Година спілкування "Квиток у майбутнє"

Про матеріал

Методична розробка «Квиток у майбутнє» спрямована на надання допомоги педагогічним працівникам у проведенні позаурочного заходу щодо вивчення стану енергетики в Україні.

У методичній розробці здійснено порівняльний аналіз «зеленої» енергетики світу та України, розглянуто енергетичний потенціал України в цілому та гідропотенціал кременчуцького регіону, зокрема.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

ДНІПРОВСЬКИЙ КАСКАД – ВАЖЛИВИЙ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБ’ЄКТЕкспрес-проект

Номер слайду 2

ДНІПРОВСЬКИЙ КАСКАД ВОДОСХОВИЩНайбільші водосховища створені на Дніпрі. Їх шість, вони є досить важливими в господарському плані країни, а також є досить цікавими з науково – гідрологічної точки зору. Створення Дніпровського каскаду тривало мало не півстоліття: з 20–х по 70–ті роки минулого століття.

Номер слайду 3

93 гідроагрегати, сумарна потужність 3,6 млн. к. Вт, щорічно виробляють 8-9 млрд. к. Вт*годин електроенергії (5-6% загальнодержавного її виробництва);надійне джерело питної, технічної і поливної води для прилеглих територій та віддалених районів, зокрема, Криворіжжя, Криму, Донбасу і Харківщини;дніпровська вода постачається до 2,2 тисяч сільських населених пунктів, 50 великих міст, 10 тисяч промислових підприємств, 1000 комунальних господарств, 4 атомних електростанцій. ДНІПРО – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ

Номер слайду 4

Дніпровську воду безпосередньо використовують 4 теплові електростанції: Київська-5, Трипільська, Придніпровська, Запорізька;їп’ють 22 млн. жителів України;до дніпровського джерела води підключено 1,8 млн. га зрошувальних систем;сумарний щорічний об’єм водокористування сягає 15-20 км3;Дніпро - глибоководний судноплавний шлях через всю Україну – від Чорного моря до Білорусії. ДНІПРО – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ

Номер слайду 5

КИЇВСЬКА ГЕСКиївська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-шим ступенем вищої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у місті Вишгороді. Київська ГЕС експлуатується з 1964 року, коли розпочав роботу її 1-й агрегат. Останній, 20-й агрегат станції, був зданий в експлуатацію у жовтні 1968 року. Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС становить 797 млн. к. Вт*год.

Номер слайду 6

Канівська ГЕС - 2-й ступінь верхньої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Гребля ГЕС утворює Канівське водосховище. Канівська ГЕС експлуатується з 1972 року, коли був введений в дію 1-ий агрегат гідроелектростанції. Останній, 24-й, агрегат Канівської ГЕС розпочав роботу в травні 1975 р. Середньорічне виробництво електрики Канівською ГЕС — 972 млн. к. Вт*год. КАНІВСЬКА ГЕС

Номер слайду 7

КРЕМЕНЧУЦЬКА ГЕСКременчуцька гідроелектростанція — гідроелектростанція на Дніпрі у місті Світловодськ. Вона є 3-м ступенем каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Дамба, на якій розташована ГЕС, утворює найбільше водосховище на Дніпрі — Кременчуцьке. В експлуатації з 1959 року, коли став до ладу 1-й агрегат. Останній, 12-й, агрегат Кременчуцької ГЕС було введено в експлуатацію 31 жовтня 1960 року. Середньорічне виробництво електроенергії Кременчуцькою ГЕС дорівнює 1506 млн. к. Вт*год.

Номер слайду 8

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА ГЕС Дніпродзержинська ГЕС — є 4-тим ступенем середньої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Утворює Дніпродзержинське водосховище. Розташована у м. Дніпродзержинськ. В експлуатації з 1964 року, коли був введений поступово в дію перший з 8-ми агрегатів станції. На повну потужність почала працювати на початку вересня 1966 року. Середньорічне виробництво електроенергії Дніпродзержинською ГЕС - 1328 млн. к. Вт*год.

Номер слайду 9

ДНІПРОГЕСДніпровська ГЕС, Дніпро. ГЕС — 5-тий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Розташована у м. Запоріжжі. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 р., а в 1939 р. стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. к. Вт. Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС - 4008 млн. к. Вт.*год.

Номер слайду 10

КАХОВСЬКА ГЕСКаховська ГЕС є 6-м і останнім ступенем нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Входить до складу ВАТ «Укргідроенерго». Утворює на Дніпрі найбільше за обсягами води Каховське водосховище. Каховська ГЕС експлуатується з 1955 р., коли був введений в дію 1-й агрегат. Останній 6-й агрегат зданий в експлуатацію в 1956 р. Середньорічне виробництво електрики Каховської ГЕС становить 1489 млн. к. Вт*год.

Номер слайду 11

ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА В АКВАТОРІЯХ ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩРічковий режим Дніпра штучно трансформовано в озерний. Порушення режиму середовища перебування гідробіонтів. Шкода рибному господарству та навколишньому середовищу, зокрема через потрапляння нафтопродуктів у воду. Дія радіонуклідів. Дніпро – стратегічно небезпечний військовий об'єкт. Дніпровськеводосховище. Кременчуцьке водосховище. Київське водосховище

Номер слайду 12

ХИМЕРИ ЧИ КОШТОВНЕ НАМИСТО?Нині гідроенергетика має розвиток у всьому світі. На воді зараз виробляється близько 15 % електроенергії.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Розвиток зеленої енергетики за кордоном Експрес-проект

Номер слайду 2

ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА Зелена енергія - енергія з джерел, які за людськими масштабами є невичерпними. Поновлювану енергію отримують із природних ресурсів, таких як: сонячне світло, вітер, припливи і геотермальна теплота, що поповнюються природним шляхом.

Номер слайду 3

ЕНЕРГІЯ ВІТРУВикористання енергії вітру зростає приблизно на 30% на рік. У 2010 році по всьому світу встановлена потужність складала 196600 МВт. Найкращий досвід використання вітроенергетики мають країни Європи та США.

Номер слайду 4

ТОП-10 у світіВітряна ферма Сан Горгоніо Пас (Каліфорнія) Перша в світі плаваюча вітряна ферма (Норвегія) Вітряна ферма Вітлі (Шотландія) ВЕС Мепл Рідж (США)

Номер слайду 5

ЕНЕРГІЯ СОНЯЧНОГО СВІТЛАСонячні електростанції популярні в Німеччині та Іспанії. Сонячні теплові станції діють у США та Іспанії, а найбільшою з них є станція в пустелі Мохаве потужністю 354 МВт. ​

Номер слайду 6

ТОП-10 у світіPerovo Solar Park, Крим. Sarnia Photovoltaic Power Plant, Канада. Montalto di Castro Photovoltaic Power Station, Італія. Okhotnykovo Solar Park, Україна1 місце2 місце3 місце6 місце

Номер слайду 7

ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГІЯНайбільшою в світі геотермальної установкою є установка на гейзерах в Каліфорнії, з номінальною потужністю 750 МВт. Рейк’явік - столиця «країни льодовиків» Ісландії – використовує енергію, що виробляють гейзери.

Номер слайду 8

ГІДРОЕНЕРГІЯЛідерами по виробленню гідроенергії на мешканця є Норвегія, Ісландія, Канада. Найбільш активне гідробудівництво веде Китай, для якого гідроенергія є основним потенційним джерелом. Саме у Китаї розміщено до половини малих ГЕС світу.

Номер слайду 9

ТОП-10 у світі«Три ущелини» (Китай)«Ітайп» (Бразилія) ГЕС ім. Симона Болівара (Венесуела)Богучанська ГЕС (Росія) 1 місце (найбільша у світі)2 місце10 місце3 місце

Зміст слайдів
Номер слайду 1

РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІЕкспрес-проект

Номер слайду 2

За підсумками 2014 року в Україні електростанціями вітро-, геліо- і на біомасі вироблено 1,7 млрд. к. Вт*год. Ще 9 млрд. к. Вт*год. забезпечили гідроелектростанції (ГЕС і ГАЕС).

Номер слайду 3

ФЛАГМАНИ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИДніпро. ГЕСТокмак Солар ЕнерджіБотієвська ВЕС

Номер слайду 4

ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІТОВ «Токмак Солар Енерджі» створено 9 червня 2011 року. Основний вид діяльності компанії - перетворення енергії сонячного випромінювання на електроенергію. Головний офіс і виробництво «Токмак Солар Енерджі» знаходяться в м. Запоріжжя.

Номер слайду 5

ВДАЛИЙ ПРОЕКТВведений в експлуатацію у жовтні 2014 року проект сонячної електростанції потужністю 10 МВт в селі Нове Токмацького району Запорізької області. Електростанція розташована на території площею 32 га.

Номер слайду 6

НАТХНЕННЯ, ПІДКАЗЕНЕ ПРИРОДОЮСОНЯЧНИЙ ТРЕКЕРАстрономічні дані Сонця «зашито» до контролера, який керує станцією, і забезпечує рух трекера за сонцем з інтервалом в 10 хвилин. Двигун в 90 Вт приводить до руху конструкцію вагою 670.

Номер слайду 7

БОТІЄВСЬКА ВЕС Всього в Україні налічується 21 промисловий об’єкт, що використовує енергію вітру для генерації електроенергії. Ботієвська ВЕС - найбільша вітрова електростанція України, яка розташована поблизу села Приморський Посад Приазовського району Запорізької області. Введення в експлуатацію - 2014 р. Потужність - 200 МВт.Інвестиції в проект - 340 млн. EUR. Станція забезпечує електроенергією південь Запорізької області, а раніше - також частину Криму до його анексії.

Номер слайду 8

ДНІПРОГЕСДніпровська ГЕС, Дніпро. ГЕС — 5-тий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Розташована у м. Запоріжжі. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн. к. Вт.*год. при напорі 34,3 м.

Номер слайду 9

КВИТОК У МАЙБУТНЄОкупність проектів у сфері використання ВДЕ, як правило, становить від 6 до 12 років і залежить від великої кількості чинників. До 2020 року Україна зобов’язалася збільшити частку «зеленої» генерації до 11%. Сьогодні це близько 6% від загального обсягу генерації електроенергії в країні.

Перегляд файлу

 

ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №7

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

години спілкування

 

Автор: Хайчіна Ю.М.

 

 

 

 


АНОТАЦІЯ

Методична розробка «Квиток у майбутнє» спрямована на надання допомоги педагогічним працівникам у проведенні позаурочного заходу щодо вивчення стану енергетики в Україні.

У методичній розробці здійснено порівняльний аналіз «зеленої» енергетики світу та України, розглянуто енергетичний потенціал України в цілому та гідропотенціал кременчуцького регіону, зокрема.


ВСТУП

Сучасна енергетична криза — одна з найголовніших проблем не тільки для України, а й для всього світу.

Сьогодні в Україні відновлювальні джерела енергії займають менше ніж 2 відсотки від усього споживання. Але, за прогнозами фахівців, найближчим часом слід очувати різкого зростання цієї частки.

Молодь, яка навчається у професійно-технічних навчальних закладах – є майбутнім розумовим потенціалом країни, який може врятувати навколишнє середовище і людство від неминучої загибелі. Але, нажаль, система освіти поки що дає лише мінімальні знання учням щодо альтернативної енергетики.

Одним із шляхів формування енергетичної, екологічної обізнаності молоді є позаурочна роз’яснювальна робота.

 


ПЛАН ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

Тема.

Квиток у майбутнє

Тип заходу:

година спілкування

Мета:

 

  • порівняти особливості використання «зеленої» енергетики у світі та Україні;
  • визначити потенціал гідроенергетики кременчуцького регіону;
  • дослідити екологічний вплив Кременчуцької ГЕС на навколишнє середовище;
  • формувати національну свідомість молоді щодо розвитку та становлення енергетики України.

Методична мета:

  • продемонструвати технологію співпраці з учнями щодо підготовки позаурочного заходу засобами  випереджувального завдання по створенню експрес-проектів.

Завдання:

  • виявити рівень поінформованості учнів щодо можливостей України в цілому та кременчуцького регіону, зокрема, у використанні альтернативних джерел енергії.

Очікувані результати:

учні знають:

  • поняття «зелена» енергетика»;
  • енергетичні об’єкти Дніпровського каскаду, їх місце розташування та характеристику;
  • наслідки екологічного впливу Кременчуцької ГЕС на навколишнє середовище;

учні вміють:

  • порівнювати особливості використання «зеленої» енергетики у світі та Україні;
  • визначати потенціал гідроенергетики кременчуцького регіону;
  • виділяти причинно-наслідкові зв’язки екологічного впливу Кременчуцької ГЕС на навколишнє середовище;
  • позиціонувати власне ставлення щодо розвитку та становлення енергетики України.

Методи і прийоми:

бесіда, випереджувальне завдання - експрес-проекти, учнівські повідомлення, мозковий штурм, мотиваційна розповідь.

Міжпредметні зв’язки:

біологія і екологія, географія, історія, електротехніка з основами промислової електроніки, фізика, основи енергоефективності та енергомеджменту, інформатика.

Обладнання:

демонстраційний екран, ноутбук, відеопроектор.

Дидактичне

забезпечення:

Презентація: «Квиток у майбутнє», учнівські експрес-проекти «Розвиток зеленої енергетики в Україні», «Дніпровський каскад – важливий гідроенергетичний об’єкт», «Розвиток зеленої енергетики за кордоном».


СТРУКТУРА ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

І. Організаційний момент

1.1. Привітання

1.2. Перевірка присутності усіх учнів, відмітка відсутніх, вияснення причин

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

2.1. Оголошення теми та мети позаурочного заходу

2.2. «Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?

ІІІ. Квиток у майбутнє

3.1. Розвиток «зеленої» енергетики за кордоном

3.2. «Зелена» енергія в Україні

3.3. Дніпровський каскад – важливий гідроенергетичний об’єкт

IV. Заключна частина

4.1. «Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?


ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИН

І. Організаційний момент /1 хв.

1.1. Привітання

1.2. Перевірка присутності усіх учнів, відмітка відсутніх, вияснення причин

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Організаційний момент не повинен забирати багато часу, може взагалі тривати менше хвилини, але повинен характеризуватися певним динамізмом, давати учням заряд психічної енергії.

Організаційний момент націлений на підготовку учнів до продуктивної співпраці. Для цього майстер в/н має вміти визначити емоційний фон навчальної групи, за необхідності - підсилити або скоригувати його. Процес мовленнєвої взаємодії майстра в/н з учнями починається з привітання, яким педагог задає тон спілкуванню, заряджає позитивним настроєм, передає своє доброзичливе ставлення. При цьому доцільно використати оптимізуючи моделі вітання: «Радий вас бачити. Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал...», «Спробуємо закріпити успіх» тощо.

Організаційний етап будь-якого навчально-виховного заходу покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку для роботи та психологічний настрій учнів на плідну співпрацю. Попередня організація учнів передбачає взаємне вітання педагога і учнів, перевірку відвідування, зовнішнього стану приміщення, зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап /2 хв.

2.1. Оголошення теми та мети виховної години

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Діяльність завжди цілеспрямована. Без усвідомленої мети її не буває. Тому залучення учнів до активної пізнавальної діяльності об'єктивно вимагає розуміння мети і завдань заходу. Але цього замало, щоб учні активно включилися у роботу, їм необхідно усвідомити, заради чого вони будуть учитися - мотив своєї діяльності.

Власне педагогічні цілі, трансформовані у навчально-пізнавальні цілі і поставлені майстром в/н перед усвідомленням інформаційної складової, повинні стати мотивом діяльності учнів. Між метою і мотивами існують складні відносини. Найчастіше використовується шлях від мотиву до мети, тобто в учнів спочатку формується мотив, який спонукає виконувати навчально-пізнавальну діяльність, прагнути до мети, що визначив педагог і яку сприйняли учні. В основному це зовнішня мотивація. Наприклад, вивчити, щоб отримати гарну оцінку, щоб правильно відповісти на запитання вчителя, щоб порадувати його своєю відповіддю, а батьків — хорошою оцінкою.

Тема години спілкування: «Квиток у майбутнє».

Мета співпраці:

  • порівняти особливості використання «зеленої» енергетики у світі та Україні;
  • визначити потенціал гідроенергетики кременчуцького регіону;
  • дослідити екологічний вплив Кременчуцької ГЕС на навколишнє середовище.

2.2. «Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?

Уся історія людства тісно пов’язана з пошуками і використанням нових видів палива і енергії і чим вище піднімається людина на щаблях цивілізації, тим більшими ставали її потреби в енергії. Енергетична проблема – одна із глобальних проблем людства. На сучасному етапі більшість енергетичних ресурсів вичерпні, крім того теплові електростанції є основними забруднювачами повітря. В свою чергу електроенергетика є основною (кровоносною) системою яка підтримує життєдіяльність виробництва в Україні.

Питання до учнів. «Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Постановка проблемного питання – це один із шляхів мотивації – відбувається перетворення мети у мотив діяльності. У цьому випадку створюються умови для розуміння змісту теми виховної години, усвідомлення вагомості і послідовності шляхів її усвідомлення, спонукання до зацікавленості предметним змістом і діяльністю його засвоєння.

У ході виховної години учні спробують сформувати власну позицію щодо перспективи розвитку «зеленої» енергетики на Україні, запропонувати модель виходу України з енергетичної кризи.

Постановка проблемного запитання спонукає учнів до включення розумового потенціалу, дає можливість кожному учню проявити себе у висловлюванні розуміння проблеми по-своєму. На цьому етапі не може бути правильних чи неправильних відповідей. Усі думки вірні та мають право на існування. Саме від моменту постановки проблемного запитання залежить кінцевий результат заходу, аудиторія або «розкриється» та зможе відверто висловити своє ставлення до існуючої проблеми, або прийме позицію «стримання» та прийме почуту інформацію як беззаперечний факт.

ІІІ. Квиток у майбутнє /30 хв. (презентація учнівських експрес-проектів)

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Вступна розповідь майстра в/н слугує ключовим систематизуючим елементом основної частини заходу. Розповіді як майстра в/н так і учнів-доповідачів супроводжуються мультимедійною презентацією, як засобом візуалізації інформаційної складовою. Завдяки використанню гіперпосилань, презентація є сприятливою для перегляду, логічні переходи від однієї структурної одиниці змісту до іншої не відволікають увагу глядачів та тримають зв'язок між дидактичними одиницями проектної роботи.

Розповідь майстра в/н.

Вичерпання запасів органічного палива, забруднення повітряного і водного басейнів, кислотні дощі і парниковий ефект – усе це стало в останні роки стимулом щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, тобто «зеленої» енергетики.

Природа багата на енергоресурси. Їх раціональне використання дає можливість отримувати відносно дешеву електроенергію, яка є менш небезпечною, ніж, наприклад, атомне паливо і т.п. Однак, нераціональне і необачне використання природних енергоресурсів призводить до різкого скорочення невідновлюваних природних ресурсів, що рано чи пізно призведе до загальносвітової енергетичної кризи. У цьому аспекті є вкрай перспективним дослідження та використання відновлюваних природних ресурсів.

Деякі учні спробували себе у ролі дослідників, самостійно попрацювали над вивченням відновлювальних джерел енергії, створили експрес-проекти із заданої теми.

3.1. Розвиток «зеленої» енергетики за кордоном

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

При підготовці до виховної години було використано випереджувальне завдання, що завжди прогнозує успішний кінцевий результат. При самостійному виконанні експрес-проектів учні використовують міжпредметні зв’язки з історією, географією, електротехнікою з основами промислової електроніки, інформатикою, основами енергоефективності та енергомеджменту. Завдяки тому, що учні готують саме експрес-проекти, їх перегляд буде займати мінімум часу, а доповіді будуть цікавими, візуально сприйнятними та різноплановими.

ЕКСПРЕС - ПРОЕКТ №1

Слайд 2

«Зелена» енергія - енергія з джерел, які за людськими масштабами є невичерпними. Поновлювану енергію отримують із природних ресурсів, таких як: сонячне світло, вітер, припливи і геотермальна теплота, що поповнюються природним шляхом.

Слайд 3

Використання енергії вітру зростає приблизно на 30% на рік. У 2010 році по всьому світу встановлена потужність складала 196600 МВт. Найкращий досвід використання вітроенергетики мають країни Європи та США.

Слайд 4

До найбільших вітрових електростанцій світу (їх називають вітровими фермами) відносяться:

  • вітряна ферма Сан Горгоніо Пас – одна з найбільших у Каліфорнії, виробляє 615 МВт енергії і складається з 3218 турбін;
  • перша в світі плаваюча вітряна ферма почала виробляти електрику зовсім недавно. Встановлена вона неподалік від узбережжя Норвегії;
  • вітряна ферма Вітлі була побудована зовсім недавно і в даний час є найбільшою в Європі. Розташована вона в Шотландії, складається з 140 турбін і виробляє достатньо електрики для того, щоб повністю забезпечувати електрикою 180 000 будинків;
  • вітряна електростанція Мепл Рідж – найбільша в Нью-Йорку, розташована у фермерському окрузі на околиці міста. Запущена в 2006 році. Мепл Рідж виробляє 75% від усієї вітряної енергії міста.

Слайд 5

Сонячні електростанції популярні в Німеччині та Іспанії. Сонячні теплові станції діють у США та Іспанії, а найбільшою з них є станція в пустелі Мохаве потужністю 354 МВт.

Слайд 6

Найбільші сонячні електростанції світу:

  • Перше місце. Perovo Solar Park, неподалік від села Перово, Крим. Будівництво було завершено 28 грудня 2011 року, що зробило Україну володаркою найбільшої в світі фотоелектричної електростанції потужністю 100 МВт. Електростанція, розташована на площі в 200 гектар, здатна потенційно генерувати близько 132500 МВт*год. електроенергії на рік. Загальна вартість проекту склала 300 мільйонів євро;
  • Друге місце. Sarnia Photovoltaic Power Plant, Канада. Ця електростанція дуже довго зберігала лідерство в сфері фотоелектричних станцій. Загальна потужність 97 МВт, побудована у вересні 2010 року. Електростанція займає площу в 380 гектар і складається більш ніж з 1,3 мільйона гнучких сонячних панелей. Річний вихід електроенергії від роботи проекту становить 120000 МВт*год., а економія викидів оксиду вуглецю - 39 000 тонн на рік;
  • Третє місце. Montalto di Castro Photovoltaic Power Station, Італія. Електростанція розташована неподалік від Вітербо і є найбільшою фотоелектричною станцією в країні. Загальна потужність електростанції становить 84,2 МВт;
  • Шосте місце. Okhotnykovo Solar Park, Україна. Ще один український проект компанії Activ Solar. Будівництво електростанції було завершено 21 жовтня 2011 року, і вона стала однією з найбільших фотоелектричних електростанцій в Європі і світі. Станція охоплює близько 160 гектар і складається з 360 000 сонячних модулів, здатних давати потужність в 80 МВт. Дані показники дозволять електростанції виробляти 100000 КВт*год. електроенергії на рік, що забезпечить електрикою 20000 домогосподарств. Потрібно зазначити, що Activ Solar дуже лояльно ставиться до українського регіону, про що говорить відкриття представництва компанії в Одесі. Будемо сподіватись, що співпраця принесе настільки ж вагомі плоди і в наступні роки.

Слайд 7

Найбільшою в світі геотермальної установкою є установка на гейзерах в Каліфорнії, з номінальною потужністю 750 МВт.

Рейк’явік - столиця «країни льодовиків» Ісландії – використовує енергію, що виробляють гейзери.

Слайд 8

Лідерами по виробленню гідроенергії на мешканця є Норвегія, Ісландія, Канада.

Найбільш активне гідробудівництво веде Китай, для якого гідроенергія є основним потенційним джерелом. Саме у Китаї розміщено до половини малих ГЕС світу.

Слайд 9

До 10-ки найбільших ГЕС світу увійшли:

  • Найбільша ГЕС - «Три ущелини» (Китай). Об'єкт був офіційно введений в експлуатацію 4 липня 2012, а процес його будівництва тривав трохи більше двадцяти років. Сумарна потужність усіх турбін сягає позначки в 22,5 ГВт.
  • Друге місце - «Ітайп» (Бразилія), побудована на річці Парані. Сумарна потужність всіх її установок становить 14 ГВт, що було рекордним показником до появи «Трьох ущелин».
  • Третє місце – ГЕС 1м.. Симона Болівара (Венесуела). Вона зведена на річці Кароні і має потужність в 10,3 ГВт.
  • Замикає десятку лідерів - Богучанська ГЕС (Росія), що знаходиться на Ангарі. Її потужність складає 3 ГВт.


3.2. «Зелена» енергія в Україні

ЕКСПРЕС - ПРОЕКТ №2.

Слайд 2

За підсумками 2014 року електростанціями вітро-, геліо- і на біомасі вироблено 1,7 млрд. кВт*год. Ще 9 млрд кВт*год. забезпечили гідроелектростанції (ГЕС і ГАЕС).

Однак слід зазначити, що частина станцій, що використовують поновлювані джерела електроенергії, залишилися в Криму чи на окупованих територіях Донбасу. Зокрема, мова йде про декілька великих сонячних електростанцій, а також вітропарк в Приазов’ї та Луганській області.

Слайд 3

Лідерами «зеленої» енергетики в Україні є;

  • Токмак Солар Енерджі;
  • Ботієвської ВЕС;
  • ДніпроГЕС.

Слайд 4

ТОВ «Токмак Солар Енерджі» створено 9 червня 2011 року.

Основний вид діяльності компанії - перетворення енергії сонячного випромінювання на електроенергію. Виробництво засноване на передових технологіях і є не тільки високоефективним, але й екологічно чистим.

Головний офіс і виробництво «Токмак Солар Енерджі» знаходяться в м. Запоріжжя. Компанія є дилером японської компанії "Sharp", лідера обладнання для фотовольтаціі, і австрійської фірми "Fronius", що виготовляє інвертори - устаткування, яке перетворює сонячну енергію на електричну.

Слайд 5

Підприємством успішно реалізований і введений в експлуатацію у жовтні 2014 року проект сонячної електростанції потужністю 10 МВт в селі Нове Токмацького району Запорізької області. Електростанція розташована на території площею 32 га.

Унікальність даної станції для України полягає в тому, що на ній зібрані дві технології сонячних модулів: тонкоплівкові (аморфні) та полікристалічні. Тонкоплівкове обладнання краще працює при розсіяному світлі, а полікристалічне - при ясно сонячній погоді.

Слайд 6

Чи доводилося вам спостерігати, як суцвіття багатьох рослин повертаються слідом за рухом денного світила? Імітація такого роду природного механізму лягла в основу передової розробки компанії Токмак Солар Енерджі - системи стеження за сонцем, так званого сонячного трекера.

Власна розробка компанії трекер «TSE Tracker System» запатентована в Україні. Найцікавіше це те, що трекери зроблені так, що вони здатні витримати сильні вітрові навантаження. У той же самий час вони відрізняються простою та надійною конструкцією. Трекера зроблені згідно з Європейськими стандартами, адаптовані до умов України.

Сама конструкція трекера - є ноу-хау, розроблена вітчизняним конструкторським бюро компанії «Токмак Солар Енерджі». З астрономії відомо, де на небосхилі буде знаходитися сонце кожен день і в будь-яку хвилину. Ці дані зашиті до контролера, який керує станцією, і забезпечує рух трекера за сонцем з інтервалом в 10 хвилин. Двигун в 90 Вт приводить до руху конструкцію вагою 670.

Слайд 7

Всього в Україні налічується 21 промисловий об’єкт, що використовує енергію вітру для генерації електроенергії.

Ботієвська ВЕС - найбільша вітрова електростанція України, яка розташована поблизу села Приморський Посад Приазовського району Запорізької області.

Введення в експлуатацію Ботієвської ВЕС потужністю 200 МВт завершено в 2014 році. Інвестиції в проект склали EUR 340 млн.

Станція забезпечує електроенергією південь Запорізької області, а раніше - також частину Криму до його анексії.

Слайд 8

Дніпровська ГЕС, ДніпроГЕС — 5-тий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Розташована у м. Запоріжжі. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище.

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 р.

Видача електроенергії здійснюється за допомогою схеми з 4-х блоків без вимикачів, по два гідроагрегати на один трансформатор. Кожні два блоки об'єднано в лінію — 154 кВ.

Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн. кВт.*год. при напорі 34,3 м.

Слайд 9

Окупність проектів у сфері використання ВДЕ, як правило, становить від 6 до 12 років і залежить від великої кількості чинників. Зараз Україна в достатній мірі залежить від імпортних джерел енергії: газу, вугілля, поставок ядерного палива. Для зміцнення енергетичної безпеки країни важливо зробити вибір: продовжувати фінансувати зовнішні енергоносії або розвивати використання власних джерел енергії. Враховуючи, що відновлювана енергетика з кожним роком дешевшає завдяки зменшенню вартості технологій, можна говорити про значне зростання вкладу «зеленої» електроенергії в енергетичну незалежність України

У той же час поки не слід очікувати буму у відновлюваній енергетиці, тому що в країні немає коштів розвивати цю галузь і найближчим часом вони не з’являться. Більшість об’єктів відновлюваної енергетики, які сьогодні працюють в Україні, побудовані за рахунок кредитів ЄБРР або експортного фінансування країнами виробниками основного обладнання.

Тим не менш, до 2020 року Україна зобов’язалася збільшити частку «зеленої» генерації до 11%. Сьогодні це близько 6% від загального обсягу генерації електроенергії в країні.


3.3. Дніпровський каскад – важливий гідроенергетичний об’єкт

ЕКСПРЕС - ПРОЕКТ №3.

Слайд 2

Наш Дніпро дуже древня річка. Вперше її згадують древньогрецькі джерела ще у V віці до н.е. Греки звали річку Борисфен, римляни – Данапаріс, турки - Узу, а слов’яни – Славутич, Славута.

Водосховища в житі людини відіграють дуже важливу роль, і є одними із основних водогосподарських об’єктів.

Потреби господарського комплексу України зумовили необхідність будівництва великої кількості водогосподарських об’єктів, а також регулювання річкового стоку. В свою чергу, це викликало істотний вплив на стан річок і водойм, на зміну їх гідрологічного, гідрохімічного режимів, на зміну їх екологічних умов.

Найбільші водосховища створені на Дніпрі. Їх шість, вони є досить важливими в господарському плані країни, а також є досить цікавими з науково-гідрологічної точки зору.

Створення Дніпровського каскаду тривало мало не півстоліття: з 20 – х по 70 – ті роки минулого століття. Відповідно з часом змінились і пріоритети. Ідея будівництва полягала лише в одному, забезпечення електроенергією, але кожне з водосховищ виконує ще й опосередковані функції. Перший гідровузол - ДніпроГЕС - допоміг врегулювати судноплавний хід у районі дніпровських порогів, а ось побудова Канівського водосховища сприяла значному розвитку рибного господарства.

Слайд 3

Дніпровський каскад ГЕС став важливим гідроенергетичним об’єктом. Його 93 гідроагрегати мають сумарну потужність 3,6 млн. кВт і дозволяють щорічно виробляти 8-9 млрд. кВт*годин електроенергії, тобто 5-6 відсотків загальнодержавного її виробництва.

Водосховища перетворились на практично невичерпний і постійно відновлювальний природний ресурс, адже вода в річках тече вічно. Особливо важливо, що річкова гідроенергетика відноситься до самого чистого і екологічного способу виробництва електроенергії.

Дніпро став надійним джерелом питної, технічної і поливної води для прилеглих до водосховищ територій та більш віддалених районів, зокрема, Криворіжжя, Криму, Донбасу і Харківщини.

Дніпровська вода за допомогою каналів і трубопроводів постачається до 2,2 тисяч сільських населених пунктів, 50 великих міст, 10 тисяч промислових підприємств, 1000 комунальних господарств, 4 атомних електростанцій.

Слайд 4

Дніпровську воду безпосередньо використовують 4 теплові електростанції: Київська-5, Трипільська, Придніпровська, Запорізька.

Її п’ють 22 млн. жителів України. До дніпровського джерела води підключено 1,8 млн. га зрошувальних систем (при необхідності цю площу можна подвоїти). Сумарний щорічний об’єм водокористування сягає 15-20 км3, тобто майже третину стоку річки, який складає близько 54 км3.

Завдяки водосховищам на Дніпрі утворився глибоководний судноплавний шлях через всю Україну – від Чорного моря до Білорусії і далі.

Слайд 5

Київська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-шим ступенем вищої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у місті Вишгороді.

Київська ГЕС експлуатується з 1964 року, коли розпочав роботу її 1-й агрегат. Останній, 20-й агрегат станції, був зданий в експлуатацію у жовтні 1968 року.

Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС становить 797 млн. кВт*год.

Слайд 6

Канівська ГЕС - 2-й ступінь верхньої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Гребля ГЕС утворює Канівське водосховище.

Канівська ГЕС експлуатується з 1972 року, коли був введений в дію 1-ий агрегат гідроелектростанції. Останній, 24-й, агрегат Канівської ГЕС розпочав роботу в травні 1975 р.

Середньорічне виробництво електрики Канівською ГЕС — 972 млн. кВт*год.

Слайд 7

Кременчуцька гідроелектростанція — гідроелектростанція на Дніпрі у місті Світловодськ. Вона є 3-м ступенем каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Дамба, на якій розташована ГЕС, утворює найбільше водосховище на Дніпрі — Кременчуцьке.

В експлуатації з 1959 року, коли став до ладу 1-й агрегат. Останній, 12-й, агрегат Кременчуцької ГЕС було введено в експлуатацію 31 жовтня 1960 року.

Водосховище Кременчуцької ГЕС — одне з найбільших в Україні, багаторічного регулювання. Площа дзеркала водосховища — 2250 км². Повний об'єм водосховища — 13,52 км³, корисний об'єм — 8,97 км³.

Середньорічне виробництво електроенергії Кременчуцькою ГЕС дорівнює 1506 млн. кВт*год.

Слайд 8

Дніпродзержинська ГЕС — є 4-тим ступенем середньої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Утворює Дніпродзержинське водосховище. Розташована у м. Дніпродзержинськ.

В експлуатації з 1964 року, коли був введений поступово в дію перший з 8-ми агрегатів станції. На повну потужність почала працювати на початку вересня 1966 року.

Середньорічне виробництво електроенергії Дніпродзержинською ГЕС дорівнює 1328 млн. кВт*год.

Слайд 9

Дніпровська ГЕС, ДніпроГЕС — 5-тий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Розташована у м. Запоріжжі. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище.

Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 р., а в 1939 р. стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт.

Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС - 4008 млн. кВт.*год.

Слайд 10

Каховська ГЕС є 6-м і останнім ступенем нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Входить до складу ВАТ «Укргідроенерго». Утворює на Дніпрі найбільше за обсягами води Каховське водосховище.

Каховська ГЕС експлуатується з 1955 р., коли був введений в дію 1-й агрегат. Останній 6-й агрегат зданий в експлуатацію в 1956 р.

Середньорічне виробництво електрики Каховської ГЕС становить 1489 млн. кВт*год.

Слайд 11

Формування екологічної небезпеки в акваторіях Кременчуцького водосховища відбувається завдяки будівництву шлюзів, дамб, наявності мілководних штучних водойм. Річковий режим Дніпра штучно трансформовано в озерний. Через ці зміни водообмін різко уповільнився, створились зони застою води, посилилась ерозія берегової зони.

Внаслідок дії фізичного, хімічного і теплового забруднення водних екосистем Дніпра порушується режим середовища перебування багатьох гідробіонтів. ГЕС, що збудовано на річці є стратегічно небезпечними об’єктами, так як використовують води Дніпра для охолодження свого робочого устаткування. За результатами цього процесу скид теплих вод здійснюється безпосередньо у Дніпро. Після скиду порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються хворобами і паразитами.

Збудовані греблі завдають шкоди мігруючим видам риб, перешкоджають нересту, що в свою чергу викликає зменшення кількості рибних ресурсів. Значної шкоди рибному господарству та навколишньому середовищу в цілому завдає потрапляння нафтопродуктів у воду. Нафтопродукти утворюють масляні плями на поверхні води Дніпровського каскаду. Вони спричиняють такий процес у воді як кисневе голодування.

Важливим чинником формування екологічної небезпеки у акваторіях Дніпровського каскаду є дія радіонуклідів. Останні присутні у водоростях, організмах водних тварин і риб та здатні до накопичення в їхніх органах.

Дніпро на території України перетворено в потужну перешкоду з військової точки зору. В наш час повільно ушкоджується цілісність греблі, тому, що термін експлуатації залізобетонних конструкцій минув. Процесу ушкодження сприяють техногенні землетруси від неподалік розташованих кар’єрів з добування залізної руди. При порушенні цілісності дамби, наслідки можуть бути трагічними та великомасштабними. Дніпровський каскад – це небезпечний об’єкт на планеті, який у разі військової загрози може завдати значної шкоди життю людей та збитків державі в цілому, яку у сучасному світі називають екологічною небезпекою.

Слайд 12

Як ми бачимо, найбільшим гідропотенціалом енергетики України являється Дніпровський каскад.

Нині у відношенні водосховищ сформуються дві полярні позиції. Як говорив О.Довженко, двоє дивляться вниз, один бачить калюжу, а другий – зорі, які відбиваються в ній. З одного боку, водосховища називають химерами, чудищами, антиекологічними системи, а греблі – зашморгами. З другої сторони, водосховища - це культурні б’єфи, коштовні намиста.

Проте треба бути реалістами. Людина ніде і ніколи не відмовиться від гідротехнічного будівництва і водогосподарської діяльності. Вони ведуться вже тисячоліттями. Нині гідроенергетика має розвиток у всьому світі. На воді зараз виробляється близько 15 % електроенергії. Перемагає та користь, яку отримує людина від енергетики, судноплавства, рибного господарства, зрошення і водопостачання, регулювання повеней, рекреації. Часто землі водного фонду, які прилягають до водосховищ, стають навіть дуже цінними і їх скуповують для рекреаційного бізнесу або заповідних справ.

IV. Заключна частина

4.1. «Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Наприкінці заходу майстер виробничого навчання повертається до проблемного питання. Учням пропонується висловити свою думку щодо перспективи розвитку  «зеленої» енергетики на Україні та прогнозів щодо енергетичної ситуації в майбутньому.

Підсумкова розповідь майстра в/н

Запитання до учнів. На Вашу думку, «зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи для України?

Учні дискутують, висловлюють свою позицію.

Підсумкова розповідь майстра в/н

Сьогодні енергетика починає поділяти світ. Країни дуже нагадують людей: частина - сповідує здоровий спосіб життя, інша - ні. Так і країни: частина використовує та всебічно підтримує впровадження альтернативних джерел енергії, це такі країни як Данія, Німеччина, Голландія, Ісландія, ну, а інші країни дотримуються старої традиційної енергетичної технології.

Залишається відкритим питання: Україна відноситься до першого чи до другого прикладу?

Майбутнє України залежить від вас, від вашої енергетичної та екологічної свідомості, відповідальності та обізнаності. Сподіваюся, що саме Ви зможете змінити майбутнє нашої держави та створити новітній паливно-енергетичний потенціал України!

 


СПИСОК ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Буркинський Б. Екологічно чисте виробництво. Наукові засади впровадження  та розвитку. // Вісн. НАН України, 2006, №5.- С.11-17
  2. Мельникова О.В., Праховник А.В., Даг Арне Хойстад, Іншеков Є.М., Дешко В.І., Конеченков А.Є. Енергозбереження. Посібник з раціонального використання ресурсів та енергії для учнів загальноосвітньої школи. Видання друге виправлене та доповнене. Київ. - 2004.- 104 с.
  3. Паливно-енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних перетворень. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2004.- 408 с.
  4. Щербина О.М. Енергія для всіх: технічний довідник з енергоощадності та відновних джерел енергії. – Вид. – 4-е, допов. і перероб. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2007. – 340 с.
  5. http://energovpu7.ucoz.ua/ сайт «Енергозбереження та енергоефективність».

 

~ 1 ~

Зміст слайдів
Номер слайду 1

КВИТОК У МАЙБУТНЄГодина спілкування

Номер слайду 2

МЕТА СПІВПРАЦІпорівняти особливості використання «зеленої» енергетики у світі та Україні;визначити потенціал гідроенергетики кременчуцького регіону;дослідити екологічний вплив Кременчуцької ГЕС на навколишнє середовище.

Номер слайду 3

«Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?

Номер слайду 4

ЕКСПРЕС-ПРОЕКТИЕКСПРЕС-ПРОЕКТ №1. Розвиток «зеленої» енергетики за кордоном. ЕКСПРЕС-ПРОЕКТ №2.«Зелена» енергія в Україні. ЕКСПРЕС-ПРОЕКТ №3. Дніпровський каскад – важливий гідроенергетичний об’єкт.

Номер слайду 5

«Зелена» енергетика – панацея чи утопія в період енергетичної кризи?

zip
Додано
11 липня 2018
Переглядів
2263
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку