Гетьманщина у 20-40-х роках XV ст.

Тема: Гетьманщина у 20-40-х роках XV ст.

Мета: Охарактеризувати колоніальну політику Російської імперії щодо України; дати оцінку гетьманству І. Скоропадського, Д.Апостола.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Основні поняття та терміни: Перша Малоросійська колегія, Коломацькі чолобитні, Правління гетьманського уряду.

Основні дати: 1708-1722рр. гетьманство І. Скоропадського; 1722-1727рр. Перша Малоросійська колегія, 1723 р. – Коломацькі чолобитні, 1727–1734 рр. – гетьманування Данила Апостола. 1734–1750 рр. – діяльність Пpавлiння гетьманського уpяду.

 

Хід уроку:

. Актуалізація опорних знань.

1. Кого призначив Петро  новим гетьманом після зради І. Мазепи в 1708 році?
2. Якими були наслідки Полтавської битви для українських земель?

Оголошення теми уроку використовуючи  метод дерево передбачень, учні роблять припущення щодо становища Гетьманщини у 20-40-х роках XV ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

. Вивчення нового матеріалу.

1. Наступ на автономні права Гетьманщини.

 

• Карл X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Гетьманство І. Скоропадського.

Випереджальне завдання про історичну постать І. Скоропадського.

 

 

 

 

 

 

 

3. Наказний гетьман П. Полуботко.

Павло Полуботок народився в 1660 році в заможній родині козаків. В 70-х роках закінчив Києво – Могилянську академію, а близько 1680 року одружується з Євфимією Самойлович, племінницею Івана Самойловича. Закінчивши академію Полуботок служить у Війську Запорозькому й отримує ранг значкового товариша.

В 1692 році за правління Мазепи був звинувачений з батьком у державній зраді, але з 1703 року він відновив своє чесне ім’я і в 1705 році навіть отримав посаду полковника. В роки Північної війни не підтримав союз Мазепи із шведами. Павло на початку 20-х років XVIII ст. став одним із найбільших магнатів, глибоко цікавився історією, займався господарчою діяльністю та відреставрував чернігівський Вознесенський собор.

У 1722 році після смерті гетьмана Івана Скоропадського, козацька рада обирає Павла Полуботка гетьманом без огляду на дозвіл з Петербурга, а цар Петро І, в свою чергу, не визнає цих виборів та призначає Павла Полуботка виконуючим обов’язки – наказним

гетьманом. Починаючи уже з 1722 року він починає проводити фінансові та судові реформи, які спрямовує на протидію російському окупаційному режимові та в напрямку соціальних гарантій. Показовими є заборони чиновникам примушувати козаків до виконання робіт у вигляді повинності.

Полуботок відкрито протистоїть Росії, Військо Запорозьке аналогічно звертається до царя з проханням відновити Переяславські статті Хмельницького. Це спричинює загострення відносин між гетьманом та царем. Арешт старшини та Полуботка на теритоії Петропавлівської фортеці закінчився смертю останнього у 1724 році, похований він у Петербурзі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Гетьманство Д. Апостола.

Склада ння схеми:

 

 

5. Політика « Правління гетьманського уряду».

Правління гетьманського уряду (1734 – 1750)
Три представники козацької старшини	Три російські урядовці
Заохочення російсько-українських шлюбів. Нехтування прав усіх верств українського народу. Втручання російських чиновників в усі сфери суспільного життя України. Русифікація українського населення. Терор «Таємної канцелярії», яка зобов’язувала населення писати доноси. Скорочення реєстру козацького війська. Козацтво було поділене на заможних — виборних козаків та збіднілих — підпомічників. Ситуація ускладнювалась російсько-турецькою війною (1735–1739), під час якої Україна стала основною базою для російських військ і постачальником матеріальних та людських ресурсів і яка призвела до розорення та спустошення українських земель

 

 

. Узагальнення та систематизація знань

Повернення до дерева передбачень, обговорення з учнями тезисів, які були записані на початку уроку.

 Робимо висновок відповідаючи на питання:

Які чинники впливали на часті зміни політики царської влади щодо України?

 

 

V. Домашнє завдання

Прочитати §29