Година спілкування для учнів 5-7 класів "ЗНАЙ ПРАВА, ВИКОНУЙ ОБОВ'ЯЗКИ, ПОВАЖАЙ ПРАВОПОРЯДОК І ЗАКОН"

ТЕМА:   ЗНАЙ ПРАВА, ВИКОНУЙ ОБОВ'ЯЗКИ, ПОВАЖАЙ        ПРАВОПОРЯДОК І ЗАКОН

Мета: закріплювати  знання учнів про права на основі Декларації прав людини, Конвенції ООН прав дитини, формувати правові знання школярів, почуття власної гідності, впевненості в собі, розвивати навички співпраці та взаємодопомоги, виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання: плакат «Конвенція прав дитини», картки.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Слово вчителя  Жили в одному місті Добро й Зло. Ходили вони одними й тими ж вулицями, зустрічалися з одними й тими ж людьми. Тільки там, де Добро пройде, квіти розпускаються, люди один одному посміхають­ся, а там де Зло — сонце хмуриться та добрі друзі сваряться. Ось, як водиться, посперечалися Добро і Зло, хто світом править, хто сильніший і головніший. Стали вони силою мірятися. Добро людей на добрі справи налаштовує, допомогу надає, настрій піднімає, одним словом, мотивує. А Зло тим часом не дрімає, капості всілякі робить, підбурює, про особисту вигоду розповідає, шукає собі в спільники лю­дей з думками чорними.

    Люди метушаться між Добром і Злом, ніяк обрати не можуть. З одного боку, потрібно про себе подбати, адже ніхто інший цього не зробить. А з іншого, заздрість і злість — погані порадники. Добро бу­дує, а Зло руйнує. Бачать люди, справа погана, зібралися вони на раду, запросили найвідоміших магів, чарівників і чаклунів. Слухають вони Добро, розквітає все в їхніх душах, спокій і радість запановує в них. Слухають Зло, зі своїми аргументами, й з’являється в душах люд­ських смута, дивляться вони на ближнього як на ворога свого. Стали думу думати головні чарівники. Прийшли вони до висновку, що Добро зі Злом треба помирити, роздати кожному мешканцю міста рівні шматочки Добра й Зла.

  З тих пір і борються між собою ці сили все­редині кожного. То одне переможе, то друге.

Ще в прадавні часи первісні люди відчували й розуміли, як добре, коли між ними панує злагода. Разом було легше боронитися від дикого звіра, чу­жинців, нападників. Лише в гурті можна було пе­режити люту зиму, добути їжу, передати молодим набутий досвід.

Певна річ, залежно від обставин життя виробля­лися різні звичаї: одні рибалили, інші полювали, ще хтось сіяв. Але поміж цих звичаїв поступово виявлялися головні. їх ще називають загальнолюд­ськими: триматися віри і традиції, шанувати батька й матір, не вбивати, не красти, не свідчити неправ­диво, не жадати чужого добра тощо. Християни ві­рують, що Бог через пророка Мойсея дав усі десять головних заповідей. Вони записані в Законі Божому.

Ви, напевно, уже чули, що закони  підказують нам усім, і дорослим, і дітям, як жити у своїй країні та з її сусідами у злагоді та мирі. У кожній державі є один головний Закон. Він на­зивається Конституцією, або Основним Законом.

ІІ. Основна частина.

Закони держави повинні захищати кожну лю­дину, її права. Останніх дуже багато.

Права людини – це забезпечені державою можливості задоволення людиною своїх життєвих потреб та інтересів.

А діти мають особливе право на піклування й допомогу держа­ви. Але, на жаль, їхні життя, здоров’я, навчання недостатньо захищені. Сьогодні у світі 250 млн дітей живуть за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань, 30 млн не можуть здобувати освіту, 5 млн щороку помирають від хвороб, поширюється торгівля ними. В Україні три чверті дітей мають хронічні захворювання. З’явився новий різно­вид — діти вулиці. Вони покидають рідні домівки. Більшість із них мають освіту три-чотири класи. Переважно це злочинці, наркомани, торгівці нарко­тиками.

Отже, людству потрібно було щось вирішити. Місію такого захисника взяла на міжнародна організація ООН, створена в 1945 з метою вирішення будь-яких конфліктів та суперечок між країнами не воєнним, а мирним шляхом переговорів.

А 1948 року держави, що  увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію  прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватися своєї релігії й багато іншого.

Декларація — документ, у якому викладено важливі правила, обов’язки для всіх людей.

Загальна декларація прав людини — важ­ливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

Саме тому в 1989 році ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція — це міжнародна уго­да. У ній держави беруть зобов’язання дотримувати­ся прав кожної дитини. І наша держава також підпи­салася під цим документом, а отже, пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

     Декларація — документ, у якому викладено важливі правила, обов’язки для всіх людей.

Конвенція — (лат. слово) — це угода, міжнародний договір із певних питань.

У даному випадку — з питань прав дитини.

Давайте пригадаємо, про які права дітей ідеться в Конвенції, на що кожен із вас має незапе­речне право!

Вірш  «Я маю право» .

Я маю право жити на землі .

Творити, дихати,учитись,

Примножувать багатства всі її .

Своєю Україною гордитись .

Боротися за неї і за честь стоять .

Безкрайнії поля її любити .

І щовесни журавликів із вірою зустріти .

На золотаве сонце в небесах .

Що щедро Україну зігріває .

На соловейка спів в гаях.

І на любов батьків безмежну і безкраю.

Розповідь про права дітей за демонстраційними матеріалами

Гра «Спіймай правило»

Повторили всі права,

Тепер у нас буде гра,

Якщо право є в законі –

Дружно плеснемо в долоні.

А якщо його нема –

буде в класі тишина.

• Усі діти мають право на любов і турботу.
• Кожна дитина має право їсти тільки чіпси і хот-доги.
• Діти, які добре ставляться до своїх батьків, повинні одержувати від них особливу увагу.
• Кожна дитина може вживати погані слова, якщо вона того захоче.
• Особлива турбота дітям біженцям.
• Діти мають право вільно висловлювати свої погляди.
• Усі діти мають право на ім’я.
• Усі діти мають право їсти руками і діставати до стелі ногами.
• Жодна дитина не повинна бути скривджена і принижена.
• Кожна дитина має право читати чужі листи, розглядати зміст чужого портфеля.
• Усі діти мають право на вільне спілкування.
• Кожна дитина має право одержувати в ліжко їжу.

Україна поряд з іншими державами поставила свій підпис під Конвенцією прав дитини цим зобов’язалась виконувати всі умови цього договору.

Звернення до уряду країни

З якими побажаннями ви хочете звернутися до уряду нашої країни?
 

( Поводьтеся з дітьми як з рівними; захищайте дітей; зробіть так, щоб у кожної дитини був свій дім; подбайте про тепло і затишок для дітей; подбайте, щоб хворих дітей лікували кращі лікарі; дайте можливість кожній дитині гратися; турбуйтеся про дітей з різними вадами; створіть умови, щоб кожна дитина жила в сім'ї; діти не повинні голодувати, - пам'ятайте про це; враховуйте, що кожна дитина повинна навчатися; забороніть жорстоке поводження з дітьми; карайте тих, хто погано поводиться з дітьми; пам'ятайте, що діти - це майбутнє миру й життя на Землі.)

   Вчитель     Дорогі діти! Поговоримо ще сьогодні про ваших друзів і ворогів. Без усякої містики скажу: вони невидимі, але цілком реальні. Одні постійно на сторожі, як Ангел-Хранитель, вони оберігають вас від усього, що заважає на шляху до здійснення вашої мети (стати справжньою людиною, особистістю), а другі, вдаючи добрих, втягують вас у безодню,  гальмують розвиток.

У невеличкій сценці ви зараз побачите й почуєте, як вони змагаються за владу над вами.

Сценка.

Дівчинка або хлопчик, накрившись, лежить, удаючи сплячого. Дзвонить будильник. Герой накривається з головою. Зусібіч до нього підходять Обов'язок, Совість, Лінь і Байдужість.

Обов'язок (схиляючись над учнем). Прокидайся, пора збиратись до школи.

Лінь (лагідним, улесливим голосом). Поспи ще трішки, постіль така м'якенька, ковдра така тепленька... А тобі так не хочеться вставати, з приємним сном розлу¬чатись...

Обов'язок Кілька гімнастичних вправ — і сон як рукою зніме. А холодна водичка поверне бадьорість, подарує добрий настрій.

Лінь Який ти немилосердний, Обов'язку! А я —добра, я жалію, я хочу добра,

Совість Знаємо твою "доброту"! Послухавши тебе, учень не встигне зробити зарядки, одягнеться абияк, снідатиме похапцем. А це шкідливо для здоров'я.

Байдужість Ой-ой! Усе ти ускладнюєш. А чого б то поспішати? Можна й поспати довше і встигнути...

Обов'язок І на уроки спізнитись. А на першому уроці — підготовка до контрольної роботи. Без серйозної підготовки не справитись.

Байдужість Можна спокійно списати й одержати той самий бал, а іноді й вищий.

Совість Тобто скористатись плодами чужої праці? І не соромно буде отрима¬ти незаслужений бал?

Лінь Що таке сором? І задля нього тратити нервові клітини? Ні, краще без зайвих зусиль...

Обов'язок  А в результаті — ні знань, ні розвитку. Застій і деградація. Цього ви бажаєте? Таке ваше добро? Адже відомо, що "лінь — мати усіх вад" (В. Сухомлинський). Саме від лінощів починається падіння.

Лінь Але дитина так любить тепло, ніжність, пестощі, а ви закликаєте її до труднощів.

Обов'язок Бо "подолання труднощів — це шлях до стійкості духу, міцності переконань" (В. Сухомлинський). А без них немає особистості.

Байдужість Ой, замучив: труднощі, завдання, обов'язок, дисципліна... Обійдемось без них!

Совість Геть звідси! Вашої влади тут нема!

Лінь А це ми побачимо, чия влада сильніша. Поспи ще, хлопчику, подрімай, поніжся, нікуди твоя школа не втече...

Обов'язок Пробуджуйся, друже, вставай! Тебе кличе обов'язок! (Учень швидко відкидає ковдру, підводиться, застеляє ліжко.)

Голос матері  Синку (доню), пора вставати.

Обов'язок і Совість  — Ходімо, друже, у нас сьогодні нелегкий, але цікавий день! (Разом виходять.)

  Вчитель  

Як бачимо, учень свій вибір зробив. Чи всі ви робите такий вибір?

Хочеться зосередити вашу увагу на думці, яку висловила одна з дійових осіб щойно побаченої сценки:   Лінощі — мати усіх вад.

Чи зрозуміли ви цю думку? Спробуйте дати їй своє тлумачення.

(Міркування учнів.)

  У ваших міркуваннях є багато важливого та цікавого. І все ж давайте простежимо отой зв'язок, оту взаємозалежність між лінощами й злом. На думку видатного українського педагога В.Сухомлинського, — "небажання знати — це символічні залізні грати". А може воно привести до гратів справжніх. Адже наслідком лінощів, неробства є обмеженість, убогість думки, примітивність почуттів.  Особа, яку в народі називають ледарем, ледащом, нікчемою, також хоче їсти і користуватися суспільними благами, але не хоче їх творити. Отже, для неї залишається шлях легкого здобуття, тобто привласнення незаслуженого: паразитизм, крадіжка. А це вже злочини.    Пограбування, крадіжки, насильство, убивство — це тяжкі злочини, які коять уже сформовані злочинці. Але нерідко буває, що людина чинить злочин ненавмисно — через байдужість, незнання або недбалість. Іноді починається, здавалось би, із невинних, негрубих порушень моральних норм, правил, порядку. Скажімо, хлопчаки полюбляють поласувати плодами з чужого саду. Деякі вбачають у цьому своєрідну романтику. А що це крадіжка — не думають? Або інколи ми є свідками того, як хлоп'яча суперечка переходить у бійку. Мабуть, ніхто з вас не вважає великим гріхом, якщо один хлопчак віддубасить іншого. Чи не так? А це вже свого роду злочин.

Злочин – це суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

 Дитина  і злочин... Нібито несумісні поняття. Проте статитика свідчить, у середовищі неповнолітніх рік у рік посилюється криміногенна напруженість. Є все: злісне хуліганство, бійки, грабежі, розбій, крадіжки, вбивства, ґвалтування. Так що ж відбувається з нашими дітьми. Відбилися від рук?  Потрапили в тенета злочинного світу? Чи вони просто такі, якими їх виховали батьки, усе суспільство? На ці та інші питання ми сьогодні повинні спробувати дати відповідь.

 Сьогодні на нашу виховну годину я запросила  Наталію Петрівну Дяк, співробітника поліції, яка розповість вам про причини та наслідки дитячої злочинності.         Виступ гості.

ІІІ. Підсумок

Ось так небажання виконувати обов'язки, недисциплінованість призводять до порушення моральних норм, установлених правил, а від правопорушення до злочину — один крок, і злочинець мусить бути покараним.

Як цьому запобігти?  Нагадаємо кілька правил, про які ми вже не раз говорили:

Знай свої права

Поважай правопорядок і закон.

 Проганяй від себе лінощі, байдужість, займайся самовихованням. А мета   самовиховання — уміти примусити себе діяти так, як треба, навіть якщо цього не завжди хочеться.

Учись бачити себе збоку, постійно звіряй свої вчинки з моральними та   правовими нормами.

Вивчи і сприйми серцем Заповіді Божі, у них — твій порятунок, джерело духовного зростання.

Права та обов’язки стоять поряд. Вони нерозривно пов’язані. Права породжують обов’язки, а належно виконані обов’язки надають можливість ще повніше здійснювати, утверджува­ти права.

Хочеться побажати вам, щоб усі пра­ва і особливо всі закони, що містить Конституція нашої Держави, виконувалися, були реальними, а ви усвідомили, що від вас це теж залежить чи не більшою мірою.