Година спілкування «Мужність і біль Чорнобиля»

Про матеріал
Не винен я, що все це сталось Що розкололась твердь, Що в золотом покриту галузь Ми атомну впустили смерть! Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://forums.drom.ru/attachment.php?attachmentid=5050838&d=1426221350

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування

«Мужність і біль Чорнобиля»

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає; вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички; виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Епіграф:

Не винен я, що все це сталось

Що розкололась твердь,

Що в золотом покриту галузь

 Ми атомну впустили смерть!

Д. Павличко

Несе сива чорнобильська мати

Цю планету... Це хворе дитя!

І. Драч

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин!

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить!

Б. Олійник

Вступне слово вчителя:

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хв. над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало її полум'я.

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.

Райцентр Чорнобиль. Це ім'я походить від назви різновиду гіркого полину чорнобилки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім місто, а згодом - І атомна електростанція. Мало хто знав про чорнобривого брата сивого полину, аж поки не стався страшний атомний вибух у місті ,яке І зветься Чорнобиль. І тоді згадали люди, що у книзі книг – Біблії говориться І про полин і пов'язану з ним страшну катастрофу: „...засурмив третій Янгол, І велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину; річок та водні джерела. І ймення зорі тієї «Полині». І стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо згіркла вона" („Апокаліпсис").

Аварія на ЧАЕС – смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював І жив, виділило перших Із перших, вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми перестерегти трагедію.

(Через екран можна проектувати фотографії реактора, портрети пожежних, або використати ілюстровані книги).

1-й учень. Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні ВПЧ-2 по охороні АЕС на чолі з начальником караулу В.Правиком. За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта В.Кибенка. Вони ринули у вируюче полум'я - у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

2-й учень. Вогонь усе лютував, не вщухав. Начальник караулу лейтенант Правик по рації передав виклик №3, за яким усі пожежні машини Київської області негайно вирушили до Прип'яті. На допомогу примчав і начальник пожежної частини майор Л.Телятников. „Ніколи в житті, - скаже він потім, - не було в мене дороги важчої, ніж ця - завдовжки у хвилини. З неймовірним тріском палала величезна плотина покриття над машинним залом І допоміжним корпусом, навкруги разом з вогнищем задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в'їдався у шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки і болю.

3-й учень.   Тищура, Ващук, Правик, Кибенок обслуговували найнебезпечнішу ділянку.

Відвага... Для пожежного це невід'ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти І сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. О, ні! Це був смертельний грець, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію України, а й Європу. Шість чоловік загинули. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам 'ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

Вчитель. Вдивіться в ці обличчя (демонструє фото пожежних). Усі вони молоді, вродливі, мужні. Вічна пам'ять їм, низький уклін усім покійним від усього людства. Навічно заснули герої-пожежники на новому підмосковному Митинському цвинтарі. Скромні плити з червоними зірками будуть нагадувати нам І майбутнім поколінням імена Правика, Ігнатенка, Кибенка, Титенка, Тищури, Ващука. Вічна слава героям!

(Перегляд кінофільму «Битва за Чорнобиль»)

Учениця. Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь - знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року. Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою.

Учень.  Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило Білорусь і Росію. На забруднених територіях нині проживає близько 3 млн. осіб. Змертвіло багато водойм, непридатною для вживання стала в них вода.

Вчитель. Нині в Україні склалася важка демографічна ситуація. Смертність населення перевищує народжуваність. Збільшується кількість психічних і онкологічних захворювань у людей. Настав час усій громадськості бити на сполох, рятувати своє майбутнє, майбутнє нації!

Учениця.

Жадання людства – зупинити

Безодні атомної смерч.

Ми ж сівачі,

Ми - сонця діти –

Спроможні зупинити смерть.

Спинити вибухи ракети –

Роззброїти віки і дні,

Щоб  сонце мирної планети

У кожнім сходило вікні.

Щоб трави, колоски і віття

Вогнем не перетліли в прах,

Щоб грізне ядерне плахіття

Не спалахнуло по світах.

Щоб наша думка і дорога

Єднали глибину і вись, -

Вола чорнобильська пересторога:

- Людство, зупинись!

Вчитель. На цьому наша виховна година закінчується. Я сподіваюся, що ви не забудете

                історію рідного краю, пам’ятатимете імена пожежників, які пішли в небуття.

                Дякую всім, хто брав участь у підготовці та проведенні виховної години.

docx
Додано
2 березня 2019
Переглядів
330
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку