Година спілкування "Творчість В. Симоненка"

Година спілкування

Життя і творчість В. Симоненка

Мета: познайомити учнів з творчістю Василя Симоненка, розвивати навички виразного читання. Виховувати у дітей любов до Батьківщини.

«Можна все на світі вибирати, сину,

вибрати не можна тільки Батьківщину»

 Україно… Скільки таїть всього у собі це слово! Воно пробуджує в уяві високі замріяні верби над прозорою блакиттю озер, блакитні хатки, які хвилюють погляд, рожеві мальви, що вбралися, мов дівчата на вечорниці, червону калину, на кетягах якої виводить свою пісню соловейко, веселку стрічок у віночку української дівчини, журливу народну пісню, яка пронесла через віки тяжку історію нашого краю.

Довідкове бюро:

Учень. Є в Лубенському районі на Полтавщині невеличке село Біївці. Там 8 січня 1935 року в селянській сім’ї і народився Василь  Андрійович Симоненко.

Тяжкі роки випали на долю поета. Дитинство було напівголодним, напівсирітським. Хлопець виростав без батька. Мати тяжко хворіла. Учень. Допомагали дідусь і бабуся, які дуже любили свого онука. Дідусеві присвятив поет свої вірші. «Дід умер» та оповідання «Дума про діда». До школи дорога була неблизька – 9 км.

Сценка «Круглий стіл».

Мати Ганна Федорівна

У школі він вчився тільки «на відмінно». Десятирічну закінчив із золотою медаллю. А вчитися йому було ой нелегко! П’ять класів він закінчив у Гаївцях, а решту – в сусідній селах Еніківцях і Тарандинцях. А це… 9 км.

Весною чи восени – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні ж зими були люті і сніжні. А пальто у Васі – пошарпане, а чоботи – діряві. Тільки ніколи, ні разу він не запізнився на урок. Було питаю його: «Важко тобі, Васю?». А він весело відказу.: «Та чого там важко. Доки дійду до школи, то всі уроки повторю, а як назад вертався, то всі пісні переспіваю».

Вчитель математики Уляна Миколаївна

Якось зарядилася хуртовина. В такі дня наша школа затихала, бо підвозу не було. І раптом на шкільному порозі з’явилася снігова баба. Це з усіх чужосельців прийшов до школи лише Василь.

Директор школи

Я пригадую 1949 рік, коли Василь вступив до 8 класу нашої школи. Скоро він стане членом двох гуртків-літературного і фізичного. Він любив математику і розв’язував складні задачі. Він був старанним і наполегливим. Він перечитав усі книжки шкільної бібліотеки. Якось Василь прочитав вірш, у якому було привітання гостям і подяка вчителям. Вірш збентежив усіх і друзі попросили поета прочитати вірша ще.

Складати вірші В. Симоненко почав ще в шкільні роки і вміщував їх у стінгазеті. Тема любові до Батьківщини, до рідної землі. Своєрідним заповітом В. Симоненка стали його знамениті слова з вірша «Лебеді материнства». Це гімн синівської любові, патріотизму.

Вчитель: Проведемо хвилинки поезії. Прослухайте прекрасні вірші поета В. Симоненка.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Учень. Не шукаю до тебе

Ні стежки, ні броду –

Ти у грудях моїх,

У чолі і в руках.

Упаду я зорею.

Мій вічний народе,

На трагічний і довгий

Чумацький твій шлях.

Учень. Я живу тобою і для тебе,

вийшов з тебе, в тебе перейду.

Під твоїм високочолим небом

Гартував я душу молоду.

Учень. Народ мій є! Народ мій завжди буде.

Ніхто не перекреслить мій народ.

Пощезнуть всі перевертні і приблуди

І орди завойовників – заброд.

Учень. Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Душа моя, живи!

В океані рідного народу

Відкривай духовні острови. 

Учитель: Проведемо вікторину.

1.Назвіть рік народження В. Симоненка.

2. В якому вірші поета говориться про скривдженого хлопчика.

3. Який вислів В. Симоненка став «крилатим».

4. Який вислів став «крилатим».

5. У якому вірші говориться про те, що саме давало поету крила.

Учитель: Діти! Ми повинні відкривати для себе не тільки невідомі літературні імена, а й збагнути, хто, ми, українці, і чиї ми діти.

Рідний, рідна, рідне – корінь, роду і народу.

Рідна мама і рідний тато, рідна земля, рідна Україна,

Рідна мова, рідна школа.

Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України.