Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.
Урок №07. Вступ до історії України 5 клас. 18.10.2018р.
Тема: Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.
Мета: пояснити, чому історію називають наукою у просторі і часі; познайомити учнів із історичною картою, як джерелом знань; охарактеризувати види історичних карт і пояснити , що означають умовні позначки; розвивати вміння учнів користуватися історичними картами, читати їх; виховувати інтерес до історії.
Обладнання: історична карта, картки для індивідуальної роботи, роздатковий матеріал опорні схеми
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта.
Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?
За яких обставин ми звертаємось до карти?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта, що є важливим джерелом інформації, оскільки відображає особливості розвитку людства в минулому. Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв'язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань.
IV. ВИВЧЕННЯ ТА НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель називає тему і план уроку:
- Чому історію називають наукою у просторі і часі.
- Як зявилися карти і для чого вони потрібні.
- Про що можна дізнатися з історичних карт.
1. Чому історію називають наукою у просторі і часі
Ми з вами говорили про те, як для історика важливо знати коли відбувалась певна подія. Але вивчаючи історію, ми не тільки говоримо про те коли відбувалася , а й часто називаємо місце, де відбулися окремі події.
Вивчаючи навколишній світ, ми виділяємо окремі об’єкти - гори, ліси, річки, моря, клімат.
Про що ми можемо дізнатися, отримавши такі знання? ( чим займалися люди,які знаряддя праці використовували, який одяг носили, яке житло будували)
Зв’язок життя людини з навколишнім світом можна простежити і в назвах сіл, міст чи окремих регіонів України. Як правило назви відображають знання людей про окремі географічні об’єкти. Наприклад, місто Київ отримало свою назву від імені свого засновника князя Кия, Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка», Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь».
Щоб навчитися орієнтуватися в просторі, нам допоможуть карти.
2. Як зявилися карти і для чого вони потрібні
Цікаво, а ви знаєте, що означає слово «карта» звідки воно походить ?
Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук.
Для того, щоб зберегти свої знання про навколишній світ, люди почали схематично зображувати географічні об’єкти на папері. Так з’явилися карти.
Спочатку користуватися ними було важко, але поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також навіть створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Існує навіть спеціальна наука – картографія – наука про карти, про методи їх створення і використання.
- Якими бувають карти?
- Які знання ми можемо отримати з карт?
Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою. Історичні карти – це зменшені зображення земної поверхні, її частин або окремих країн світу , на яких позначають ті або інші події.(записуєм в зошит).
3. Про що можна дізнатися з історичних карт
Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею.
Самостійна робота: опрацювати памятку
«Як працювати з історичною(опорні схеми) картою» 1. Прочитайте назву необхідної карти. 2. Карта починається з так званої легенди - таблички в нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його. 3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.
4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії). 5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном.
6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить. 7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт.
Усне опитування + з роботою з історичною картою
- На що нам потрібно звернути увагу, працюючи з історичною картою?
- Як правильно показувати об’єкти , позначені на карті?
- Яку інформацію ми можемо отримати з даної карти?
- Чому картографи замість написання інформації вирішили використовувати умовні позначки?
Робота з історичною картою:
- Користуючись картою «Розселення слов’янських племен», випишіть назви давньословянських племен, які населяли територію сучасної України.
Перевірка виконання завдання.
V. Закріплення вивченого матеріалу:
Бесіда
- Які види історичних карт ви знаєте?
- Що означає колір на історичній карті?
- Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?
- Що таке легенда історичної карти?
VI. Домашнє завдання:
- Опрацювати матеріал в зошиті.
- Розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями, вони відвідували протягом свого життя. Запишіть ці назви в зошит
про публікацію авторської розробки
Додати розробку