ШКОЛА — ЦЕ МАЙСТЕРНЯ, ДЕ ФОРМУЄТЬСЯ ДУМКА ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ, ТРЕБА МІЦНО ТРИМАТИ ЇЇ В РУКАХ, ЯКЩО НЕ ХОЧЕШ ВИПУСТИТИ З РУК МАЙБУТНЄ. АНРІ БАРБЮС |
Гнучкість навчання - трансформаційний підхід в освіті. Ця динамічна модель пропонує гнучкі навчальні рішення, пропагує ітеративний прогрес.
Проєктна технологія - це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві
та складні питання, отримують потрібні знання та
Термінологія навички.
Брейнстормінг – (від англ. Brainstorming) «мозковий штурм» є ефективним методом генерування нових ідей або пошуку рішень для певної проблеми.
Скафолдинг - це стратегія створення умов для підвищення успішності кожного учня. Для цього дитина має вчитися у «зоні найближчого розвитку», тобто робити те, що їй цікаво, але поки що неможливо опанувати без підтримки.
1. Зміст та особливості гнучкого навчання в закладах загальної середньої освіти.
2. Застосування гнучкого навчання в освітньому процесі.
3. Скафолдинг: як працює ефективна стратегія підтримки учнів.
4. Освітній брейнстормінг «Майбутнє гнучкого навчання:
генеруємо ідеї разом».
Гнучке навчання – це інноваційний освітній підхід, який наголошує на гнучкості, орієнтованості на учня та адаптивності, на відміну від традиційних методів навчання, які часто є більш жорстокими та орієнтованими на вчителя. Воно фокусується на ітеративних процесах навчання, персоналізованих траєкторіях навчання та активній, спільній взаємодії, адаптуючись до потреб і темпу кожного учня.
Ключові елементи гнучкого навчання
Адаптивний дизайн навчальної програми.
Навчальна програма розроблена таким чином, щоб бути гнучкою, дозволяючи вносити в неї зміни на основі зворотного зв’язку з учнями та вимог, що змінюються.
Ітеративні навчальні цикли.
Навчання структуроване на короткі, керовані цикли, що сприяє постійному вдосконаленню та негайному застосуванню знань.
Навчальне середовище для співпраці.
Заохочення співпраці між учнями та викладачами сприяє спільному навчанню та покращує навички вирішення проблем.
Ключові елементи гнучкого навчання
Розширення можливостей учнів.
Учням надається автономія та заохочується брати активну участь у навчанні, що сприяє розвитку навичок самоспрямованого навчання.
Рефлексивна практика.
Регулярна рефлексія та зворотній зв’язок є невід’ємною частиною, що дозволяє учням зрозуміти процес їхнього гнучкого навчання, а викладачам – адаптувати свої стратегії викладання.
![]() |
Міжнародний центр освіти ARMA вирізняє головні
ознаки гнучких методів навчання:
![]() |
Ознаки гнучкого навчання
Підвищення зацікавленості. Залучаючи учнів до процесу прийняття рішень та адаптуючи контент до їхніх інтересів, гнучке навчання значно підвищує зацікавленість.
Покращена адаптивність та стійкість. Гнучке навчання, з його акцентом на швидкість реагування, розвиває в учнях стійкість – навички, які мають вирішальне значення в сучасному світі, що постійно змінюється.
Індивідуальний навчальний досвід. Цей підхід дозволяє створювати персоналізовані навчальні траєкторії, враховуючи
індивідуальні сильні та слабкі сторони, а також стилі навчання, тим самим максимізуючи ефективність навчання.
Безперервний розвиток навичок. Гнучке навчання сприяє культурі вдосконалення та навчання впродовж усього життя, заохочуючи учнів до постійного набуття та оновлення своїх навичок.
Дочоговартобутиготовому вчителюприорганізації гнучкогонавчання?
![]() |
![]() |
Застосування гнучких методів навчання в освітньому процесі
Структуровані та неструктуровані обговорення.
Реверсивнемислення.
Створення мап командних ідей.
Будуванняномінальнихгруповихвідносин.
Онлайн-штурми:чати,форуми,листуванняу соцмережах.
|
|
Групові методи:
використання сесійних залів (Zoom)
v робота в парах (парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи);
v робота в трійках (найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок);
v робота в малих групах (розподіл ролей: «спікер» – керівник групи, «секретар», «посередник», «доповідач»).
Мозаїка. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.
Мікрофон. Здобувачі освіти швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».
Метод дилеми. Здобувачі освіти обговорюють певну дилему.
Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору.
Чат-сесія «питання-відповідь». Відразу ж після оголошення теми заняття, але перед початком стандартної лекції, дайте завдання учням написати по одному питанню на цю тему в чаті. Після цього дайте відповіді на ті питання, що задали учні.
Групові дискусії. Учасники обговорюють проблему, знаходячись у різних групах, що мають різне бачення проблеми. У кожній із таких груп учні презентують свої ідеї та висловлюють думки. Підтримуйте обговорення між учнями із різних груп. Кожен учень повинен дізнатися про погляди та аргументи інших.
Аналіз реальних проблем. Методики навчання включають також аналіз кейсів з реальними проблемами, проте сам процес не повинен складатися тільки із кейсів. Головне — зробити акцент на тому, як вирішувати реальні проблеми, що потребують реальних дій.
На думку дослідників (Barron & Darling-Hammond, 2008; Thomas, 2000), навчання на основі проєкту передбачає, що:
• учні застосовують знання танавичкидлявирішення проблемуреальномусвіті;
• підвищується рівень відповідальності здобувачів освіти за виконанийобсягроботи;
• вчителівиконуютьролі фасилітаторів дослідження та проводятьрефлексію;
• учніпрацюютьвпарахабогрупах.
В англомовних освітніх медіа та літературі цим терміном називають процес, при якому здобувачіосвіти вирішують завдання за підтримки вчителя або більш досвідченоїлюдини.
Теорію скафолдингу в навчанні вперше сформували у 1976 році американські психологи Джером Брунер, Девід Вуд та Гейс Росс у колективній роботі «Роль тьюторингу у вирішенні завдань».
Автори акцентували увагу на постулаті, що процес скафолдингу полягає у контролюванні дорослим тих елементів завдання, які спочатку виходять за межі можливостей учня,
відповідно такий спосіб дозволяє йому сконцентруватися лише на тих складових, які йому під силу опанувати.
У процесі роботи над завданням учні мають поступово засвоювати нові знання Завдання повинне мати чітку мету, до та навички, тож допомога вчителя має якої і йтимуть учні. Вони мають
зменшуватися. Але якщо учні роблять розуміти, чого від них очікують. щось не дуже правильно, важливо допомогти та вказати напрямок.
Процес виконання завдання
Здобувачі освіти має бути структурованим таким Завданняскладниммаєдля бути самостійноїдостатньо мають сприймати чином, аби підштовхувати дітей роботи, водночас учні мають вчителя як до правильного рішення. без проблем впоратися із помічника. Водночас важливо зацікавити ним за допомогою вчителя.
та мотивувати їх.
Якою може бути підтримка педагога в умовах скафолдингу?
Вербальна - може бути не лише прямою (заохочення) «Ти молодець, так швидко сьогодні написав, пригадав», «Ти так швидко сьогодні впорався з виконанням завдання», а й непрямою, не адресною: «Увесь клас скоро впорається», «Це не так складно, як здається».
Невербальна - підтримка через міміку (рухи м’язів обличчя, наприклад,підморгування, вираз здивування та показ позитивних емоцій), жести(схвалення, підбадьорювання), вказівки, рухи тіла (доброзичливість).
Фізична підтримка – скажімо, можна писати, малювати, обводити контури фігури або букви, вирізати чи конструювати щось з дитиною разом «рука в руці».
Моделювання – демонстрація виконання завдання. Цей вид педагогічної підтримки полягає у спільному дослідженні та демонстрації об’єктів, функцій,процесів або явищ за допомогою їх спрощеної імітації. Наприклад, застосування для пояснення інформації про явища природи, сутність якогось поняття або розв’язання завдання макету, іграшки, моделі. Це може бути глобус у вигляді пазлів, що розбираються і є демонстрацією частин пластів земної кори; або знаходження на глобусі різних країн;іграшки та макети транспорту, фотографії з демонструванням етапів або станів явища природи тощо.
Якою може бути підтримка педагога в умовах скафолдингу?
Диференціація матеріалів, наприклад, коли всі аналізують певні поняття та створюють таблиці, дитині з ООП можна доручити замальовувати картинку на основі отриманого досвіду. Також, за потреби, важливо дати варіанти подання матеріалу (словесно, візуально, піктограмами). Візуалізація. Цей вид педагогічної підтримки полягає у застосуванні візуальних стимулів – картинок, піктограм, символів, письмових підказок, що сприяють ефективному засвоєнню та відтворенню інформації та формуванню нормативної поведінки. Прикладом можуть бути: візуалізація розкладу уроків,правил поведінки, правил дорожнього руху, правил написання та формул для розв’язання задач. У випадку інтелектуальних труднощів візуалізація допомагає генералізувати поняття у процесі конкретно-наочного мислення (наприклад,завдання співвідносити зображення та предмет).
Маніпуляція символами – розташування об’єктів у певному порядку:умовних понять, процесів, явищ.
Інструкція – створення інструкції для відображення логічної послідовності виконання завдань, технологічної картки тощо.
Опора на розвинуті когнітивні процеси (увага, пам’ять, мислення тощо),оскільки засвоїти знання - більше не головна мета, важливіше виробити навички у дитини з особливими потребами користуватися ними.
Єдина пересторога – підтримка повинна бути згасаючою, щоб дитина не звикала до постійної підтримки, а намагалася все більше бути самостійною.
Краще збереження знань. Беручи участь в активному, експериментальному навчанні та частому зворотному зв’язку, учні, як правило, ефективніше запам’ятовують інформацію.
Навички співпраці та комунікації. Завдяки своїй спільній природі цей підхід покращує навички роботи в команді та комунікації, готуючи учнів до спільної роботи в реальному середовищі.
Гнучке навчання відповідає ключовим принципам педагогічної психології, зокрема конструктивізму, який наголошує на активному, спільному та змістовному навчанні.
qАналітичне мислення.
qКомплексневирішенняпроблеми.
qКритичнемислення.
qЗдатністьдопостійногонавчання.
qОригінальністьта креативність.
Успіхів та натхнення, шановні колеги!
З повагою
Олена ШЕПЕЛЕНКО
ВИКОРИСТАНІ ТА РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА
• Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи /редкол. К.: МОН, 2016. 38 с. URL: https://base.kristti.com.ua/?p=1129340
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти». URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-organi-a957
• Соціальне партнерство в інклюзивній освіті: акмеологічні засади, сучасні реалії //Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції (25квітня 2019 р.). – Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019. – 156 с.
• Сучасні тенденції розвитку науки й освіти в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів : збірник тез доповідей за матеріалами VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 13-14 травня 2021 р., Мукачево / Ред.кол. : Т.Д.Щербан (гол.ред.) та ін. –Мукачево : Вид-во МДУ, 2021. – 572 с.
• Instructional Methods, Strategies and Technologies to Meet the Needs of All
Learners.URL:https://www.researchgate.net/publication/324529565_Three_Concepts_Reflecting_ the_Reality_of_Child_Development_Ability_to_learn_Zone_of_Proximal_Develo
• Катерина Скрипка. Гнучкі методи навчання. Скафолдинг: надаємо підтримку учням щодо подолання освітніх втрат. Електронний ресурс (презентація).