Географічний аналіз показників дошкільної освіти м. Кам'янське

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

вих. – вихованці;

ВНЗ – вищий навчальний заклад;

ДВ – дошкільне відділення;

ДНЗ – дошкульний навчальний заклад;

ДО – дошкільна освіта;

КЗ – комунальний заклад;

м. – місто;

МОНУ – Міністерство освіти і науки України;

н.р. – навчальний рік;

НВК – навчально-виховний комплекс;

НВО – навчально-виховне об’єднання;

НІТ – нові інформаційні технології

од. – одиниця;

ос. – особа;

пед. – педагогічні працівники;

р. – рік;

рр. – роки;

СДНЗ – санаторний дошкільний навчальний заклад;

СДНЗ – спеціальний дошкільний навчальний заклад;

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;

ст. – століття;

тис. – тисяча;

ЦРД – центр розвитку дитини.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження на сучасному етапі обумовлена тим, що дошкільна освіта є одним з головних чинників освіченості громадян України. В нашій державі  та місті рівень народжуваності зменшується кожного року, і за останні роки скоротився більш ніж у два рази, що впливає на чисельність вихованців дошкільних навчальних закладів та функціонування дошкільних навчальних закладів.

Метою даної роботи виступає аналіз дошкільної освіти та її показників у м. Кам’янське за період 2017-2018 навчального року для показу його проблем і розвитку, що є невід’ємним результатом демографічного стану в Україні та м. Кам’янське.

Об’єктом дослідження роботи є дошкільна освіта, а предметом дослідження є вивчення сучасного стану дошкільної освіти у м. Кам’янське.

Для досягнення мети слід виконати наступні задачі:

1) розглянути та охарактеризувати термінологічний апарат до вивчення питань дошкільної освіти;

2) обґрунтувати фактори, що впливають на зміни чисельності вихованцівта педагогічних працівників у дошкільних навчальних закладах;

3) проаналізувати нормативно-правову базу, що регулює питання дошкільної освіти;

4) виявити місце досліджень сфери дошкільної освіти у працях науковців різних галузей знань;

5) дослідити етапи розвитку дошкільної освіти у м. Кам’янське;

6) дослідити стан чисельності вихованців у дошкільних навчальних закладах м. Кам’янське та виявити основні причини скорочення їх чисельності;

7) простежити розподіл дошкільних навчальних закладів за типами;

8) розрахувати за допомогою математичних методів кількість дошкільних навчальних закладів до населення міста та районів, середню чисельність вихованців у дошкільних навчальних закладах міста та районів та співвідношення між чисельністю вихованців та педагогічних працівників у межах міста та районів;

9) провести анкетування серед вихователів дошкільного відділення навчально-виховного комплексу № 37 імені Максима Самойловича щодо вивлення основних мотиваційних засад вибору професії вихователя;

В основу вивчення стану дошкільної освіти покладені статистичні дані звітів дошкільних навчальних закладів м. Кам’янське.

Під час виконання дослідження були застосовані як загальнонаукові методи дослідження так і суто географічні. Серед перших були використані такі методи як літературно-аналітичний, метод аналізу, узагальнення, порівняння, класифікації, тощо. Що стосується географічних методів, то це картографічний, статистичний, комплексний та соціологічний.

Наукова робота складається зі вступу,трьох розділів, висновків, списку літератури (75 джерел), додатків (4).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

1. Понятійно-термінологічний апарат за темою дослідження

При дослідженні дошкільної освіти України будемо використовувати наступне тлумачення системи термінів, яка найбільш повно розкриває зміст понять за темою вивчення.

Для розкриття сутності визначеного кола понять скористаймося, положеннями Закону України «Про дошкільну освіту» [6], Концепцією розвитку дошкільної освіти [11] та Конституцією України [10],що характеризують дошкільну освіту, відносять:

Дошкільна освіта (ДО) – цілісний процес,спрямований на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб [5].

Дошкільний навчальний заклад (ДНЗ) – навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту [16].

Вікова періодизація вихованців ЗДО представлена зарахованими особами віком до семи років [16]. За Концепцією розвитку дошкільної освіти [11] поділяється на такі групи:

•                 немовлята (до одного року);
•                 ранній вік (від одного до трьох років);
•                 передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років):
•                 молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років);
•                 середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років);
•                 старший дошкільний вік (від п’яти до шести (семи) років).

Залежно від вікової структури вихованців, ДНЗ розрізняють за типами. Розглянемо типізацію дошкільних навчальних закладів, що демонструє таблиця 1.1

Таблиця 1.1.

Типізація дошкільних навчальних закладів

(складено автором за даними [6, 16, 17])

Вихованець – особа, яка навчається і виховується в одному із дошкільних навчальних закладів [11].

Педагогічний працівник – особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти [11].

Але вихованці та педагогічні працівники є не єдиними учасниками навчально-виховного процесу у сфері ДО. Таким чином, систему ДО можна представити у вигляді структурно-логічної схеми (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Система дошкільної освіти України (складено автором за даними [6, 16]

1.2 Аналіз попередніх досліджень системи освіти вітчизняними науковцями

У сучасних наукових дослідженнях освітня система виступає об’єктом дослідження не тільки суспільної географії, а й економіки, соціології, філософії, історії, права, державного управління, педагогіки, психології тощо. З метою виявлення саме географічних досліджень, що присвячені питанням функціонування системи дошкільної освіти України, проведемо аналіз авторефератів дисертацій, поданих до Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського за період 2010-2018 рр., які знаходяться у вільному доступі у мережі Internet (табл. 1.2).

Результати, приведені в таблиці 1.2, демонструють, що переважна більшість досліджень різних аспектів функціонування системи дошкільної освіти була проведена спеціалістами з педагогіки, соціологами та філософами. Зазначимо, що спостерігається найбільша кількість робіт з педагогіки, оскільки спеціалісти цієї галузі, на нашу думку, цілеспрямовано розкривають проблеми функціонування дошкільної освіти і більше розкривають зміст методологічних проблем освітньої системи.

Таблиця 1.2

Розподіл авторефератів з питань функціонування системи дошкільної освіти

(складено автором за даними [3, 7, 12, 13, 18])

Перейдемо до розгляду досліджень вчених-географів, що розглядали це питання.

 Горожанкіна Н.А. [3] провела аналіз сучасного стану регіональної освітньої системи Дніпропетровської області, висвітлила динаміку розвитку її головних підсистем за період з 2000-01 по 2009-10 н. р. Виявила суспільно географічні особливості Дніпропетровського регіону за результатами моделювання траєкторії розвитку підсистем дошкільної та загальної середньої освіти районних соціогеосистем у багатовимірному нормованому просторі. Розробила проект тематичного атласу «Освіта в Дніпропетровській області: історія та сучасність».

Мельник Н. І. [12] провів комплексне дослідження розвитку теорії та практики дошкільної освіти США у єдності цілей, принципів, завдань змісту, організаційних форм і методичних засад її реалізації. Розкрив особливості розвитку американської дошкільної освіти (визначення пріоритетності дошкільної освіти в американському суспільстві; спрямованість освітньої політики держави на забезпечення дошкільною освітою якомога більшої кількості дітей та створення рівних умов для одержання якісної дошкільної освіти кожною дитиною.

Хало З. П.[18] обгрунтовала особливості функціонування дошкільних закладів Німеччини та місце інтелектуального складового в їх змісті освіти. Дослідила теоретичні та практичні засади організації інтелектуального розвитку дитини, проаналізовано його чинники. Визначено роль вихователів дошкільних установ у реалізації завдань інтелектуального розвитку особистості. Показано можливості творчого використання досвіду німецької дошкільної педагогіки освіти у контексті завдань сучасного українського дошкілля.

О. Г. Заячук у 2011 р. розкрила територіальні особливості формування і функціонування освітньо-виховного комплексу обласного регіону, визначила ієрархічну структуру та виділила перспективні елементи територіальної організації освітньо-виховного комплексу Чернівецької області [7].

Мельниченко Т. Ю. [13] за результатами системно-структурного факторного і кластерного аналізу виконала типізацію регіонів України за рівнем розвитку освітнього комплексу та обґрунтувала алгоритм дослідження освітнього комплексу на національному рівні. Дисертанткою також розроблено прогноз розвитку територіальної структури освітнього комплексу України до 2010 року та обґрунтовані рекомендації щодо удосконалення територіальної організації національного освітнього комплексу.

1.3. Застосування математичних методів при дослідженні показників дошкільної освіти

Практично неможливо проаналізувати структуру дошкільної системи без використання математичних методів дослідження.

Суспільно-географічний аналіз передбачає розрахунки окремих показників ДО, які прямо або опосередковано впливають на її структуру. Зокрема проводився ряд математичних обчислень різних показників, які характеризують діяльність показників ДО на локальному рівні дослідження. За отриманими розрахунками були побудовані діаграми, на основі яких виконувався аналіз структури шкільної освіти м. Кам’янське.

1. Для розрахунку показників приведеної кількості ДНЗ до населення загальної чисельності населення м. Кам’янське. Ми застосували наступну формулу:

      Р = К / Н (1.1)

Де Р – приведена кількість дошкільних навчальних закладів до населення міста;

К – загальна кількість загальноосвітніх навчальних закладів у межах міста та районів;

Н – загальна чисельність населення міста та районів.

2. Показник середньої чисельності вихованців у ДНЗ розраховувався за настпуною формулою:

К сер = Квих. / К днз (1.2)

Де К сер – середня чисельність вихованців у ДНЗ міста та районів;

К вих. – загальна чисельність вихованців у ДНЗ міста та районів;

К днз.– загальна кількість ДНЗ в межах міста та районів.

3. Важливими показниками функціонування ДНЗ є забезпеченість цих навчальних закладів педагогічними працівниками та кількісне співвідношення вихованців та педагогів. Кількісне співвідношення вихованців та педагогів у ДНЗ м. Кам’янське розраховувалось за наступною формулою:

                            С вих/пед = Квих. / К пед.                            (1.3)

де С вих/пед. – співвідношення між чисельністю вихованців та педагогів;

К вих. – загальна чисельність вихованців ДНЗ міста та районів;

К пед. – загальна чисельність педагогічних працівників ДНЗ міста та районів.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ М. кам’ЯНСЬКЕ

2.1 Історія становлення та розвитку дошкільної освіти

Місто Кам’янське розташоване на берегах Дніпра, історія виникнення якого сягає часів Козаччини, належить до історичних міст України. З давніх-давен люди вважали цю територію зручною для поселення, про що свідчить Романівська ранньопалеолітична стоянка (100-40 тис. р. тому), виявлена під час будівництва Дніпродзержинської ГЕС і затоплена водосховищем. Близько 11 тис. років тому, на берегах Дніпра починають з’являтись постійні стоянки мисливців, збирачів та рибалок [14, 22].

За доби Київської Русі цією місцевістю проходили важливі торговельні шляхи – Соляний, Залізний, водний «із варягів у греки», поблизу романківської затоки була переправа через Дніпро. Упродовж XVII – першої половини XVIII ст. відбувається заселення та господарське освоєння території сучасного міста шляхом заснування козацьких зимівників, які розростаючись, перетворювались на села та містечка. У XVII ст. на давньому Торжанському шляху виникло село Романкове, в першій половині XVIIIст. – села Кам’янське Тритузне,Карноухівка (в подальшому – Карнаухівка).Місто Дніпродзержинськ засноване у 1750 р. як козацьке село Кам’янське. З 1926 р. поселенню наданий статус міста, а в 1936 р. місто перейменоване у Дніпродзержинськ за назвою річки Дніпро, на якій розміщене місто, та металургійного заводу ім. Ф.Е. Дзержинського. Місто складають три райони : Заводський, Південний та Дніпровський [8, 9].

19 травня 2016 року Верховна Рада України прийняла «Проект постанови про перейменування окремих населених пунктів і районів № 4085», згідно якого Дніпродзержинськ отримав свою історичну назву – Кам’янське [15 ].

Нами також було досліджено історію розвитку системи дитячих навчальних закладів Кам’янського. Перші дані про показники ДО зафіксовані у 1939 р., коли у 45 дитячих садках виховувалось 3225 дітей [2, 8].

В 1944 р. у Дніпродзержинську працювало 9 дитячих садків та 8 ясел. У повоєнні роки почалося велике житлове будівництво. Тільки упродовж 1955 – 1956 рр. було збудовано 4 дошкільних заклади [21].

У 1960 – х рр. працюють близько 80 дитячих ясел, садків і комбінатів з чисельністю 12 тис. дітей. [8].

Наприкінці 1970-х рр. у місті працювали 60 дитячих закладів [14].

Рис. 2.1. Динаміка кількість ДНЗ у м. Кам’янське за період

1930-1980 рр.

У перід 1980-тих рр. та після розпаду СРСР (Союз Радянських Соціалістичних Республік), коли настав час певного суспільного хаосу, система ДО зовсім стала стрімко руйнуватися. Дитячих садків ставало все менше, їх закривали, розміщували в їх будинках пенсійні фонди і податкові інспекції. Багато сімей перестали взагалі водити дітей у сад. Тому був цілий ряд демографічних причин, як позитивних, так і негативних. З одного боку, була збільшена тривалість оплачуваної відпустки по догляду за дитиною. Це дозволило батькам виховувати дітей самостійно. З іншого – почався процес безробіття, знизився матеріальний рівень сімей, багатьом сім'ям стало нічим платити за дитячий садок. Все це призвело до того, що потреба в ДНЗ стала стрімко знижуватися [4, 14, 19]. На період 2018 р. кількість ДНЗ у м. Кам’янське скаладає 53 заклади, серед яких 10 закладів – у Південному районі, 12 – у Дніпровському та 31 – у Заводському районі [20].

2.2. Аналіз застосування математичних методів при дослідженні показників дошкільної освіти

За допомогою формули (1.2) нами був прорахований показник кількості ДНЗ до населення міста, що склав 2 заклади/ос [23-75]. У Заводському районі цей показник складає 3,7 закладів/ос. [23-51], у Дніпровському – 1,2 закладів/ос. [52-64], а у Південному – 1,8 [65-75], що показано на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Кількість закладів ДНЗ до населення та чисельність населення до кількості закладів ДНЗ м. Кам’янське та районів (складено автором у графічному редакторі Corel Draw X-5 за даними [23-75])

Середня кількість вихованців у ДНЗ міста – 174,2 ос./заклад [23-75]. У Заводському районі цей показник складає 150 ос./заклад [23-51], у Південному – 156,8 ос./заклад [65-75], а у Дніпровському – 251,25 ос./заклад [52-64], це говорить про оптимальне забезпечення ДНЗ вихованцями у м. Кам’янське на 2018 р. Аналогічно чисельності населення, серед дитячого населення, що навчається у ДНЗ, більшість припадає на Дніпровський р-н. Меншість припадає на Заводський р-н через значну кількість ДНЗ у його межах – 31 заклад, що складає 59 % від загальної кількості ДНЗ у м. Кам’янське (Рис.2.3).

Рис. 2.3. Розподіл ДНЗ м. Кам’янське за районами (складено автором за даними [23-75])

Нами був прораховани й показник середньої чисельності вихованців на чисельність педагогічних працівників, що складає 4,9 вих./пед. у середньому по м. Кам’янське [23-75]. У Заводському районі цей показник становить 5,2 вих./пед. [23-51], у Дніпровському – 4,3 вих./пед. [52-64], а у Південному – 6 вих./пед. [65-75] (Рис. 2.4.). Це можна пояснити дефіцитом молодих спеціалістів у педагогічній сфері міста, адже одночасно вихователь або його помічник повинні приділяти увагу одразу 4-5 вихованцям. На сьогоднішній день недостатня чисельність педагогічних кадрів є глобальною проблемою у державі, адже молоді спеціалісти не бажають працювати у державних ДНЗ через невисоку заробітню плату, високий рівень відповідальністі та велике навантаження.

Рис. 2.4. Середня кількість вихованців ДНЗ на педагогічних працівників м. Кам’янське та районів (складено автором у графічному редакторі Corel Draw X-5 за даними [23-75])

Встановлено, що на момент 2018-2019 н. р. максимальну чисельність вихованців мають ДНЗ-ЦРД (центр розвитку дитини) № 31 «Барвінок»  – 404 ос., ДНЗ-ЦРД № 32 «Дельфін» – 325 ос. та ДНЗ-ЦРД № 27 «Орлятко» – 331 ос., які знаходяться на території Дніпровського р-ну [55, 57, 58]. Мінімальна чисельність вихованців навчається у ДНЗ № 6 «Бджілка» – 84 ос. [27] Заводського р-ну, ДВ (дошкільне відділення) НВК (навчально-виховний комплекс) № 37 ім. М. Самойловича«Квіточка» Південного р-ну – 80 ос. [72], та у ДВ НВК № 24 «Мрія» Заводського р-ну – 71 ос. [42]. Такий розподіл можна пояснити географічним розташуванням ДНЗ, поблизу яких проживає менша кількість населення відносно інших ДНЗ.

Розглянемо розподіл ДНЗ у м. Кам’янське за типами. Більшість закладів – загального розвитку, що складають 60 %, лише 28 % закладів – комбінованого типу, що свідчить про складності прийняття дітей до дитячих садків віком до трьох років. Саме цю проблему може вирішити закон Міністерства соціальної політики «Про муніципальну няню», що впливає на додаткові види допомоги та тривалість відпустки по догляду за дитиною [21]. 10 %, тобто 5 закладів міста – спеціального типу, це означає, що у нашому місті на базі дошкільних закладів можуть навчатися діти з особливими потребами, що є невід’ємною складовою розвитку сучасного суспільства. Один заклад (2 %) є санаторним, у CДНЗ (санаторний дошкільний навчальний заклад) № 41 «Посмішка» [50] навчаються вихованці з малими та згасаючими формами туберкульозу, тубінфіковані діти, які проживають в несприятливих умовах, що загрожують здоров'ю [17]. 

Рис. 2.5. Типи ДНЗ м. Кам’янське (складено автором за даними [17, 23 -51])

2.3 Аналіз анкетування серед вихователів ДВ НВК № 37 «Квіточка» імені Максима Самойловича

Для вивчення ДО у м. Кам’янському нами було проведене анкетування серед вихователів ДВ НВК № 37 ім. М. Самойловича. Метою проведеного нами анкетування було виявлення чинників, які впливають на результативність роботи вихователів у ДНЗ та пошук шляхів покращення продуктивності праці та професійного рівня педагогічних працівників.

Вибір даного закладу зумовлений близькістю географічного положення та наймолодший вік педагогічних працівників серед всіх працівників ДНЗ м. Кам’янське.

Нами було проведено опитування у вигляді анкетування. Воно передбачало визначення стажу роботи вихователів, основних аспектів, що заохочують вихователів до праці, умов роботи, чинників, що сприяють підвищенню продуктивності праці, та засад щодо підвищення професійного рівня вихователів.

У анкетуванні взяло участь 7 вихователів. Результати соціологічного дослідження відображають наступне. Опитуванимбуло поставлено питання: «Ваш стаж роботи вихователем?».У відповіді на запитання вихователі вказували свій загальний ставж роботи у сфері ДО. Проведене нами опитування дозволило виявити, що середній стаж роботи респондентів складає від 6 місяців до 7 років. Це вказує на відносно молодий вік педагогічних працівників серед всіх ДНЗ міста. Такий показник дає змогу простежити вподобання молодого покоління до вступу до педагогічних ВНЗ (вищих навчальних закладів), що впливає на позитивну динаміку збільшення педагогічного штату освітніх закладів України.

Другим запитанням було: «Чим саме вам подобається робота вихователя? (позначте не більше 3 варіантів відповідей)?». Виявлено, що більшості опитаних респондентів подобаються у роботі вихователя такі аспекти, а саме 100 % осіб обрали варіант «Цікава і творча робота», 43 % опитаних у своїй роботі подобається «Зручний графік». «Можливість професійного росту» як один із головних чинників вибору професії вихователя обрали 43 %.

Третім запитанням було : «Які умови роботи задовольняють Вас в даному дошкільному закладі? (позначте не більше 3 відповідей)». Щодо умов роботи, вихователів задовольняють «Мікроклімат у колективі», який обрали 80 % респондентів. «Умови праці» влаштовують 50 % вихователів, «Репутація даного закладу» приваблює 10 %, а «Взаємовідносини з адміністрацією та керівництвом» задовольняють всих опитаних вихователів закладу, тобто 100 %.

Наступне питання «Які чинники можуть сприяти підвищенню продуктивності праці? (позначте не більше 2 відповідей)». Всі респонденти обрали варіанти «Підвищення заробітньої плати» та «Залучення батьків до навчально-виховного процесу». Вибір таких варіантів є актуальним, бо розмір заробітньої плати вихователя-початківця є мінімальним за загальноукраїнськими мірками, що єпроблематичним у зв’язку з постійним ростом цін.

Останнім питанням анкети було6 «Якщо Ви прагнете підвищити свій професійний рівень, то якій формі навчання ви б надали перевагу? (позначте 1 відповідь)». 70 % вихователів обраливаріант «Загальна комп’ютерна грамотність», а 30 % – «іноземна мова». Це свідчить про широкий спектр інтересів молодих спеціалістів у сфері ДО.

Висновки

1. В результаті дослідження був розглянутий понятійно-термінологічний апарат, що відображає основні поняття дошкільної освіти України.

2. Простежено, що дошкільна освіта України регламентується наступними законодавчими актами: Закону України «Про дошкільну освіту», Концепцією розвитку дошкільної освіти та Конституцією України.

3. Проаналізовано попередні дослідження системи дошкільної освіти вітчизняними науковцями. Серед яких фундаментальними у сфері дошкільної освіти є роботи Н. А. Горожанкіної, Н. І Мельник, З. П. Хало, О. Г. Заячук та Т. Ю. Мельниченко.

4. Простежено історію становлення та розвитку дошкільної освіти. Перші дані про показники ДО зафіксовані у 1939 р., коли у 45 дитячих садках виховувалось 3225 дітей. В 1944 р. у Дніпродзержинську працювало 9 дитячих садків та 8 ясел. У повоєнні роки почалося велике житлове будівництво. Тільки упродовж 1955 – 1956 рр. було збудовано 4 дошкільних заклади. У 1960 – х рр. працюють близько 80 дитячих ясел, садків і комбінатів з чисельністю 12 тис. дітей. Наприкінці 1970-х рр. у місті працювали 60 дитячих заклади. Після 1980-х рр.. кількість дошкільних навчальних закладів зменшувалась. На період 2018 р. кількість ДНЗ у м. Кам’янське скаладає 53 заклади, серед яких 10 закладів – у Південному районі, 12 – у Дніпровському та 31 – у Заводському районі.

5. Прорахований показник кількості ДНЗ до населення міста, що склав 2 заклади/ос. У Заводському районі цей показник складає 3,7 закладів/ос., у Дніпровському – 1,2 закладів/ос., а у Південному – 1,8 закладів/ос.

6. Розраховано середню кількість вихованців у ДНЗ міста – 174,2 ос./заклад. У Заводському районі цей показник складає 150 ос./заклад, у Південному – 156,8 ос./заклад, а у Дніпровському – 251,25 ос./заклад.

7. Прорахований показник середньої чисельності вихованців на чисельність педагогічних працівників, що складає 4,9 вих./пед. у середньому по м. Кам’янське. У Заводському районі цей показник становить 5,2 вих./пед., у Дніпровському – 4,3 вих./пед., а у Південному – 5,3 вих./пед.

8. Розглянуто розподіл ДНЗ у м. Кам’янське за типами. Більшість закладів – загального розвитку, що складають 60 %, лише 28 % закладів – комбінованого типу, 10 % ДНЗ – спеціального типу та один заклад (2 %) є санаторним, у якому навчаються вихованці з малими та згасаючими формами туберкульозу, тубінфіковані діти, які проживають в несприятливих умовах, що загрожують здоров'ю.

9. Проведено анкетування серед вихователів ДВ НВК № 37 ім М. Самойловича. Метою проведеного нами анкетування було виявлення чинників, які впливають на результативність роботи вихователів у ДНЗ та пошук шляхів покращення продуктивності праці та професійного рівня педагогічних працівників.