Година активного спілкування «Гроші в нашому житті»

Оніщенко Ірина Валентинівна, учитель  початкових класів, методист міського методичного кабінету Управління освіти Бахмутської міської ради Донецької області, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

Мета: розширити знання дітей про те, що таке гроші і як їх отримують та використовують; ознайомити учнів із історією виникнення  товарообміну, перших грошей; поглибити знання дітей про те, що за гроші купуються товари та послуги; дати уявленні про купюру та монету; формувати компетентність спілкування державною мовою, математичну грамотність соціальну і громадянську компетентності, підприємливість; виховувати доброту, взаємоповагу. 

Обладнання: кошик, долоньки із завданням для привітання, надрукований текст довідничка «Як народжуються гроші», табличка для розміщення на стіні слів, шаблони карток, аркуші балого паперу, кольорові олівці чи фломастери.

Форма проведення: година активного спілкування з елементами тренінгу

Хід заняття:

Привітання

•         Вітаю вас, любі діти. Запрошую всіх вас у коло, для виконання вправи-привітання «Чарівний кошик».

Інструкція:

Учитель тримає кошик із паперовими долоньками, на зворотній стороні яких написане завдання: що робити учасникові під час привітання. Учні по черзі обирають долоньку, читають завдання та виконують його. Усі інші діти повторюють.

 Зразки завдань:

- виконати реверанс;

- високо підстрибнути тричі;

- обійняти учасника;

- привітатися спинами;

 - легенько торкнутися кінчиками носа;

- підморгнути;

- посміхнутися;

 - привітати певною мелодією;

 - привітати, уявно даруючи подарунок тощо.

Учитель:

•      Любі друзі! Сьогодні ми поговоримо про гроші, саме цю тему для нашого спілкування підказав хлопчик Сергійко, учень 1-го класу нашої школи. У нього досить цікава історія. Послухайте його.

Сергійко:

•      Кожного ранку мама дає мені гроші на смачні сніданки, а разом із татом ми купуємо дитячий журнал «Пізнайко». І завжди у батьків у гаманцях є гроші. Ось би мені такий чарівний гаманець, як у них! Я купив би собі велику кількість іграшкових літачків! Це ж так цікаво спостерігати, як вони літають!

Учитель:

•      Діти, як ви гадаєте, чи справді у батьків Сергійка чарівний гаманець?
•      Чи можете ви пояснити Сергійкові звідки батьки беруть гроші?
•      Так, вони їх зароблять. Батьки працюють, отримуючи зарплатню. Саме тому вони можуть придбати для вас корисні речі, іграшки та багато іншого.
•      Хто ще отримує гроші? (варіанти відповідей дітей)
•      Гроші можна отримати не лише на роботі.
•      Дідусь та  бабуся отримують пенсію  - ці гроші держава виплачує тим, хто вже багато попрацював.
•      Студенти, які добре навчаються, отримують спеціальну грошову винагороду - стипендію.
•      Родина, у якій народилася дитинка, також має від держави допомогу - соціальні виплати, щоб купити все необхідне для маляти.
•      Скажіть, а які гроші у батьків ви бачили? (паперові та монетки)
•      Чи знаєте ви звідки вони портапляють до дорослих?
•      Пропоную звернутися до довіднчка «Як народжуються гроші».

Робота в групах. Читання тексту довідничка «Як народжуються гроші»

Алгоритм роботи:

1. Об’єднання в 2 групи (за номіналом грошових купюр).
2. Читання та обговорення частини тексту в групах.
3. Обмін інформацією.

Частина 1

Паперові купюри друкують, а монети карбують на секретних підприємствах. В Україні це фабрика банкнотного паперу в Житомирській області та Банкнотно-монетний двір у Києві. Спеціальний папір для купюр виготовляють з бавовни, наносять на нього водяні знаки, вживлюють захисну стрічку. Потім на друкарських верстатах додають тиснення, зображення видимими та невидимими фарбами і розрізають великі аркуші на окремі купюри.

Частина 2

У  Київській Русі ще за часів Володимира Великого, тобто майже 1100 років тому, почали карбувати золоті та срібні монети — златники й срібляники. На таких монетах обов’язково зображували князя, а з іншого боку — княжий герб, тризуб. Ці гроші згодом стали називати гривнями. Тож наші сучасні гривні мають довгу історію!

Хвилинка для роздумів. Робота в парах.

• Обчисліть задачу   часів князя Володимира.

Віл коштує 1 гривню, кінь — 2, а лоша — півгривні. Скільки гривень слід узяти з княжої скарбниці, якщо потрібно купити чотирьох лошат, шість волів і двох коней?

Відгадування загадки

•         Що ходить по світу без ніг і без торби? (монетка)
•         Пропоную прочитати «Казку про монетку» (використовується стратегія керованого читання)
•         Як ви гадаєте про що піде мова?
•         Щось буде відбуватися із монеткою?
•         Увага, читаємо першу частину казки.

Казка про монетку

Частина 1

Жила-була маленька кругла залізяка, яку звали Копієчка. Вона народилася на великому заводі, на якому також з’явилося багато інших залізних кружечків. Всі вони були зроблені з металу і називалися монетки.

“Цікаво, а для чого ми потрібні?” – запитала Копієчка своїх маленьких блискучих металевих друзів, підійшовши до них.

• Я чула, нас будуть використовувати люди, – відповіла одна монетка.
• Я чула, ми будемо жити в маленькій сумочці, – сказала інша.

І ось одного разу Копієчка прокинулася і здивувалася, опинившись на новому місці. Вона виявилася з іншими монетками різних розмірів усередині маленької сумочки.

Вчитель:

• Як ви вважаєте  для чого потрібні монетки? (монети потрібно для того щоб купувати іграшки, одяг, взуття, купувати їжу, оплачувати різні послуги).
• Як ви гадаєте, що буде далі?

Частина 2

- Де я? – запитала Копієчка.

- Ти в гаманці, – відповіла монетка по сусідству.

- Що ми тут робимо?

 - Ми чекаємо, коли нас витратять, щоб купити які-небудь речі, – відповіла інша монетка.

- Нас використовують, щоб купувати речі?

- Так. Ми ж гроші!

• Монетки і паперові  банкноти – це гроші. Люди міняють нас на речі.

Перш ніж Копієчка встигла що-небудь відповісти, рука відкрила гаманець і взяла її.

Вчитель:

• Де опинилася Копійка?
• Кого вона зустріла в гаманці?
• Як називаються монети і паперові банкноти?
• Для чого вони потрібні?
• Як ви гадаєте, що буде далі з нашою героїнею?
• Продовжимо читати.

Частина 3

Вона побачила, як літній чоловік подивився на неї і простягнув продавцеві.

•    Ось. Дайте-но мені апельсин! – попросив дідусь.
•    Будь ласка, –  відповів продавець. Він взяв копієчку і дав чоловікові апельсин.
•    Ух-ти! Завдяки мені цей дідусь купив апельсин, – з радістю подумала Копієчка. `Пізніше копієчку передавали з рук в руки і обмінювали на морозиво, м’ячик або оплачували нею мийку машини. Копієчка багато чого побачила. Вона була щаслива, що люди міняють її на різні речі, і що завдяки їй люди можуть отримати те, що хочуть.

Вчитель:

•      Що трапилося з нашою монетою?
•      Чи зраділа монетка, що допомогла дідусеві?
•      Чому Копієчка була щасливою?
•      Чи справдилися ваші очікування?

Читання вірша Л.Яковенко «Гроші - це товар»

   - Послухайте вірш Л.Яковенко «Гроші - це товар», у якому розповідається як виникли гроші.
Колись товар міняли на товар:
На рибу - сир; на ягоди - тканину;
На східні спеції - сальце й узвар –

Купці везли усе на чужину.
Та що ж робити тому продавцю,
Що має сир, а риба не потрібна?
Бо хоче курочку придбати він оцю

Або ж каблучку для дружину срібну.
А той, що з куркою, той сиру не бажав,
Сидів із нею на базарній площі,
За курку сорочину б він придбав...
Отак і народились гроші.
Бо гроші - це такий собі товар,
Що поміняти можна в будь-якій країні

На рибу, сир, ковбаску і узвар,
На книжку і на стрічку синю...
Так повелося в кожній стороні:
Без грошей ні продати, ні купити,
Та добре й вам відомо, і мені,
Що цей товар потрібно заробити!

•    Як виникли гроші?
•    Яким чином люди раніше могли купити товар? (обміняти один предмет чи продукт на інший)
•    Чи знаєте ви як називається такий обмін?
•    Це бартер - прямий обмін одних товарів на інші.
•    Розмістимо це слово на стіні слів.

Практична робота. Створення власної  картки

•    Отже, спочатку обмінювалися товаром, здійснювали бартер. Потім виникли гроші. За речі та продукти почали розраховуватися грошовими купюрами.
•      Чи спостерігали ви, як розплачуються дорослі за продукти в магазині. -    
•      Чи завжди вони користуються грошима?
•         Так, дорослі у сучасному світі розраховуються картками, на які їм зараховують зарплатню. Це дуже зручно.
•    Пропоную вам створити власну картку, домалювавши запропонований макет Також напишіть на ній своє ім’я та прізвище.

Бесіда:

•    Ви вже знаєте, гроші треба заробити. Які ще способи отримання грошей ви знаєте?
•    Чи заробляли ви колись гроші? Як?
•    Ким ви мрієте стати у майбутньому?
•    Що має гарно вміти цей фахівець?
•    Які риси характеру йому потрібні? А чи є такі риси у вас? 
•    Яким фахівцем треба бути, щоб отримувати гарну зарплатню?
•    Як ви вважаєте, хто отримує більшу зарплатню - початківець, спеціаліст, професіонал, майстер? Поясніть свою думку.
•    Що треба робити, аби стати майстром своєї справи?
•    Іноді люди отримують гроші, вигравши їх у лотереї.

Творче завдання «Намалюй подарунок»

-  Уявіть, що ви виграли мільйон гривень. Щоб ви придбали для вашої родини? Намалюйте.

Підсумок

• Про що ми сьогодні говорили?
• Для чого потрібні гроші?
• Якими способами можна розрахуватися в магазині?

Рефлексія. Вправа «Скажи одним реченням».

Дітям пропонується набір фраз, які вони повинні доповнити:

• Сьогодні я дізнався ...
• Було цікаво…
• Я виконував завдання ...
• Я зрозумів, що…
• Тепер я можу ...
• Я відчув, що ...
• Я навчився…
• У мене вийшло …
• Я зміг…
• Я спробую…
• Мене здивувало ...
• Мені захотілось…

• Дякую за роботу!

Список використаних джерел:

1. Загадки про гроші [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kazkar.info/ua/zagadki_pro_grosh/ - Назва з екрана. – (Дата звернення 08.12.2018)

1.   Заняття з економіки. Казка про монетку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://abetkaland.in.ua/zanyattya-z-ekonomiky-tema-kazka-pro-monetku/ - Назва з екрана. – (Дата звернення 06.12.2018)

2.   Сценарій тренінгу "Діти та гроші» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnz24.org.ua/post/426 - Назва з екрана. – (Дата звернення 03.01.2019)

3.   Школа економіки. У державній скарбниці  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://jmil.com.ua/2018-7/economika  - Назва з екрана. – (Дата звернення 06.12.2018)