Година спілкування "Найдорожче у світі слово мама"

Про матеріал

Виховути любов, чуйність, доброту до найріднішої людини на землі – матусі, розвивати увагу та мовлення учнів, сприяти розвитку творчих здібностей.

Перегляд файлу

Година спілкування

Тема: «Найдорожче у світі слово мама»

Мета: виховути любов, чуйність, доброту до найріднішої людини на землі – матусі, розвивати увагу та мовлення учнів, сприяти розвитку творчих здібностей.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

Станьте діти всі рівненько,

Посміхність всі гарненько,

Поверніться до гостей,

Ще раз скажем «Добрий день»

ІІ. Основна частина

- Діти, нещодавно минуло свято жінок. Отож, сьогодні ми з ваим поговримо про найдорожчу, найріднішу, найгарнішу людину для всіх рнас – про маму.

Діти зараз уважно послухайте уважно легенду про матерів

Колись давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вон орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря, співали, танцювали, власштовували веселі ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя.

Дивитися на ці ігри виходив із морських глибин цар морів та окенаів Нептун. Це був надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.

- Хоч як люди нахваляються своєю силою, а мене бояться. Ніхто з них не насмілився пускати стріли у бік моїх володінь! – говорив він, сміючись.

Одного разу вийшли до вогнища юнаки і, повернувшись у бік моря, усі як один, пустили туди стріли. Як же розгнівався Нептун!

- Я усіх вас поховаю у безодні морській! – заревів він.

Жінки,дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морський і справді може поховати їхніх дітей у морі. А жінки тоді були сильні, вродливі і ніколи не старіли. Думали, думали жінки і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки, взявши материнську силу підійшли до самого берега моря. Щоб не підпускати їх до води, Нептун кинув величезний вал, але юнаки вистояли. А метері після цього стали слабкими.

Коли Нептун побачив, що юнаки витримали натиск важкого валу, він люто вигукнув жінкам:

- Хай ваші сини вистояли протии мене на березі, але в морі я їх переможу, я порву їх руками.

Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві, а тому і сказали:

- Жінки, віддайте нам свою красу – за це ми дістанемо з морського дна трави, зів’ємо з них жили для ваших синів. Тоді руки у них будуть такі дужі, як у нашого батька.

Жінки погодилися і віддали дочкам морського царя свою красу. Коли цар Нептун дізнався про вчинок дочок, страшенно розгнівався на них, викинув їх з моря і перетворив на пташок – чайок.

Нарешті, юнаки, відчувши міць у руках і силу в плечах, вийшли в море. Вийшли вони і зникли. Чекають-чекають матері – не повертаються сини.

Зявився знову перед жінками Нептун і голосно-голосно зареготав:

- Не діждатися вам тепер синів! Вони заблукали. Вони забули, що на морі немає доріг.

Тоді жінки вигукнули: - Нехай буде в наших очах менше світла, але хай над нашою землею ще ясніше світять зірки, щоб наші сини знайшли по них дорогу до рідних берегів!

Тільки сказали це, у небі зразу ясно-ясно заблищали зірки. Юнаки побачили їх і щасливо повернулися додому. Ось чому моряки сильні й непреможні: матері віддали їм усе найкраще, що у них було.

- Діти, про що ця легенда?

- Чи сподобалась вона вам?

2. Скринька народної мудрості

- Про матінку український народ склав багато прислівїв. У конвертах є прислів’я. Ви мусите скласти його із окремих слів.

1. У дитини заболить пальчик, а у матері серце.

2. На сонці тепло, а біля матері добре.

3. –Я зачитаю вам казку В. О. Сухомлинського «Найгарніша мама»

Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:
- Хто ти такий? Де ти взявся?
- Я - Совеня, - відповідає мале. - Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.
- Хто ж твоя мама? - питає Соловей.
- Моя мама Сова, - гордо відповідає Совеня.
- Яка ж вона? - питає Дятел.
- Моя мама найгарніша.
- Розкажи, яка ж вона, - питає Дрізд.
- У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, - відповідає з гордістю Совеня.
- Ха-ха-ха! - зареготали Соловей, Дятел і Дрізд. - Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора.
- Неправда! - закричало Совеня. - Мама в мене найгарніша.
Почула його крик Сова, прилетіла, потихеньку взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда.
Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була й справді для нього найгарніша!

- Чого совеня сказало, що його мама найгарніша?

- Діти, а ваша мама яка?

4. Творча хвилина

Для кожної людини її мама є найріднішою, найдобрішою, наймилішою. Намалюймо образ мами в уяві. Заплющте очі і уявіть кожен свою маму (очі мами, які вони, на що схожі – світлі, чисті, як волошки в житі, як озерця; усмішка мами – лагідна, тепла, мов сонечко; мамин голос – ніби струмочок; мамині руки - теплії)

- А тепер передайте почуття любові у ваших творчих роботах.

IV. Підсумок