Година спілкування "Чи варто бути правдивим?"

Година спілкування

Чи варто бути правдивим?

Мета. Вчити дітей говорити правду, чесно признаватися у своїх провинах, робити зауваження тим, хто говорить неправду, якщо сам правдивий Розвивати мовлення дітей, вміння висловлювати власну думку, творчість дітей. Виховувати нетерпимість до будь - якого прояву зла і неправди в тому числі, дружнє ставлення до однокласників, повагу до батьків, дорослих; звернути увагу на руйнівну силу брехні.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття

Дитина жити починає,

Іде в життя, у дивний світ.

В житті – усякого буває…

Дитині ж зовсім мало літ.

А тут нелегко все кладеться,

І покарання, мабуть ждуть.

Невже брехати доведеться ?

Ну, що робити ? Як же будь ?

Міркування дітей з вживанням опорних слів «Я так думаю…», «Я вважаю …», «На мою думку … »).

(Я вважаю, що  потрібно казати  завжди  правду, тоді на душі буде легше, не буде кричати мама, тато, а навпаки мої рідні  будуть мені довіряти).

- Отже, тема заняття «Чи варто бути правдивим?»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вихователя.  

Здавна на Землі люди цінували правдиве життя – чесне, щире, відкрите, правдиве.

Не бійтесь правди, любі діти,

До світла правди чесно йдіть

Бо в світі чесним краще жити,

Тому  ви з правдою дружіть.

- Правда й брехня…, чесність, порядність і брехливість – ці поняття дуже часто супроводжують людину. Але одне з них возвеличує, а інше ганьбить її.

- Як не розгубитися, як відрізнити правду від брехні, плітки від істини, наклеп від щирості? - Щоб знати, як діяти, треба чітко розуміти сутність, значення слова.

- І допоможе нам у цьому тлумачний словник.

- Давайте знайдемо тлумачення слів "правда" і "брехня".

Правда –  це  те, що відповідає дійсності.

Брехня – це те, що не відповідає дійсності; неправда.

Правдивий – той, що говорить правду, істину.

З давніх часів правдивість, правдолюбство були в пошані у людей. Чесність оспівувалася в легендах, думах, піснях, оповідках. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати бажала йому, насамперед, ніколи в житті не розминатися з правдою.

Доберіть синоніми до слова "правдивість".

- Вимовте це слово пошепки.

- Які почуття охоплюють вас? 

Отже, правдивість, це - ... щирість, чесність, відкритість, відвертість.

- Підберіть антонім до слова правда (брехня).

 - Поясніть значення  слова  "брехня".

- Як називають людину, що говорить неправду?

- Чи такі самі почуття охоплюють, коли ми чуємо слова "брехня, плітки, наклеп, брехун, обманщик".

 - Таким чином, правдивість і брехливість – це риси людини:

правдивість – чеснота, брехливість – недолік.  

В народі кажуть: "Не обдуриш- не проживеш".

 Але на людей, які живуть за цим принципом лягає похмура тінь нечистої совісті.

 Виберіть правильну відповідь.

Яка совість у людини, що живе за принципом: «Не обдуриш – не проживеш».

а) нечиста;

б) чиста.

 - Погані вчинки мають для людей і погані наслідки.    

Правдива людина – кажуть про того, хто живе за правдою, і то найвища йому оцінка.

Слово правда утворилося за допомогою суфікса – вд - , який використовувався на позначення абстрактних понять, від слова прав з праслов’янської мови, яке мало первісне значення передній, перший, рівний, істинний. А якщо зазирнути ще більше в глибину віків, то можна побачити частину слова пра -, яка і досі зустрічається в слові прадід і вказує на давність чого – небудь.

Отже, недаремно живе прислів’я «Правда старша від нас».

 - Як ви вважаєте, чому діти, хоч і розуміють, що говорити неправду – погано,  все ж таки обманюють?

Причини

•                 боїться покарання
•                 вихваляння
•                 легковажність
•                 безділля
•                 не може сказати

 Наслідки

•                 Зневага
•                 Недовіра
•                 Презирство
•                 Насмішки
•                 небажання  дружити

- Кому потрібна правда ?

(Правда насамперед треба для самого себе ).

Правдива людина дослухається до голосу власного сумління. Коли вона робить хорошу справу, то відчуває справжнє щастя.

Щоб виховати в собі правдивість, слід намагатися уникати того, що її руйнує.

 Дослід.

- Уявіть собі, що це — ваша душа. (У чистий стакан налито води)

Вона чиста,  незаплямована ні обманом, ні нечесними вчинками. Але з вами щось трапилось, і ви одного разу сказали неправду (додаю фарби), а ланцюжок неправди потяг за собою другу неправду. (знову доливаю фарби).

- Що стало з вашою душею?

(Душа ваша помутніла, їй важко, вона страждає, болить. Ви не винесли цих душевних мук і в усьому зізнались. (вливаю   «Білизну» — засіб для відбілювання).

- Якою знову стала вода? (Чистою, прозорою)

- Чого нас може навчити цей дослід? (Людей не можна обманювати  і потрібно говорити правду, якою б вона не була.)

Гра « Дзеркало душі»

•              Візьміть люстерко. Піднесіть до серця.
•              Яку душу ти бачиш?
•              Як ти оцінюєш  свою поведінку?
•              Чи задоволений ти собою?
•              Яким би ти хотів бути?

Що треба зробити самому, щоб тебе назвали правдивою дитиною? 

ІV. Закріплення нових знань і вмінь.

1. Продовжити прислів`я.

Краще гірка правда, …

Умій вчасно сказати і …

Краще мовчати, аніж …

(Слова для довідки : … брехати; …і вчасно замовкнути; … ніж солодка брехня).

2. Гра  «Речення з помилками»

Чесність – запорука біди.

Усе краще в людині починається з брехні.

Справедлива людина завжди говорить неправду.

3. Гра «Так» чи «Ні».

Чи правдива людина, яка:

Завжди говорить правду; (Так)

Визнає свої помилки; (Так)

Говорить правду тоді, коли їй це вигідно; (Ні)

Вигадує «небилиці» для того, щоб нашкодити іншому; (Ні)

Намагається, щоб його слова і справи не розходилися. (Так)

4. Гра «Сердечко Чесності»

Розфарбуйте своє «сердечко», а поки будете розфарбовувати пригадайте  про свій чесний вчинок.

5.Гра «Продовжи речення»

Я обіцяю …

6. Ситуація «Щоб не було й зерна неправди»

Прийшла Оленка в гості до Ясі, а там вишиті рушники дуже гарні.

Хто це у вас вишиває ? – запитує.

Яся. Все сама, сама.

Оленка наступного дня приходить до Ясі, щоб разом вишивати, а її дома немає.

Мама Ясі. Так Яся ж не вишиває.

Оленка. А хто ж то все вишив?

Мама. Я і моя мама – бабуся Ясі.                   

VІІ. Підсумок заняття.

- Що нового дізналися  сьогодні на занятті?