Гетьманщина за правління Івана Мазепи

Розробка уроку з історії України для 8 класу

«Гетьманщина за правління Івана Мазепи»

Мета уроку: розглянути роль України в подіях Північної війни; основні   

                      напрямки політики гетьмана Івана Мазепи, з´ясувати

                      причини укладання українсько-шведського союзу; розвивати

                      уміння, аргументувати, відстоювати свою точку зору; вчити

                      учнів давати моральну оцінку діяльності історичних осіб;

                      виховувати в учнів почуття національної самосвідомості.

Сітка уроку.

Хід уроку

І.  Організаційний  момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 Повідомлення теми і мети уроку.

 «Очікування»

Кожен записує на листочку «Дерева пізнання» на стікері свої побажання на урок; озвучує його, виходить до дошки і прикріплює його на дереві.

  «Мозковий штурм»

1. Як називається період в історії України, коли наша держава втратила територіальну цілісність, автономію? (Руїна)
2. Який договір поділив Україну на Правобережну і Лівобережну? (Андрусівський, 1667 р.)
3. За яким договором з Росією царські війська повинні розташовуватись у Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Острозі? (Глухівські статті, 1669 р.)
4. Який договір підтвердив умови Андрусівського миру? («Вічний мир», 1686 р.)
5. Як Коломацькі статті 1687 р. обмежували автономію України?

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу

 Робота в групах

 1 група. Участь українських полків у Північній війні (за підручником В. Власова Історія України, 8 кл. –К.: Генеза.-2016.)

 Завдання

1. Яку участь брали козаки у Північній війні?
2. Що викликало незадоволення українських козаків?

2 група. Прочитати текст та виконати завдання до нього.

Палій звернувся до царя, а також І. Мазепи з пропозицією приєднати Правобережжя до Гетьманщини. Проте російський уряд відхилив цю пропозицію, оскільки боявся порушувати умови «Вічного миру» 1686 р.

Польська ж шляхта була невдоволена зміцненням козацьких порядків на Правобережжі. Періодично виникали сутички козаків Палія з польськими підрозділами. На межі XVII–XVIIІ ст. ці сутички переросли у справжню війну. Визвольну боротьбу проти польсько-шляхетського панування аж до середини 1704 р. очолював Палій.

Повстання проти польського панування вибухнуло влітку 1702 р. На Правобережжі. Сучасники називали його «другою Хмельниччиною». Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. (Показати ці території на карті). Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь, Білу Церкву. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, З. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.

У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання великі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину. Київщина залишалася під контролем Палія і Самуся.

Навесні 1704 р. повстання розгорілося з новою силою. Палій та інші керівники повстання вирішили присягнути на вірність російському цареві й українському гетьманові. Росія не наважилася відкрито приєднати Правобережжя, щоб не порушувати «Вічний мир». Російські війська з козаками І. Мазепи виступили в похід у Польщу на допомогу польському королю проти шведів.

Із вступом Мазепи на Правобережжя навесні 1704 р. повстанню було покладено край. Правобережні землі фактично підпорядкувалися українському гетьманові. Були створені нові полки.

1. Коротко розкажіть про повстання С. Палія.
2. Визначте причини повстання.
3. Яким чином Мазепа об´єднав Лівобережну та Правобережну Україну?

3 група.

Прочитайте документ та виконайте завдання до нього.

«Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що зблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми між ними є точка або ціль всього нещастя. Обидва вони через свавільство своє і привласнення необмеженої влади подобляться найстрашнішим деспотам, яких вся Азія і Африка навряд чи коли породжували. І тому подоланий з них і повалений зруйнує собою і державу свою, і оберне її внівець. Жереб держав тих визначила наперед доля рішиться в нашій отчизні і на наших очах, і нам, бачивши загрозу тую, що зібралася над головами нашими, як не помислити й не подумати про себе самих?

Мій розсуд, чужий усім пристрастям і шкідливим для душі замірам, є такий: коли король шведський, завше переможний, якого вся Європа поважає і боїться, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче причислені будемо до Польщі й віддані в рабство полякам і на волю його наставника та улюбленця, короля Лещинського, і вже тут нема й не буде місця договорам про наші права та привілеї, та й попередні на теє договори і трактати самі собою скасуються, бо ми, натурально, пораховані будемо, яко завойовані, або зброєю підкорені, отже, будемо раби неключимі, і доля наша остатня буде гірша за першу, якої предки наші від поляків зазнали з таким горем, що сама згадка про неї жах наганяє.

А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од самого царя того; бо ви бачите, що хоч він походить од коліна, вибраного народом з дворянства свого, але, прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода та добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській. Бачили ви і наслідки деспотизму того, яким він винищив численні родини найбільш варварськими карами за провини, стягнені наклепом та вимушені тиранськими тортурами, що їх ніякий народ стерпіти і перетерпіти не годен. Початок спільних недуг наших зазнав я на самому собі. Вам бо відомо, що за відмову мою в задумах його, убивчих для нашої отчизни, вибито мене по щоках як безчесну блудницю.

Отже, зостається нам, братіє, з видомих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашої неключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили. Я нащадків не маю і мати, звичайно, не можу, отже, непричетний єсьм в інтересах насліддя, і нічого не шукаю, окрім щастя тому народові, який ушанував мене гетьманською гідністю і з нею довірив мені долю свою. Проклятий був би я і зовсім безсовісний, якби віддавав вам зле за добре і зрадив його за свої інтереси!»

1. Що, з точки зору Мазепи, очікувало український народ в разі перемоги у Північній війні у російського царя?
2. Що Мазепа вважав «найменшим злом»?
3. Чи мав Мазепа власну користь від договору зі шведським королем?
4. Що шукав Мазепа у змові зі шведами?

Кожна група у своїх виступах дає відповіді на запитання.

4 група

Розв´яжіть математичні задачі.

1. На козацьку Раду на річці Коломак зібралися 800 кінних та 1200 піших козаків. Який відсоток складали кінні козаки від піших?

1200 п - 100%

800 к - х%

1200:800 =100:х

12х=800

х=66,7%

2. На місце гетьмана на Коломацькій Раді претендували 4 особи. Серед них Іван Мазепа. Яка ймовірність вибору саме цього політичного діяча?

В: ¼ (25%)

3. Андрусівське перемир’я було у 1667 році. Через 20 років після Андрусівського перемир’я гетьманом Лівобережної України обрали Івана Мазепу. На цій посаді він пробув 22 роки. В якому році обрали Івана Мазепу гетьманом? В якому році він залишив посаду?

Відповідь: 1687р.; 1709р.

4. Повстання С. Палія 1702-1704 рр.

В 1704 р. І.Мазепа залишив на Правобережжі 3000 козаків, а з військом в 4 рази більшим відправився на Лівобережжя, щоб придушити повстання Палія. Яка кількість війська?

3000*4=12000

«Карусель»

Позитивне (внутрішнє коло)

1. Мазепа на власні кошти побудував 12 нових церков і монастирів та реставрував 12 храмів.
2. Завдяки зусиллям Мазепи Києво-Могилянська колегія здобула статус Києво-Могилянської академії.
3. В 1700 р. був відкритий Чернігівський колегіум.
4. Мазепа сприяв навчанню старшинських дітей за кордоном.
5. Мазепа виступав проти переходу козаків у селянський стан.
6. На пожертвування Мазепи реставровані будівлі Києво-Печерської Лаври.
7. Мазепа мав найбільшу бібліотеку і дарував свої книги церквам, окремим людям.
8. Мазепу вважали знавцем поезії, він був автором віршів «Дума», «Пісня», «Псалми».

Негативне (зовнішнє коло)

1. Універсалом 1701 р. Мазепа запровадив 2 денну панщину.
2. Придушив повстання Палія на Правобережжі.
3. Мазепа підписав з Росією Коломацькі статті, які обмежували автономію Гетьманщини.
4. Мазепа – великий феодал і землевласник (мав 120 тис. кріпаків).
5.  Виконував волю царя і посилав козаків на війни, які вела Росія.
6. Після переходу Мазепи на бік шведів місто Батурин було зруйновано.
7. Відповіддю Петра І на приєднання запорожців до Мазепи і Карла ХІІ було зруйнування Чортомликської Січі 14 травня 1709 р.
8. Після переходу Мазепи на бік шведів почалися репресії над тими, кого запідозрили в причетності до справи Мазепи.

Запитання:

1. Яка інформація вас більше вразила?
2. Чи можна однозначно відповісти: добро чи зло приніс Україні Мазепа. Чому? Ваша точка зору?

«Броунівський рух»

1. Козаки поважали його за гостроту розуму. А цар іменував його князем України (Вольтер) 
2. Мазепа був дуже щедрим до кожного, з ким мав справу, але в той же час не гребував ніякими засобами і шляхами для надбання собі багатств (М. Костомаров)
3. Мазепа підступно зрадив гетьмана Самойловича, а потім підсунув хабар у 10 тисяч червінців царському воєводі Голіцину, щоб стати гетьманом (С. Соловйов)
4. Мазепа, осяяний промінням слави, стає символом свободи для всіх наступних поколінь, а його ім’я – глибоко шанованим (Байрон) 
5. У народних масах Мазепа ніколи не був популярний, як гетьман панський, старшинський, вірний прислужник московського уряду (М. Грушевський) 
6. Леонід Кравчук називає Мазепу мудрим творцем і політиком до кінця днів відданий ідеї української незалежності.
7. Мазепа мав неабиякий розум, але за всіма своїми звичками був більше поляком, а ніж українцем (Д. Яворницький)
8. О, як залізно вірю я,

Що час визволення настане,

І шабля золота моя,

Мазепи, гетьмана Івана,

Над трупом ката засія.

                      В. Сосюра

Бесіда:

1. За що видатні люди засуджують Мазепу?
2. За що шанують Мазепу?
3. Висловіть свою точку зору.

Метод «Мікрофон»

Мазепа – патріот чи зрадник?

Учитель. Сьогодні можна сперечатися, шукати недоліки у діях гетьмана, схвалювати чи критикувати його вчинки. Але незаперечним є те, що Мазепа прагнув бачити Україну незалежною.

«Дерево пізнання»

Учитель. Наскільки  здійснились ваші очікування від уроку.