Географія світових природних ресурсів, раціональне і нераціональне природокористування

Тема. Географія світових природних ресурсів, раціональне і нераціональне природокористування (10 клас).

Мета:

• вивчити з учнями, дослідити і систематизувати знання про основні фактори забруднення Світових природних ресурсів і навколишнього середовища;
•  удосконалити практичне вміння відбору необхідної інформації під час вивчення раціонального і нераціонального природокористування;
• аналізувати і систематизувати, висловлювати свої думки та ідеї, захищати свої позиції, формувати проблемні запитання.
• Перевірити знання, вміння та навички роботи по створенню комп’ютерних презентацій.

Обладнання: карта Світових природних ресурсів, таблиці з цифровою інформацією, основні нормативні документи в галузі захисту навколишнього середовища, відео проектор, комп’ютери, програмне забезпечення.

Епіграф уроку:

«Велич людини в її здатності мислити »

Б. Паскаль

Хід уроку.

I. Організаційно - мотиваційний етап.

Вчитель.

 Доброго ранку!

Доброго дня!

Бажаємо ми,

Бажаю і я.

Мотивація уроку. У наш час людство переживає надзвичайно важливий і критичний період своєї історії – період небаченого, загрозливого для існування цивілізації зростання цілої низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.

Арабський мислитель Гарун Тазієв говорив:

 «Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям, без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов вам час діяти!»

Можливо, хоча б невеличку частину питання щодо вирішення використання і охорони Світових природних ресурсів вам доведеться вирішити сьогодні на нашому уроці.

На минулому уроці ми з вами розпочали вивчати Світові природні ресурси світу, і для  кращого вивчення даної теми клас було розділено на чотири експедиційні загони і відправлено у віртуальну подорож для дослідження і вивчення мінеральних, земельних, водних і лісових природних ресурсів Світу.

Повернувшись з віртуальної експедиції, ви повинні були зробити звіт про проведену роботу або зробити презентацію. Презентацію ви робили на уроках інформатики.

Вчитель інформатики: Шановні учні, ми з вами вивчили тему: «Комп’ютерні презентації», тому для перевірки ваших умінь та навичок ви повинні показати презентації, які заздалегідь були задані. Ваші презентації повинні мати такі об’єкти як: фото, малюнки, таблиці, діаграми, відео тощо. Чи ви готові демонструвати свої презентації? Перш ніж розпочати показ презентацій, нам потрібно повторити вивчений матеріал.

II. Актуалізація опорних знань.

Вчитель географії: Давайте з вами пригадаємо що ми вивчали на минулому уроці.

Прийом «Естафета»

Учень передає глобус товаришу, при цьому завдає запитання та відповідають на йому поставлене.

1.        Що таке Світові природні ресурси?
2.        Як поділяються Світові природні ресурси за ступенем   

       вичерпності?

3.        Як ви розумієте вислів нетрадиційні види палива?
4.        Що таке раціональне природокористування та нераціональне   природокористування?

Вчитель інформатики: Давайте пригадаємо з вами, що ми вивчали на минулих уроках:

1.        Що таке презентації та де їх використовують?
2.        За допомогою яких програм можна створювати презентації?
3.        Як завантажити програму Power Point?
4.        Будова вікна програми Power Point?
5.        Як встановити мультимедійне оформлення до презентації?
6.        Як завантажити для перегляду презентацію?
7.        Яке розширення має файл презентації?

III. Вивчення нового матеріалу за презентаціями учнів.

 На попередньому уроці учні були поділенні на 4 команди (екологи, аграрники, лісники, мореплавці)

Мінеральні ресурси світу

Розпочинає капітан команди, розказуючи і демонструючи роботу за допомогою проектора.

- Ми, група геологів, займалися вивченням мінеральних Світових природних ресурсів і виявили, що основою їх є корисні копалини різні за походженням. Це природні мінеральні утворення неорганічного чи органічного походження, що виникли в земній корі внаслідок розвитку геологічних процесів упродовж всієї еволюції Землі і використовуються в господарстві безпосередньо або після попередньої обробки як сировина або джерело енергії.

У світі налічується понад 200 видів корисних копалин, які за фізико-хімічними властивостями і використанням у господарстві поділяються на енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торф, горючі сланці і т. д.): рудні (руди чорних кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів); нерудні металургійні; гірничо-хімічні; технічні (алмази, тальк, азбест, каолін, графіт і т.д.); будівельні (глина, гіпс, природний камінь); гідротермальні. Корисні копалини бувають у твердому, рідкому і газоподібному стані. Загалом усі корисні копалини за промисловим використанням поділяють на чотири основні групи: рудні (металеві), нерудні (неметалеві), горючі (паливні), гідромінеральні й газомінеральні. Родовища корисних копалин розміщені досить нерівномірно, що пояснюється особливостями їх геологічної та тектонічної будови.

Основою енергетики є паливні ресурси: вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці тощо. Найбільші запаси нафти і газу зосереджені у країнах Близького та Середнього Сходу (понад 1/2 світових запасів нафти).

Найбільшими запасами металевих корисних копалин володіють США, Канада, Австралія, Китай, Росія. В надрах країн, що розвиваються, зосереджено 90% кобальту, близько 90% олова, 75% бокситів, 60% міді. Серед країн, що володіють основними запасами руд, - США, Індія, Китай, Росія, Австралія, Бразилія, Ліберія; мідних руд – Замбія, Демократична Республіка Конго, Чилі, США, Канада, Австралія; алюмінієвої сировини – Австралія, Індія, Франція, США, Росія; золота – ПАР, США, Австралія, Росія, Бразилія.

Нерудні корисні копалини використовуються в хімічній промисловості, металургії, будівельій індустрії, медицині тощо. Їх видобуток ведеться в багатьох регіонах світу (самородна сірка видобувається в Мексиці, США, Росії,; калійні солі – Канаді, Росії, Німеччині).

Після закінчення презентації члени команди доповнюють виступ капітана команди.

Земельні ресурси світу

Капітан команди: Ми, аграрники, займалися вивченням земельних ресурсів світу і дослідили, що земельні ресурси належать до ресурсів багатоцільового призначення і використовуються і як тверда опора, фізична поверхня Землі, і як родючий грунт. Тільки для сільського та лісового господарства земля стає засобом виробництва, тому для цих галузей важлива якість ґрунтів, їх родючість. (В ході роботи йде демонстрація слайдів).

Земельний фонд світу становить 133,9 млн. км, або 26,3% загальної площі земної кулі. Сільськогосподарськими угіддями зайнято близько 35%, лісами та чагарниками – понад 30%, населеними пунктами, промисловістю і транспортом – 3% світового земельного фонду. У світі нині розорано і обробляється 10,8% загальної площі земельних ресурсів, під луками та пасовищами зайнято 23,2%.

1 учень: Сучасний розподіл земельних ресурсів по найбільших регіонах світу істотно відрізняється: площа земельного фонду країн Західної і Центральної Європи становить  близько 500 млн. гектарів (незважаючи на високу густоту населення, земельні ресурси цієї території використовуються досить ефективно завдяки сприятливому клімату і рельєфу). Азії – близько 2,7 млрд. гектарів (гострий дефіцит земельних ресурсів відчувається в країнах з найбільшою густотою населення – Сінгапурі, Японії, Індії, Китаї), Африки – близько 3 млн. гектарів, Північної Америки – понад 2 млрд. Південної Америки – понад 1,7 млрд. гектарів, Австралії і Океанії – близько 850 млн. гектарів.

2 учень: (висновок). Отже, зростання кількості населення у світі призводить до збільшення площі сільськогосподарських угідь, яка за останнє десятиліття досягла 360 млн. гектарів. Основними проблемами використання земельних ресурсів є зниження родючості ґрунтів та опустелювання, яке виникає через вирубування лісів, знищення рослинного покриву, надмірне випасання худоби.

Лісові і рекреаційні ресурси світу

Ліси – складова рослинних ресурсів, які використовуються як сировинна база для лісової, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості, будівельної індустрії, для розвитку рекреації та туризму. На Землі лісові ресурси розміщені нерівномірно, їх географія в основному збігається з поширенням зони тайги, мішаних, широколистих, вологих екваторіальних лісів. Значні запаси лісу зосередженні в областях висотної поясності (Росія, Китай, США, Канада, Перу тощо), але їх використанню перешкоджають складний рельєф і транспортна доступність. До найбільш забезпечених лісовими ресурсами країн належать Фінляндія – 77%, Камбоджа – 69%, Бразилія – 66%, Швеція – 68%, Індонезія – 60%, і т.д. Разом з тим багато країн недостатньо забезпечені лісовими ресурсами або взагалі не мають лісів.

 Також наша група досліджувала рекреаційні ресурси, до яких відносяться сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що залучені до туристської індустрії та сприяють відновленню і розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності. Розрізняють природні і соціально-економічні ресурси. Природні ресурси – це особливості природи, природні та природно - технічні геосистеми, тіла, явища природи, їх компоненти і властивості, природоохоронні об’єкти. Соціально-економічні рекреаційні ресурси – культурні об’єкти, пам’ятники історії, архітектури, етнографічні особливості території.

Загальний обсяг світових рекреаційних ресурсів не може бути визначений повністю якісно або кількісно. Для оцінки світових рекреаційних ресурсів треба враховувати географічне положення, особливості клімату і ландшафтів. До основних видів рекреаційних ресурсів належать:

Важливу роль як туристсько-рекреаційні ресурси відіграють пам’ятки світової культурної спадщини – найцінніші об’єкти природи, історії та культури, які перебувають під захистом ЮНЕСКО. Найактивніше освоєнні для туристських потреб туристсько-рекреаційні ресурси Європи.

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно впливає екологічний стан території - чистота або забруднення вод, повітря, ґрунтів, порядок або безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці країни. Нині до найгостріших екологічних проблем багатьох держав світу треба віднести забрудненість повітря, поверхневих вод, вод морів і океанів, розповсюдження СНІДу, тероризм, наркоманію, а також осередки великих та малих військових конфліктів, що не припиняються.

Водні ресурси світу і ресурси Світового океану

Вода – одна з найпоширеніших речовин у природі. На Світовий океан припадає 361 млн. км2, або 71% загальної площі поверхні Землі. Площа всіх внутрішніх водойм суходолу становить близько 3% площі земної кулі. Майже 10% суходолу вкрито льодовиками (демонструються слайди).

Незважаючи на порівняно великі світові запаси води, прісна вода становить лише 2,5% усієї води на землі, до того ж понад2/3 її законсервовано в льодовиках та сніжниках. Використовується ж тільки 0,0002% загальних запасів прісних вод. Крім того, здебільшого великі річки та озера знаходяться на порівняно мало освоєних територіях. Наприклад, Амазонка, річки Росії та Канади, що впадають у Північний Льодовитий океан. Одним із найбільших споживачів води є сільське господарство та промисловість, теплові електростанції.

 Світовий океан – скарбниця найрізноманітніших природних ресурсів, які за своїм потенціалом не поступаються ресурсам суходолу. Запаси морської води становлять майже 97% загального обсягу гідросфери. Морська вода – своєрідна «жива руда», що містить понад 60 хімічних елементів. З неї видобувають багато кухонної солі, магнію, брому, калію.

  Ресурси Світового океану загалом поділяються на біологічні, мінеральні, енергетичні. Це ресурси, що вже видобуваються або можуть бути добуті з води узбережної частини, дна та надр океанів і морів.

 Біологічні ресурси океанів – риба, кити, молюски, ракоподібні, деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлювальних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану становить близько 35 млрд. тонн.

   Мінеральні ресурси океанів представлені нафтою, газом, групою твердих корисних копалин. Перспективою для видобутку нафти та газу є шельфова зона Світового океану (13 млн. км²). Геологічні запаси нафти оцінюються в 0,3 трлн. тонн, газу – в 140 трлн. м³. Світовий видобуток нафти з шельфу становить 1/4 загальних обсягів, газу 1/10.

Найбільш інтенсивно видобуток ведеться в Перській,  Мексиканській затоках, затоці Маракайбо, Північному і Каспійському морях.

   Енергетичні ресурси – це механічна і теплова енергія вод Світового океану. З енергетичних ресурсів океану найбільше використовується енергія припливів і відпливів. Перші припливні електростанції було збудовано у Франції та Росії. Хвильові електростанції діють у Японії, Великобританії, Австралії, Індії, Норвегії. В перспективі передбачається використання енергії океанічних течій, морського прибою, різниці температур поверхневих і

   Вчитель інформатики: Так дійсно, робота вами проведена велика, ви досягли певних навиків в користуванні програмою Power Point, навчилися робити презентації і це вам згодиться у майбутньому. Всі, хто брав участь в роботі, отримають позитивні оцінки.

   Вчитель географії: Хочу вам всім подякувати за ваші цікаві презентації. Вами дійсно була проведена велика робота по вивченню Світових природних ресурсів, де ви ознайомилися з їхніми різновидами. Ви вже знаєте, що одним із різновидів природних ресурсів є корисні копалини. І для того, щоб ви краще засвоїли вивчений матеріал, ми з вами проведемо гру, яка навчить вас бережливому ставленню до надбань природи, покаже обмеженість цього вичерпного і не відновлюваного виду природних ресурсів.

   Гра: Клас ділиться на чотири «партії геологів» по  п’ять  осіб. Кожна з геологічних партій буде займатись видобутком виду “корисних копалин”, які так необхідні для економіки країни. Вчитель попередньо робить заготовки: бере чотири вида крупи, насіння.

Наприклад:

1. Кам’яне вугілля – соняшникове насіння;

2. Природний газ – рис;

3. Нафта – гречка;

4. Золото – пшоно.

   Далі вчитель бере всі види круп по жмені і зсипає до однієї торбини, все ретельно змішує (при цьому «золота» повинно бути найменше), розсипає по класі.  «Геологи» по команді збирають лише певний вид  «корисних копалин».

Вчитель робить таких три тури. Кожен тур проводиться за певний проміжок часу, наприклад, за одну хвилину.

По закінченні трьох турів гри провести підсумок «експедиції» порахувати кількість корисних копалин (насінинок) на кожному етапі окремо і заповнити таблицю.

IV. Етап узагальнення і систематизації знань.

Учням пропонується зробити висновки, поділитись своїми міркуваннями, що необхідно зробити, щоб Земля не стала “пустелею, плодом діянь людських”.

Після закінчення гри йде обговорення за допомогою питань:

1. Які енергетичні ресурси було знайти легше і чому?
2. Які ресурси було знайти важче і чому?
3. Це залежить від наявності «корисних копалин» чи від уміння тих, хто їх шукає?
4. Які узагальнення можна зробити,  дивлячись на купки «корисних копалин»?
5. Чи збирав хтось більше, ніж один вид ресурсів?
6. Чи реально збирати більше, ніж один вид ресурсів?

Згадайте, що нафта і газ - супутні.

Що ми знаємо про кількість зернинок, що залишились на підлозі? (Потенційні ресурси).

Коли ресурси стають рідкіснішими, а споживання продовжує зростати, що станеться з цінами?

Чи зазнало довкілля кімнати змін під час пошуку корисних копалин?

Підсумок уроку.

 Виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання.

   Вивчити  матеріал підручника.  На контурну карту нанести  основні родовища корисних копалин.