Година спілкування. Що робить нас украінцями?

Про матеріал

Матеріал можна використати на годинах спілкування перед 14 жовтня- День Пресвятої Покрови.. Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Це і свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Друга Пречиста, і одне з найбільших свят - свята Покрова - Покров Пресвятої Богородиці

Перегляд файлу

Коробоненко Тетяна Володимирівна

учитель української мови та літератури

Білозерської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №2 ім. Б.Хмельницького

Тема. Що робить нас українцями?

Мета: поглибити знання учнів про символи України, звичаї і традиції українського народу; ознайомити учнів з особливістю свята Покрови Пресвятої Богородиці; розвивати бажання стати гідними громадянами України; виховувати патріотичну свідомість, любов до рідної землі, її традицій, вірувань, культури.

Тип : усний журнал

Обладнання: мультимедійна дошка, портрети гетьманів, символи України.

Учитель. Ти українець? А що робить нас українцями? Щоб відчути себе українцем, мало народитися і жити в Україні, - треба ще й вивчити історію свого народу, його звичаї і побут, мову і культуру, - і не лише створену її митцями, а й ту, що виплекана з діда-прадіда, передана нам, їхнім нащадкам як неоціненний скарб. А що знаєш ти про свою націю, окрім набридлих сала, галушок та народних гулянь із горілкою й красивими дівчатами? Земля родюча, небо неосяжне… Ото і все? Україна – це невичерпна величінь, що багата на традиції й історію, на глибокі пісні та чарівні колядки, на дивовижні обереги і наймелодичнішу у світі мову… Відчуй свою приналежність до сильної духом нації, вивчи її культуру разом із цією книгою і, запевнюємо, ти ніколи вже більше й думки не матимеш, що народився на славетній українській землі даремно!

1-ведуча. Сьогдні ми звами перегорнемо сторінки історії і поринемо у часи козацтва, пригадаємо наших славних отаманів, гетьманів України

2-й ведучий. Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Це і свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, Друга Пречиста, і одне з найбільших свят - свята Покрова - Покров Пресвятої Богородиці.

1-й учень.

Стоять в багрянці й золоті діброви

Калина демонструє пишну вроду.

От і прийшла Покровонька, Покрова –

Одне з найкращих свят мого народу.

Давайте ми у днину цю чудову

Повернем погляд у глибин віків.

Бо ж недаремно вважалась Покрова

Заступницею наших козаків.

1-ведуча. Особливо шанували в Україні Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови.

2-в.. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова.

1-й в. На знак великих заслуг українського козацтва в утвердженні нашої державності Президентом України в жовтні 1999 року було видано Указ про упровадження Дня українського козацтва, що відзначається в день Покрови - 14 жовтня.

(Лунає «Запорозький марш»).

2-В. Провідною метою існування козацького війська була боротьба з турками й татарами, які спустошували Україну.

2-й учень.

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити.

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти.

Котрі молодії –

У полон забрато;

Як зайняли, то й погнали

До пана, до хана...

Т. Шевченко

1-В. Єдиними рятівниками українців стали козаки, які пильнували татарських і турецьких нападників, билися з ними і не давали захоплювати живу силу в неволю. Для охорони східних і південно-східних рубежів України козаки стали будувати січі.

2-В.. Однією з перших січей була Запорозька Січ (на о. Хортиця), заснована українським князем Дмитром Вишневецьким, прозваним Байдою. Він став першим козацьким гетьманом. . Про хоробрість і відвагу українських козаків було відомо не тільки в Україні. Запорозьку піхоту вважали найкращою в Європі.

Перегляд відеофільму «Хортиця»

Пізніше з’явилися Чортомлицька, Томаківська, Хортицька, Задунайська, Кам’янська та Олешківська Січі, які були засновані на території нинішньої Херсонщини.

Перегляд фото слайдів із Олешківської Січі

$D:\Таня\ФОТО-ШКОЛА2012\5 - б клас. 2011рФото\Кам'янська січ\PICT0041.JPG$ $D:\Таня\ФОТО-ШКОЛА2012\5 - б клас. 2011рФото\Кам'янська січ\PICT0053.JPG$

$D:\Таня\ФОТО-ШКОЛА2012\5 - б клас. 2011рФото\Кам'янська січ\PICT0070.JPG$

2-В. ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА – це свято, яке встановлене, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності. Про козаків написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків йдеться в урочистій пісні нашої держави - Гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця - це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.

1-В.Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен із нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань.

2-В. Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

1-в. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

2-в. Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці. Отже сьогодні Покрова – це свято не тільки народне і релігійне, а й національне.

1-в. 21 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко ініціював встановлення Дня захисника України, який святкується на Покрову 14 жовтня, державним святом.

Учитель. Захист Вітчизни від тих, хто загрожує територіальній цілісності країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, величезної самопожертви і самовіддачі. Воєнні події початку 2014 року змусили переглянути ставлення українського суспільства до захисту Вітчизни і змінити дату святкування, адже раніше наш народ відзначав це свято 23 лютого. Відповідно до Указу Президента України від 14 жовтня 2014 року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено свято - День захисника України.

Кажуть, що той, хто не знає минулого – не вартий майбутнього.

На мультимедійній дошці з’являються фото слайди гетьманів, отаманів України, а ведучі по черзі коментують.

https://cloud.mail.ru/public/EW12/P9Vu7Jvmu (Отамани) АБО

http://filologiya-tetyana.blogspot.com/ (Перлина натхнення. Ми українці)

3-й учень

Було колись – в Україні

Ревіли гармати;

Було колись – запорожці

Вміли панувавати!

Т.Шевченко

1. Байда Вишневецький(1516-1563)- перший гетьман

В Цареграді на риночку

П’є Байда мед-горілочку…

Самійло Кішка(1530 - 1602), гетьман, лицар моря.

Самійло Кішка зробив неможливе – підняв повстання на тюрмі-галері, визволив братів-невільників і щасливо прибув на захопленій галері на рідну Січ…

Петро Сагайдачний (1570-1622),гетьман

… А позаду Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн і люльку,

Необачний!

(Усна народна творчість)

Хотинська битва 1621. Турецькі втрати становили більше 80 тис. чоловік!

Богдан Хмельницький (1596-1657), гетьман.

Ой,той то Хмельницький,

Що ляхів тисне?

Битва під Жовтими Водами (6 травня 1648р): польське військо – 12 тисяч- Стефана Потоцького було порубано ущент.
Битва під Корсунем (15-16 травня 1648): за 4 години армія Речі Посполитої (20 тис.) була розгромлена. До полону потрапило 10 тисяч солдат і офіцерів.
Битва під Пилявцями (11-13 вересня 1648): загинула вся польська піхота (50 тис.)!

Іван Богун (1618-1664),наказний гетьман

А хто тоді задумав переправу,

Рятунок для козацтва, як Перун?

Хто тут найбільшу мав в народі славу?..

Шепочуть трави, очерет:

- Богун…

Євгенія Лещук

Іван Сірко(1605-1680), кошовий отаман.

Та що сизий орел по степу літає,

Аж то Сірко на конику виїжджає…

Аж то Військо та славне Запорізьке

Та на вороних конях у степу виграває… (Усна народна творчість)

Іван Сірко провів проти турків понад 55 успішних походів і жодного не програв. Українське козацтво під проводом Івана Сірка взяли Дюнкерк і повернули його Франції разом із 7 тис. полонених іспанців.

Іван Виговський(? -1664) , гетьман

Битва під Конотопом (29 червня 1659):козаками знищено понад 40 тис. москалів!

Цвіт московської кінноти

Загинув за один день…

(С.Соловьйов, російський історик)

Кость Гордієнко (? - 1733)кошовий отаман.

Битва в Керченській протоці (1696):

За дві години козаки під поводом Костя Гордієнка потопили 9 фрегатів і взяли в полон 2 галери; було знищено 5 тис. яничарів.

Петро Калнишевський (1690-1803), кошовий отаман.

Все безглуздо: і велич і слава,

Коли духу розпалась держава!

(Марія Чумарна)

Довідка.

Свято Покрови — давнє українське свято

За однією із легенд, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Жителі столиці Візантії молилися до Богородиці з проханням про порятунок. І Діва Марія, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги не мали змоги побачити цих людей. Як відомо із деяких джерел, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою із версій, інспірацією для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто врятували.

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

Згідно з переказами та легендами саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали та інших козаків, що по різних причинах залишалися в своїх куренях. А так, як в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) - то і маємо козацьке свято на Покрову.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.