Година спілкування- "Прощавай 4 клас"

Про матеріал
Навчання у 4 класі ми закінчили останнім уроком, на якому були присутні батьки та вчителі. Урок проходив у формі телепередачі "2+2 і + Світлана Іванівна". Діти пригадували всі 4 роки навчання.
Перегляд файлу

Дорогі мами, тата, дідусі й бабусі!

Ми сьогодні зустрілись в тіснім нашім крузі

На радісне свято – веселе, чудове,-

Ваші діти закінчили початкову школу!

     Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве   сонце,   співають   пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. Час   летить   невблаганно   і змінює   все,   що   нас   оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство   наших   дітей.   Однак сьогоднішній день проводить невидиму   межу   між   дитинством   і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників. Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.

Мелодія

Хлопці посадили дівчат і вернулися на місця.

Звучить музика. Хлопці повернені спиною до класу.

Одягають очки і повертаються.

  1. Панове, невже у нас останній урок?
  2. Так, сер, 4 роки - це не жарти.
  3. А пам’ятаєте, які бої ми витримували з Світланою Іванівною? Мені її жаль.
  4. Так, сер, і не кажіть,  є що пригадати. А пам’ятаєте, який бал у нас був на Новий рік?
  5. А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли з дитячого садка, нічого не вміли.
  6. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.
  7. А може і не сім, подивимося, що вирішить міністр освіти.
  8. Тим паче все попереду.
  9. А от я довго не міг навчитися вимовляти букву « р», а тепер запросто – « риба».
  10.                    А я так довго плакав за дитячим садком.
  11.                    А тепер?
  12.                    А тепер довго буде плакати за початковою школою.
  13.                    А яка у вас, сер, заповітна мрія?
  14.                    Я, панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.
  15.                    А я буду закрійником.
  16.                    Що будеш відкривати і закривати двері?
  17.                    Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.
  18.                    А я хочу стати солістом.
  19.                    Невже, сер, ви співаєте, як Басков?
  20.                    Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як « Балтімор» чи « Верес». Батьки будуть вирощувати овочі, а я їх консервуватиму.
  21.                    Я вам чесно скажу :

життя в школі нашій чудове,

яскраве і дуже цікаве.

І мрію я давно,

про життя таке зняти кіно.

  1.                    Всі -  Кіно?
  2.                    А що, панове, цікава ідея. А чи можна?

Вчитель:  А чому б і ні. Тож запрошуємо вас на телеканал 

«2 Х 2 + Світлана Іванівна»

Ви дивитися прямий ефір. Включені всі радіо і телестанції світу. І головні герої сьогоднішньої передачі - випускники початкової школи Бузовицького НВК.  Прослухайте, будь ласка, святкову програму на 29 травня.

  • о 10:30 -  пропонуємо вашій увазі передачу 

               «Маленькі, гарненькі першоклашки»

  • о 10:45 - передача «Знову разом»
  • о 11:00 - ви зможете переглянути гумористичну програму «Єралаш»
  • о 11:15 - на нашому каналі передача «Все це було, було, було...»,                    

               спогади минулих часів.

  • о 11:30 - «Ключовий момент».
  • о 11:50 - А щоб дізнатися як стати успішною людиною перегляньте програму «Формула успіху»
  • А зараз в прямому ефірі прогноз погоди.
  • Мелодія «Погода»
  • Вед.1:  Доброго дня, шановні телеглядачі
  • Вед.2:  Розповімо вам про погоду на сьогодні, 29 травня, п’ятницю.
  • Вед.1:  Чудовий весняний день! Сонце ваших посмішок світить яскраво.

Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів.

  • Вед.2: Можливі громові розкоти сміху з поривами оплесків і рідкісний поперемінний дощ із сліз радості і печалі.
  • Вед.1: Температура повітря зігріває серця, піднімає настрій, а легкий вітерець розганяє хмари смутку і дозволяє насолоджуватися життям.
  • Вед.2: Ми і спонсор нашого випуску - компанія «Батько» - бажає вам приємного перегляду.
  • Вед. 1: З вами в студії були Світлана  Ковальчук
  • Вед.2: Богдан Накай
  • Разом:   Не переключайте.

Вчитель: Дивіться далі, на нашому телеканалі

  • Мелодія
  • Вед.1: Здрастуйте, дорогі наші прихильники
  • Вед.2: Запрошуємо вас на передачу

                «Маленькі, гарненькі   першоклашки»

  • Вед.1: Ведуть передачу Гарюк Ірина
  • Вед.2: та Беніцький Олексій

Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми випускники,

Але колись ішли до школи в  

перший клас.

 

Давайте пригадаємо разом,

Як вперше на лінійці всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

 

У наших  дівчаток були

Бантики пишні

Губки – наче спілі вишні,

І портфелики в руках,

і цікавість у очах.

 

Хлопчики наші – усі швиденькі,

І рухливі, і меткі,

Вони були такі маленькі.

А от виросли які!


 

  • Вед.1: Наш кореспондент – Штефанко Владислава взяла інтерв’ю у першокласників 2011 року. Прямий ефір
  • Пригадайте, чи важко вам було в 1 класі?

Перший клас, перший наш клас!

Скільки справ зустріло нас,

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

 

  • А писати вам подобалося?

А письмо – це справжні муки,

Від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки

В ляльки гратись, у машинки.

Та коли ж? Весь час веди

Знаки, літери, склади!

 

  • Зошити, мабуть охайні були, ну просто -  картинки

В зошита задерлись вуха,

Ніби й він уважно слуха.

Потім крейдою писали -

Форми білі-білі стали!

 

Ну, а час вже не чекає,

Швидко якось пролітає,

Ось уже й весні кінець.

Що ж, хто вчився – молодець!


  • Вед.2: Дякуємо кореспонденту, будьте на зв’язку.
  • Вед.1:

В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання?»

 

  • Вед.2: До нас у студію ми запросили Світлану Іванівну, яка розповість про перші уроки у школі.

/розповідь, зошити/

 

Сидів він на віконечку,

Як маленьке сонечко.

Від діда з бабусею утік,

Побіг у ліс і раптом зник.

/«Колобок»/

Вчитель: Діти, скажіть, будь ласка, а про що вам нагадує цей казковий герой?     

  • Вед.1: Дякуємо Світлані Іванівні за спогади. Бажаємо здоров’я, радості, великих успіхів.
  • Вед.2: Пропонуємо переглянути фотомонтаж. Увага на екран.
  • Вед.1: Щиро дякуємо всім за активну співпрацю і на цьому прощаємось з вами до 5 класу.

Танець «Губки бантиком» - відео

Звучить мелодія. Виходить Вадим з табличкою

«Промайнув рік»

Вчитель:  Дорогі телеглядачі! Продовжує роботу наш телеканал

Всі: «2х2+ Світлана Іванівна»

  • Мелодія

Вед.1: Доброго дня!

Вед.2: Запрошуємо на передачу «Знову разом».

Вед.1: ЇЇ ведуть Гордій Данило

Вед.2: та Боднар Наталя. Ось настав 2012- 2013 навчальний рік - 2 клас

Вед.1: Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

Вед.2: Про навчання у другому класі інформацію підготували наші журналісти

/виходять діти/


Другий клас–пішла таблиця,

І ночами стала сниться.

Ми її вчимо, вчимо,

На уроках – «мовчимо».

 

Різні дії як насіли –

Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання –

жарти, мінімум старання,


 

А от множити, ділити –

Годі браття, й говорити!

Ми трудились, що є сили,

Цінне все, чого нас вчили

Всю програму вже пройшли,

Другу висоту взяли.


Перегляд фото. Перегляд відео

Вед.1: Телеканал «2х2+ Світлана Іванівна» запрошує вас на передачу

          «Єрелаш»

  • Єрелаш музика

Вед.2:

Дівчата і хлоп’ята, а також мами з татами!
Веселії історії ми раді розказати вам.
 

Нам дуже –дуже хочеться
Підняти настрій ваш.
Вед.1: Отож, смішні історії! Дивіться "Єралаш"

Сценка «Як підказувати на уроках»

Хлопчик 1:
Біля дошки, так буває, ми не завжди молодці. 
З голови там вилітають всі думки, як горобці. 
Тільки знав, і все — забувся. 
 

Вчитель:  Скільки буде п'ять по п'ять? 
 

Хлопчик 1:

В клас шепочемо тихенько: 
Друзі, треба підказать! 
Вчитель також має вуха, і оте благання слуха. 
Підведеться зі стільця й скаже. 


Вчитель. Тихо! Ні слівця! 
 

Хлопчик 1:
І мовчить Вадим й Сашко, Олексій та Ірка...
Зараз, зараз вдарить грім! 
Зараз буде двійка! 
 

Хлопчик 2:

Я вам всім допоможу, що робити, розкажу. 
З математики урок, вийшли ви до дошки: «Скільки буде п'ять по п'ять?» 
Ну... забулись трошки.
Тільки глянули у клас — і підказка вже у вас! 
Як? У тому весь секрет (ми ж бо не тетері), 
І секрет отой простий, ну простий — як двері! 
От, приміром, як «один» — цифру підказати. Тут не треба шепотіти, треба, друзі, чхати! Чхнули так: — Апчхи! Апчхи! — І усе в ажурі! 
Й біля дошки не стоїть приятель в зажурі. 
 

Хлопчик1:

«Два» — то інший вже сигнал, треба кашлянути, 
«Три» — посмикати за ніс, «п'ять» — щоку надути.
«Шість» — показуйте язик, ширший за лопату, 
А на 7 — обидва вуха треба розім'яти. 
8 — стисніть свій кулак, 
9 — так... охоче позіхніть і потягніться. 
«Нуль» — заплющіть очі.
А учитель і не знає, що усе те означає. 
Правда, раз система ця підвела свого творця. 

Хлопчик 2:
...Біля дошки я стою і у клас моргаю: 
— Друзі, любі, підкажіть! Тут Ростик чхає. 
Я на дошці й написав швидко одиницю, бо сигнал «апчхи!» — «один». 
Все як і годиться.

Та закашляв  Адріан. (Я аж розгубився: 
А якщо Ростик - друг раптом помилився ?) 
Витираю я «один» і малюю «двійку». 
В нас Адріан — хорошист! Вірю Адріану. 
А Ростик знов: «Апчхи!» 
(Двійку витираю. Бо Ростик — вірний друг! Я Ростика знаю!) 
Адріан: «Кахи! Кахи!» — кашляє сердито. 
(Знать, Ростик вже не друг — порося невмите).
А Ростик знов: «Апчхи!» (Ні, таки друзяка!
Адріан-хорошист — превелика бяка!)
Адріан: «Кахи! Кахи!» — ну кого тут слухать?
Вже стою і не пишу, лиш розвісив вуха.
 

Хлопчик 1:
Тут учитель підійшов і сказав тихенько:
 

Вчитель.
«Вам сьогодні я «апчхи!» ставлю здоровеньке.
Хоча можна і «кахи!» вам поставить, друже,
Бо Адріан та Ростик простудились дуже.
Глянь, он Даник там сидить , в нього синій вже язик. То і є підказка». 

Тож нагороджуйте наших учасників оплесками.

Вед.2: Просимо розсмішити присутніх Ковальчук Світлану та Штефанко Владу.

Однина і множина

Вчитель: Яке завдання у нас було?

Уч.1:

Позначити число в іменниках «штани» і «весна».

Чи однина, чи множина

Вчитель: То ти вже виконала чи ще ні?

Учень:

Весна, це ясно в одиниці.

А ось штани це щось не те.

Завдання дуже не просте.

Вчитель:

А чим же поясни  мені оці штани такі складні.

У чому складність? Поясни?

Учень:

У чому складність?

Бо «штани» до половини – однина. А трохи нижче множина.

 

Вед.1: Вітайте оплесками Накай Богдана та В’ячеслава

Сценка «Богданчик думає»

Батько розгорнув щоденник і запитує:

- Богданчик, а чому це мене викликають до школи?

- Не знаю.

- А ти хіба не читав, що вчителька тут написала?

- То ж тобі написала…

- Ну тоді слухай. Тут написано: "Ваш син неуважний на уроках". Ти, мабуть, пустуєш у школі?

- Ні.

- Слухаєш, що пояснює вчителька?

- Слухаю.

- А сам, мабуть, думаєш про щось інше?

- Та ні, думаю про урок.

- Про урок?

- Ага. Коли ж він закінчиться.

 

Вед.2 Шановні глядачі для вас виступатимуть Фуштей Адріан та Швець Валентин.

Сценка «Побожна вчителька»

- У нас вчителька дуже побожна.

- Чому ти так вирішив?

- Я відповідаю біля дошки, а вона вигукує: «Боже мій! Боже мій!»

 

Вед. 1: Наша передача підійшла до кінця. Дякуємо за увагу.

Танець «__________» - відео

Звучить мелодія. Виходить Вадим з табличкою

«Промайнув рік»  /2013-2014  3 клас/

  • Мелодія   Вед.1: Доброго дня дорогі телеглядачі. В прямому ефірі програма «Все це було, було, було...», спогади минулих часів.

Вед.2: Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі:

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.

Не задачі – просто мрія:

Розбери тут – яка дія!

Вед.1: Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.

 

Вед.2: Уроки всі свої учили

Із групою, і вдома.

А часом вчили на перервах –

Усім ця річ відома.

 

Вед. 1: Шановне панство, пригадайте скоромовки, які ви вчили у початковій школі.

Вед. 2: Ми зараз батькам екзамен влаштуємо.

Іспит для батьків.

1. Як називається універсальний шкільний предмет, який крім прямого призначення може замінити парасольку, м'яч, подушку, стільчик і ще багато чого іншого?     / Портфель /

2. Цим словом можна назвати і вчителя, і учня, і міліціонера, і лікаря.       / Черговий /

3. Найулюбленіше слово будь-якого учня. / Канікули /

4. Як називається розпорядник шкільного життя, якому підпорядковується сам директор. /Дзвінок /

5. В руки її не візьмеш, але чим меншу принесеш зі школи, тим більше дістанеться тобі вдома. /Оцінка /

6. Буває товстий і тонкий... Буває науковий, дитячий, класний... Його любить носити вчитель /Журнал... /

7. Заклад, куди приймають неписьменних. / Школа /

8. Буває проста, буває складна, а інколи непосильна для всієї родини. /Задача/

9. Бувають усні, бувають письмові. Якщо їх не виконати, можна отримати двійку. Батьки іноді їх перевіряють. /Домашні завдання. /

Вчитель: Молодці наші мами, тата і бабусі, вони гідно впоралися з іспитом і переходять в 5 клас.

Вед. 1: Цікаві моменти третьокласників дивіться на екрані

Відеоролик «Третій клас»

Вчитель:

Швидко промайнув цей час,

Нас чекав четвертий клас.

Казка, вірш, оповідання,

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

Ще й корисне щось покаже.

  • Мелодія Ключовий момент

Вед.1: І ми продовжуємо нашу зустріч. Спасибі, що не перейшли на інший канал, залишайтеся з нами.

Вед.2: В ефірі програма «Ключовий момент». І ми її ведучі_________

Вед.1: Редакція програми отримала незвичайного листа від батьків випускників  початкової школи. З дозволу авторів ми зачитаємо фрагмент з нього.

Вед.2: “Шановна передача “Ключовий момент”! Ми змушені звернутися до вас за допомогою. Просимо допомогти зустрітися з нашими дітьми. В останній рік вони забули про рідний дім. На першому місці у них було навчання в школі, на другому -  підготовка до ДПА. Дорога редакціє, будь-ласка, дайте таку можливість побачитися з дітьми».

Вед.1: Сьогодні в нашій студії присутні автори цього листа – батьки четвертокласників. Привітаємо їх

Вед.2: Що ж, шановні батьки, ми виконуємо ваше прохання. Зустрічайте своїх дорослих дітей!

 

А зараз мені дуже хочеться звернутися до наших шановних батьків. Це без них не було б в нашому класі всіх тих веселих свят, це без них не відбулися б цікаві екскурсії.

Бо без батьків чого ми в світі варті, 
Без маминої ласки і тепла, 
без батьківської строгості і жарту, 
і без свого родинного тепла.


Ви ж нас, як пташенят в гнізді, зростили, 
Давали дітям раду, як могли, 
І в наших душах сонце засвітили, 
І крила для польоту нам дали.

Чотири роки нас водили вранці, 
Несли портфелі наші й ранці, 
Із вами ми уроки вчили, 
І малювали, і ліпили.

Писали з нами твори вдома, 
І як встигали, невідомо, 
При цьому готувати їсти, 
Білизну прать, місити тісто.

Вести домашнії турботи, 
ходити на свою роботу, 
і залишитися на диво 
красивими і молодими!

Вчитель.

Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога. Бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб їхні серця були спокійні за вас!

 

Ключовий момент настає для вчителів _________________, які протягом багатьох років вдихали “життя і рух” в своїх дружніх щирих учнів, були Сонцем для їхнього Всесвіту.

 

Заходять учні 11 класу, вручають медалі.

 

 

Вчитель: Увага на екран.В ефірі програма “Без коментарів”.

 

Ну, ось і фільм у нас готовий,

Здається, вийшов він чудовий.

Як ви жили в початковій школі

із фільму ми дізналися,

Бажаю, щоб в старшій такими ж залишалися.

 

1

 

docx
Додано
22 березня 2019
Переглядів
798
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку