година спілкування " Українська вишиванка"

Шостак В.О. вчитель НВК «Ерудит»

                       Година спілкування «Українська Вишиванка»

Учитель: Сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучається до свята, одягнувши вишиванку.Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. Цього дня кожен охочий може долучитись,одягнувши вишиванку.

Учень1: Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича - Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Учень2: Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Учень 3: Вишиванка є символом краси, здоров'я і щасливої долі. Її вважають оберегом української нації. Вишита сорочка символізує сімейні цінності – пам'ять роду, вірність і любов. Сьогодні День вишиванки не національне свято, а всесвітнє. 
Учень 4.

Якщо людина хоче вишивати

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час...
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.
Надія Красоткіна

Учень 5:

Я вишию сорочку

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я – українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я – українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.
Надія Красоткіна

Учень 6:

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...
Надія Красоткіна

Учень1: Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Це не лише витвір мистецтва, а й наш оберіг.

Учень2: Бо закодована одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищає така сорочка, й сили додає, й кохання береже…

Учень3: Найкращий оберіг - вишита сорочка, бо вона захищає не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії.

Учень 4:

Історія народної  вишивки на Україні  сягає  своїм  корінням  у  глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників  і літописців доводять, що вишивка як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою,  за  свідченням Геродота,  був прикрашений одяг  скіфів. На жаль пам’ятки української вишивки  збереглись лише  за останні кілька  століть.

Учень 5:

Вишиванням  споконвіку  займались жінки,  які  з  покоління  в  покоління передавали найяскравіші  зразки орнаменту, кольору, техніки. Вишивки,  передаючи  характерні  ознаки  місцевості,  різняться  між  собою орнаментом, гамою кольорів. Кольорова гама вишивок широка: червоне поєднується  з чорним, біле  із багатоколірним малюнком.

Учень 5:

Вишивкою оздоблювали рушники, жіночий  та чоловічий одяг. Особливої увагу надавали рушникам — старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів:  з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали образ та накривали святий хліб на столі. Рушник є символом, який поєднує людину з  її предками, не дає забути свого роду. Українська вишивка — це  заповіт  далеких  і близьких предків, переданий нам  у  такій своєрідній мистецькій формі. А що ми передамо своїм дітям? Може так статися, що передавати буде нічого.

То ж бережімо ті надбання української культури, які ще можна зберегти!