Горева Оксана Володимирівна,
учитель російської мови та літератури
Южноукраїнської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 4,
учитель вищої категорії, старший учитель
Гейміфікація як поєднання прийомів
вітагенного навчання та як засіб підвищення інтересу учнів до предмету
Багато хто з нас, педагогів, використовує ігри на уроках та позакласних заходах з метою підвищення інтересу учнів до предмету. Дуже часто учитель має в запасі до десяти ігор, які можна використовувати на будь-яких етапах уроку. Такі ігри є і у мене, але прочитавши декілька статей про гейміфікацію, я зрозуміла, що використати елемент гри можна не лише безпосередньо на уроці, а перенести цю гру на вивчення предмету протягом усього навчального року.
Використовуючи прийоми вітагенного навчання, а саме прийом творчого моделювання ідеальних освітніх об'єктів та прийом активізації життєвого досвіду, я поєднала вітагенний досвід учнів щодо проходження рівнів різноманітних комп’ютерних ігор з проходженням ними рівнів навчання мови та літератури. Було використано життєвий досвід учнів щодо отримання бонусів за досягнення у грі або втрату цих бонусів за невиконання певних завдань.
Результатом стала таблиця (фото).
Які етапи її створення?
Яким чином учні отримують бонуси?
Заохочення у вигляді бонусів може отримати будь-який учень. Як видно з таблиці, деякі учні отримують бонуси одразу на уроці, наприклад, за влучну відповідь, за активну роботу на уроці, за виступ із доповіддю тощо. Частину бонусів можна отримати за декілька видів робіт, а саме створення презентацій, творчих робіт, участь у проектах. Частина дається за накопичені оцінки, участь в олімпіадах, прочитані книжки. Іще одна частина бонусів слугує нагородою за виконання всіх робіт (класних, домашніх) або навіть за гарну дисципліну (це бонус на вимогу учнів 8-их класів). Ці бонуси я видаю наприкінці місяця.
Як часто учні використовують бонуси?
Однозначно сказати не можна, тому що використання бонусів учнями схоже на використання заробітної платні дорослими: хтось витрачає за 2-3 дні, комусь цих же грошей вистачає на місяць. Тому бонусна система дозволяє учням перетворити досвід життя в життєвий досвід, що і є метою вітагенного навчання.
Поясню на прикладах. Декілька учнів різних класів отримали бонус, який давав їм право провести частину уроку так, як їм буде зручно. 2 учні на наступний же урок витратили їх, подарувавши своєму класу 10 хвилин вільного часу, ще один учень дав всім 10 хвилин, щоб вони підготувалися до контрольної роботи з математики, яка буде наступним уроком, а 5 учнів (переважно дівчата) вирішили використати свої 10 хвилин пізніше у вигляді вікторин, кросвордів та лінгвістичних ігор.
Учитель у ці 10 хвилин може спокійно заповнити журнал, перевірити декілька зошитів, адже він все одно надолужить свій час, погодьтеся, під час карантину ми цілі уроки втрачаємо і все наздоганяємо.
Часто учні отримують бонус, який дає їм право не виконувати домашнє завдання. Вони «відкупляються» бонусом, записуючи дату роботи і розміщуючи наліпку навпроти запису на берегах зошита. Я вважаю, що це набагато краще, ніж дитина просто не виконає завдання, адже це вмотивована позиція учня.
Але і тут є нюанси. Наприклад, деякі учні витрачають наліпку в той же день, інші чекають складного завдання, щоб «відкупитися» від нього, а є така категорія, що копить бонуси. Це право дітей, я не регламентую їхні бажання, адже дія бонусів у часі не обмежена.
Я вважаю гарною нашою знахідкою бонус за прочитану книгу. В 5-их класах це може бути або 2 тоненькі книжечки, адже діти тільки почали вивчати предмет, або 1 середнього розміру (до 50 сторінок), в інших класах обсяг збільшується (від 50 сторінок в 6 класі до 200 в 11 класі). Використання цього бонусу призвело до того, що я майже кожного дня спілкуюся на перервах, або іноді у надані учнем 10 хвилин відпочинку з учнями різних класів з приводу прочитаних ними книжок та видаю бонус. Позитивним є те, що читацький інтерес в учнів підвищився.
|
|
Цікавими для учнів є бонуси «Перехід ходу», коли задане запитання можна переадресувати будь-кому з однокласників, та «Дзвінок другу», коли за відповіддю можна звернутися по телефону. Деякі учні жартують, що раз мають право телефонувати будь-кому, то зателефонують мені.
Для вирівнювання системи бонусів введено наліпку за отриману «1». Той, хто її отримав, втрачає всі бонуси та починає свій шлях знову. Все як у грі: не виконав завдання – втратив життя.
Що може бути складним для вчителя?
Підказка:
Взагалі нагороди учні отримують за оцінки в журналі, їх видно, а на робочих зошитах я ставлю галочку на обкладинці, де не виконано домашнє завдання, це полегшує контроль. Прочитані книжки діти записують на обкладинці зошита, після отриманого бонусу я розписуюсь після запису, тому повторно його вже не використати, та й список прочитаного завжди видно.
Полегшують роботу і приносять моральне задоволення результати використання гейміфікації:
Працюємо ми, використовуючи гейміфікацію, лише третій місяць, але зацікавленість учнів та батьків очевидна. А одна із учениць про нашу систему написала навіть статтю на шкільний сайт.
Спробуйте і ви використати елементи гейміфікації на уроках!
|
|