Година спілкування "Кібербулінг, або агресія в Інтернеті

Сценарій години спілкування:

 КІБЕР-БУЛІНГ АБО АГРЕСІЯ В ІНТЕРНЕТІ

Учитель. Небезпека чекає нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях.

Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми.

Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.

 Багато дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого психологічного удару, попрощалися з життям.

Що ж таке кібербулінг?

• Це одна з форм переслідування, цькування, залякування, насильства підлітків і молодших дітей за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, а саме Інтернету і мобільних телефонів.

Звіт І групи “Історія та походження терміну «кібербулінг»

Висновок учителя:

Отже, КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Найпоширеніші типи кібербулінгу

Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.

1. Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
2. Анонімні погрози. Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою.
3. Переслідування. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.

4. Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
5. Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.

Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. –свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона              теж  може  перетворитися  на  нерівноправний  психологічний  терор.  Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.

6. Обмовлення, або  зведення  наклепів  –  розповсюдження  принизливої  неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад),   створюються   спеціальні   «книги   для   критики», в   яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи. Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

7.  Самозванство, втілення в певну особу – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді.

8. Хепіслепінг (HappySlapping – щасливе ляскання, радісне побиття) – назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.

З'явилось нове поняття «Буліцид» – загибель жертви внаслідок булінгу

  Розповідь учителя: Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі завантажували відео в Інтернет.

Найвідоміші приклади кібер-буллінгу та його наслідки

13-річна англійська школярка Кейлі Йеоманс покінчила життя самогубством  наковтавшись таблеток, через знущання однокласників пов'язане із її зайвою вагою.

17-річна канадійка Рита Парсонс покінчила життя самогубством  - повісилась, після того, як в мережу завантажили фото її згвалтування однокласниками.

Найбільш відомим є трагічний випадок із 13-річним Райяном Патріком Галіганом, який помер від суїциду внаслідок постійного буллінгу в школі, до якого долучився кібер-буллінг, спрямований на розповсюдження чуток про те, що він гей (хоча починалось усе із жартівливої приятельської перепалки). 

Напередодні суїциду Раян писав друзям: «Завтра я це зроблю,  прочитаєте в газеті», а «друзі» відповідали: «це буде весела розвага». Детальний опис цього випадку вже після смерті сина зробив батько, який провів ціле дослідження в Інтернеті, щоб зрозуміти причини загибелі і розказати всім про ті кроки, які могли запобігти трагедії.      

Звіт ІІ групи Правила-поради для подолання кібербулінгу

Як же можна уберегтися від небажаних наслідків користування Інтернетом?

Учитель:

1. Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуації та запобігати можливості залякування.

3. Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп’ютер, Інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.

4. Слід знати про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно ділитися з батьками, вчителями, психологом і разом їх розв’язувати.

6. Всім чим ми займаємся в Інтернеті відстежується правоохоронними органами та СБУ.