночасно рухаючись навколо Сонця, знаходиться в такому положенні по відношенню до світила, що сонячні промені, що несуть теплову енергію, падають прямовисно на екватор. Сонце переходить з південної півкулі в північну, і в ці дні у всіх країнах день майже рівний ночі. Такий день називається днем весняного рівнодення. Весняне рівнодення, яке означає справжній прихід весни не тільки календарної, але й фактичної. Тільки двічі на рік Сонце сходить точно на сході і заходить точно на заході. Це явище спостерігається в дні весняного і осіннього рівнодення.

Після дня зимового сонцестояння, яке було 21 грудня, зимовий день поступово починає зростати і, зрештою, за тривалістю дорівнює ночі. Це відбувається саме в день весняного рівнодення, 20 березня.Іншими словами, день весняного рівнодення – це період, коли Сонце в своєму видимому русі екліптикою перетинає екватор з південного боку нашої планети на північну. Завдяки цьому північна півкуля Землі починає прогріватися інтенсивніше, день поступово зростає, а ніч зменшується, і справа йде до літа. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується. І 20-21 березня наступає момент, коли тривалість дня і тривалість ночі стають рівними.

Точна дата весняного рівнодення може "блукати" через те, що астрономічний рік відрізняється від календарного. Момент проходження Сонця через екватор небесної сфери з південної півкулі в північну щороку трохи зміщується, а у високосний рік ця різниця компенсується за рахунок зайвого дня. З прадавніх часів весняне рівнодення вважали великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення у слов’ян святкувся Великдень – «великий день», – сонячне свято, час коли день перемагає ніч («великий день»), весна – зиму і починається новий рік за сонячним календарем. Сонце – є життя, тепло і майбутнє. Саме так міркували наші предки. Тому вони так любили пекти млинці – невеликі коржики у формі кола, що нагадують сонце формою і кольором. Крім млинців, пекли солодкі пряники у формі жайворонка. У тісто запікали невеликі символічні предмети. Якщо попадеться кільце, значить, скоро весілля, якщо гудзик – обновки, якщо монета – достаток.

У День весняного рівнодення починається Новий рік у багатьох народів і народностей Землі : Іран, Афганістан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан — практично всі країни Великого шовкового шляху пов’язують початок нового року з цим явищем природи. У цей день світло і темрява розділяються порівну. У давні часи, коли не було календарів, весну визначали по сонцю. Вважалося, що саме з цього дня починаються оновлення в природі: перший весняний грім, набухання бруньок на деревах, буйне проростання зелені. У цей час для людей відкривається маса можливостей в емоційному плані, якими слід правильно скористатися. наприклад, можна  зайнятися прибиранням житла. Необхідно ретельно прибрати та звільнитися від усього, що вже не потрібне. В цей день не можна злитися, сваритися, з’ясовувати стосунки, починати конфлікти. Початок астрономічної весни у багатьох народів завжди супроводжувався різними традиціями, обрядами і звичаями.

День весняного рівнодення: народні прикмети. Мороз у рівнодення обіцяє ще сорок морозів. Якщо нарахувати в день рівнодення 40 проталин, буде тепла весна. Прилетіли птахи – буде хороший урожай хліба. День весняного рівнодення слід провести радісно, ​​щоб весь рік природа була прихильною. Якщо в цей день загадати бажання, воно обов'язково збудеться. Сни в день весняного рівнодення віщі. А у слов'ян даному періоду була присвячена Масляна. Вважалося, що в цей день темні та світлі сили зрівнюються, а тому це вдалий період для ворожіння. Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя. Стародавні єгиптяни звели Великого Сфінкса так, щоб він вказував прямо на сонце, що сходить під час весняного рівнодення.

https://salo.li/48583 FBhttps://salo.li/60a5965https://salo.li/7f. Fb276https://salo.li/6 BFA877 https://salo.li/004 AA43https://salo.li/4 DD637 Ehttps://salo.li/0598b6bhttps://salo.li/13500 D2