Розвиток творчого потенціалу особистості засобами інноваційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток

творчого потенціалу особистості

засобами інноваційних технологій

 

 

 

Методична  розробка

(з досвіду роботи)

 

 

 

 

 

 

Лалабєкян Вікторія Валентинівна,

учитель початкових класів

КЗ «Дергачівський ліцей №3»,

спеціаліст вищої категорії,

старший учитель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Вступ………………………………………………………….…………………   3

2. Основна частина …………………………………………………….…………   6

3. Апробація ……………………………………………………………….……...  14

4. Висновки …………………………………………………………………….…. 16

5. Список використаної літератури ………………………………………….….. 17

6. Додатки …………………………………………………………………………  19

    6.1. Вправи для педагогічної технології «Створення ситуації успіху» …….  19

    6.2. Вправи на етапі мотивації ………………………………………………..   20

    6.3. Методи етапу засвоєння навчального матеріалу ………………………..  22

    6.4. Вправи на етапі підбиття підсумку ………………………………………  23

    6.5. Приклад матеріалу за рівнем складності ………………………………...  24

    6.6. Завдання ігрових технологій ……………………………………………..  25

    6.7. Стратегії технології критичного мислення ……………………………...  27

    6.8. Реалізація методу проєктів ……………………………………………….  28

    6.9. Матеріал для перших батьківських зборів ………………………………  29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Проблема розвитку творчої особистості у початковій школі була і залишається актуальною. Державі потрібні не виконавці, а інтелектуально розвинені, творчо обдаровані особистості.

Розвиток творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи  відомих педагогів, дослідників, мислителів, філософів, науковців. Про це свідчать багаторічні дослідження:

• гуманно-особистісна педагогіка В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі;
• психолого-педагогічні аспекти формування творчої особистості І.Беха, Д.Богоявленської, Б.Тєплова, Л.Виготського;
• розвивальний потенціал  усіх складових системи початкового навчання  М.Богдановича, Н.Бібік, М.Вашуленко, І.Гудзик, О.Савченко;
• проблеми впровадження педагогічних технологій та інновацій  О.Пометун, Н.Наволокова;
• технології проєктного навчання  О.Онопрієнко, І Єрмаков, В.Тименко.

Вони довели, що творчість – специфічна форма взаємодії людини зі світом, яка, окрім задоволення, створює передумови для духовного зростання, а розвиток здібностей – не загальне, абстрактне, а складне психолого-педагогічне явище, яке потребує цілеспрямованої, систематичної роботи. Проте динамічність реформування освітньої галузі вимагає нових підходів до формування творчої особистості учнів, зокрема інноваційних. Саме інновації та традиції є складниками сучасної школи. Отже, зміни – основа прогресу, а інновації – ключ до змін. Відтак, безперервне вдосконалення – це природна форма існування людської діяльності.

Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні початкової школи найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб'єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне – актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.

Сучасне оновлення системи освіти передбачає формування креативної, здатної до самореалізації, відповідальної за свій розвиток та за суспільство особистості, що зокрема зумовлює  потребу розвитку творчих здібностей особистості учнів. У сучасності в складних, постійно змінюваних умовах найкраще орієн­тується, адаптується, приймає рішення, працює, людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування й використання нового: ідей, задумів, нових підходів, рішень. Тож проблема  розвитку творчої особистості, збагачення інтелектуального та культурного потенціалу молодого покоління набула особливої вагомості в умовах зміцнення української державності. Це спричиняє необхідність  вдосконалення й упровадження інноваційних технологій та реалізацію нових підходів до розвитку здатності учнів до творчості в умовах сучасного освітнього середовища. Вважаю, що учитель має забезпечити формування творчих здібностей, духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити здобувачів освіти мистецтву творити себе і своє життя вже з початку навчання у школі. Саме тому  усвідомлюю необхідність застосування у своїй роботі таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до освітнього процесу. Засвоєння знань, формування умінь і навичок на уроці – це нелегкий процес, особливо для маленьких школярів. Насамперед це відчувається, коли  працюєш із учнями початкової школи. Адже до школи приходять діти, в яких ще не сформовані організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні уміння і навички. І сформувати ці навички – головне завдання педагога.

Основною формою організації освітнього процесу є урок. Переконана в тому, що він в сучасній школі має нести творчий характер. Так як ключова роль в освітньому процесі належить учителю як наставнику та пораднику, діяльність якого повинна бути спрямована на створення в освітньому процесі сприятливих педагогічних умов для розвитку творчого потенціалу учнів. Творче середовище в сучасному освітньому просторі створюється завдяки умінь педагога креативно мислити, приймати нестандартні рішення, опрацьовувати і творчо впроваджувати кращі педагогічні практики. Тому завдання вчителя – стати тією людиною, яка допоможе учневі знайти власний розв’язок, дійти власної правди. В якості провідної проблеми педагогічної діяльності визначила для себе тему: «Розвиток творчого потенціалу особистості засобами інноваційних технологій».

Практична значущість методичної проблеми: використання інноваційних освітніх технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів (на всебічний особистісний розвиток учнів).

Інноваційна значущість: використання інноваційних технологій у освітньому процесі для розвитку творчих здібностей учнів та формування ключових компетентностей, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.

Актуальність та перспективність: формування особистості, здатної в певній мірі адаптуватися до змінюваних обставин, самостійно набувати знань, уміти грамотно працювати з інформацією для виконання поставленого завдання, аналізувати її, узагальнювати, зіставляти, робити арґументовані висновки та на їх основі приймати рішення.

Новизна та прогресивність: нетрадиційний підхід до організації освітнього процесу, перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного пошуку інформації, свідомого мислення учнів.

Мета:

• створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення;
• формувати високоосвічену, інтелектуальну, інтелігентну, творчу особистість, конкурентоздатну, спроможну до постійної самоосвіти та застосування набутих знань у життєвих ситуаціях.

У методичній розробці «Розвиток творчого потенціалу особистості засобами інноваційних технологій» звертається увага на методику застосування   інноваційних технологій, ефективних методів та прийомів навчання на уроках з метою розширення пізнавальних можливостей здобувачів освіти, можливості перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети  та  формування  ключових компетентностей, розвитку й реалізації особистості.

Дана розробка призначена для вчителів початкової школи, вихователів ГПД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

                                                                  Може, маленька дитина повторює те,

   що було вже зроблено, створено іншими

                                                          людьми, але  якщо це діяння  плід її

                                                   власних зусиль, – вона творець;

                                                          її розумова діяльність – творчість.

                                                                                            В.О.Сухомлинський

Зміни в суспільному житті і свідомості вимагають формування креативної особистості учня на основі якісної освіти та розвитку його творчих можливостей та самовдосконалення. Розвиток творчого потенціалу особистості є одним із актуальних завдань сучасного суспільства. Саме реформа Нової української школи і спрямована на переорієнтування процесу навчання для розвитку конкурентноспроможної особистості, коли дитині потрібні не тільки знання, але й високий творчий потенціал, компетентність, сформованість особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце в житті, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною, поряд із традиційними завданнями, постають завдання творчого розвитку особистості.

Творчість – це процес створення суб'єктивно нового, що базується на  здатності породжувати оригінальні ідеї та використовувати нестандартні  способи  діяльності. Основні показники творчих здібностей: 

• біглість думки – кількість ідей, що виникають за одиницю часу;  
• гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль  переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в  одному контексті, можна використовувати в іншому; 
• гнучкість – це добре розвинена навичка перенесення (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу досліджуваних  явищ до іншого, долати фіксованість методів рішення, вчасно відмовлятися  від скомпрометованої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику та  до парадоксів;  
• оригінальність – здатність до створення ідей, які відрізняються від  загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з  цілісним баченням всіх зв'язків і залежностей, непомітних при послідовному  логічному аналізі; 
• допитливість – здатність дивуватися, цікавість і відкритість до  всього нового;
• точність – здатність удосконалювати й надавати закінчений вигляд  свого творчого продукту; 
• сміливість – здатність приймати рішення в ситуації невизначеності,  не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим  успіхом та репутацією; 
• уважність – уміння побачити і розпізнати творчу проблему; 
• різносторонність мислення – уміння побачити в проблемі якомога  більше сторін і зв'язків; 
• конкретність мислення – здатність до аналізу творчої проблеми як  системи; 
• абстрактність мислення – здатність до синтезу творчої проблеми як  системи; 
• почуття гармонії – почуття організаційної стрункості та ідейної  цілісності; 
• незалежність мислення – висловлення оцінок і суджень навіть під  тиском; 
• толерантність мислення – конструктивна активність в невизначених  ситуаціях; 
• відкритість сприйняття – сприйнятливість до всього нового і  незвичайного.

Творчість – безперервний рух. У ньому чергуються підйоми та спади.  Вищої точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого  характерний особливий емоційний підйом, ясність думки, відсутність  суб'єктивного переживання, напруги.

Розвиток здібностей, оволодіння знаннями, практичними уміннями та  навичками, а також способами творчої діяльності відбувається в процесі  навчання. Найсприятливішим для розкриття й прискореного розвитку здібностей є молодший шкільний вік. Це найвідповідальніший етап дитинства, коли дитина хоче вчитися, навчається вчитися і вірить у свої сили.

В процесі трудової діяльності, набираючи кожні чотири роки новий клас, неодноразово замислювалась над таким питанням: коли дітям навчатися цікаво? Прийшла до висновку: тоді, коли запускається механізм саморозвитку, готуючи особистість до реалізації власної індивідуальності та змін у суспільстві. Для реалізації цієї мети переконалася, в тому, що важливо користуватися інноваційними технологіями навчання. Слово «інновація» запозичене з італійської та означає – нове, нововведення. Інновації – це нові, оригінальні, нестандартні  форми організації навчальної діяльності. Сьогодні існує чимало захопливих інноваційних технологій: методів, прийомів, дидактичних ігор, вправ, пошуково-ситуаційних і проблемних завдань, які розвивають творчу особистість, інтерес до пізнання, самостійність мислення, уміння приймати конкретні рішення, реалізовувати власні міні-проєкти.

Здібності проявляються в процесі оволодіння діяльністю. Творчі здібності молодшого школяра проявляються в тому, настільки дитина швидко і ґрунтовно, легко і міцно здійснює навчальну діяльність. В.О.Сухомлинський писав, що кожна   дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю відповіді на питання: Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел? 

Як же розвивати творчі можливості? З чого почати? Перш за все, на думку спадають слова В.О.Сухомлинського: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнювати, учень – смолоскип, який потрібно запалювати». У впровадженні інноваційних технологій перш за все керуюся п'ятьма основними заповідями: любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності. Уважно придивляюся до кожного учня, намагаюся знайти і розвивати його позитивні риси. На перші батьківські збори намагаюся підібрати матеріал, який ілюструє можливість кожного індивида до розвитку, наприклад, знайомлю присутніх із статтею Алана Макджініса «Приховані здібності», розповідаю притчу про приховані здібності, запрошую їх до обговорення. Також проводжу тест на визначення рівня творчого розвитку дитини. В цьому велику допомогу надає шкільний психолог.  Такими прийомами допомагаю батькам дійти висновку, що кожна дитина талановита, треба лише вірити в це. Таким чином формується команда однодумців, об’єднана педагогікою партнерства. (Додаток 9)

Успіх дитини в певній мірі залежить від комфортних умов, освітнього середовища, в якому опиняється дитина, переступивши поріг школи. Тому ще з перших днів навчання дитини застосовую педагогічну технологію «Створення ситуації успіху». Наведу деякі вправи: «Радість класу», «Лінія горизонту», «Авансування». (Додаток 2) Використання таких вправ сприяє підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогає дітям усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні.

Втілюючи в практику обраний вектор діяльності, визнаю, що розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і вдосконалюють їх, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. В процесі своєї роботи переконалася в тому, що для зміцнення контролю за процесом навчання за умов використання інноваційних моделей навчання вчитель має попередньо добре підготуватися:

• глибоко вивчити і продумати матеріал, зокрема додатковий;
• старанно спланувати і розробити структуру уроку (визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання та можливі відповіді, виробити критерії оцінювання тощо);
• мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для них випадків, проблем, а також до оголошення очікуваних результатів здобувачів освіти;
• передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу (вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо)

Інноваційні технології навчання швидко увійшли в усі галузі нашого життя. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба їх використання під час вивчення багатьох дисциплін. Інноваційність, як принцип педагогіки, забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку та досягнення власної і суспільної мети. Саме інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. 

Для досягнення методичної мети використовую:

• ігрові технології
• технологію розвитку критичного мислення
• проєктну технологію
• технологію інтерактивного навчання
• інформаційно – комунікативні технології, які допомагають розвивати творчі здібності учнів, а саме: розвиток особистості, самодіяльність особистості (учні відчувають себе співучасниками освітнього процесу), самоорганізація, яка передбачає самостійну зосередженість учня пи вирішенні навчального завдання.

Сучасний урок із застосуванням технології інтерактивного навчання вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації навчальної діяльності учнів. Тому в своїй роботі поєдную ці форми роботи на різних етапах уроків. Настільною книгою для себе обрала навчально-методичний посібник «Сучасний урок у Новій українській школі» науковців Харківської академії неперервної освіти. Також в нагоді стає посібник «Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій».

Так, на етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую вправи: «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ». (Додаток 3). Це розвиває такі показники творчих здібностей: біглість, оригінальність, допитливість думки, різносторонність мислення.

Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую уже складніші вправи: «Я так думаю», «Акваріум», «Прес». (Додаток 4) Такі вправи розвивають уважність, оригінальність думки, різносторонність, толерантність  мислення, відкритість сприйняття, здатність удосконалювати й надавати закінчений вигляд свого творчого продукту.

Для підбиття підсумків уроку доречними є вправи: «Займи позицію», «Дерево рішень». (Додаток 5) Саме їх використання, на мою думку, є оптимальними для розвитку абстрактного мислення, здатності приймати рішення, висловлення оцінок і суджень тощо.

Для початкової школи характерна багатоваріантність мети і структури уроків. Залежно від провідного способу організації освітнього процесу учнів,  проводжу уроки, різні за видами, а саме: урок-інтелектуальна гра,  урок-дослідження;   урок-інсценізація, урок-подорож, урок-диспут, урок-казка, урок-аукціон знань тощо, які підсилюють мотивацію навчання, активізують різні форми сприймання й мислення. Але, незалежно від типу уроку для розкриття здібностей учнів, необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно-позитивну атмосферу, щоб діти почувалися впевнено, висловлювали свої погляди та думки, а також заохочували товаришів робити те саме. Для цього у перші хвилини початку уроку запитую у дітей про те, який у них настрій, що їх хвилює, що радує. Потім пропоную їм узяти «чарівний мішечок» і повкидати туди всі свої негативні емоції. Я також «жбурляю» свої негативні емоції. «Мішечок» зав’язується і викидається в кошик для сміття. Якщо діти приходять на урок втомлені, а особливо це буває на останніх уроках, треба їх «струснути» і розвеселити. Пропоную ігри: «Ха-ха-ха» або «Кричу до схочу», які допомагають позбутися негативних емоцій. На етапах актуалізації, рефлексії, або під час ранкової зустрічі використовую такі «розминки»: «Вітання-знайомство», «Зазирни у дзеркало» тощо.

В.О.Сухомлинський писав: «Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань, різні діти йдуть по-різному». Тому подаючи матеріал, підбираю завдання за рівнем складності. При систематичному їх використанні в учнів розвивається зорова пам'ять, розширюються обсяг сприймання, нарощується швидкість читання, збагачується словниковий запас, виробляється зосередженість під час читання. (Додаток 6)

Досвід підказує, що найбільші труднощі в початковій школі отримують зовсім не ті учні, які мають недостатній об’єм умінь, знань та навичок, а ті які пасивні на уроках, у яких відсутнє бажання думати, творити, мислити, пізнавати щось нове. Щоб зацікавити учнів, використовую інтерактивні ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні. Адже саме у грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виникають ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри в тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Часто на уроки до дітей «приходять» герої улюблених казок, зустріч з якими у формі гри поступово переростає у навчальну працю. Ігрова діяльність знімає психологічне напруження. Наприклад, на уроці читання для розвитку артикуляції доречною буде гра «Чарівне дзеркальце». Діти, дивлячись у дзеркальце, промовляють:  Ану, дзеркальце, дивись!

    Все правильно повтори,

    Стану я перед тобою,

    Ти повторюй все за мною.

Потім повторюють звуки, склади, слова, що сприяють  розвитку  почуттів і уяви. Застосовую ігри «Лабіринт», «Поспішанка», «Інтрига», «Відгадай ребус» та багато інших. (Додаток 7) Це розвиває у учнів відкритість сприйняття, гнучкість думки, допитливість – як показники креативності. Але слід пам’ятати, що надмірне захоплення грою у навчанні дітей не приносить високих результатів, оскільки гра не є універсальним методом навчання молодших школярів. Прийшла до висновку, потрібно привчати дітей виконувати завдання і в звичайній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра.  Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інноваційного навчання.

Одним з найперспективніших шляхів розвитку творчої активності  є впровадження інтерактивних форм і методів навчання. Застосовую в своїй роботі елементи технології критичного мислення. Так, на уроках літературного читання застосовую такі стратегії:

• «Читання в парах» (сприяє оптимізації взаємодії учнів, формуванню навичок ведення ефективного діалогу, активного слухання, толерантного відстоювання власної позиції. Така вправа дає можливість ретельно засвоїти навчальний матеріал, сформулювати й виголосити власне ставлення до нього, дійти узгодженого рішення, працюючи з однокласником/однокласницею);
• «Читаємо, щоб дізнатися». Ця стратегія розвиває творчу уяву, прогностичні й аналітичні здібності, дозволяє висловлювати власне ставлення до змісту прочитаного, певних рис літературного героя.
• Інтерактивна вправа «Крісло автора», під час якої діти  із задоволенням озвучують своє «творіння».

Крім цього, застосовую такі види робіт: ілюстрування прочитаного тексту, музичне ілюстрування тексту, розгадування та складання кросвордів, чайнвордів, ребусів, анаграм, оживлення персонажа твору, упровадження дослідницько-пошукової роботи, складання твору чи діалогу за серією малюнків, придумати кінець оповідання, порівняти вчинки героїв твору,  ввести нового героя в текст, скласти рекламу до твору,  написати лист героєві твору,   усне малювання, складання сенканів тощо. (Додаток 8) Виконуючи такі завдання, дитина має можливість переконатися, що їх розв’язання може мати декілька варіантів. Отже, це дозволяє розвити творчий підхід, самостійно приймати рішення в використанні того чи іншого прийому, тобто у школярів поступово виробляється творчий стиль діяльності, здійснюється розвиток уяви, здатність втілювати свої задуми.

Одним із засобів навчання, розвитку і виховання учасників освітнього процесу є формування в учнів основ проєктної діяльності як способу активного здобування знань. Він будується на засадах гуманістичної педагогіки, де у центрі перебуває  дитина з її особливостями, інтересами, потребами.  Проєктна діяльність зарекомендувала себе як дієвий і доступний засіб розвитку творчого потенціалу молодших школярів, яка сприяє:

• формуванню в учнів вміння співпрацювати;
• формуванню організаційних умінь і навичок;
• формуванню вмінь працювати з різними видами інформації;
• оволодінню умінням оцінювати свої можливості, усвідомлювати свої   інтереси, робити мотивований вибір;
• розвиткові пізнавальних потреб, інтересів, дослідницькій поведінці;
• збагаченню новими знаннями, інформацією, моральними  цінностями.

Освоюючи технологію проєктної діяльності, учні також здобувають власний досвід інтелектуальної діяльності, розвивають свої творчі здібності. Це об’єднує дітей, навчає вболівати за спільну справу, розвиває навички спілкування, дозволяє учням проявити власну ініціативу й творчість. Застосування  проєктного навчання передбачає нові вимоги до професійної діяльності вчителя. Зокрема, на відміну від урочної роботи в класі, вчитель має виконувати інші функції у співпраці з учнями. (Додаток 9)

А чи можливо сьогодні уявити урок без викорис­тання інформаційно-комунікативних технологій? Застосування їх  дозволяють змінити способи подання навчального матеріалу під час традиційних уроків, наситити урок мультимедійною інтерактивною наочністю, зростає обсяг виконаних на уроці завдань, розширюються інформаційні потоки при використанні Internet, підвищується  мотивація та пізнавальна активність за рахунок різноманітності форм роботи, з’являються можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - продвинеш ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви, розсовуючи стіни шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть невпевнені учні охоче працюють з комп'ютером.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.

Освоєння учнями сучасних інформаційних технологій на уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони будують  креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це – можливість для учнів проявити свої творчі здібності.

Усі електронні дидактичні засоби навчання, які я використовую на практиці, можна розділити на три великі групи:

1. Електронні посібники, енциклопедії, презентації у форматі MS Power Point;
2. Електронні тренажери, тести, інтерактивні кросворди, які створюю за допомогою сервісу LearningApps, національної освітньої платформи «Всеосвіта», освітнього проєкту «На урок» тощо;
3. Аудіо та відео посібники, навчальні фільми.

Перші дві  групи засобів можуть виступати в якості джерела знань, також в якості засобу засвоєння умінь і навичок учнів. Третя – використовується як наочні дидактичні матеріали, які активізують пізнавальні процеси, як джерела для проблемних завдань, що несуть у собі виховний потенціал.

А щоб дитина була здоровою, їй хотілося працювати, творити, фантазувати, отримувати невеликі успіхи треба допомогти їй бути здоровою. Ще Аристотель вважав, що «думка стає жвавішою, коли тіло розігріте рухами». Тому використовую такі здоров’язберігаючі вправи:

• проведення певного етапу уроку стоячи, що сприяє корекції       навантаження на опорно-руховий апарат;
• «Естафета». Суть прийому: виконавши певне завдання на дошці, дитина передає «естафету» іншому, довільно рухаючись по класу;
• «Пантоміма». Це демонстрація будь-якої букви, слова за допомогою свого тіла;
• «Імітація» – наслідування певного явища, характерних рис людини чи тварини за допомогою міміки, жестів, зміни пози тіла;
• «Спіймай слово» - вибірковий сплеск у долоні на відповідне слово, звук, дію;
• виконання певного завдання під супровід легкої музики;
• хвилинки слухання тиші, шелесту листя, пісні дощових крапель, пташиного співу;
• милування природою, художнє споглядання творів образотворчого та фотомистецтва;
• руханки.

Серед допоміжних здоров’язбережувальних засобів виділяю рухливі ігри, фізкультпаузи, хвилинки релаксації, самомасаж, пальчикову гімнастику, проведення певного етапу уроку на свіжому повітрі, валеологічні хвилинки. Особливе значення надаю гумористичним хвилинкам із назвами: «Сміхотерапія», «Кольоротерапія», «Казкотерапія», «Звукотерапія», «Квіткотерапія». Все це сприяє формуванню життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), формує почуття гармонії.

        Інноваційні технології сприяють розвиткові гармонійно розвиненої особистості, розкриваючи перед учнями широкі можливості для розвитку здібностей. Таким чином, можу сказати, що кожен учень, отримуючи інформацію, знаходить для себе щось нове, обґрунтовує, продумує і на основі цього формує свої знання, уміння і навички, формує себе як творчу особистість в цілому

Використовуючи інноваційні технології на уроках в початковій школі вивела свою формулу успішної роботи на уроці – дотримуватись двох основних правил:

1. Залучити до роботи всіх дітей класу.
2. Поставити учня у позицію творця.

 

 

 

 

Апробація

 

Над методичною проблемою, описаною у даній розробці працюю третій рік поспіль. Описані стратегіїї та прийоми розвитку творчого потенціалу, елементи інноваційних технологій учнів апробовувались на уроках та в позаурочний час з учнями Нової української школи. Як наслідок, застосування власних матеріалів для розвитку творчих здібностей здобувачів освіти, можу констатувати чітко виражену тенденцію до позитивних зрушень. Вважаю доцільним впроваджувати інновації в освітній процес, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів, а саме: навчає здобувати знання самостійно; акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань; сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі); надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему; навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки; надає можливість висловлювати свої власні думки.

Як результат – активізація освітньої діяльності: принцип «мушу вчитися», з яким більшість дітей прийшли до школи за переконанням батьків, поступово змінюється на якісно новий – «хочу вчитися». Зріс інтерес  учнів до навчання, на порядок вищою стала читацька та творча активність школярів.

Учні швидше сприймають новий навчальний матеріал, із задоволенням шукають разом  шляхи вирішення поставлених завдань, відповідей на проблемні запитання. Адже набагато цікавіше і пізнавальніше дітям  керуватися власним розумом, а не спиратися на чужі думки. Окрім того, не слід забувати, що набагато результативнішим є навчання, що проходить у співробітництві вчителя та учня. Саме таке навчання, з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, стимулює активність і творчість, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності. Тому взаємоповага, взаєморозуміння, доброта, підтримка, сучасні інноваційні методи і прийоми – невід’ємні супутники  моїх уроків.

Підтвердженням цього є те, що поступово підвищується активність і результативність участі школярів в олімпіадах, конкурсах.

Так, у 2021/2022 навчальному році учні класу взяли участь в олімпіаді від Національної освітньої платформи «Всеосвіта Осінь – 2021» з української мови. Результати: всього проходило – 8 учнів, із них: 6 учнів отримали Подяки, 1 учень – Диплом за ІІ місце, 1 учень – Диплом за ІІІ місце.

Також 8 третьокласників взяли участь в Олімпіаді з предметів початкової школи від освітнього проєкту «На урок». Результати: один Сертифікат учасника, один Диплом ІІІ ступеня, чотири Дипломи ІІ ступеня, два Дипломи І ступеня.

У ІІ Всеукраїнському відкритому марафоні з української мови серед учнів 3 – 11 класів Захарецька Єлизавета посіла І місце , а Гузенко Богдан – ІІ місце в категорії «учні 3 класів».

У ІІ етапі ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика Куліш Анастасія посіла ІІ місце.

Бондаренко Вероніка має хист до написання віршиків та оповідань-мініатюр. Навіть створила свою збірку тиражем у 15 примірників.

Методичну розробку презентовано на засіданні ШМО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Розвиток освіти ХХІ століття спонукає до оновлення методів та прийомів навчання, запровадження в освітній процес інноваційних технологій, сучасних концепцій та способів формування в учнів предметних та життєвих компетенцій.

       Працюючи над даною науково-методичною проблемою, з’ясувала, що найбільш  ефективною формою навчання для мене є використання сучасних технологій в поєднанні з традиційними засобами.

      Вважаю доцільним на уроках використання елементи інноваційних технологій для розвитку творчих здібностей, реалізуючи наступні задачі:

• навчає здобувати знання самостійно;
• акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;
• сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);
• надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;
• навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;
• надає можливість висловлювати свої власні думки.

Учні швидше сприймають новий навчальний матеріал, із задоволенням шукають разом  шляхи вирішення поставлених завдань, відповідей на проблемні запитання. Адже набагато цікавіше і пізнавальніше дітям  керуватися власним розумом, а не спиратися на чужі думки. Окрім того, не слід забувати, що набагато результативнішим є навчання, що проходить у співробітництві вчителя та учня. Саме таке навчання, з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, стимулює активність і творчість, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності. Тому взаємоповага, взаєморозуміння, доброта, підтримка, сучасні інноваційні методи і прийоми – невід’ємні супутники  моїх уроків.

Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме діяльності, пошуку, формуванню творчого мислення. Таким чином, використовуючи інноваційні методи роботи, вчитель формує творчу особистість, яка матиме міцні знання та буде успішно застосовувати їх на практиці.

           Підсумок хочу підвести словами Вінстона Черчіля: «Чому корабель перемагає хвилі, хоча їх багато, а він – один? Тому що у корабля є мета, а у хвиль – ні. Якщо ми маємо мету, то завжди прийдемо, куди хочемо».

 

Література

 

1. Андросова, Н. Інноваційні технології в школі. Наукові записки. / Н.Андросова – Педагогічні науки, 2012.
2. Бєлан, Г. Психологічні основи розвитку творчої особистості учня у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Наукові  записки. / Г.Бєлан – Педагогічні науки, 2014.
3. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку / Початкова школа. 2007 - № с. 34.
4. В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво «Радянська школа», 1976, с. 530 - 531.
5. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи / Тема. - 2004. - № 3/4. - с. 229-232.
6. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів / Л.Данилова /Рідна школа. – 2002. – № 6. – С.18-19.
7. Дмитренко К.А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності / К.Дмитренко, М.Коновалова, О.Семиволос, С.Бєкєтова - Х.: Вид. група «Основа», 2020
8. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1 – 4 класи. / Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 160 с.
9. Міщенко, Н. І. Розвиток творчого потенціалу молодших школярів засобами інноваційних технологій. Таврійський вісник  освіти, 2017.
10. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Н.П.Наволокова – 2 видання – Х.: Вид. група «Основа», 2012
11. Пометун О.І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи: навч. посіб. / О.І. Пометун. - К: Видавничий дім «Освіта», 2020
12. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах / О.Я.Савченко. – Київ: Магістр – S, 1997. – 256 с.
13. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. / Харків: Видавнича група «Основа», 2003
14. Старагіна І.П. Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання: навчально-методичний посібник / Старагіна І.П., Терещенко В.М., Панченков А.О. – Х.: Соняшник, 2020
15. Сучасний урок у Новій початковій школі: навчально-методичний посібник / О.М.Гезей, С.А.Мельник, Л.Д.Покроєва; за заг. ред. Л.Д.Покроєвої – Х.: Харківська академія неперервної освіти, 2018
16. Телячук В.П. Інноваційні технології в початковій школі / В.П.Телячук, О.В.Лесіна – Х.: Вид.група «Основа», 2008
17. Фефілова, Використання сучасних інноваційних технологій у початковій школі. / Т.Фефілова, Ю.Саєнко – Витоки педагогічної  майстерності, 2015.
18. Черепковська Н.І. Виявлення та стимуляція розвитку творчого потенціалу дітей / Н.І.Черепковська – Обдарована дитина. – 2006. с.18-21.

Електронні ресурси:

http://mybclass.at.ua/load/statti/vikoristannja_innovacijnikh_tekhnologij_na_urokakh_v_pochatkovij_shkoli/3-1-0-3

 

https://vseosvita.ua/library/vistup-samoosviti-na-temu-formuvanna-tvorcih-zdibnostej-ucniv-pocatkovih-klasiv-slahom-vikoristanna-innovacijnih-tehnologij-131656.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Вправи педагогічної технології «Створення ситуації успіху»:

 

1. «Лінія горизонту» – перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.
2. «Авансування» – учитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
3. «Радість класу» – емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання дитині віри в себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Вправи на етапі мотивації

Вправа «Асоціативний кущ» («Ґронування»)

Розвиває ключові компетентності:

• уміння вчитися (уміння ухвалювати правильні рішення);
• інформаційні (уміння самостійно добирати, аналізувати, відтворювати інформацію);
• ціннісно-смислові (уміння визначати життєві цінності й мету, ухвалювати правильні рішення)
• комунікативні (уміння спілкуватися усно і письмово)

Урок математики. 1 клас

Тема. Нумерація чисел у межах10. Число7. Цифра 7. Утворення числа 7. Написання цифри 7. Тиждень.

Учитель: Кожного дня ми користуємося якимись числами. Відгадайте загадку: Цифра ця, мов кочерга, в неї, бач, одна нога.

Учні: Сім.

Учитель: Правильно відгадали. Пригадайте, де ви її зустрічали?

Учні: 7 кольорів веселки

           Казка «Білосніжка і 7 гномів»

           7 нот

           7 днів у тижні тощо

Учитель: (фіксує відповіді)

 

 

Вправа «Мікрофон»

Розвиває ключові компетентності:

• навчально-пізнавальні (уміння застосовувати різні методи пізнання);
• загальнокультурні (уміння бачити і усвідомлювати засади соціальних та суспільних традицій);
• ціннісно-смислові (уміння визначати життєві цінності й мету, ухвалювати правильні рішення)
• комунікативні (уміння спілкуватися усно і письмово)

Урок української мови. 3 клас

Тема. Дізнаюся більше про іменники.

Учитель: У 2 класі ми почали знайомство з цією частиною мови. Уявіть, що у вас в руках мікрофон і вам потрібно висловити свою думку. Говорити може тільки той, у чиїх руках опиняється уявний мікрофон. Пригадайте все, що вам відомо про іменник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Методи етапу засвоєння навчального матеріалу

 

Метод «Прес»

Розвиває ключові компетентності:

• навчально-пізнавальні (уміння застосовувати різні методи пізнання, уміння відрізняти факти від домислів тощо);
• загальнокультурні (уміння застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності);
• ціннісно-смислові (уміння ухвалювати правильні рішення)
• комунікативні (уміння взаємодіяти з людьми, що оточують особистість, навички роботи в групі)
• соціально-трудові (уміння продуктивно співпрацювати з партнерами у групі й команді)
• особистісного самовдосконалення (навички культури мислення)
• проєктно-технологічні (уміння застосовувати знання, навички й особистий досвід)

Урок української мови. 4 клас

Тема. Складання речень з однорідними членами. Поширення їх залежними словами. Граматичні питання до однорідних членів речення.

Учитель: Із поданих слів складіть і запишіть речення: червоні, багряні, золоті, тріпотіли, листочки, деревах, На. Доведіть, що у цьому реченні є однорідні члени. Які саме? Назвіть їх.

 

Чотири групи працюють одночасно. Завдання кожної групи – відповісти на поставлене запитання виключно за поданим кліше: 1-ша – «Я вважаю, що…»;

                                                                                         2-га – «Тому, що…»;

                                                                                         3-тя – «Наприклад, …»

                                                                                         4-та – «Отже, я вважаю…»

Міркування має набути такого вигляду:

«Я вважаю, що в реченні: На деревах тріпотіли червоні, багряні, золоті листочки. є однорідні члени речення: червоні, багряні, золоті, тому, що відповідають на те саме питання (які?) й залежать від одного й того ж слова – листочки. Наприклад: листочки які? зелені, багряні, золоті. Отже, я вважаю, що це однорідні другорядні члени речення.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Вправи на етапі підбиття підсумків

 

Метод «Займи позицію»

Розвиває ключові компетентності:

• навчально-пізнавальні (уміння застосовувати різні методи пізнання, уміння відрізняти факти від домислів);
• загальнокультурні (уміння аналізувати і оцінювати досягнення);
• ціннісно-смислові (уміння ухвалювати правильні рішення)
• комунікативні (уміння взаємодіяти з людьми, що оточують особистість, навички роботи в групі)
• соціально-трудові (уміння продуктивно співпрацювати з партнерами у групі й команді)
• проєктно-технологічні (уміння застосовувати знання, навички й особистий досвід)

Урок української мови. 3 клас

Тема уроку. Пишемо записку і СМС-повідомлення

На початку уроку діти отримали завдання:

Вправа «Вилучи зайве»

• Вилучіть із запису «зайве» слово із запису і ви дізнаєтеся меседж нашого уроку.

Навчаннятрибезтриспілкуваннятрияктридеревотрибезтрилистя.

• Поясніть вислів.

На заключному етапі уроку проводжу Рефлексійний аналіз

• Зверніть увагу на вислів-меседж уроку.
• Чи погоджуєтеся ви з висловом?
• Займіть відповідну позицію: ЗГОДЕН/ЗГОДНА  НЕ ЗГОДЕН/НЕ ЗГОДНА 

 НЕ МОЖУ ВИЗНАЧИТИСЯ

• Оберіть цеглинку відповідного кольору для завершення моделі дерева відповідно до того, яким був урок.

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Приклад матеріалу за рівнем складності

 

У 2 класі перед уроком-екскурсією на тему: «Весняні зміни у неживій і живій природі» дітям пропонувала завдання для спостереження за деревами. Які вони в цю пору року?

Завдання для учнів першої групи:

• Проведіть спостереження за листяними деревами. Які зміни відбулися з ними навесні?

Завдання для учнів другої групи:

• Проведіть спостереження за листяними деревами: березою, липою, кленом. Які зміни відбулися з ними навесні?

Для учнів третьої групи:

• Проведіть спостереження за листяним деревом - березою. Зробіть висновок, як вона змінилася з настанням весни.

Мета роботи - одна для всього класу. Однак, щоб виконати завдання, діти першої групи повинні актуалізувати поняття «листяне дерево» і зіставити загальне з одиничним, тобто розпізнати, які дерева належать до листяних і зробити загальний висновок.

Завдання для другої групи простіше: знайти зазначені об'єкти, провести спостереження за кількома з них і зробити відповідний висновок.

Третя група націлена на конкретне спостереження за одиничним об'єктом.

Таким чином, кількість об'єктів, якими оперують молодші школярі, варіюється, що спричинює зміну характеру і ступеня узагальнення нових знань.

Під час обговорення побаченого діти розповіли про зміни, які сталися з деревами навесні. Спочатку послухали відповіді учнів третьої групи, їхню розповідь доповнювали учні з другої групи, а загальний висновок зробили учні першої групи.

Такий підхід не тільки забезпечує виконання завдань кожним учнем відповідно до його можливостей, активізує пізнавальну діяльність, а й дає змогу поступово організувати усвідомлений перехід до вищого рівня узагальнення знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

Завдання ігрових технологій

 

На уроках української мови в 3 класі практикую роботу зі словами, як однієї складової «Щоденні 5» з творчим завданням.

Гра «Лабіринт»

Наприклад, працюючи на уроці з прислів’ям «Вчення – світ, а невчення – тьма» пропоную учням спочатку прописати:

Нн нв ен ння

невчення тьма

• Пройти лабіринтом і прочитати прислів’я.

 

В	н	е	в	у	у	у
ч	а	у	ч	у	у	у
е	,	у	е	у	у	у
н	т	у	н	у	у	у
н	і	у	н	у	у	.
я	в	у	я	у	у	а
-	с	у	-	т	ь	м

Вчення – світ, а невчення – тьма.

Далі проводжу таку роботу:

• Пояснити значення прислів’я.
• Назвати слова антоніми: вчення – невчення; світ – тьма.
• Назвати слово, у якому звуків менше, ніж букв: вчення, тьма.

«Лабіринти» «ростуть» разом із дітьми, їхніми здібностями…

Так, у 3-4 класі вони можуть мати такий вигляд:

 

Діти читають цитату, записують внизу її. Потім             проводжу роботу щодо розуміння змісту утвореного речення.

 

 

Гра «Інтрига»

Наприклад, на початку уроку з теми «Пряме та переносне значення слова» проводила роботу із  фразеологізмом «Зарубати на носі».

• Використовуючи математичні дії прочитайте фразеологізм.

ЗАР+ УБМ – М + АТВИ – ВИ + И + НАД – Д + НОК – К + СІ  

Зарубати на носі.

• Поясніть значення фразеологізму. Вправа «Мікрофон» була доречною.

Після того, як бажаючі висловили свої думки, доповнила:

• У давнину неписьменні люди носили з собою дощечки. І на них зарубками робили усякі позначки. Ці дощечки називалися носами, бо їх носили. Як бачите ніс тут не до чого.

 

Вправа «Відтягнута відгадка»

• У якому значенні вживається фразеологізм у мові, ми дізнаємось на уроці під час роботи над новим матеріалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

Стратегії технології критичного мислення

 

Стратегія «Читаємо, щоб дізнатися» «Щоденні 5» Читання для себе

Ця стратегія розвиває творчу уяву, прогностичні й аналітичні здібності, дозволяє висловлювати власне ставлення до змісту прочитаного, певних рис літературного героя.

Проілюструю використання технології «Читаємо, щоби дізнатись» вправами, використаними для опрацювання оповідання Т. Стус (Щербаченко) «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні», з яким знайомилися на уроці позакласного читання.

1. Вправа «Передбачення»

• Прочитайте заголовок твору «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».
• Про що може йтися у творі з такою назвою?
• Як ви думаєте, це твір художній чи науково-популярний?
• Складіть й запишіть 4-5 речень про зміст, на свою думку, цього твору.
  2. Вправа «Обмін інформацією»

• Обміняйтеся з однокласниками й однокласницями своїми передбаченнями.
  3. Робота з текстом
• Прочитайте першу частину твору Тетяни Стус (Щербаченко) «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».
• Порівняйте зміст прочитаного уривка зі своїми припущеннями.
• Чи правильними виявилися ваші припущення? Що справдилося?
• Розгляньте ілюстрацію до уривку з твору «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні».
• Що зображено на ній?
• Поміркуйте, про що йтиметься в наступній частині оповідання.
• Прочитайте другу частину тексту.
• Чи правильними виявилися ваші припущення? Що справдилося?
• Прочитайте останню частину уривку з твору «Як пасує краватка, або Чому не всі поросята брудні», щоб дізнатися, куди потрапила свинка після того, як вибралася з багнюки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

Реалізація методу проєктів

 

Урок «Я досліджую світ». 2 клас.  Родинний проєкт «Годівничка»

Тип проєкту: дослідницько-інформаційний, родинний, творчий

Мета проєкту: Розширити знання дітей про зимуючих птахів; дослідити, які птахи прилітають до годівнички; ознайомитися з правилами підгодівлі птахів; залучити учнів до виготовлення годівнички; виховувати любов до природи.

Очікувані результати: діти навчаться спостерігати за пташками, записувати свої спостереження, дізнаються про види годівничок, спробують змайструвати власну, презентують свою роботу перед класом.

 На початку проведення дослідження діти отримали пакет із завданнями для проведення спостереження і виготовлення годівнички.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

Матеріал для перших батьківських зборів

 

Приховані здібності

Алан Макджініс

Історичні книжки рясніють обдарованими особистостями, таланти яких практично ігнорували всі, аж поки не знаходився хтось, хто в них вірив. Альбер Ейнштейн заговорив лише у чотири роки, а в сім навчився читати. Ісаак Ньютон погано вчився в школі. Редактор газети звільнив Волта Діснея за те, що той не мав «хороших ідей». Вернер фон Браун завалив алгебру в дев’ятому класі. Йозеф Гайдн відмовився вчити Бетховена на музиканта, бо той видався повільним і млявим і, здавалося, не мав ні крихти таланту.

Усі ці історії вчать одного: різні люди розвиваються з різною швидкістю, і найкращий спосіб підштовхнути людину до зростання – це звернути увагу на її приховані здібності.

 

Притча

За день до свого народження дитина запитала у Бога: «Я не знаю, для чого йду в цей світ, що я буду там робити?». Господь відповідає: - Я подарую тобі янголів, як завжди будуть порід із тобою. Вони усе тобі пояснять.

• Але як я зрозумію їх, я ж зовсім не знаю їхньої мови?
• Янголи будуть вчити тебе своєї мови. Вони будуть охороняти тебе від бід, твої янголи навчать тебе жити.
• А як звати моїх янголів?
• Не важливо, як їх звати, ти будеш звати їх «тато і мама».

У кожній дитині - сонце, тільки дайте йому світити!

 

Тест «Не проґав вундеркінда!»

Кожна дитина має свої, лише їй притаманні риси, які розпізнаються в ранньому віці, тому обов'язок батьків - виявити та розвинути приховані здібності та задатки. У цьому може допомогти такий тест:

 

1. Ваша дитина навчилася рано, до шестирічного віку читати:

• самостійно - 7 балів;
• за допомогою когось - 5 балів.

2. Читає багато книг, причому досить швидко - 2 бали.
3. Сама або за допомогою когось зацікавилася словниками та енциклопедіями - 2 бали.
4. Легко навчилася читати, але відчуває труднощі під час читання - 1 бал.
5. Займається, за звичай, за зачиненими дверима, а друзів має старших за себе - 2 бали.
6. Розмовляє зі старшими на рівних - 2 бали.
7. Ставить багато різних каверзних запитань, інколи заганяючи дорослих у глухий кут - 2 бали.
8. Має готові відповіді навіть на несподівані запитання - 1 бал.
9. Іноді неуважна, але завжди вміє робити цікаві повідомлення (скажімо, після перегляду кінофільму, телепередачі чи спостереження за чим-небудь) - 2 бали.
10. Із задоволенням вступає в бесіду про навколишній світ, дає власну оцінку суспільним явищам - 1 бал.
11. Одноманітні справи (миття посуду, легкі навчальні вправи, які не потребують особливих зусиль) викликають нудьгу - 1 бал.
12. Чутлива до несправедливості, навіть якщо це не стосується її особисто - 2 бали.
13. Має багатий словниковий запас і вміло застосовує під час спілкування різні терміни - 2 бали.
14. Любить складні ігри ( шахи та ін.), які вимагають кмітливості - 1 бал.
15. У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники - 1 бал.
16. Любить різні заняття, причому хоче робити все самостійно - 2 бали.
17. Її цікавить Всесвіт, вона цікавиться питаннями давньої історії - 2 бали.
18. У школі навчається без особливих зусиль, швидко схоплює матеріал та має власну думку з багатьох питань - 2 бали.
19. Має розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу і в усьому знаходить гармонію - 2 бали.

 

 Ось і весь тест  «вундеркінда», якщо він таким є. А це залежить від того, скільки балів він отримає під час підрахунку. Потрібно врахувати, що об'єктивність тестування залежить від чітких відповідей на запитання.

Якщо ви набрали від 10 до 13 - це свідчить про те, що  дитина має певні здібності, а тому вам необхідно потурбуватися про те, щоб організувати її навчання та спрямовувати розвиток її здібностей.