Географічні задачі та завдання професійного змісту.

Про матеріал
Важливою умовою викладання загальноосвітніх предметів у закладах професійно-технічної освіти є їх професійне спрямування. Без перебільшення можна сказати, що завдання та задачі професійного спрямування мають важливе значення для освітнього процесу, оскільки: активізують навчальний процес; підвищують теоретичний рівень навчання географії; забезпечують на уроках географії зв’язок з уроками професійно-теоретичної підготовки; допомагають глибше пізнати географію й краще зрозуміти необхідність її вивчення для оволодіння майбутньою професією.
Перегляд файлу

Географічні задачі та завдання професійного змісту.

Розділ « Топографія та картографія».

Професія: «Слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки. Тракторист-машиніст с/г виробництва. Водій».

 

Задача 1.

На карті якого масштабу поле займає площу 1см2, якщо на карті  масштабу 1:10000  воно має площу 25 см2?

Розв’язання.

Якщо площа поля на одній карті у 25 разів більша. Ніж на іншій, то масштаб другої карти є дрібнішим у 5 разів, тобто 1:50000.

 Відповідь: поле займає площу 1см2 на карті масштабу 1:50000.

 

Задача 2.

Визнате площу ріллі в гектарах, якщо відомо, що на карті масштабу 1:100000 вона має форму  прямокутника зі сторонами 42 мм і 57 мм. Визначте площу ріллі в гектарах.

Розв’язання.

Площа прямокутника (S)  визначається за формулою S=ab, де а, b – сторони прямокутника.

  1. визначаємо площу ріллі на карті: S=4,2 см×5,7 см = 23,94 см2;
  2. переводимо числовий масштаб карти в іменований: в 1 см – 1000 м;
  3. визначаємо, чому дорівнює 1см2 на місцевості: 1см2 = 1000 м ×1000 м = 1000000 м2;
  4. визначаємо площу ріллі на місцевості: 1000000 м2 × 23,94 = 23940 м2;
  5. переводимо м2 у га (1 га =10000 м2);

23940 м2 : 10000 м2 = 2394 га.

Відповідь: площа ріллі 2394 га.

 

Задача 3.

Територія кукурудзяного поля на плані масштабу 1:5000 має форму прямокутника зі сторонами 4,5 см і 6 см.. А пшеничне поле  на плані масштабу 1:2500 має форму квадрата зі сторонами 8 см. Яке поле - кукурудзяне чи пшеничне - має на місцевості більшу площу?

Розв’язання.

1.Переводимо  масштаб І-го плану в іменований: 1:5000  в 1 см – 50 м;

2.Визначаємо протяжність  сторін кукурудзяного поля: 4,5×50 = 225 (м); 6×50 = 300 (м).

Отже, площа кукурудзяного поля Sк.п. =225×300 = 67500 (м2).

3.Переводимо  масштаб 2-го плану в іменований: 1:2500  в 1 см – 25 м;     4.Визначаємо протяжність  сторін пшеничного поля: 8×25 = 200 (м), площа поля Sп.п. =200×200 = 40000 (м2).

Відповідь: кукурудзяне поле має більшу площу.

 

Задача 4.

Відстань від поля до тракторного автопарку  на плані масштабу              1:30000 становить 3,8 см. На другому плані ця відстань  становить 7,6 см. Який масштаб цього плану?

Розв’язання.

  1. Переводимо масштаб першого плану в іменований: 1:30000   і 1 см – 300 м.
  2. Визначаємо відстань між об’єктами: 3,8×300 = 1140 (м).
  3. Визначаємо масштаб другого плану: 114:7,6 = 150 (м)

Відповідь: масштаб – в 1 см  - 150 м, або 1:15000.

 

Задача 5.

На плані сад  квадратної форми має площу 16 см2, на місцевості цей сад має площу 6400 м2. Визначте масштаб цього плану?

Розв’язання.

  1. Визначаємо сторону саду на плані – 4 см; визначаємо сторону саду на місцевості 80 м (методом підбору);
  2. Обчислюємо масштаб плану: 80 : 4 = 20 (м).

Відповідь: масштаб  1 см – 20 м, або 1:2000.

 

Задача 6.

З дому до тракторного автопарку тракторист  йшов за азимутом 270º, 225º, 180º.

Назвіть напрямки його руху і зобразіть шлях схематично.

Відповідь:

                                                    270º (на захід)

 

        225º (на пд.-захід)

                                   

                                    180º (на південь)

 

 

 

 

 

Задача 7.

Скільки часу потрібно автомобілісту, щоб подолати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1 : 2000000 становить 10 см, а швидкість автомобіліста 50 км/год.?

Розв’язання.

Знаходимо час за формулою tчас = Sвідстань / vшвидкість.

  1. переводимо числовий масштаб в іменований::

 1 : 1000000    в 1 см – 20км

  1. знаходимо відстань між населеними пунктами:

 20 км × 10 см = 200 км.

             3.  знаходимо час:  t = 200км / 50км/год = 4 год.

Відповідь: 4год. – час, що потрібний автомобілісту для подолання відстані між двома населеними пунктами.

 

Задача 8.

Який масштаб плану, якщо відстань 1 км від навчального корпусу училища до учбового господарства дорівнює:

а) 10см;  б) 20см;  в) 5 см ?

Розв’язання.

Відстань у кілометрах  переводимо у  сантиметри:

1 км = 100000 см.

Отже, шукаємо масштаб:

а) 100000см : 10см = 10000

Тому масштаб плану 1 : 10000 або в 1см – 100м.

б) 100000см : 20см = 5000

Тому масштаб плану 1 : 5000 або в 1 см – 50м.

в) 100000см : 5см = 20000

Тому масштаб плану 1 : 20000 або в 1см – 200м.

Відповідь:  а) в 1см – 100м; б) в 1 см – 50м; в) в 1см – 200м.

 

Задача 9.

Визначте, скільки часу знадобиться для переїзду з одного поля на  інше поле, якщо відстань між ними на топографічній карті з масштабом

 1: 100 000 дорівнює 20 см, а швидкість їзди трактора – 40 км/год.

Розв’язання.

  1. переводимо числовий масштаб в іменований:

1: 100 000    в 1 см 1000 м або в 1 см 1 км

2.  знаходимо відстань між цими полями на місцевості:

10 см × 1 км = 10 км

3.  знаходимо час шляху:

10 км : 40 км/год. = 0,25 год. = 15 хв.

Відповідь: 15 хвилин знадобиться для переїзду з одного поля на інше.

 

Задача 10.

 Який масштаб карти, якщо довжина автомобільного шосе становить 250 км, а на карті 5 см?

Розв’язання.

  1. Знаходимо скльки кілометрів у 1 см:

250 км / 5 см = 50 км

  1. Знаходимо масштаб карти:

в 1 см 50 км,  то масштаб 1:5000000

Відповідь: масштаб карти 1:5000000

 

Задача 11.

 На топографічній карті масштабу 1:10000 сад прямокутної форми мав довжину 12 см, а ширину 6,5 см. Пізніше сад розширили, збіль­шивши його довжину на 200 м, а ширину вдвічі. Якою стала площа саду?

 Розв’язок

  1. переводимо масштаб 1:10000 в іменований:1:10000      в 1 см 1 0 0 м;
  2. знаходимо первинну довжину саду на місцевості: 1 2 см • 1 0 0 м/см = 1200 м;
  3. знаходимо первинну ширину саду на місцевості: 6,5 см • 100 м/см = 650 м;
  4. знаходимо довжину саду на місцевості після розширення:1200 м + 200 м = 1400 м - довжина саду на місцевості після розши­рення;
  5. знаходимо ширину саду на місцевості після розширення:650 м • 2 = 1300 м;
  6. знаходимо площу ділянки після розширення:

1400 м • 1300 м = 1 820 000 м2 = 18 200 ар = 182 га.

Відповідь. Площа ділянки саду після розширення становить 182 га.

 

Завдання 1.

Співставте карту врожаю кукурудзи на зерно (рис 1) і картограму вмісту рухомих сполук фосфору у грунті (рис 2).

 Поясніть:

А) який взаємозв’язок між цими картами?

Б) яке значення має картографування урожаю для розвиту сільського господарства?

      Картограма_вмісту_рухомих_сполук_фосфору_у_грунті     

Рис1.                                        Рис 2.

 

Відповідь:

А) карта врожайності кукурудзи на зерно візуально    подібна до картограми вмісту рухомого фосфору у ґрунті; завдяки цим картам можна встановити вплив вмісту фосфору га врожайність кукурудзи (зокрема нестачу);

Б) Картографування врожаю — це процес створення карт врожаю сільськогосподарських культур. Картографування урожайності демонструє продуктивність культури в розрізі поля. З одного боку, ця інформація може бути використана для визначення просторових відмінностей на полі, які лімітують врожайність культури. З іншого – історія полів необхідна для встановлення планового урожаю для кожної ділянки, що дозволить змінювати витрати відповідно до їх потенційної продуктивності.

 

Завдання 2.

Проаналізуйте карти відносної врожайності кукурудзи і сої за 7 років. Зробіть висновок.

8982081

Відповідь:

Зіставлення карт дозволяє зробити висновок, що червоний колір зображує ділянки з низьким рівнем урожайності, а зелений – вище за середнє значення з поля. Це дає можливість визначити мінливість клімату, зокрема  врахувати такі чинники, як: родючість ґрунту, появу шкідників, густоту стояння рослин, вибір сорту, дренажу й оранки.

 

 

Список використаних джереЛ

1.Гілецький Й. Р. Географічні задачі та їх розв’язування / Й. Р. Гілецький. – Вид. 2-ге, без змін. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. –136 с.

2. Совенко В. В. Розв’язування географічних задач: Навчально-методичний посібник / В. В. Совенко. – Біла Церква: КОІПОПК, 2011. – 128 с.

3. Моніторинг і картографування урожайності  . [Електронний ресурс]. – Режим доступу.: https://www.agrilab.ua/monitoryng-i-kartografuvannya-urozhajnosti/

4.Картографування врожаю. [Електронний ресурс]. – Режим доступу.: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D1%8E

docx
Додано
16 березня 2021
Переглядів
12208
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку