Година спілкування «Ми вірні твоїм заповітам»
(до Дня народження Т.Г.Шевченка)
Вчитель.Весна- улюблена пора року дітвори. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою, власними очима побачити як прокльовується з-під землі зелена травичка. Цю одвічну радість може подарувати тільки весна
Встала весна.
Чорну землю сонну розбудила.
Уквітчала її рястом.
Барвінком укрила.
Вчитель В народі кажуть : «Весна дарує всім життя, в природі все прокидається, оживає , молодіє». А людині весна дарує мрії, віру в щасливе майбутнє.
Щовесни, коли тануть сніги
І на небі засяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
Вчитель В історії кожного народу є імена, які становлять славу, велич і національну гордість. Саме таким і є для України ім’я безсмертного Кобзаря.
Народився Шевченко 9 березня 1814 року. Було це недалеко від Києва, в селі Моринцях , що на Черкащині, в сім’ї кріпаків.
1. Не на шовкових пелюшках,
Не у великому палаці –
В хатині бідній він родивсь,
Серед неволі, тьми і праці.
2. Нещасна мати повила
Його малого. Зажурилась
І цілу ніченьку вона
За сина – кріпака молилась.
Вчитель Дитинство Шевченка пройшло в селі Кирилівці, куди сім’ переїхала. Важко жилося малому Тарасу, а ще важче стало тоді, коли замучена тяжкою працею померла мама. Тарасові минуло 9 років.
3. Там матір добрую мою
Ще молодою у могилу
Нужда та праця положила
Вчитель Сиротами залишилося шестеро дітей. Найстаршому Микиті було 13 років, а найменшій Марусі – 4роки.
Батько постійно в роботі, а діти – без опіки. То й мусив Григорій Шевченко оженитися. Привів до хати вдову з трьома дітьми.
Життя перетворилося на справжнє пекло. Поки жив батько, Тарас все терпів. Батько брав його чумакувати. Пізньої осені 1824 року батько повернувся з подорожі і сильно застудився і у березні помер. Тарасові було тоді 12 років.
4. Там батько, плачучи з дітьми
А ми були малі та голі
Не витерпів лихої долі
Умер на панщині!
А ми розлізлися межи людьми,
Мов мишенята. Я – до школи носити воду школярам.
Вчитель Господинею в хаті стала мачуха. На літо вона віддавала Тараса в пастухи:
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас
Він не вчився в школі,
Він ягняток пас.
Вчитель Мачуха дуже знущалася з малого Тараса. Так одного разу у хаті Шевченків опинився якийсь солдат і у нього вкрали гроші. А зробив це син мачухи Степан. Але у крадіжці звинуватили Тараса. І тоді його забрав до себе батьків брат, тобто його дядько. Три дні пробув там Тарас.Але дядько над ним знущався і тоді хлопець утік і пішов до дяка.
Працював і заодно вчився в сільського дячка.Любив слухати народні пісні,які співали кобзарі. І, скрізь, мов губка, вбирав знання і вчився жити межи людьми.
Три роки поневірявся Тарас по дячках, пас громадську худобу, козачкував у пана Енгельгарда, аж поки у 1839р його доля не змінилася докорінно. Пан виїхав із Вільшаної до Вільно ( тепер Вільнюс), а потім до Петербурга, взявши з собою в прислуги 15 річного Шевченка. Ще три роки
прислужував Тарас у панських покоях, ховався й малював.
Нишком він малює
Статуї в саду
А вночі віршує
Про людську біду
Вчитель Його малюнкам дивувалися, а пан гордився своїм талановитим кріпаком і вирішив зробити з нього власного художника. У 1832 році поміщик віддав його на 4 роки в науку до майстра Ширяєва. Навчаючись там, Шевченко брав участь у розписах стін Великого театру в Петербурзі, в оздобленні приміщень сенату і синоду Ісакіївського собору.
Саме у Петербурзі, в Літньому саду , Тарас зустрівся з художником Сошенком, який був дуже вражений його малюнками. І він повів Тараса до Карла Брюллова. Побачивши в молодому кріпакові великий талант Брюллов разом з іншими відомими людьми вирішили його викупити з неволі. Брюллов намалював портрет Жуковського і за виручені кошти за портрет викупили Шевченка. Це сталося 22 квітня 1838 року. Тарасу на той час було 24 роки. З того часу він навчається в Академії мистецтв. Вчиться Шевченко у великих майстрів, малює чудові картини, а у вільну хвилину повертається думкою в Україну і пише вірші, поеми.
Зоре моя вечірняя,
зійди над горою.
Поговоримо тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи як за горою
сонечко сідає.
Як у Дніпра веселочка
воду позичає.
Вчитель 10 грудня 1845 року закінчив академію і одразу ж поїхав в Україну.
Там він поступає на службу в Київську Археографічну комісію з вивчення пам’яток старовини. Тому подорожує по Україні змальовує і описує пам’ятки старовини. Під час однієї з таких поїздок застудився і захворів запаленням легень. Але догляд лікаря Козачковського повертає його до життя.
За революційні переконання Шевченка засилають у солдати на 10 років.
Часто виходив Шевченко у казахський степ, пропечений сонцем, і зустрічав вечірню зірку
Пісня « Зацвіла в долині»»
Вчитель Тяжка неволя, жахливі умови спричинила у Тараса нову хворобу - ревматизм суглобів.
Коли 1855 році помер цар Микола І , друзі починають клопотати про звільнення Шевченка. Лише через 2 роки його звільнили.
А у 1859 році він повертається на Україну під наглядом поліції.
За Тарасом слідкували,
Все забороняли,
За писання й малювання
жорстоко карали.
Вчитель Шевченко зустрічається зі своїми братами Йосипом та Микитою та сестрою Яриною. Він відвідує ряд міст і сіл України. І його звинувачують у підбуренні народу і заставляють повернутися до Петербурга.
Змовкла пісня на устах,
Але в душі жила , бриніла
І в серці бідного співця
Вогнем палаючим горіла.
Він рвався серцем із тюрми
На волю, до ланів широких
До тихих тих могил високих.
Та сил в співця вже не було,
Остання пісня продзвеніла
І внебо тихо піднеслась
Душа поета наболіла.
Він рвався, і прийшла вона
Сподівана, бажана воля
І все, чого не знав раніш,
Тепер дала лукав воля
Вчитель Від осені 1860 року Тарас став нездужати. Поет скаржився на сильну задишку. 10 березня він попросив себе провести в майстерню, де часто працював. Переступивши поріг він захитався, упав і вже більше не підвівся.
Поет спочив на Смоленському цвинтарі в Петербурзі. А тим часом його друзі клопотали у властей про дозвіл перевести його останки в Україну. 22 травня труну перевезли на Чернечу гору під Каневом.
Умер співець, і привезли
Його на рідну Україну
І коло синього Дніпра
Йому насипали могилу.
Умер співець, але живуть
В серцях людей слова безсмертні
Й сьогодні по Вкраїні всій
Бринять його пісні славетні.
Пісня « Садок вишневий коло хати»
Вчитель Жив поет 47 років. З них 24 – був кріпаком, 9 – вільним, 10 – на засланнях , а решту три з половиною під поліцейським наглядом.
Шевченко – це наша душа, наша мудрість , наша сила. Нехай вогонь його душі запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.
Вчитель Увесь свій могутній талант він присвятив служінню народові.
Кобзарем ми його звемо
Так від роду і до роду
Кожен вірш свій і поему
Він присвячено народу.
І ми вдячно всі шануємо
Славного Тараса
В сім'ї вольній не забудьмо
Бо він гордість наша.
Гра « Відгадай слово»
1. . Тече вода з – під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона …..( калина)
2.Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє: лани, гаї , сади!
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до ……..( води)
2. Дивлюся аж світає,
Край неба палає.
Соловейко в темнім гаї
Сонце……. ( зустрічає)
3. Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи ….. ( дівчата)
4 В лиху годину,
Якось недавно довелось
Мені заїхати в …. ( Україну)
5. На панщині пшеницю жала,
Втомилася, не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина …….. ( годувать)
6. Не називаю її раєм,
тії хатиночки у …..( гаї)
- А які вірші Шевченка ви пам’ятаєте?
Гра « З’єднай прислів’я
Шевченкові твори сяють мов ясні зорі
Тарасів заповіт облетів увесь світ.
Тарасів «Кобзар» народу великий дар.
.
В наш чудовий час вічно житиме Тарас
Тест «Біографія Шевченка»
1. Коли народився Т.Г. Шевченко?
а) 6 березня 1810 року;
б) 9 березня 1814 року;
в) 10 березня 1861 року.
2. В 11 років Т.Г. Шевченко став …
а) художником;
б) поетом;
в) сиротою.
3. Батьки Тараса Григоровича були:
а) робітниками;
б) кріпаками;
в) панами.
4. Тарас в дитинстві мріяв стати:
а) співаком;
б) поетом;
в) малярем.
5. Книга Т.Г. Шевченка називається:
а) «Кобзар»;
б) «Козаки»;
в) «Чумаки».
6. За волелюбні вірші поета відправили:
а) в Україну;
б) на заслання;
в) в тюрму.
Вчитель В народі кажуть: « Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди»
Любі діти! Дорожіть Шевченком!
Хочеться вірити, що в новому тисячолітті , на вашому шляху завжди буде
Тарасова пристрасть
Тарасова мудрість
Тарасове невмируще слово.
За все тобі клянемся
Всі українські діти,
Ми сповнимо, Кобзарю,
Всі твої заповіти.
Пісня « Заповіт»