Стаття "Формування громадянської компетентності молодших школярів в позакласній діяльності"

Формування громадянської компетентності молодших школярів в позакласній діяльності

«…займіться перспективою становлення людини- громадянина, адже дитина, якій сьогодні сім років, …через десять років, на ваших очах стане громадянином».

В. Сухомлинський

Сьогодення  – це час кардинальних змін у суспільстві. Саме зараз Україні потрібні громадяни, які зможуть самостійно приймати нестандартні рішення, розв’язувати різноманітні проблеми; громадяни, у яких добре розвинене критичне мислення, які вміють творчо працювати.

Сучасна початкова школа не може залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються в Україні. Результати навчання учня Нової української школи визначають на основі компетентнісного підходу до навчання, тобто базуються на основних ключових компетентностях нового Державного стандарту початкової освіти. За роки навчання у початковій школі разом із предметною підготовкою учні мають оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний розвиток і формуються на міжпредметній основі. Важливе місце у структурі компетентностей молодших школярів займає громадянська компетентність. Саме вона, як ключова, має міждисциплінарний характер і спрямована на соціалізацію особистості, набуття навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил.

Основними громадянськими компетентностями є:

• розуміння власної громадянської (державної), національної та культурної ідентичності, повага до інших культур та етносів;
• здатність берегти українські традиції та духовні цінності, володіти відповідними знаннями, вміннями та навичками, спроможність реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства;
• розуміння значення національної пам’яті та її впливу на суспільно-політичні процеси;
• знання європейських цінностей, зокрема принципів демократії, та здатність застосовувати їх у повсякденному житті;
• знання та розуміння державного устрою, державного управління у всіх сферах суспільного життя на всеукраїнському та місцевому рівні;
• знання механізмів участі у суспільному, суспільно-політичному та державному житті та вміння їх застосовувати разом з прийняттям рішень на всеукраїнському та місцевому рівні;
• відповідальне ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільно-політичному житті;
• здатність формувати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
• здатність критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
• здатність до соціальної комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання  проблем спільнот різного рівня, зокрема шляхом волонтерської діяльності. [3]

Сучасними українськими педагогами О. Пометун та І. Тараненко проаналізовано концепції і тенденції громадянського виховання. Ними схвалено загальноєвропейське бачення громадянськості та виділено шляхи її формування. Педагогічні основи громадянського виховання в сучасних умовах розроблені в дослідженнях І. Беха, Н. Бібік, М. Боришевського, В. Кременя та ін. Проблему громадянської компетентності школярів розкрито у методичному посібнику В. Доміної «Формування громадянської компетентності молодших школярів у контексті національно-патріотичного виховання», де представлено теоретичні засади формування громадянської компетентності та запропоновано розробки уроків і позакласних заходів [2].

Громадянське виховання в початковій школі має на меті формувати у дітей знання і уявлення про українське суспільство, рідний край, розкрити на доступному рівні особливості взаємодії людей у родині, в колективі, суспільстві, виховати в них позитивне особистісне ставлення до цінностей і символів Української держави; виховати гуманну, соціально - активну, відповідальну особистість.

Саме початкова школа є фундаментом, на якому базується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, в подальшому визначає успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку.

Виховати в учня громадянську компетентність означає сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки. Це патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, готовність трудитися для розвитку держави, захищати її, підносити міжнародний авторитет. Це повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу. Це дисциплінованість, працьовитість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію. Ці та інші якості й риси формуються в процесі засвоєння учнями духовних надбань рідного народу, цілеспрямованого національного виховання

З точки зору педагогіки громадянськість містить в собі знання, переживання й вчинки. У структурі почуття громадянськості дітей молодшого шкільного віку виділяють когнітивний, ціннісний, діяльнісний, процесуально-особистісний компоненти, котрі в реальному навчально-виховному процесі чітко взаємодіють, утворюючи системну цінність [1;17]. Відповідно до структури почуття громадянськості розроблено зміст громадянської компетентності.

мал.1 Зміст громадянської компетентності учнів початкової школи

 Формування громадянської компетентності молодших школярів  забезпечується як змістом навчальних дисциплін початкової школи, так і шляхом застосування різноманітних навчальних технологій.

 Надзвичайно широкі можливості для формування громадянської компетентності містить позакласна робота з використанням різних видів діяльності:

• Ігрова діяльність;
• Пізнавальна діяльність;
• Проблемно-ціннісне спілкування;
• Художня творчість;
• Спортивно-оздоровча діяльність;
• Туристично-краєзнавча діяльність;
• Трудова (виробнича) діяльність;
• Розважальна діяльність.

За участю у позакласних заходах учні не обмежені жорсткими рамками правил. Позакласна робота спонукає школярів брати участь в ухваленні рішень, підвищує їхню ініціативу, яка при цьому є не примусовою. Саме позакласній діяльності належить провідна роль у формуванні і розвитку соціальної та громадянської компетентності в силу того, що вона служить підвищенню активності учня як суб’єкта навчання; дає можливість творчої співпраці між педагогами, учнями та батьками; створює обстановку, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання; орієнтує діяльність учнів на успіх; передбачає варіативність форм організації освітнього процесу, засобів і умов діяльності; відображає загальнолюдські цінності. Позакласна діяльність організовується для того, щоб задовольнити потреби учнів в змістовному дозвіллі, їх участі у суспільно-корисній діяльності та самоврядуванні.

У залежності від мети та обставин я, як вчитель, можу використовувати: роз’яснення; розповіді, колективні та індивідуальні бесіди; аналіз життєвих ситуацій, обговорення з учнями літературних, літературно-публіцистичних творів, газетних статей і повідомлень з відповідною правовою оцінкою того, що трапилось; читання художніх творів; вікторини; конкурси; створення спеціальних педагогічних ситуацій, екскурсії; включення дітей у процес вибору органів самоврядування (наприклад, вибору президента класу, чергових, відповідальних за певні напрямки життєдіяльності колективу); ділові ігри (правовий тренінг), запрошення працівників органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів з відповідними виступами на правову тематику тощо.

Для того, щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім’ї, школі міцно засвоїли історію розвитку своєї держави, духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.

В. Сухомлинський підкреслював, що Батьківщина розпочинається з любові до батьків, до своєї родини. Саме тому велику частину заходів проводжу на тему родини і сім’ї. Вже стали традиційними такі: конкурс «Родинне дерево», «Чарівна Україночка», свято для мам і бабусь «Подаруй матусі свято», квести «Із бабусиної скрині», «Моя країна - Україна», «Історія вулиць рідного міста»; майстер-класи від батьків – «Виготовляємо писанку», «Лялька-мотанка» та ін..

Однією з важливих складових громадянського виховання підростаючого покоління є підготовка різноманітних подій і свят патріотичної тематики. Для учнів молодших класів свято - це, «в першу чергу, розвиток інтересу до пізнання, формування соціально-активної здорової особистості, реалізація таланту, інтересів, розвиток творчості дітей, самоствердження. Участь учнів у святкових заходах надає можливість розкрити свій творчий хист та вчить спілкуванню. («Мова наша калинова», «Козацькому роду нема переводу»)

   Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукових понять і закономірностей, є могутнім джерелом знань і чудовим засобом виховання.

Тому краєзнавство є основою для формування громадянської компетентності учня, і дозволяє школяреві співвіднести своє життя з життям своїх земляків, а через них - з життям свого народу, країни. Участь школярів в краєзнавчій діяльності, їх знайомство з минулим, сьогоденням малої батьківщини, пробуджує почуття причетності до долі свого народу, породжує відчуття подяки до старшого покоління. Одним із напрямків краєзнавчих заходів є відвідування музеїв (Черкаський обласний краєзнавчий музей, Черкаський Художній Музей, Музей історії Корсунь-Шевченківської битви та ін.)  для вивчення матеріальних і духовних цінностей рідного краю.

Велике значення у формуванні громадянської компетентності дітей молодшого шкільного віку відіграють екскурсії. Учні знайомляться з пам’ятними місцями, краще пізнають культурну спадщину. A це в свою чергу виховує у дітей почуття гордості за свою країну. Починати варто з пізнання свого рідного міста: пішохідна екскурсія «Знайомтесь – наші Черкаси», в Долину троянд «Земля квітучої краси»; а потім «Чигирин – колиска козацтва», «Чарівна Софіївка» та ін..  Скориставшись можливостями мережі Інтернет, учні 3-4 класів можуть підготувати та презентувати віртуальну екскурсію до віддалених цікавих місць або музеїв. А також школярі можуть об’єднатися у групи та створити кілька туристичних маршрутів «рідними місцями» та розробити тексти для звукового супроводу екскурсій. Після завершення роботи діти проводять подорожі для своїх однокласників чи менших учнів. Виконуючи такі творчі завдання, діти зможуть поглибити знання про рідний край та його цікавинки, навчаться планувати роботу та розподіляти обов’язки. Крім того, учні зможуть отримати корисні навички взаємодії як зі своїми однокласниками, так і з відвідувачами екскурсій.

У позакласній роботі доцільним буде організовувати проекти, проводити акції милосердя: «Поділись своїм теплом», «Серце до серця» (волонтерська допомога дітям сиротам та дітям з малозабезпечених родин, багатодітних сімей); акції турботи: «Ветерани поруч з нами»; акція «Повертайтеся живими», яка супроводжувалась виготовленням подарунків та листівок для бійців АТО.

Любов до природи, піклування  про охорону, збереження та примноження її багатств – один із напрямків громадянського виховання підростаючого покоління. Готовність до праці на благо рідної землі учні мали змогу проявити себе в проектах «Біла берізка під моїм вікном», під час якого учні висадили та доглядали за деревами і кущами на шкільному подвір’ї. У проекті «Допоможем птахам взимку» виготовили і розвісили на шкільному подвір’ї годівнички для птахів із використаних пакетів для молочних продуктів, пластикових пляшок, фанери.

Позакласна робота має великі можливості для розвитку в молодших школярів здатності до прояву людських почуттів: співпереживання до ближніх, любові до своєї Батьківщини тощо. Різноманітність її форм, тісний зв’язок з життям сприяють формуванню моральних якостей, викликають прагнення наслідувати позитивний приклад і негативно ставитись до поганих вчинків, формують майбутнього громадянина-патріота.

Участь в позакласній  діяльності сприяє більш різнобічному розкриттю індивідуальних здібностей дитини, які не завжди вдається розгледіти на уроці, розвитку у дітей інтересу до різних видів діяльності, вмінню самостійно організувати свій вільний час. Кожен вид позакласної діяльності: творчої, пізнавальної, спортивної, трудової, ігрової - збагачує досвід колективної взаємодії школярів в певному аспекті, що в своїй сукупності дає великий виховний ефект.

Список літератури

1. Басюк Н.А. «Людина і світ» з методикою викладання у початковій школі: Навчально-методичний посібник. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім..І. Франка, 2010. – 96с.
2. Доміна В. В. Формування громадянської компетентності молодших школярів у контексті національно-патріотичного виховання: [методичний посібник] / В.В. Доміна. – Хмельницький: ХГПА, 2014. – 132 с.
3.  Концепція розвитку громадянської освіти в Україні 03.10.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-%D1%80?lang=ru (дата звернення 10.10.2019)
4. Формування громадянської компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у відповідно до вимог нових державних освітніх стандартів / Укладач Н.М. Степанова. – Черкаси: Видавництво Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, 2014. – 44 с.