Дорогі мами, тата, дідусі й бабусі!
Ми сьогодні зустрілись в тіснім нашім крузі
На радісне свято – веселе, чудове,-
Ваші діти закінчили початкову школу!
Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників. Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.
Мелодія
Хлопці посадили дівчат і вернулися на місця.
Звучить музика. Хлопці повернені спиною до класу.
Одягають очки і повертаються.
життя в школі нашій чудове,
яскраве і дуже цікаве.
І мрію я давно,
про життя таке зняти кіно.
Вчитель: А чому б і ні. Тож запрошуємо вас на телеканал
«2 Х 2 + Світлана Іванівна»
Ви дивитися прямий ефір. Включені всі радіо і телестанції світу. І головні герої сьогоднішньої передачі - випускники початкової школи Бузовицького НВК. Прослухайте, будь ласка, святкову програму на 29 травня.
«Маленькі, гарненькі першоклашки»
спогади минулих часів.
Настрій безхмарний. До нас рухається теплий фронт щирих і добрих слів.
Вчитель: Дивіться далі, на нашому телеканалі
«Маленькі, гарненькі першоклашки»
Ми перегорнемо листки
Життя шкільного враз,
Вже зараз ми випускники,
Але колись ішли до школи в
перший клас.
Давайте пригадаємо разом,
Як вперше на лінійці всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
У наших дівчаток були
Бантики пишні
Губки – наче спілі вишні,
І портфелики в руках,
і цікавість у очах.
Хлопчики наші – усі швиденькі,
І рухливі, і меткі,
Вони були такі маленькі.
А от виросли які!
Перший клас, перший наш клас!
Скільки справ зустріло нас,
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
А письмо – це справжні муки,
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки
В ляльки гратись, у машинки.
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!
В зошита задерлись вуха,
Ніби й він уважно слуха.
Потім крейдою писали -
Форми білі-білі стали!
Ну, а час вже не чекає,
Швидко якось пролітає,
Ось уже й весні кінець.
Що ж, хто вчився – молодець!
В той день світило сонце ясно,
Навколо так було прекрасно.
І вчителька промовила звертання:
«Ну що, розпочнемо навчання?»
/розповідь, зошити/
Сидів він на віконечку,
Як маленьке сонечко.
Від діда з бабусею утік,
Побіг у ліс і раптом зник.
/«Колобок»/
Вчитель: Діти, скажіть, будь ласка, а про що вам нагадує цей казковий герой?
Танець «Губки бантиком» - відео
Звучить мелодія. Виходить Вадим з табличкою
«Промайнув рік»
Вчитель: Дорогі телеглядачі! Продовжує роботу наш телеканал
Всі: «2х2+ Світлана Іванівна»
Вед.1: Доброго дня!
Вед.2: Запрошуємо на передачу «Знову разом».
Вед.1: ЇЇ ведуть Гордій Данило
Вед.2: та Боднар Наталя. Ось настав 2012- 2013 навчальний рік - 2 клас
Вед.1: Так поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці.
вже нас контрольні не лякали,
Ми часто чули: «Молодці!»
Вед.2: Про навчання у другому класі інформацію підготували наші журналісти
/виходять діти/
Другий клас–пішла таблиця,
І ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках – «мовчимо».
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі браття, й говорити!
Ми трудились, що є сили,
Цінне все, чого нас вчили
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли.
Перегляд фото. Перегляд відео
Вед.1: Телеканал «2х2+ Світлана Іванівна» запрошує вас на передачу
«Єрелаш»
Вед.2:
Дівчата і хлоп’ята, а також мами з татами!
Веселії історії ми раді розказати вам.
Нам дуже –дуже хочеться
Підняти настрій ваш.
Вед.1: Отож, смішні історії! Дивіться "Єралаш"
Сценка «Як підказувати на уроках»
Хлопчик 1:
Біля дошки, так буває, ми не завжди молодці.
З голови там вилітають всі думки, як горобці.
Тільки знав, і все — забувся.
Вчитель: Скільки буде п'ять по п'ять?
Хлопчик 1:
В клас шепочемо тихенько:
Друзі, треба підказать!
Вчитель також має вуха, і оте благання слуха.
Підведеться зі стільця й скаже.
Вчитель. Тихо! Ні слівця!
Хлопчик 1:
І мовчить Вадим й Сашко, Олексій та Ірка...
Зараз, зараз вдарить грім!
Зараз буде двійка!
Хлопчик 2:
Я вам всім допоможу, що робити, розкажу.
З математики урок, вийшли ви до дошки: «Скільки буде п'ять по п'ять?»
Ну... забулись трошки.
Тільки глянули у клас — і підказка вже у вас!
Як? У тому весь секрет (ми ж бо не тетері),
І секрет отой простий, ну простий — як двері!
От, приміром, як «один» — цифру підказати. Тут не треба шепотіти, треба, друзі, чхати! Чхнули так: — Апчхи! Апчхи! — І усе в ажурі!
Й біля дошки не стоїть приятель в зажурі.
Хлопчик1:
«Два» — то інший вже сигнал, треба кашлянути,
«Три» — посмикати за ніс, «п'ять» — щоку надути.
«Шість» — показуйте язик, ширший за лопату,
А на 7 — обидва вуха треба розім'яти.
8 — стисніть свій кулак,
9 — так... охоче позіхніть і потягніться.
«Нуль» — заплющіть очі.
А учитель і не знає, що усе те означає.
Правда, раз система ця підвела свого творця.
Хлопчик 2:
...Біля дошки я стою і у клас моргаю:
— Друзі, любі, підкажіть! Тут Ростик чхає.
Я на дошці й написав швидко одиницю, бо сигнал «апчхи!» — «один».
Все як і годиться.
Та закашляв Адріан. (Я аж розгубився:
А якщо Ростик - друг раптом помилився ?)
Витираю я «один» і малюю «двійку».
В нас Адріан — хорошист! Вірю Адріану.
А Ростик знов: «Апчхи!»
(Двійку витираю. Бо Ростик — вірний друг! Я Ростика знаю!)
Адріан: «Кахи! Кахи!» — кашляє сердито.
(Знать, Ростик вже не друг — порося невмите).
А Ростик знов: «Апчхи!» (Ні, таки друзяка!
Адріан-хорошист — превелика бяка!)
Адріан: «Кахи! Кахи!» — ну кого тут слухать?
Вже стою і не пишу, лиш розвісив вуха.
Хлопчик 1:
Тут учитель підійшов і сказав тихенько:
Вчитель.
«Вам сьогодні я «апчхи!» ставлю здоровеньке.
Хоча можна і «кахи!» вам поставить, друже,
Бо Адріан та Ростик простудились дуже.
Глянь, он Даник там сидить , в нього синій вже язик. То і є підказка».
Тож нагороджуйте наших учасників оплесками.
Вед.2: Просимо розсмішити присутніх Ковальчук Світлану та Штефанко Владу.
Однина і множина
Вчитель: Яке завдання у нас було?
Уч.1:
Позначити число в іменниках «штани» і «весна».
Чи однина, чи множина
Вчитель: То ти вже виконала чи ще ні?
Учень:
Весна, це ясно в одиниці.
А ось штани це щось не те.
Завдання дуже не просте.
Вчитель:
А чим же поясни мені оці штани такі складні.
У чому складність? Поясни?
Учень:
У чому складність?
Бо «штани» до половини – однина. А трохи нижче множина.
Вед.1: Вітайте оплесками Накай Богдана та В’ячеслава
Сценка «Богданчик думає»
Батько розгорнув щоденник і запитує:
- Богданчик, а чому це мене викликають до школи?
- Не знаю.
- А ти хіба не читав, що вчителька тут написала?
- То ж тобі написала…
- Ну тоді слухай. Тут написано: "Ваш син неуважний на уроках". Ти, мабуть, пустуєш у школі?
- Ні.
- Слухаєш, що пояснює вчителька?
- Слухаю.
- А сам, мабуть, думаєш про щось інше?
- Та ні, думаю про урок.
- Про урок?
- Ага. Коли ж він закінчиться.
Вед.2 Шановні глядачі для вас виступатимуть Фуштей Адріан та Швець Валентин.
Сценка «Побожна вчителька»
- У нас вчителька дуже побожна.
- Чому ти так вирішив?
- Я відповідаю біля дошки, а вона вигукує: «Боже мій! Боже мій!»
Вед. 1: Наша передача підійшла до кінця. Дякуємо за увагу.
Танець «__________» - відео
Звучить мелодія. Виходить Вадим з табличкою
«Промайнув рік» /2013-2014 3 клас/
Вед.2: Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі:
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі – просто мрія:
Розбери тут – яка дія!
Вед.1: Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово.
Диктантів купу написали.
Досвідченими трохи стали.
Вед.2: Уроки всі свої учили
Із групою, і вдома.
А часом вчили на перервах –
Усім ця річ відома.
Вед. 1: Шановне панство, пригадайте скоромовки, які ви вчили у початковій школі.
Вед. 2: Ми зараз батькам екзамен влаштуємо.
Іспит для батьків.
1. Як називається універсальний шкільний предмет, який крім прямого призначення може замінити парасольку, м'яч, подушку, стільчик і ще багато чого іншого? / Портфель /
2. Цим словом можна назвати і вчителя, і учня, і міліціонера, і лікаря. / Черговий /
3. Найулюбленіше слово будь-якого учня. / Канікули /
4. Як називається розпорядник шкільного життя, якому підпорядковується сам директор. /Дзвінок /
5. В руки її не візьмеш, але чим меншу принесеш зі школи, тим більше дістанеться тобі вдома. /Оцінка /
6. Буває товстий і тонкий... Буває науковий, дитячий, класний... Його любить носити вчитель /Журнал... /
7. Заклад, куди приймають неписьменних. / Школа /
8. Буває проста, буває складна, а інколи непосильна для всієї родини. /Задача/
9. Бувають усні, бувають письмові. Якщо їх не виконати, можна отримати двійку. Батьки іноді їх перевіряють. /Домашні завдання. /
Вчитель: Молодці наші мами, тата і бабусі, вони гідно впоралися з іспитом і переходять в 5 клас.
Вед. 1: Цікаві моменти третьокласників дивіться на екрані
Відеоролик «Третій клас»
Вчитель:
Швидко промайнув цей час,
Нас чекав четвертий клас.
Казка, вірш, оповідання,
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.
Вед.1: І ми продовжуємо нашу зустріч. Спасибі, що не перейшли на інший канал, залишайтеся з нами.
Вед.2: В ефірі програма «Ключовий момент». І ми її ведучі_________
Вед.1: Редакція програми отримала незвичайного листа від батьків випускників початкової школи. З дозволу авторів ми зачитаємо фрагмент з нього.
Вед.2: “Шановна передача “Ключовий момент”! Ми змушені звернутися до вас за допомогою. Просимо допомогти зустрітися з нашими дітьми. В останній рік вони забули про рідний дім. На першому місці у них було навчання в школі, на другому - підготовка до ДПА. Дорога редакціє, будь-ласка, дайте таку можливість побачитися з дітьми».
Вед.1: Сьогодні в нашій студії присутні автори цього листа – батьки четвертокласників. Привітаємо їх
Вед.2: Що ж, шановні батьки, ми виконуємо ваше прохання. Зустрічайте своїх дорослих дітей!
А зараз мені дуже хочеться звернутися до наших шановних батьків. Це без них не було б в нашому класі всіх тих веселих свят, це без них не відбулися б цікаві екскурсії.
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла,
без батьківської строгості і жарту,
і без свого родинного тепла.
Ви ж нас, як пташенят в гнізді, зростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали, і ліпили.
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто.
Вести домашнії турботи,
ходити на свою роботу,
і залишитися на диво
красивими і молодими!
Вчитель.
Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога. Бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб їхні серця були спокійні за вас!
Ключовий момент настає для вчителів _________________, які протягом багатьох років вдихали “життя і рух” в своїх дружніх щирих учнів, були Сонцем для їхнього Всесвіту.
Заходять учні 11 класу, вручають медалі.
Вчитель: Увага на екран.В ефірі програма “Без коментарів”.
Ну, ось і фільм у нас готовий,
Здається, вийшов він чудовий.
Як ви жили в початковій школі
із фільму ми дізналися,
Бажаю, щоб в старшій такими ж залишалися.
1