Година спілкування "Безпечний інтернет та соціальні мережі"

Про матеріал

Розробка дидактичних матеріалів до Дня безпечного інтернету на тему "Безпечний інтернет та соціальні мережі"

Перегляд файлу

Оваднівське територіальне відокремлене спеціалізоване відділення

Володимир-Волинського центру професійної освіти

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

ТА СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ

Година спілкування

Підготувала: викладач інформатики та

інформаційних технологій

Каркушевська Людмила Олександрівна

Овадне, 2023

Мета: розширити й поглибити знання про безпечний Інтернет та соціальні мережі, сприяти обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах і про шляхи їх подолання, мотивувати, поширювати цю інформацію у своєму середовищі, розвивати уважність, спостережливість, мовленнєві навики, пам’ять, виховувати любов до родини, навколишнього світу, етичне спілкування між товаришами, дорослими, молодшими друзями.

Форма проведення: година спілкування з елементами тренінгу.

Обладнання: мультимедіа, доступ до мережі Інтернет.

Хід роботи

Учись добру в мережі, шукай знання й новини,

А сайти злі, що брешуть, обходить ми повинні.

Василенко Катерина

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово

Доброго дня! Сьогодні ми поговоримо про Інтернет та безпеку в ньому. Але спочатку домовимось про декілька правил для успішної роботи:

мобільні телефони відключити;
говорити все, що думаєте;
слухати інших, поважати себе та інших;
бути активним учасником (якщо вправи виявляться для вас з якихось причин не прийнятними, попрацюйте над створенням сенкану на тему інтернету – наприкінці тренінгу ми послухаємо ваші твори.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Сприйняття нового матеріалу

День безпечного Інтернету відзначається другого дня (у вівторок), другого тижня, другого місяця (лютого) з 2004 року з метою популяризації більш безпечнішого і більш відповідального використання онлайн-технологій і мобільних телефонів, особливо серед дітей і молодих людей в усьому світі.

Запроваджений цей день у 2004 за ініціативи європейських некомерційних організацій: Європейської комісії, European SchoolNet, Insafe (European Safer Internet Network — Європейська мережа безпечного Інтернету).

В цьому році День безпечного інтернету припадає на 5 лютого. Гасло 2019 року – «Разом для найкращого інтернету». Одне з головних завдань – залучити кожного з нас до формування позитивного досвіду цифрового користування. Цього дня у більше ніж 140 країнах світу почнеться проведення різноманітних тематичних заходів, спрямованих на запобігання інтернет-загрозам. Вони будуть проводитися протягом усього Тижня безпечного інтернету.

Сьогодні ми з вами поговоримо про Інтернет та соціальні мережі, про їх переваги та існуючі небезпеки. Чи можете ви сказати, що таке Інтернет? Відповіді дітей. А що таке соціальні мережі? Відповіді дітей, допомога педагога. Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист можна відправити і отримати відповідь через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. У 2018 році кількість активних інтернет-користувачів сягнула позначки у 4 мільярди, а кількість користувачів соціальних мереж перевищує 3 мільярди.

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.

За даними дослідження, більшість людей в світі користується інтернетом з мобільних телефонів — 52% інтернет-трафіку за 2018 рік припадає саме на них. Дослідники зазначають, що 9 з 10 користувачів соцмереж використовують для цього саме мобільні пристрої.

Слайд 4

Серед соцмереж за популярністю лідирує Facebook — 2,17 мільярда активних користувачів у 2018 році. За ним слідують Youtube і Whatsapp. А кількість користувачів Instagram за останній рік збільшилась на третину.

Слайд 5

В Україні, за даними дослідження, станом на 2018 рік проживає 25,6 мільйонів інтернет-користувачів, що складає 58% всього населення. Лише 13 мільйонів з них користуються соцмережами, а мобільними телефонами для спілкування в інтернеті — 9,5 мільйонів.

На сьогоднішній день спостерігається те, що сучасна молодь часто зловживає можливостями, які відкриває світ інтернету. Замість того, щоб дивитися корисні відео та вивчати іноземні мови, вони нерідко «зависають» у соціальних мережах, грають в онлайн-ігри або користуються забороненим контентом. Але не варто думати, що така ситуація існує лише в Україні! Наразі проблема правильного та безпечного використання інтернету постала дуже гостро в усьому світі.

Як бачите тема є досить актуальною, так як приблизно три мільярди жителів Землі використовують соціальні мережі в інтернеті й щодня витрачають на них у середньому приблизно дві години. При чому значна частина цього часу не пов’язана з продуктивною працею.

Бесіда «Я та соціальні мережі»

Запропонуйте дітям проаналізувати цю інформацію. Хай вони подумають та сформулюють відповіді на запитання:

Що впливає на залучення такої кількості людей до інтернету?
Які позитивні та негативні наслідки масштабного розповсюдження Всесвітньої мережі?
Як ви гадаєте, навіщо створюються соціальні мережі?
Які ви знаєте соціальні мережі?
У чому полягає різниця між ними?
Чому, на вашу думку, соціальні мережі забирають так багато часу?
Чи можна повністю відмовитися від соціальних мереж?

Вікторина «Які небезпеки приховує активне користування соцмережами?»

Соціальні мережі можуть негативно впливати на наш фізичний стан, моральне та психологічне самопочуття. Попросіть дітей назвати проблеми, які може спричинити зловживання соцмережами. Можливі варіанти відповідей:

Для користування соцмережами ми застосовуємо різні гаджети, а їхнє неправильне використання може стати причиною погіршення якості зору.
Розвивають перфекціонізм як негативну якість характеру.
Провокують зниження самооцінки та надмірну критику своєї зовнішності.
Перетворюють прокрастинацію (відкладання справ на потім) на рису характеру.
Роблять нас конформістами.
Людина відчутно втрачає здатність швидко приймати рішення та оцінювати ситуацію.

Повідомлення про Інтернет-загрози

Слово вчителя. Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.

1. Віруси. Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Основними джерелами вірусів є:

- диск або флешка, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

- комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

- жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

- вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:

- зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

- помилки під час завантаження операційної системи;

- неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

- незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

2. Кібер-хуліганство. Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, форуми та чати.

Кібер-грумінг. Цей термін розкриває суть ще одного різновиду кібер- хуліганства – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах. Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину.

Як варіант, виділяють ще один вид кібер-грумінгу – наполегливе чіпляння в мережі із сексуальними пропозиціями, розмови на теми сексу, насильства та (або) виготовлення, розповсюдження і використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (у більшості випадків – сексуального).

3. Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.

4. Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних Інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач в Інтернеті;

- особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

- Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

- перелік файлів, які завантажує користувач на свій комп’ютер;

- інформацію, необхідну для доступу до Інтернету: номер з’єднання модему телефонної лінії, ID та інше. Інтернет-зловмисники можуть використовувати шпигунське програмне забезпечення, аби одночасно встановити контроль над великою кількістю комп’ютерів та використовувати їх у якості зомбі. Такі комп’ютери утворюють велику та потужну мережу, до якої можуть входити до 100 000 комп’ютерів. Ця мережа використовується шахраями для розсилання спаму, вірусів та здійснення атак на інші комп’ютери та сервери.

5. Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).

6. Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.

7. Он-лайн-хижаки. «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей, поступово вводячи у свої розмови сексуальний контекст або показуючи відверто сексуальні матеріали. Деякі «хижаки» працюють щвидше, одразу ж втягуючи дітей у розмови на сексуальну тему. Цей більш прямолінійний підхід може включати і сексуальне домагання. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.

8. Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку; номера дебетової або кредитної картки; коду валідації кредитної картки (CVC) а бо ідентифікаційного значення картки (CVV); коду соціального страхування. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення офіційного сайту банку чи установи.

9. Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові реферативні повідомлення з Інтернету та роздруковують їх. Це займає часу максимум 1 годину. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її, тому що у них відсутнє або недостатньо розвинуте критичне мислення. Якщо при підготовці рефератів недостовірна чи неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то у випадку пошуку інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я, як фізичного, так і психічного, повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти (і ми знаходили) інформацію, яка є не лише антинауковою, а й життєво небезпечною, якщо нею скористатися.

Опитування «Як розпізнати залежність?»

Роздайте дітям по аркушу паперу. Запропонуйте їм письмово відповісти на кілька запитань. Поясніть, що відповіді є повністю конфіденційними, учні не мають їх нікому показувати. Головне завдання такого міні-тестування – стимулювати роздуми дітей щодо того, наскільки їм загрожує інтернет-залежність.

Запитання до учнів:

Ви постійно перевіряєте сповіщення чи повідомлення у соціальній мережі?
Ви витрачаєте на соцмережі в середньому 2–3 години на день і помічаєте певну ізоляцію від реальності?
Вранці ви спершу перевіряєте соціальні мережі, а вже потім – піднімаєтеся і виконуєте ранкові процедури?
Ви нервуєте, панікуєте чи відчуваєте злобу, коли не можете відвідати соціальні мережі?
Чи помічали ви, що, заходячи до соціальної мережі лише для того, щоб відповісти на повідомлення, затримуєтеся там надовго?
Виконуючи роботу, не пов’язану з комп’ютером чи інтернетом, ви відчуваєте потребу бути онлайн та знати останні новини?
Ви можете оцінювати людей за тим, яка у них сторінка у соціальних мережах?
Чи помічали ви, що постійно відчуваєте брак часу?
Ви пізно лягаєте спати та скаржитеся на постійне недосипання?
Чи помічали ви, що реальне спілкування відходить на другий план у порівнянні з соціальними мережами?
Радість від реакції інших людей на ваші дописи у соцмережах значно вища, ніж від отримання високої оцінки у школі?

Якщо дитина відповіла «так» хоча б на три запитання – їй варто замислитися, адже залежність уже поряд.

Вправа «Користуємося соцмережами правильно»

Наше спільне завдання – не відмовитися від соціальних мереж, а навчитися отримувати від них максимум користі. Вони мають стати одним із механізмів нашого розвитку, а не стіною, яка заважає бачити всі барви життя.

Для учнів старшої школи стане у пригоді відео з цікавою аналітикою.

Запропонуйте дітям проаналізувати інформацію з відеоролика та назвати сильні та слабкі сторони аргументації лектора.

Нагадайте учням, що в інтернеті та соціальних мережах є багато неправдивої інформації і їм потрібно вчитися її аналізувати.. Порадьте дітям дозувати та перевіряти інформацію, яку вони отримують із соціальних мереж.

Мозковий штурм «Разом – знайдемо вихід»

Запитання до класу:

Яка найбільша загроза соціальних мереж?
Чи переможе залежність видалення акаунту з соцмереж?
Які альтернативи соціальним мережам?

V. Підсумок заняття

Повідомлення від НеВіДоМоЇ

Сьогодні, сторінка Вконтакті, Facebook чи іншої соціальної мережі сприймається чимось на кшталт свого другого Я. Але тільки на відміну від життя, цю віртуальну особистість можна редагувати за мить, чим штучно підвищити свою самовпевненість: покращити світлину в фотошопі, написати драматичні цитати «Страдая, я развлекаюсь», зробити декілька альбомів «Моя любовь», створити статус «всі навколо вівці», послати всім кому треба і не треба «привет!))))))как дела?:))))», намалювати графіті із купою сердечків та цьомиків, підняти свій рейтинг до 100000 і написати я «VIP-чік» або «Мажорчик с района» і відчувати себе найкрутішим з усіх. Останнім писком моди стали відеозвернення по типу «Вы все ничтожества, а я такая популярная, что даже не пробуйте добавляться ко мне в друзья». Адже, як правило, більшість із тих «VIP-чіків» і «Мажорчиків із району», коли виходять з мережі, виявляються, так би мовити, «сірими мишками», яких ніхто не любить і не помічає, а їхня сторінка на сайті виявляється своєрідним «самозахистом» перед високою загальною конкуренцією, яку диктує суспільство. Такі люди неприємні. Цілком зрозуміло, що сказати в очі образливе слово, збрехати і т.д., особливо тому, кого ти психологічно сприймаєш як кращого за себе - набагато важче, ніж це написати в електронному вигляді і натиснути кнопку «вийти». Отож, давайте бути вихованими і людяними! Будемо собою, без використання масок і штучно створеної популярності!

Обговорення листа. Чи розділяєте ви думку Невідомої? З чим не погоджуєтеся? Над чим раніше не замислювалися?

Не можна однозначно судити про вплив соціальних мереж на особистість підлітка. Звичайно ж, у всьому є свої мінуси і плюси. Слід лише пам'ятати, що все необхідно робити з почуттям міри, в тому числі і користуватися Інтернетом.

Але, тим не менше, я вважаю, що соціальні мережі вже стали хворобою. Важко знайти підлітка, який не був би зареєстрований в будь-якій соціальній мережі. І, що найгірше, так це те, що майже всі і залежні від цих самих мереж. Хоча вони забирають купу реального часу, за який людина могла б встигнути зробити і побачити багато всього цікавого.

Підлітки не уявляють вже своє життя без Інтернету. Самі того не помічаючи, вони змінюють реальне життя на віртуальне, тим самим завдаючи шкоди самому ж собі.

Я сама зареєстрована в соціальних мережах, і я з упевненістю можу сказати, що там «зависають» вже й тисячі дітей. Я думаю, це вже можна вважати глобальною проблемою, яка потребує негайного вирішення. Хоча це відносно. І все залежить лише від нас самих: як ми вирішимо самі прожити це життя: «реально» або «віртуально» вирішувати нам ...

Життя людини – це найдорожчий Божий дар на Землі. Будьте обережними з безпечним Інтернетом!

«ПАМ'ЯТКА ПОВЕДІНКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ»

1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ (домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи), НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ ФОТО.

2. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ. Дівчинка познайомилась в соціальній мережі з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 13 років, я шукаю друзів».

Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 13 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, переслідуючи інші цілі, і не тільки її. Дуже часто, спілкуючись в мережі уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.

3. НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА ЗУСТРІЧ З ВИПАДКОВИМ ЗНАЙОМИМ. АБО РОБИ ЦЕ В ЛЮДЯНИХ МІСЦЯХ І ЗА УЧАСТЮ БАТЬКІВ.

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ.

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРУ!

6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ, НЕ ЛАЙСЯ, БУДЬ ЧЕМНИМ.

7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ.

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ.