Презентація "Наскрізні змістові лінії при викладанні географії"

        Наскрізні  змістові лінії при викладанні географії

Одним із важливих напрямів діяльності педагога є така організація  навчального процесу, яка забезпечує формування життєво важливих  компетентностей здобувачів освіти, які сприяли б  їхній адаптації до активної участі в житті суспільства.     (Слайд 1)

Перед педагогами сучасної Нової  української школи поставлена задача: впровадження наскрізного навчання як протягом вивчення всієї загальноосвітньої дисципліни (географії,економіки,фізики…), так і з використанням міжпредметних зв’язків природничих дисциплін(біологія,географія, хімія…)для формування наукового світогляду здобувачів освіти, що сприяє реалізації мети природничої освіти, функцією якої є формування у здобувачів освіти цілісності знань про природу.

Географія, як навчальний предмет, покликана донести систему поглядів на світ, формувати мислення, географічну освіченість і компетентність, економічну, політичну та екологічну культуру здобувачів освіти.  (Слайд 2)

Загальні дидактичні принципи впровадження “наскрізного навчання ” полягають у наданні інформації про певні проблеми сталого розвитку, передбачають формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці. У перспективі це також означає суттєву зміну ціннісних пріоритетів та світоглядної позиції у бік формування відповідальної, соціально-активної, екологічно врівноваженої поведінки.  (Слайд 3)

Використання  наскрізної інтеграції природничо-наукових знань, дозволяє простежити головні траєкторії розвитку природи, глибше пізнати ієрархію  біосфери як цілісної системи, об’єкти і явища природи вивчати у взаємозв’язку з оточуючим середовищем, а навколишній світ - як систему систем, де все взаємопідпорядковане і взаємопов’язане . Усвідомлення цілісності природи через призму еволюції та екологізації змісту навчального матеріалу є важливим компонентом сучасного мислення здобувачів освіти, який дає змогу розкрити картину послідовного розвитку та взаємну спорідненість живих організмів.

Структурування навчального матеріалу навколо наскрізних змістових ліній утворює стрижень, що об’єднує знання у систему , забезпечує інтеграцію їх і, тим самим, полегшує розуміння навчального матеріалу.

Важливою умовою навчально-виховного процесу є формування пізнавального інтересу, який здійснюється через застосування найрізноманітніших методів і методичних прийомів, вибір яких залежить від мети і змісту уроку, рівня підготовки учня, наявних наочних засобів навчання, від вибраного типу уроку та його структури.  (Слайд 4)

Завдання сучасного курсу географії реалізуються шляхом формування ключових компетентностей та через наскрізні змістові лінії.

 

 

 

Схема 1

                                                            

Здоров’я і безпека                                  Екологічна безпека та сталий розвиток

(Географія + Біологія) (Географія + Екологія) 

 

 

 

Наскрізні змістові

лінії

 

 

 

Підприємливість та фінансова                      Громадянська відповідальність

             грамотність                                    (Географія +Правознавство + Економіка)

   (Географія + Економіка)

 

 

При розкритті наскрізних змістових ліній важливою умовою залишається формування пізнавального інтересу, який здійснюється через застосування різноманітних методів і методичних прийомів. Одним із методів, який я впроваджую при викладанні географії є проблемне навчання з використанням графічних прийомів та «інтелектуальних» карт (опорних схем). 

Взагалі, вважається, що не складне питання є проблемою, а те, що в цьому питанні є протиріччя.        (Слайд 5)

Тому, в умовах проблемного навчання, потрібно систематично створювати проблемні ситуації, формувати уміння бачити протиріччя та формулювати проблему,

     Проблемні ситуації виникають:

- за умови, що здобувачі освіти не можуть зразу відповісти на поставлене питання, пояснити певний факт;

- за необхідності використання раніше засвоєних теоретичних знань на практиці;

- унаслідок протиріччя між практично досягнутим матеріалом і відсутністю знань для теоретичного обґрунтування.

     Для забезпечення високої активності виконання проблемних завдань вони повинні відповідати певним вимогам:

- обсяг завдань має бути таким, що дозволяє здійснити закріплення необхідного мінімуму географічних знань;

- рівень складності завдань повинен відповідати можливостям учнів.

     Діяльність здобувачів освіти при цьому може бути індивідуальна, фронтальна, групова.

     Для формування творчої діяльності застосовуються такі методи проблемного навчання:

- проблемний виклад;

- частково - пошуковий;

- дослідницький.

     Реалізація змістової лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток” зорієнтована на :                 (Слайд 6)

- формування цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу ;

- розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівнем зростання соціальних  стандартів населення  в умовах сталого розвитку;

- уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил власної поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;

- вміння робити висновки про місце України у вирішенні глобальних проблем людства.

    Яскравим прикладом роботи за цією змістовою лінією є тема «Глобальні проблеми людства»

    1.Робота в групах            (Слайд 7)

     За текстом підручника скласти «інтелектуальну» карту за однією з глобальних проблем (екологічна, демографічна,…»

Схема 2

 

Сутність проблеми Причини виникнення

1_______________ 1_______________

2_______________ 2_______________

3_______________  3_______________

 

Регіони загострення Шляхи розв’язання

 1_______________   1_______________

 2_______________ 2_______________

 3_______________ 3_______________

 

 

 

 

      2.Творча  лабораторія (проблемні та творчі завдання)           (Слайд 8)

    Приклади:   

    - Відомо, що вологі тропічні ліси – це «легені» нашої планети. Саме від них дуже сильно залежить клімат Землі. І, не дивлячись на це, вологі тропічні ліси знищують із феноменальною швидкістю. При таких темпах у найближчі роки від цієї екосистеми залишаться тільки жалюгідні залишки. Чому знищуються ці ліси? Які наслідки знищення тропічних лісів для людства? Запропонуйте шляхи розв’язання даної проблеми.

 

    - Як Ви розумієте ствердження: «Екологічна проблема не має меж»?

 

    - Паливно–енергетичних ресурсів на планеті з кожним днем стає все менше і менше. Але потреби людини в енергетиці (світло, тепло, паливо) все більше і більше. Запропонуйте свої шляхи вирішення даної проблеми.

 

     - Проблема зменшення запасів природних копалин, які можуть вичерпатися в майбутньому, поступається перед екологічною проблемою. Доведіть або спростуйте цю точку зору.

 

        Працюючи над розкриттям попередньої змістової лінії, ми стикаємося з наступною наскрізною лінією «Громадянська відповідальність», завданнями якої є:                                           (Слайд 10)

- прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи інтереси та потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;

- готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності і нести відповідальність за свої дії та вчинки;

- формування споживчої поведінки, орієнтованої на національного виробника, раціонального ресурсоспоживання на побутовому,регіональному, національному та глобальному рівнях;

- усвідомлення глобальної взаємозалежності та особистої відповідальності під час вивчення світової економіки.

 При розкритті цієї змістової лінії в темах «Промисловість світу», «Сільське господарство світу» та інші для вивчення географічного тексту долучається багато статистичних матеріалів, представлених у вигляді таблиць, діаграм, картограм та графіків, з метою конкретизації досліджуваних теоретичних положень. Кожен об’єкт має не тільки якісні, а й кількісні характеристики. Тому потрібно навчити здобувачів освіти розуміти кількісні показники, пояснити, яким чином вони розраховуються, навчити вибирати необхідні, зіставляти дані, наводити їх як доказ, робити висновки та узагальнення.                                (Слайд 11)

 

 

Приклади роботи із статистичною інформацією:

 - Використовуючи наведені діаграми, складіть загальну економіко – географічну характеристику країн Європи. 

 

 

 

                             

 

                       3.5%         10.0%                 26.0%         29.0%                                                                      Площа           Населення            ВВП        Промисловість  

 

 

 

 

 24.4%             52.0%             75.0%             65.0%

                             

                      Сільське        Експорт     Імпорт       Кількість

                 господарство  продукції        сировини    туристів

 

 

 - Порівняйте діаграми структури зайнятості населення розвинутих країн та країн, що розвиваються. Про що свідчать відмінності ?

 

        20% 30% 

          60%     20%

                   20%

 

 60% 50% 

         30%

         10%

                  Країни,                      Розвинуті               Увесь світ

        що розвиваються               країни

 

 

 

 

 

 - промисловість (обробна)

 

 

 - сільське господарство + добувна промисловість

 

 

 - невиробнича сфера

 

 

Галузі господарства	Зайнятість населення, %
	Нігерія	Білорусь	США
Сільське господарство	52	12	3
Промисловість	5	40	27
Невиробнича сфера	43	48	70

 - Побудуйте секторні діаграми , що відображають структуру зайнятості населення, по даним таблиці. (Слайд 12)

 

Порівняйте побудовані діаграми. Чим пояснюються відмінності в структурі зайнятості населення даних країн?

 

 

   - За допомогою карт атласу складіть схему зовнішньоекономічних зв’язків США:                                                   (Слайд 13)

 

 

 

Країна/групи країн

 

 

 

 

Висновок                                         (Слайд 14)

 Застосування наскрізного навчання в змісті природничої освіти уможливлює уникнення розрізненості та фрагментарності знань,  що забезпечуються:

- цілісністю змісту природничо-наукової освіти шляхом наскрізної інтеграції знань на основі концептуальних ідей сталого розвитку, які підлягають дії загальних  закономірностей природи ;

- наявністю стрижневих і системотвірних одиниць знань, що забезпечують інтеграцію елементів навчального матеріалу;

- обґрунтуванням елементів знань про природу на основі спільних, єдиних для всіх складових компонентів освіти закономірностей і концептуальності сталих ідей сталого розвитку.