ГОДИНА МУЖНОСТІ
НАШ ДУХ НЕ ЗЛАМАТИ, СВОБОДУ НЕ ВБИТИ!
ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ
21 листопада 2024
Презентація 1 Слайд 1,2
Мета: пригадати події, які відбувалися в країні і на Майдані Незалежності у 2013 році; розширити знання студентів про революцію Гідності та Свободи; виховувати патріотизм та гідність; формувати розуміння єдності та цілісності України, почуття особистої відповідальності за долю держави, бажання стати гідними громадянами України; вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні.
Слайд 3, 4, 5, 6, 7,8,9,10,11, 12
Слісаренко Т. Є на світі багато чудових країн,
А мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Кушнір П. Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
Слісаренко Т. На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
Кушнір П. В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна
І чути співочі дівчат голоси,–
Пісенна моя Україна.
Слісаренко Т. Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Кушнір П. Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Слісаренко Т. Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське.
Кушнір П. На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи.
Відео-пісня «Україно» (3 хв)
Слісаренко Т. Україна – це наша рідна земля, це наша територія. Україна – країна Гідності, країна Свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це були надзвичайно важкі хвилини, години, дні. Це іспит для України, коли наш народ продемонстрував свою гідність, своє прагнення до свободи.
Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,
Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,
Прості люди безстрашно опліч устали,
Проти звірства і хамства влади повстали.
Кушнір П. Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії, в ході яких ми втрачаємо наших захисників та мирних жителів.
Слісаренко Т. Указом Президента України від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада. Увага на екран
Відео про гідність (5хв)
Кушнір П. Всім тим, хто в боротьбі за кращу долю України віддав своє життя, не дожив до сьогоднішнього дня – присвячується!
Слісаренко Т. Славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, своє життя – присвячується!
Вірш «Я – Україна» декламує Влада Суліменко
Суліменко В. Я - Україна. Простори безмежні
Правого берегу, лівобережні.
Гордих синів я з любов’ю зростила -
Лиш вберегти не змогла. Відпустила
В небо морозне, як гідності чин,
Крізь чорну прірву палаючих шин.
В попільну сутінь, свинцем нашпиговану
Живими з убитими вщент пошматовану...
Йшли, ледь прикрившись фанерним щитом,
Найкращі , найвірні, найсвітлі чолом,
Серце чиє запалало відвагою,
Між побратимів під скорбними стягами...
В небо січневе зграями сканули
Душі героїв. Злетіли... Й - розтанули.
Я – Україна. Свята я i грiшна.
Влітку спекотна, зимою - заснiжена.
Хлібні лани і дивнії гори,
Синєє небо, синєє море…
Ніким не покорена, і незбагненна -
Жовта я сонцем, блакитна я небом.
Синами своїми й доньками прекрасна
Я чорно-багряна стаю, як нещасна.
Багряна від крові і чорна від горя -
Чорно-червоний колір в героя...
Презентація 2. Слайд 1
Коваленко А. Переглянемо сторінки нашої історії
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Слайд 6
Кушнір П. Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.
Слісаренко Т. Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан.
Кушнір П. Ми бачимо гідність у волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження, відвойовування миру.
Слісаренко Т. Та не бачили ми гідності у тих, хто роздягав людину на морозі, викрадали людей з лікарень, вивозили у ліс і катували. Немає гідності у тих, хто вбиває людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою і носять на собі символіку країни, в якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти.
Кушнір П. Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців.
Слісаренко Т. Події, які відбулися на Майдані в столиці нашої рідної України надзвичайно важкий іспит для України. Вони були початком, поштовхом до дій по всій території держави. Це час, коли український народ продемонстрував свою європейськість, гідність і прагнення до свободи.
Вірш «Майдан» декламує Вікторія Матійко
Слайд 7.
Матійко В. О! Скільки люду… Весь Майдан вирує,
Людським емоціям — ні краю, ні кінця.
Народ піднявся, силу й правду чує,
Немає лиш гвинтівки й топірця.
Він ще по-людськи правди вимагає,
По доброму, без кровопролиття.
Бо добре жити кожен право має
І йти щасливо в світле майбуття.
Народ почути треба й поважати,
І поступати так, як він велить.
Щоб потім ні за чим не жалкувати,
Відчути серцем історичну мить.
Щоб зберегти людей і Україну,
І повести до світлої мети.
А не вести усіх нас до загину,
З народом завжди треба в ногу йти.
Слайд 8
Слісаренко Т. Акції на підтримку євроінтеграції в Києві розпочалися 21 листопада 2013 року після того, як стало відомо, що уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Документ планувалося підписати на саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію назвали «Євромайданом». На Майдан прийшли студенти, журналісти, опозиційні політичні лідери, громадські активісти. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Вони пікетували Адміністрацію Президента, а потім, повернувшись на Майдан, вирішили лишитися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення про заборону встановлення навісів, наметів, кіосків, під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року. З’явилася інформація, що у цей день почалися протести і в інших містах України. Ввечері 22 листопада уже відбувся мітинг, у якому взяло участь близько 3–5 тис. людей.
Слайд 9
Кушнір П. Країна жила звичним життям. Тоді люди вийшли на Майдан на мирну акцію, протестуючи проти рішення уряду. Ніхто і подумати не міг, чим все це закінчиться. Люди не планували ніяких збройних сутичок, а лише відстоювали свої права.
Слайд 10, 11
Слісаренко Т. Ніч проти 30 листопада виявилася дуже кривавою. Українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану. За допомогою сили та б’ючи кийками та ногами людей, використовуючи вибухові пакети, їм вдалося витіснити мітингувальників із площі. Внаслідок розгону було травмовано декілька десятків протестувальників. Частина людей, що втікла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі. Застосування сили проти людей, які вийшли на мирний протест, викликало хвилю обурення і тоді вже люди в більшій кількості вийшли на Майдани по всій Україні відстоювати своє право на право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.
Кушнір П. Потім – масові протести 1 грудня, які закінчилися летальними наслідками на Майдані. Людські тіла, покалічені часто до невпізнання, покалічені душі та серця. А далі - Майдан залитий кров’ю, палаючі шини, барикади…
Слайд 12,13,14
Слісаренко Т. Тоді сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності. Вони вимагали покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади. Вся Україна була шокована побиттям мирних студентів, які хотіли відстояти свої основоположні права і свободу людини. С кожним днем зростала підтримка мирних протестів. Звістка про страшні події, що відбулися на Майдані 22 січня облетіла весь світ.
Кушнір П. Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»
Відео-пісня «Небесну Сотню, Господи, прийми» (4 хв)
Слайд 15
Ярмоленко В. Першою жертвою став палкий патріот України, 20-річний вірменин, Сергій Нігоян. Він народився та проживав у селі Березнуватівці Солонянського району Дніпропетровської області. Був єдиною дитиною в сім’ї. Батько та мати — вірмени. Родина Сергія, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі, переїхала жити в Дніпропетровську область з прикордонного з Азербайджаном села Навур. Сергія у селі поважали, він був спокійним, працьовитим і справедливим. Сергій любив Україну, любив творчість Т.Г. Шевченка. Він загинув від поранення близько шостої години ранку під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Він був застрелений, в той час, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом».
Слайд 16
Лисенко В. 22 січня 2014 року жертвами стали ще декілька осіб.
Вербицький Юрій Тарасович, викрадений невідомими з Олександрівської лікарні разом з активістом Ігорем Луценко загинув вранці 21 січня 2014 року. Зі слідами тортур його тіло було знайдено 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області. За свідченнями його друга Романа, при упізнанні було очевидно, що ноги перебиті — виднілися кістки, вся спина була синя, обличчя розбите, ребра випирали з правого боку зі шкіри, бо певне були поламані. Офіційною причиною смерті визнано лікарями лікарні — переохолодження.
Слайд 17
Марченко П. Жизневський Михайло Михайлович. Громадянин Білорусі, виїхав з Білорусі через політичні проблеми. В Україні був бійцем націоналістичної організації «УНА-УНСО». Останнім часом жив і працював у Києві та в Білій Церкві. Загинув під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею.
Вірш «А сотню вже зустріли небеса» декламує Анастасія Устюжаніна
Слайд 19
Устюжаніна А. А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
І з кров ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін —
Спереду--сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій ,
І вчитель літній--сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла..
Відеоролик «Небесна Сотня»-пісня «Мамо не плач» (2 хв)
Слайд 20,21,22
Кушнір П. Рани майдану ще не загоїлися, а Небесна сотня поповнилася новими ангелами. Душі загиблих у зоні АТО, душі військових та мирних людей, ні в чому не винних дітей, які загинули і гинуть сьогодні зірками спалахували на небі. І сьогодні Україна продовжує оплакувати своїх героїв. Неможливо повірити у те, що син не повернеться додому і матері чекають своїх синів, не вірять у їх загибель і божеволіють від болю.
Кушнір П. За одним повір’ям, в тілах лелек оселяються душі померлих.
Пам’ятаймо, що Герої Україні потрібні всюди — «як на небі, так і на землі». Хай їхні лелеки ніколи не відлітають у вирій. Герої не вмирають! Вони завжди будуть в наших серцях.
Пісня «Лелека» виконує Діана Васечко (3 хв)
Слайд 23
Слісаренко Т. Ще п’ять років тому, переглядаючи хроніки подій з Чечні, Осетії, Єгипту, ми і уявити не могли, навіть у кошмарних снах не марилось, що у гарячу точку перетвориться наша країна. Ми жили у бідній, але мирній країні з низьким рівнем життя населення і високим рівнем корупції. А сьогодні повсякденними термінами стали: АТО, «Град», мобілізація, БТР, сепаратист, зелені чоловічки, смерть, терорист, рашисти, бавовна, байрактар, джавелін…
Слайд 24,25
Кушнір П. Рідна наша Україно, наша Батьківщино, тебе зламати не можна. Як птах фенікс ти відроджується із попелу, стаєш міцнішою, сильнішою. Сьогодні у нас сильна армія. Ми пишаємося нашими захисниками.
Слайд 26,27
Кушнір П. Я дякую, солдате, за життя,
Що я живу без куль над головою.
За те, що маю я надію в майбуття,
І я думками завжди там з тобою.
Я дякую, солдате, і за те
Що маю те, чого немає в тебе.
Домівку теплу, сонечко ясне,
Блакитне, мирне українське небо.
Тобі, солдате, я завдячую життям.
Настане мир, ви цього дочекайтесь!
Одного лиш ми просимо усі:
«Додому, рідні, ви живими повертайтесь!»
Відео «Повертайся живим» (4 хв)
Вірш «Воїнам» декламує Вероніка Сиромятнікова
Сиромятнікова В. Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців….
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Країну від зла захищають.
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар і війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!
Слісаренко Т. Сьогодні ми згадаємо усіх Героїв Майдану, воїнів-захисників, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Оголошується хвилина мовчання. «Пливе кача» (4 хв)
Слайд 28, 29, 30
Кушнір П. А знаєте, війна колись закінчиться
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса,
Слісаренко Т. А знаєте, війна колись закінчиться
І тільки спогади залишаться в серцях,
Благаю Боже, збережи мою країну,
Молюсь до Тебе, збережи усім життя
Кушнір П. Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
Нехай ніхто не половинить,
Твоїх земель не розтина,
Бо ти єдина, Україно,
Бо ти на всіх у нас одна.
Одна від Заходу й до Сходу
Володарка земель і вод –
Бо не поділиться народ.
Відео-пісня «Моє ім’я – Україна» (3 хв)
Куратор Любіть свою неньку Україну, осяяну сонцем, омиту кров’ю наших бійців. Адже, Україна заплатила високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи. Ми і сьогодні платимо цю високу ціну. Минуть роки…Відлетять у вічність… Та ніколи не згасне пам’ять про героїв, які загинули за гідність і свободу нашої держави.Ви частинка народу. І вам всім творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети.
Молюся за Тебе моя Україно,
за кожного батька, за кожного сина,
за кожною матір, за кожну дитину
я Бога прошу – збережи Україну!
Страшною порою не дай їм загинуть!
Хай наші молитви до Бога полинуть!
Нехай Він злобу у серцях наших спинить!
Молюсь, щоб людина почула людину,
щоб син пожалів батька іншого сина,
щоб мирною знову стала країна –
я Бога прошу – збережи Україну!
1