Година спілкування на тему «Все в твоїх руках»
Мета: показати цінність, багатогранність та різноманітність людського життя, сприяти усвідомленому ставленню до свого життя, відповідальності людини за свій життєвий вибір, допомогти учням визначити шляхи правильного, безпечного, цікавого життя. Довести до свідомості, що доля людини у першу чергу залежить від того, як вона вміє долати життєві перешкоди, позитивно чи негативно сприймає навколишній світ, які цінності, матеріальні чи духовні, вважає головними для себе. Формувати позитивний світогляд, спонукати учнів на самовиховання.
А ми живі, нам треба поспішати,
Зробити щось, щоб лишить по собі.
Ліна Костенко
Хід заняття
Вступне слово: Сьогодні наша година спілкування присвячена найціннішому, що є у нас – життю. Ми з вами спробуємо відповісти на такі запитання: яким повинно бути життя, щоб ми могли самі себе поважати? У чому суть життя? Для чого ми живемо? Що таке щастя? На цінніше, що є у людини, - це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній – своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження й до смерті, його не можна прожити двічі.
Ми поговоримо про наше з вами життя, наші здібності, можливості, вибір, який нам доводиться робити в житті.
Скляна або пластикова прозора банка. Що ви можете сказати про цю банку? (вона скляна, порожня, в ній щось було, прозора)
Заповнюємо банку мушлями. Що тепер скажете про цю банку?
Заповнюємо горохом, далі манкою чи піском, питаючи кожного разу, що змінилось, що побачили. І наостанок, доливаємо воду.
Зараз я вам поясню, що відбувалося.
Банка – це наше життя. Мушлі – це найважливіші речі в нашому житті, це наша родина, це наші діти, наші кохані – все те, що має для нас величезне значення.
Горох – це речі, не настільки значимі для нас, це може бути дорогий костюм або машина тощо.
Пісок – це все найдрібніше й незначне в нашому житті, всі ті дрібні проблеми, які супроводжують нас впродовж усіх прожитих днів.
Якби ми спочатку засипали у банку пісок, то в неї уже не помістилися б ані горох, ані камені. Ніколи не дозволяйте різній дрібноті заповнювати ваше життя, закриваючи вам очі на значно важливіші речі.
Коли ви чуєте слово ЖИТТЯ, які асоціації у вас виникають? Запишіть на клейких стікерах одне слово, або словосполучення, що виникають у вас у думках і наклейте на наше дерево життя на дошці.
Висновок:
Життя – це яскравий світ, але для кожного він свій зі своїми радощами, переживаннями, значущими подіями. Все залежить від пріоритетів та цінностей, які людина для себе обрала.
Учні тримають у руках серветки або папірці. Вчитель говорить:
Висновок:
Ваші серветки не схожі одна на одну. Так і ваше життя, ваші інтереси, вподобання, ваша доля неповторна.
Запитання до аудиторії: Як ви думаєте, чому?
Різниця в тому, що кожний з них думав з приводу дощу.
Наприклад: перша людина: «Ура, нарешті дощ! Буде більш прохолодно!» або «Мені сьогодні непотрібно буде поливати рослини, я відпочину, подивлюся нарешті цікавий фільм!»
Друга людини: «Знову цей дощ все зіпсував, мені завжди не щастить!»
Ми бачимо, що думки і переконання відносно певної події впливають на те, які емоції відчуває людина, як вона реагує на певні життєві труднощі.
Зі свого власного життєвого досвіду ви, мабуть, помітили, що є люди, які в будь-яких життєвих ситуаціях намагаються мислити позитивно, шукають різні варіанти вирішення проблеми, діють, а не чекають, не падають у відчай, але є категорія людей, які звикли звинувачувати інших або обставини, помічаючи тільки негатив.
Наше життя багато в чому визначається нашими переконаннями, думками, життєвими цінностями і, в залежності від того, яким бачимо своє життя, так ми і живемо.
До оази прийшов юнак, попив води й запитав у старого, котрий відпочивав біля джерела:
- Які люди тут живуть?
Старий і собі запитав у молодика:
- А які люди живуть там, звідкіля ти прийшов?
- Купа егоїстів із лихими помислами, - відповів юнак.
- Таких же знайдеш і тут,- мовив старий.
Того-таки дня другий юнак підійшов до джерела втамувати спрагу після важкого шляху. Помітивши старого, він привітався і запитав:
- Які люди мешкають у цьому місці?
Старий у відповідь поставив те ж питання:
- А які люди живуть там, звідки ти прийшов?
- Чудові! Чесні, гостинні, дружелюбні. Мені боляче було розлучатися з ними.
- Таких же знайдеш і тут, - запевнив старий.
Чоловік, який чув обидві розмови, поцікавився:
- Як ти міг дати дві такі однакові відповіді на різні коментарі?
На це дідусь відповів:
- Кожен із нас може бачити тільки те, що несе у своєму серці. Той, хто не знайшов нічого хорошого скрізь, де побував, не зможе знайти нічого іншого, ані тут, ані в будь-якому іншому місці.
7. Вправа «Символ життя»
(Запалюється свічка, яку передають з рук в руки)
Уявіть, що запалена свічка – це наше життя. Потримайте її у своїх руках, передайте тому, хто поруч з вами. Проаналізуйте свої відчуття.
Висновок: Коли ви тримали свічку у своїх руках – тільки від вас залежало, горітиме вона чи згасне. Так само вирішувати тільки вам , яким буде ваше життя.
Та життя — це справді велике диво! І саме нам випало щастя жити на дивовижній Землі. Тому треба цінувати кожну його хвилину, радіти сонцю і ранковій росі, вічним зорям у нічному небі, кожній квіточці, що прийшла у цей світ так само, як і ми; пташині, що виспівує хвалу життю радісно і невтомно. Ми то знаємо, що вона саме для цієї пісні, краси та радості і прийшла у світ.
Думки учнів про сенс власного життя.
Ми повинні творити добро, вдосконалювати цей світ своїм розумом і чуйним серцем, адже у наших головах є винахідливий розум, а в серцях є любов, співчуття, жалість, ласка, доброта, чуйність, благородство... Для чогось все воно дано людині. Може для того, щоб вона розкрила ці почуття у світі і зробила його кращим, щоб у спільноті людей не було чвар, воєн, непорозумінь, щоб ми жили в любові і злагоді, як люди, а не так, як тварини.
Викладач читає притчу про каву і демонструє її.
Притча про каву...
Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.
- Що змінилося? – Запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так….
Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.
- А кава?
- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …
Спостерігаючи, як трава прориває панцир асфальту і пробивається до сонця, мимоволі дивуєшся силі життя, яка таїться в ній. Це прагнення жити в будь-якій ситуації, властиво всьому живому.
Живим істотам невластиво припиняти своє життя мимоволі. І лише вершина всіх земних творінь — людина — інколи здійснює вбивство самої себе. Чому і як це відбувається? Чому загальний закон виживання всього живого раптом перестає діяти, коли мова заходить про людину?
Як ви гадаєте, чому так буває? (Відповіді дітей)
Питання:
Як ви гадаєте, чи любить людина, яка зробила самогубство, своїх ближніх?
Що б ви сказали людині, що стоїть на грані відчаю? Який вихід з кризи ви б їй порадили?
Слово вчителя
Хочу зачитати сповідь однієї дівчини, яка захотіла звести рахунки з життям. Послухайте, задумайтесь та запам’ятайте на все життя.
«В 22 года я собиралась уйти из жизни! Слава Богу, не случилось!
В 23 – вышла замуж за хорошего человека!
В 24 – родила первого ребенка – красавицу дочку!
В 28 – родила второго ребенка – заботливого сына!
В 36 – живу среди добрых, отзывчивых людей!
Зато в 22 года собиралась уйти.... Тогда бы:
В 22 – меня бы не было!
В 23 – меня не было!
В 24 – меня бы не было!
В 28 – меня опять бы не было!
В 36 – не общалась бы я с вами!»
Дитя, що зробило перший крок, вже не зупиниться. Воно падатиме, але вставатиме. Якби дитя після болю падіння не вставало, то воно би не навчилося впевнено ходити.
Наші життєві невдачі - це падіння. Після них треба встати і, отримуючи досвід подолання страждань, впевнено йти далі. Головне, щоб людина мала надію.
А зараз давайте зіграємо в гру „Як розпорядитися своїм життям”. Вона допоможе кожному з учасників знайти відповідь на це запитання. (Роздають по 10 папірців кожному учаснику)
Напишіть на кожному папірці своє ім’я. Протягом наступних кількох хвилин ці 10 папірців будуть уособлювати вас і гратимуть роль символічних грошей, тобто засобу, за який можна купити певний товар. Через хвилину перед кожним постане вибір: втратити чи заощадити свої папірці, тобто себе самого, частину себе. На продаж будуть виставлені різноманітні „товари” по парі. Правила гри не дозволяють купити обидва товари одночасно, тільки щось одне або нічого. Зрозуміло, що коли закінчаться ваші „гроші”, то вже нічого не можна буде купити.
Всі покупки можна робити лише тоді, коли „товари” пропонуються на продаж. Не можна повернутися до попередньої пари, якщо на продаж уже виставлено наступну пару. (Пропонується „товар”, який написаний на екрані. Ціна кожного товару вказується в кількості папірців, які треба віддати за нього покупцю.)
1) - чудова квартира (1 папірець);
- новий автомобіль на вибір (1 папірець);
2) - повністю оплачена поїздка на канікули (терміном на один місяць) у будь-яку країну світу разом з другом (2 папірці);
- повна гарантія того, що людина, з якою тобі хотілося б дружити просто сьогодні, обов’язково почне дружити з тобою в недалекому майбутньому (2 папірці);
3) - стати найпопулярнішою людиною серед своїх товаришів терміном на два роки (1 папірець);
- мати одного справжнього друга (2 папірці);
4) - здобути престижну вищу освіту (2 папірці);
- заснувати прибуткову компанію (2 папірці);
5) - мати здорову сім’ю (3 папірці);
- здобути всесвітню славу (3 папірці);
(Після завершення вибору з цієї пари оголосити: тим, хто обрав сім’ю, повертають 2 папірці назад як винагороду.)
6) - можливість змінити якусь одну рису зовнішності (1 папірець);
- відчуття задоволення протягом усього життя (2 папірці);
7) - п’ять років безтурботного життя (2 папірці);
- любов та повага людей, що є для тебе найдорожчими (2 папірці);
(Ті, хто обрав п’ять років насолоди, повинні додатково сплатити один папірець (за певні речі ми маємо платити більше, ніж здається спочатку).)
8) - чиста совість (2 папірці);
- здатність досягти успіху у тій сфері, де найбільше цього прагнеш (2 папірці);
9) - створити диво для того, кого любиш (2 папірці);
- можливість прожити заново (або повторити одну дію з власного життя) (2 папірці);
10) - сім додаткових років життя (3 папірці);
- безболісна смерть, коли настане час (3 папірці).
Наші торги завершені, роздивіться ще раз свої покупки і скажіть:
Після обговорення висновок: правила гри можна змінити, але життя – це не гра. Не можна повторити вже зроблений вибір чи скасувати прийняте у минулому рішення. Не можна охопити абсолютно все чи скористатися кожною можливістю. Не можна передбачити, які можливості будуть у вас через тиждень або рік. Вам завжди бракуватиме часу, варіантів вибору, грошей, можливостей тощо. Ви повинні будете платити за кожен свій вибір у житті – і часто ця плата буде перевищувати ваші сподівання.
Учні об’єднуються в групи, кожна група має ватман, олівці, фарби, маркери, кольорові картинки, клей і на ватмані виконують презентацію роботи. Потім кожна група свій «шедевр» показує біля дошки. (під час роботи учнів в групах тихо грає музика гурту «Стрелки» з піснею «Ты выбираеш сам»)
Часто виходить так, що людина починає розуміти безцінність життя, коли стоїть перед обличчям смерті. А найбільше захоплення викликає мужність людини жити і творити, коли вона невиліковно хвора. Приклади цієї жаги до життя і незламності нам підготувала ваша однокласниця . Їй слово. (Презентація «Люди, які нас надихають»)