Година спілкування " Не стань живим товаром"

Година спілкування на тему:

« Не стань живим товаром ».

 

Мета: підвищення рівня поінформованості студентів щодо проблеми торгівлі людьми, усвідомлення, визначення причин, форм та ознак цього явища, розкриття шляхів попадання в цю ситуацію.

Ознайомити студентів із обласною Програмою протидії торгівлі людьми.

 

Вступ.

Слайд №1. Сьогодні ми зібралися з вами для того, щоб поговорити про таке явище як торгівля людьми. І тема нашої години спілкування звучить так: «Не стань живим товаром!» . Можливо дехто із вас і не здогадується, що ця проблема існує у всьому світі і набуває глобальних масштабів. То ж мета нашої зустрічі полягає в тому, щоб ви ще більше дізналися про торгівлю людьми, усвідомили гостроту проблеми, визначили причини, форми та ознаки цього явища, розкрили шляхи попадання в цю ситуацію. І все це ми робимо для того, щоб попередити попадання вас у, так зване, рабство.

Адже торгівля людьми стосується нашої держави.

Здається досить дивним, що сьогодні, в ХХІ столітті, ми змушені говорити про торгівлю людьми не в історичному плані, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз, мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Звичайно, «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

Світова спільнота намагається боротися з цим явищем, але не зважаючи на увагу міжнародних організацій до зазначеної проблеми, торгівля людьми останніми роками набула надзвичайного поширення.

Що стосується дітей, то вони також втягнені в найгірші форми праці.  Найстрашніше - це комерційна сексуальна експлуатація, та вилучення органів.

 Важко повірити, що торгівля людьми існує в сучасному світі та є загрозою для українців. Проте, за оцінками Міжнародної організації з міграції, близько 160 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. Постраждалі часто живуть серед нас, лишаючись непоміченими та навіть не сподіваючись на допомогу.

Що ж таке торгівля людьми і як з цим явищем боротися розкажуть вам зараз студенти.

 

Використовуючи складну економічну ситуацію в Україні, високий рівень безробіття і малу обізнаність населення нечисті на руки ділки організували кримінальний бізнес - запрошення громадян працювати за кордоном, де вони зазнають жорстокої експлуатації, заробляючи мізерні кошти для себе і тисячі - для організаторів цього бізнесу.

Такий експорт « живого товару» здійснюється до Греції, Італії, Іспанії, Росії, Чехії та ін. країн. Чоловіків використовують у якості будівельників, шахтарів, працівників на плантаціях, жінок - як домогосподарок, кравчинь, посудомийниць. Окрім звичайної експлуатації жінки стикаються із ще одними формами - експлуатацією у сфері сексуального бізнесу, та сурогатного материнства. Станом на 1 грудня 2014 року виявлено 290 злочинів, передбачених ст.149 Кримінального кодексу України.

Але за кордон можуть поїхати працювати і кваліфіковані спеціалісти, які мають диплом про закінчення вузу і мають певну спеціальність. І де за кордоном чекають на наших спеціалістів або навіть і запрошують на роботу.

Слайд №2  Ви можете поїхати і на навчання за кордон тільки за студентською візою. Для її отримання необхідно надати в консульське управління посольства країни такі документи:

• свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, за­вірений у нотаріуса та затверджений Міністерством юстиції та Міністер­ством закордонних справ України);
• документ про складені іспити до ВНЗ України;
• підтвердження про зарахування в державний чи приватний навчаль­ний заклад своєї країни;
• довідку, яка підтверджує можливість покриття витрат, що пов’язані
  з навчанням та проживанням (наприклад, довідка з банку про наявність грошових коштів у вас чи у ваших батьків);
• довідку про те, що ви не були засуджені.

Також перевірте адресу, телефон, веб-сайт навчального закладу, в яко­му вам пропонують навчатися.

Хочете заміж за іноземця?

Слайд №3. Усім відомі історії про щасливих попелюшок українського походження, що вийшли заміж за іноземців.

Однак перш ніж прийняти рішення, ви повинні:

 

•                   мати якомога повнішу інформацію про свого майбутнього чоловіка (місце роботи, попередні шлюби, наявність судимості, психічний стан);

 

• поцікавитися традиціями і культурою країни, у яку виїжджаєте, а також з’ясувати, до якої релігійної конфесії належить ваш майбутній чо­ловік;

 

• порадитися з юристом щодо укладання шлюбного контракту;

 

• переконатися, що шлюб, який зареєстрований в Україні, буде дійсним за кордоном (фіктивний шлюб в іноземних державах — це злочин);

 

• довідатися про свої права при розлученні;
• довідатися, які права на дитину в кожного з батьків у разі розлучення.

Якщо ви все зважили і прийняли рішення, не забудьте залишити копію закордонного паспорта та точну адресу вашого нареченого батькам і регулярно телефонувати додому.

Що таке торгівля людьми?

Слайд №4.  Торгівля людьми – це сучасне рабство, продаж/купівля/передача людей з метою експлуатації та одержання прибутку. Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Від торгівлі людьми може постраждати будь-хто, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Статистика надання допомоги постраждалим особам в Україні свідчить, що чоловіки і жінки становлять приблизно однакову кількість серед постраждалих; 10% постраждалих – діти, які є особливо вразливою та незахищеною групою. Торгівля людьми та експлуатація доведених до відчаю людей – загрози, що зростають в умовах економічної кризи та збройного конфлікту. Важка ситуація багатьох українців, зокрема, внутрішньо переміщених осіб, робить їх більш схильними приймати будь-які пропозиції працевлаштування.

Вербувальники зазвичай використовують особисті зв’язки або фальшиві рекламні оголошення у місцевій пресі, нелегальні кадрові агенції та вебсайти з працевлаштування. Посередниками у вербуванні можуть стати і близькі люди – знайомі, приятелі, сусіди, а інколи навіть друзі або родичі. Часом вони й самі не знають, якими насправді можуть бути наслідки їхнього посередництва. Умови, що пропонують вербувальники, є зазвичай дуже привабливими та можуть здатися правдоподібними, наприклад фінансова допомога та підтримка в організації поїздки, оформлення всіх необхідних документів тощо.

Насправді ж людина потрапляє у пастку, характерними ознаками якої є обмеження свободи пересування, неможливість покинути місце експлуатації через фізичні бар’єри (охорона, замкнені приміщення, постійний нагляд тощо) або шантаж та маніпуляції. Щоб в людини не було можливості припинити роботу або звернутися по допомогу, в неї відбирають паспорт та мобільний телефон, погрожують силою, борговою кабалою, яку потрібно відробити, застосуванням насильства над іншими членами сім’ї.

Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно від слідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лише один з сотень таких випадків.

Так, наприклад, за даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600-800 тис. осіб. За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн. Згідно з дослідженнями Міжнародної Організації Праці, близько 12,3 млн. людей у світі займаються примусовою працею, в т.ч. 2.4 мільйони – в результаті торгівлі людьми.

Торгують і жінками, і чоловіками. І дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки. Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. Жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей. Їх вивозять в інші країни або регіони з метою всиновлення, випрошування милостині, використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, порнобізнесі тощо. Спектр роботи  стає все більшим. Людей експлуатують у домашньому господарстві і виробництві, торгівці переходять до вербування у сільську місцевість, поширюється внутрішня торгівля та змінюються шляхи вивезення.

Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світі після торгівлі зброєю і наркотиками.

Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не робить різниці між багатими і бідними державами. За даними ООН, людей продають у рабство в 127 країнах світу. В 11 держав відмічених «дуже високий» рівень активності викрадачів людей, серед них – Росія, Україна, Білорусь, Молдова і Литва.

Щороку  в Україні, Білорусії, Болгарії, Молдові, Румунії до тенет работоргівців потрапляє близько 225 тис. людей. При цьому Україна є лідером Східної Європи за кількістю постраждалих.

Україна виступає одночасно і як країна призначення і як країна походження і транзиту .

 

Слайд №5.  Причини торгівлі людьми

Серед причин, які призводять до торгівлі людьми, можуть бути наступні:

• інформаційні:

  - погана обізнаність українських громадян щодо можливостей   працевлаштування за кордоном та їх наслідки;

- публікації багатообіцяючої реклами в пресі та «агітація»

- низька обізнаність стосовно своїх прав.

• правові:

- відсутність належної системи захисту потерпілих;

- недостатнє покарання злочинців.

• причини, пов’язані з «людським фактором»:

- складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, вживання батьками алкоголю, наркотиків; очікування фінансової допомоги від одного з членів родини ….)

- слабкі професійні навички;

- зависока або занизька самооцінка;

- бажання зробити запаморочливу кар’єру;

- швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші;

- жага до «красивого життя»;

- надмірна схильність до ризикованої поведінки, зайва довірливість.

Слайд№6.  Форми торгівлі людьми

Торгівля людьми може відбуватися у різних формах.

Серед них:

• рабство або звичаї, подібні до рабства;
• підневільний стан;
• залучення в боргову кабалу;
• торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;
• торгівля людьми з метою використання у порнобізнесі;
• торгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця);
• торгівля людьми з метою використання у жебракуванні;
• торгівля людьми з метою вилучення органів;
• торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;
• торгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність;
• проведення дослідів над людиною без її згоди;
• примусова вагітність;
• усиновлення/удочеріння з метою наживи.

 

  Слайд №7. Етапи торгівлі людьми

Які етапи торгівлі людьми, виходячи з визначення «торгівля людьми» ви можете назвати?

Етапи торгівлі людьми

 

Вербування, переміщення, передача людини, одержання людини, експлуатація.

 

Кожен з цих етапів супроводжується рядом дій, котрі ставлять жертву все в більшу залежність від торгівця людьми та підтримують здійснення усього процесу.

Першим етапом торгівлі людьми є вербування, він нерозривно пов’язаний з наступним та створює сприятливі умови для їх реалізації.

У широкому значенні вербування – це схилення людини до згоди на її використання в якості виконавця певних видів робіт або надання послуг.

Цей етап може здійснюватися шляхом повного чи часткового обману майбутньої жертви, так і у насильницький спосіб.

У першому випадку людині, наприклад, обіцяють працевлаштування  у певній сфері, а потім змушують займатися іншою діяльністю, у другому – особа хоча і знає, чим вона буде займатися, однак її обманюють стосовно умов праці або країни призначення, у третьому – застосовуються засоби примусу (в т.ч. викрадення), коли людина не може виявляти свою волю.

Відеоролик «Торгівля людьми».

Слайд №8.  Вербування може здійснюватися різними шляхами:

• через оголошення про працевлаштування або навчання за кордоном чи Інтернет;
• через туристичні, шлюбні, модельні агенції, фірми працевлаштування за кордоном;
• через листування;
• через спеціалізовані сайти;
• через фізичних осіб-вербувальників (свах, колишніх постраждалих від торгівлі людьми, «випадкових» знайомих);
• через близьке оточення (друзів, знайомих, сусідів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вербувальники дають брехливі обіцянки і надії, намагаються представити роботу за кордоном як єдиний спосіб заробити необхідні гроші. Свої дії найчастіше мотивують «простим людським бажанням допомогти». Вони також можуть запропонувати фінансову допомогу по оформленню проїзних документів, віз тощо. Таким чином, майбутня жертва вже підпадає під економічну залежність.

Зробивши свою роботу, вербувальники передають жертву до рук перевізників.

Переміщення людини – це зміна її перебування шляхом перевезення та іншого переміщення її як через державний кордон країни, так і в межах території країни.

Воно може бути відкритим чи таємним, примусовим чи добровільним, легальним чи нелегальним. Нерідко жертв переміщення укривають (переховують в спеціальних приміщеннях, не випускають за територію, змінюють зовнішність).

Наступний етап торгівлі людьми – передача людини, яка є об’єктом торгівлі, до рук покупця або його представників. Таким чином, здійснюється акт купівлі-продажу, в результаті якого жертва переходить у власність іншої людини.

Кінцевим етапом торгівлі людьми є експлуатація людини.

Щоб змусити людину підкоритися, торгівці використовують різні методи: вилучають документи, ставлять у боргову кабалу (жертва повинна відпрацьовувати «витрачені» на неї гроші, сплачувати за житло, їжу), обкладають великими штрафами, застосовують фізичне насилля, катують, погрожують, шантажують, обмежують свободу пересування та спілкування тощо.

 

 Хто може стати жертвою торгівлі людьми?

Жертвою торгівлі людьми може стати хто завгодно, незалежно від статі, віку, соціального статусу. Навіть немовля може опинитися у рабстві. Так, наприклад, згідно статистики  наймолодшому врятованому було 3 роки, а найстаршому – 73 роки. Постраждати від торгівлі людьми може як жінка, так і чоловік, як малозабезпечена людина, так і достатньо благополучна.

 

Деякі поширені міфи стосовно торгівлі людьми:

 

Зі мною такого не станеться.

Так зазвичай вважають благополучні люди, які мають вищу освіту, гарну роботу, достаток. Але факти переконують, що від ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми ніхто не застрахований. До того ж сучасні работоргівці стали значно винахідливішими і почали використовувати більш витончені методи вербування.

Так зазвичай кажуть студенти, до яких приходять з лекціями фахівці громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Більшість з них не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, чіпляючись за будь-яку можливість заробити гроші.

 

Торгівля людьми – це торгівля виключно лише молодими жінками, яких використовують виключно у сексуальній сфері.

Існує думка, що жертвами торгівців людьми, як правило стають дівчата та молоді жінки. Але багато прикладів свідчать про те, що у ситуацію торгівлі людьми можуть потрапити чоловіки, діти і навіть люди похилого віку. Використовувати їх можуть у різних сферах: на виробництві, у сільському господарстві.

Чоловіки становлять приблизно 24%, від кількості осіб, що потрапляють в рабство - це досить великий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе, тому пункт перший «зі мною такого не станеться» стосується їх у першу чергу .

 

 Тільки малоосвічені, наївні люди можуть стати жертвами торгівлі людьми.

Більшість постраждалих, що звернулися по допомогу, закінчили технікуми, коледжі, інститути. Тож говорити про низький рівень освіти не можна. Крім того, чимало людей отримують пропозицію з працевлаштування від тих, кому довіряють.

 

 Друзі та родичі не можуть бути замішаними у торгівлю людьми.

Друзі, родичі, знайомі – це ті, кому довіряють найбільше. Останнім часом сформовано нову стратегію вербування, коли людину, що працювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших «працівників». Залякані жертви повертаються додому і проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів. По статистиці, 17% постраждалих були продані в рабство своїми же друзями, партнерами чи колегами.

 

Слайд №9.   Довести вину і покарати торгівців людьми неможливо.

Торгівля людьми - це кримінальний злочин, що в Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув'язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. А у деяких державах, наприклад США та Канаді, - довічним ув'язненням.

За 2010 рік було порушено 322 кримінальні справи і винесено 83 вироки за статтею 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» Кримінального кодексу України.

 

Відеоролик «протидія торгівлі людьми».

 

 Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …

У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (реклами), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді ...

• Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.
• Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.
• Поцікавтеся  в центрі  зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.
• Вимагайте  оформлення спеціальної робочої візи - туристична та гостьова візи не дають права на роботу.
• Підписаний  контракт є обов'язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).
• Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).
• У контракті  повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи:

- термін дії контракту;

-  тривалість робочого дня;

-  вихідні дні;

- оплата  праці;

- умови проживання;

- медичне страхування;

- повне ім'я та адреса роботодавця;

- умови розірвання контракту.

Уникайте фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

•   Від'їжджаючи, обов'язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування. Обов'язково телефонуйте додому.
•   Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України - інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

 

Відеоролик «Трудове рабство»

 Як запобігти торгівлі людьми?

Слайд №10. Завжди ретельно вивчайте будь-яку пропозицію працевлаштування, навчання або відпочинку, навіть якщо довіряєте тому, хто її пропонує! В Україні діють злочинні групи, які продають людей у рабство під прикриттям обіцянок законного працевлаштування. Пам’ятайте, ніхто не захищений від таких небезпечних ситуацій. Зателефонуйте до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (короткий номер 527 – дзвінкі безкоштовні з мобільних телефонів в Україні) і дізнайтеся більше, як мінімізувати ризик стати жертвою торгівлі людьми.

 А зараз наведемо приклади ситуацій:

„...Після смерті батьків у мене не було грошей на оплату боргу за квартиру, і я вирішив ризикнути – поїхати на роботу за кордон. В одній з газет прочитав оголошення, що фірма на вигідних умовах працевлаштовує за кордоном. Вирішив зателефонувати, щоб довідатися, яку роботу мені запропонують. Як повідомила секретарка, для працевлаштування в Ізраїлі мені знадобиться закордонний паспорт та час на оформлення робочої візи. У той момент я думав, що мені пощастило.

Наступного дня я пішов у фірму на прийом до директора. Директор фірми виявився чоловіком близько 45 років. Він пояснив, що працювати я буду в шпиталі, мене чекають гарні умови проживання, висока зарплатня, але потрібно буде пройти медичне обстеження про всяк випадок, тому що пацієнти – люди із серйозними порушеннями імунної системи. Я сказав, що погоджуюсь, та віддав паспорт на оформлення візи.

Через три місяці я летів в Ізраїль. В аеропорту мене зустрів представник фірми і відвіз на машині у шпиталь, що знаходився в двоповерховому будинку на околиці. Останнє, що я запам’ятав, це обличчя, що схилилося наді мною зі шприцом у руці. Прокинувся я в напівпідвальному приміщенні без вікон, захотів підвестися, але не зміг через відчуття різкого болю в правому підребер’ї.

Відкинувши ковдру, я побачив, що живіт забинтований. За час перебування в шпиталі я втратив відчуття часу. Щодня до мене приходила жінка і робила якісь ін’єкції. Вона не знала російської мови, тому я не зміг уточнити інформацію щодо місцезнаходження. Коли я зміг самостійно ходити, то побачив шов, що зарубцювався. Жінка видала мені квиток на літак і три тисячі доларів. Так, я повернувся додому з грошима, але без правої нирки...”.

 Михайло знайшов роботу в Росії за об'явою в газеті. Заплативши фірмі гроші за працевлаштування, він разом з 23 чоловіками поїхали до Росії. Представник фірми повинен був зустріти їх на пероні, але ніхто не зустрів. У місті їх ніхто не чекав - роботи не було навіть для місцевих жителів..

 

Відеоролик «Не продавай себе»

 

Яким шляхом люди потрапляють у рабство за кордоном?

 

Частина дівчат віком 18-27 років від'їжджають за кордон цілеспрямовано для роботи у нічних розважальних закладах, більшість з них (80-85 %) про дійсну мету вивезення за кордон не знає, тому розраховує на роботу офіціантки, танцівниці, домашньої господині, на сезонні роботи в сільському господарстві.

Ось шляхи, за допомогою яких жінки опиняються за кордоном.

Оголошення про працевлаштування за кордоном (на цей час Україна має домовленість з 13 країнами, в основному, для чоловіків).

Багато виїжджають за запрошенням випадкових «знайомих», іншими словами, через мережу посередників і поставників, які не оформлені у легальні фірми, (за кордоном такий посередник отримує від 200 до 5000 доларів.)

Туристичні поїздки, фірми спеціально оформлюють туристичні візи, які не дають легального права на працевлаштування. Дівчата влаштовуються на свій страх і ризик самостійно. Відповідальності турагентства за їхні долі не несуть.

Шлюбні оголошення і контракти. (Ці агентства офіційно взагалі не повинні ніким перевірятися і не повинні мати ніяких ліцензій.) За таку жінку чоловіки, які звернулися у агентство, платять великі гроші, а потім можуть перепродати її або використавши, повернути. При цьому психічний або моральний збиток виплачують не жертві, а тій фірмі, яка продала «товар».

Через Internet— всесвітня «мережа наречених», коли дівчата розмішують свої фото на сторінках знайомств.

Чи можуть постраждалі отримати допомогу в Україні?

Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) працює у сфері протидії торгівлі людьми в Україні з 1998 року, і з 2000 року, у співпраці з місцевими громадськими організаціями та органами влади МОМ надала допомогу понад 11,600 чоловіків, жінок і дітей, які постраждали від торгівлі людьми з метою примусової праці та сексуальної експлуатації у понад 60-ти країнах світу. Серед постраждалих осіб, які отримали допомогу від МОМ, наймолодшій було лише три роки, а найстаршій – 83.

З 2012 року в Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання.

У кожному регіоні України працюють підрозділи боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми. Це спеціалізовані структури, завданням яких є виявлення та припинення дій злочинців у кримінальній сфері торгівлі людьми.

Підрозділи сприяють поверненню до України осіб, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном.

Запам’ятайте – торгівля людьми – це організована злочинність, нічого не відбувається випадково.

На вокзалах до вас підійдуть не випадкові «Добрі люди», які раптом вирішили вам допомогти. Ви не випадково будете винні велику купу грошей, не випадково будете працювати у нелюдських умовах. Все це організовано, тому що приносить великі гроші, а тому – ви лише механізм, який допомагає їх заробляти.

А чи всі можливості ви використали в Україні? Озирніться довкола і ви побачите успішних молодих людей, які самостійно побудували в Україні сімейний добробут, кар’єру, досягли успіхів у навчанні, роботі.

Можливо, не все у нас так погано, можливо, варто піти іншим шляхом? Вибір залишається за вами.

Чи збулися ваші очікування? Будьте завжди вільними.

Що ви можете зробити, щоб запобігти торгівлі людьми?

Слайд №11.  Щоб не трапилося непоправного, можна і потрібно:

• захищати свої права та права інших;
• звертатися до юристів перед прийняттям важливих рішень у своєму житті;
• переказувати почуте і прочитане своїм друзям, одноліткам та іншим знайомим, розповсюджувати інформацію про торгівлю людьми;
• застерегти і поінформувати своїх знайомих, які вирішили пра­цювати за кордоном;
• створювати громадські організації, які займатимуться цією пробле­мою.

Слайд №12.  Хочеш за кордон? Подбай про свою безпеку

 Діє спеціальна інформаційна лінія із запобігання торгівлі людьми. Зателефонуй і дізнайся:

• про особисту безпеку при від’їзді за кордон;
• про правила реєстрації шлюбу з іноземцем;
• про правила укладання трудових контрактів;
• про проблеми, пов’язані з нелегальною міграцією;
• про українські й міжнародні організації, які надають допомогу потер­пілим від торгівлі людьми;
• про роботу українських консульств за кордоном.

Тел. (0352) 52—57—05 (анонімно, безкоштовно, конфіденційно).

Відеоролик «Стоп торгівлі людьми».

Висновок.

У народі кажуть, що кожна людина повинна у своєму житті зробити три речі:

виховати дитину, посадити дерево, побудувати будинок.

Давайте і ми з Вами будемо будувати будинок - побудуємо стратегію нашої протидії ганебному явищу торгівлі людьми.

Проблема торгівлі людьми є не тільки проблемою економічною або соціальною. Торгівля людьми - це насамперед злочин. А за кожним злочином неминуче випливає покарання. І ті, хто задіяні в ланцюзі торгівлі людьми, повинні це зрозуміти.

А що стосується захисту жертв торгівлі людьми, то насамперед важлива достатня інформованість, яка допоможе зробити правильний вибір.

«Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх видах» - так написано у Загальній декларації прав людини

У квітні 2001 року Верховна Рада приймає новий Кримінальний Кодекс України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року, до складу якого увійшла стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».

Указом Президента України від 18.02.2002 року № 143 «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» визначено, що боротьба з торгівлею людьми є одним із пріори­тетних напрямів діяльності правоохоронних органів України.

 Слайд №13. Від 30 листопада 2016року №419 рішенням Тернопільської обласної ради ЗАТВЕРДЖЕНО Обласну Програму протидії торгівлі людьми на період до 2020року.

 Розробник Програми – відділ сімї та молоді обласної державної адміністрації.

Термін реалізації Програми 2016-2020рр Програма виконується в два етапи 2016-2017рр і 2018-2020рр.

 Проблема, на розв’язання якої спрямована програма – це подолання торгівлі людьми.

 Слайд №14. Органами внутрішніх справ, зокрема в Тернопільській області, зафіксовано таку кількість фактів торгівлі людьми:  у 2013р – 2особи (1чол і 1жін), у 2014році – 6 осіб (4чол і 2 жін), у 2015році – 16 осіб (9чол і 7 жін).

  Для чого необхідне прийняття Програми?

 Прийняття Програми необхідне для визначення конкретних заходів з метою попередження торгівлі людьми, підвищення ефективності переслідування осіб, які вчиняють цей злочин або сприяють його вчиненню, а також захисту осіб, постраждалих від торгівлі людьми та надання їм допомоги.

 

 Ми не кажемо Вам — не їдьте. Ми просто розповіли про ваші права, можливості, про те, що необхідно знати вам, і куди потрібно звертатися.