Година пам’яті: Чорнобиль з пам’яті не стерти.

КЗ «Балтський педагогічний коледж» Одеської області

Підготувала:  бібліотекар

Мазур Катерина Сергіївна

Година пам’яті: Чорнобиль з пам’яті не стерти.

Мета: розширити знання студентів  про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС; вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички; виховувати любов до рідного краю, природи.

Обладнання: відео, презентація, книжкова виставка.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Ведучий 1: Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Ведучий 2:

Іван Драч

ЧОРНОБИЛЮ

Ти життя моє перечорнобилив,

Заорав ти мою рідню.

Своїм чорним горбатим шнобелем —

Я виорююсь день по дню.

ІІ. Основна частина.

Ведучий 1: Чорнобиль – невеличке українське містечко, що потопає в зелені вишень та яблунь

15 березня 1966 року – прийнято рішення Міністерством енерге-тики і електрифікації про установлення пунктом будівництва АЕС с. Копачі Чорнобильського району Київської області.

Січень 1970 року – забито перший кілочок на місці майбутнього головного корпусу АЕС.

22 січня 1978 року, 18 година 15 хвилин. Перший енергоблок Чорнобильської АЕС виробив перший мільярд кіловатгодин елект-роенергії.

 Ведучий 2: 21 листопада 1978 року – енергопуск другого блока.

 3 листопада 1981 року – енергопуск третього блока.

21 листопада 1983 року – енергопуск четвертого блока.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хвилини над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум’я.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=h32nR7vdE1s

Ведучий 1: Герої Чорнобиля відомі всьому світу. їхніми іменами названі вулиці, про них написані книжки.

У важких умовах вдалося загасити пожежу, попереди¬ти її розповсюдження на інші енергоблоки... Суворий і екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспо¬ртники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Хвилина мовчання

Ведучий 2: Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь — знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих

днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, вона спричинила трагічні наслідки. Чорнобильське лихо... Радіація...

Радіонукліди... Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=h32nR7vdE1s

Ведучий 1:  Вірш Валентина Кундель присвячений пам’яті жертв чорнобильської трагедії

Студент: ГІРКИЙ СПОМИН

Чорний біль…,гострий страх

Посідає душу мою.

Очі бачили пекло, жах.

Молодь гинула в бою.

Красень – лейтенант став на  ґанку,

Прикриваючи собою нас.

Він розумів: не побачить світанку,

Прийшов його останній час.

Але воїн вирішив: він захищає рідню.

Одягнув скафандр, взяв в  руки помпу –

І пішов на вогонь, як на броню.

Серце жадало спочинку,

Палахкотіло в грудях,

Але відчував: він – Бог,-

І доля мільйонів – в його руках.

Спопеліли серця героїв.

Кров запеклася вмить.

Що ж ти, синку, накоїв?-

Старенька мати тремтить.

Світ їй в очах потемнів,

Гіркий полин отруїв душу.

«Мамо, прости,- відповів. -

Але я – воїн! Я мушу!»

Мушу  іти до кінця безоглядно, сміло.

Мушу віддати життя за првеє діло.

Бо позаду – Вітчизна, її охороняю.

Буде сонце  сіять, горіти - любов.

Так буде! Я знаю…

Ведучий 2: Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Сюди повертаються рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закритим об'єктом, іноземним туристам дозволено фотографувати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип'ять, околиці рудого лісу.

Щоб бути здоровим, треба знати елементарні радіаційно-гігієнічні навички і використовувати їх у повсякденному житті.

Ведучий 1:

Правила поводження у забрудненому середовищі

1. Найперше і найголовніше правило — дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі.

2. Неприпустимо їсти немиті овочі та фрукти. Адже вони дозрівають біля дороги, де пил може вміщувати радіоактивні частинки.

3. Не можна брати до рота зірвану травинку, билинку, смоктати бурульку.

4. Всю обробку їжі треба робити ретельніше: гарно мити у проточній воді, зливати, виварювати і т. ін.

5. Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання пилу з меблів, підвіконня, зміна взуття.

6. Особиста гігієна: ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після вулиці, полоскати рот і горло перед їдою, часто мити голову, приймати душ, дбати про чистоту одягу.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=DBGRsyUTLXA

Студент:

Валентина Кундель

ЖИТИ ТРЕБА

Радіація не зникає вмить.-

На це піде не одне століття.

Вона й досі нам душу гнітить.

Для всіх живих вона – страхіття.

Як луна, прокотилась біда

І відгукнулась по всіх усюдах.

Але біда не ходить одна,

Хоча надія й жевріла в людях.

Надія на те, що не допустить Бог,

(якщо цього не зробили люди)

Щоб реактор знову занеміг,

Щоб біль розтинав йому груди.

Бо квилить, стогне земля,

Напоєна гірким трунком:

Чи вкриється зелом вона,

Чи зарясніє барвінком?

Ти прости нас, зранене поле,

Що кукіль і волошки ти родиш.

Ти прости, усамітнене море,

Що дітей до себе не водиш.

Але ж сили треба зібрати,

Міцно ноги на землі тримать .

Бо Земля – наша спільна мати

І вона навчилась пробачать.

Жити треба, бо життя – прекрасне,

І подібне воно до зірок:

Пломеніє – а потім згасне,

Та не зупиняйся – зроби ще крок…

ІІІ. Заключна частина

Ведучий 2: Ніколи не забувайте тих людей, які пожертвували своїм житіям заради

нашого блага... Шануйте їхню пам'ять!

Хай стане мир міцніший у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження набат,

Його уроків людство не забуде!