Година спілкування "Народні свята весняного циклу"

Тема. Народні свята весняного циклу.

Мета: збагатити знання дітей про народні свята весняного циклу; дослідити зміст цих свят; виховувати почуття любові і поваги до традицій українського народу, природи рідного краю.

Епіграф до уроку:  Знов починається весна!... 
                                           Знов починаються дива...

                                                                               Анатолій Костецький

Хід заходу

Діти  заходять до зали і стають півколом.

Діти (по черзі)

Благословіть, мати,

Весну зустрічати,

Весну зустрічати,

Щастя всім бажати:

Землі — дощу, мов з відерця,

Птиці — лісу та озерця.

Звірам — затишку, пашниці,

Людям — згоди та пшениці.

А усій малечі — молока глечик,

Грудочку кашки, кільце ковбаски,

Яєчка варені, вербички зелені,

Пампушки смаковиті,

(Разом)

Щоб росли усі великі!

Весни барвінкової,

Міцного здоров’я,

Нового врожаю

Побільше бажаєм!

               Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль.

              Ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня - без писанки. Всі ми відзначаємо свято Купала, на «Введення» закликаємо щастя на майбутній рік, на «Катерини» кличемо долю, а на «Андрія» хто з нас не кусав калити (це великий корж із білого борошна) і яка дівчина не ворожила , чи вийде заміж цього року?

        Сьогодні ми познайомимось з одним із цікавих пластів нашої української культури – весняними святами та їх обрядами.

   А у допитливих діточок може виникнути запитання, чому саме весняних?

   Бо весна прийшла. А весною наші пращури зустрічали Новий Рік. Отже, ми і почнемо вивчати народні свята, їх обрядовість з весняного циклу. Ви дізнаєтесь, як наші далекі предки зустрічали весну, як потрібно готуватись і зустрічати Великдень, яке значення мали ці свята і обряди в житті нашого народу.

Свято «Стрітення»

Учитель. Першою зустріччю весни можна назвати Стрітення, яке святкується 15 лютого. У народі кажуть, що 15 лютого в день свята Стрітення весна із зимою зустрічається. Зима – це стара баба, а весна – молода дівчина. Вони сперечаються. Хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме.

Інсценізація «Зустріч Зими і Весни» («Весна» – гарна, уквітчана; «Зима» -  у негарному вбранні, сива, з порожньою торбою)

«Весна». Боже поможи тобі, Зимонько!

«Зима». Дай Боже здоров’я і тобі, Весно!

       «Весна». Я несу Землі тепло і сонце. Скрізь засіяла ранні квіти і травичку шовкову, м’яку.

«Зима». Ти засіяла квіти? Не поспішай радіти! Я їх вкрию снігами! Даремно ти поспішала, бо моєму царюванню ще не настав край.

«Весна». Яка ж ти люта, сестро! Лютуй не лютуй, а час твій минув. Людям ти вже набридла холодами та морозами. Он як потягнулися до мене діти, хочуть хоч трішки тепла!

Учениця

Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема, вже нема в тобі силоньки!

Йде Весна, йде Весна-чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько..

«Зима»

Що ж, прощавайте, любі друзі!

Прощавай і ти, Весно красна,

Прощаюсь з вами усіма.

Здорові будьте!

Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову.

«Зима» йде.

Учениця

Весно! Весно! Що ти нам принесла?

«Весна»

Я принесла на дерева – цвіту,

А на поле – жито,

На травичку – росу,

На дівчаток – красу,

А на хлопчиків – силу,

Щоб росли і міцніли!

Свято Масляна

Учитель. Наступне велике свято весняного циклу – Масляна (Колодій) Масляна починає весну і закінчує зиму. Триває це свято тиж­день. Традиційно у цей тиждень  печуть ось такі млинці (демонструє млинці). Вони круглої форми і символізують Сонце. 

       В останню неділю перед великим постом – влаштовували проводи зими, водили хорово­ди, дарували одне одному подарунки, розігрували вистави й спалю­вали опудало Масляної.

Ось і ми підготували вам маленьку виставу.

Інсценізування

Перший хлопчик.                     

Іде, іде дід, дід.

Несе, несе міх, міх.

Отакий дідище, такий холодище!

Перша дівчинка.    

Як розкриє міх, міх – проморозить всіх, всіх.

Не дамо, малята, міх той розкривати.

Міх той розкривати, холод випускати.

Другий хлопчик.                     

Будемо, малята, зиму проганяти!

«Опудало».

Ще лютує зима хуртовинами,

Ще стоять тріскучі морози.

Друга дівчинка.    

Опудало зими хоч і пнеться, дметься,

А пройде Громиця – водою розіллється.

А ну, діти, женіть Опудало.

Будемо Масляну святкувати,

Весну дожидати!

Перша дівчинка. А чи є у вас, хлопці, сірники?

Перший хлопчик. А навіщо?

Друга дівчинка. Опудало підпалити.

Другий хлопчик. Та знайдуться.

«Опудало» тікає, діти – за ним.

Свято Благовіщення

Учитель. Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Це свято припадає на 7 квітня. Воно  означає добру, радісну звістку про майбутнє народження від Духа Святого і Марії Діви Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа.

    Це свято пов'язане з багатьма прикметами і різними заборонами.

У народі вважалося: якщо Благовіщення припадає на суботу або неділю — рік буде щасливим, якщо на п'ятницю — нещасливим.

На Благовіщення не можна було працювати — у цей день і «птиця гнізда не в'є». За народним повір'ям, від Введення до Благовіщення гріх робити на землі, адже вона відпочиває і сили набирається.

    З святом Благовіщення пов`язано багато прикмет.

• Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

• Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

• Благовіщення без ластівок - холодна весна.

• На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.

• Якщо на Благовіщення дощить - це до гарного врожаю жита.

Учитель. У цей день водили перший весняний хоровод — «кривий танець».

Він символізує пробудження природи, покликаний закликати весну до більш активних дій, пробуджувати життєву енергію. А ви вмієте хороводи вести?

(Дівчатка беруться за руки танцюють)

Свято Великдень

Учитель. Серед весняних свят українців найбільшим багатством обрядо­вих дій та звичаїв виділяється свято Пасхи – Великодня.

Неділю, що передує святу, називають Вербовою.

– Вербна неділя отримала багато назв – Цвітна, Квітна, Цвітоносна , а в народі ще кажуть: “неділя Шуткова,  чи Вербниця”.

– Для  кращого розуміння історії виникнення цього свята пропоную вам послухати ось таку легенду.

Наближалося свято Пасхи і ніхто не допускав думки, що Ісус піде в Єрусалим. Його учні пробували переконати утриматися від цієї мандрівки, говорили: «Твої вороги можуть тебе заарештувати», проте Ісус все ж таки пішов в Єрусалим. Він в’їхав в місто на ослі. Люди, що були з ним в дорозі, розстеляли свій одяг перед ним немов килими.

Інші зрізували з пальми гілки і розкидали по дорозі і проголошували його своїм Царем. На зустріч Ісусові вийшло все місто, бо кожен хотів побачити свого Месію. Але Слава Христова тривала не довго, бо за нею, наче тінь уже йшла зрада Юди, йшла тінь мук.

 У нас в Україні пальма не росте, а тому довелося нашим предкам обирати якесь інше дерево. І вибрали вербу. Адже це дерево першим зацвітає в Україні, сповіщаючи про настання весни. Її здавна вважали захисницею від злих духів і всіляких бід.

– Отож, в яке місто збирався Ісус? ( Єрусалим)

– Що казали його учні, відмовляючи Ісуса  йди в Єрусалим? (Твої вороги можуть тебе заарештувати)

– Хто вийшов на зустріч Ісусові? (Все місто)

– Що робили люди? Чим вони вітали Христа?( Люди, що були з ним в дорозі, розстеляли свій одяг перед ним немов килими. Інші зрізували з пальми гілки і розкидали по дорозі і проголошували його своїм Царем).

– Отож, як бачимо, в такий великий день люди зрізували гілки пальми, а в нас на Україні зрізують гілки верби.

Учень.  Верба красна розцвітає,

 Про Великдень сповіщає

 І Спасителю під ноги

 Стеле гілочки розлогі.

Учень. Світла Вербниця настала,

   Радість нам подарувала,

   Край доріг і біля річки

   Вкрились котиком вербички.

 Учень. Галузочки   посвятили,

   Діток розуму навчили,

   Щоб здоровими зростали,

   Україну шанували!

В залу вбігає хлопчик із вербовою різочкою в руці та дівчинка

Вістунець: “Верба б’є, не я б’ю,   за тиждень – Великдень”

Дівчинка: Хто ти?

Вістунець: Я –весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався   до найкращого свята весни – Великодня.

Дівчинка: А чого ж ти мене  б’єш?

Вістунець: Хіба це я? Це священа вербиця. Сьогодні її день – Вербна Неділя.

Тож і ти не зволікай, бо:

Жарт б’є, не я б’ю —

За тиждень — Великдень!

Недалечко червоне яєчко. (Легенько вдаряє вербичкою)

Учитель Діти, а без чого не обходиться жоден Великдень? (Без писанки). Так, писанки освячують разом з паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя друзям та рідним.

До нашого часу збереглася традиція у Великодній тиждень виготовляти писанки. Часто цим займалися дівчатка, які, розписуючи писанки, купали кожне яєчко у фарбах, розмальовували так, щоб сподобались писанки мамі.

 Традиції та обряди люди повинні не тільки знати, а й дотримуватися. Тому пропоную вам  здійснити  обряд прикрашання гілок писанками. Зараз по черзі підходимо до мене і вішаємо свої писанки на гілочки.

Ще одна із цікавих традицій – битися яйцями. Сьогодні діти сприймають це як звичайну забавку, щоб визначати, чиє ж яйце буде міцнішим. А от у давнину яйце символізувало нове життя. Тож, щоб старе поступилося місцем новому – писанку розбивали.

Зараз продемонструємо гру, яку ви зможете повторити вдома з батьками чи друзями на Великдень. А називається вона «Відгадайка».

Попрошу трьох із вас вийти на середину.  Гра полягає в тому, що один гравець ховає в руках за спиною своє яйце і яйце суперника, який повинен відгадати в якій руці знаходиться його яйце. Якщо відгадує – забирає два яйця (своє і чуже), якщо ні – віддає своє. Переможець продовжує гру з наступним суперником. Гра закінчується  тоді, коли один із вас буде мати 3 писанки.

Підсумкова бесіда.

– Ось і підійшла наша година спілкування до завершення.  Діти про що ми сьогодні говорили? Як ви вважаєте, чи варто знати традиції свого народу? Чому?

Учитель.   Ми сьогодні познайомилися з звичаями, обрядами весняного циклу свят і бачимо, яка багата культурна спадщина нашого народу. Хотілося б щоб ці чудові, багаті, поетичні обряди повернулися в наше життя, збагатили його своєю високою духовністю, живлющою силою народної мудрості. Ще є серед нас люди, що добре їх зберегли в своїй пам′яті і серці. Тому порозмовляйте зі своїми бабусями, прабабусями. Вони дуже багато розкажуть вам цікавого.